Критерії фаховості й творчі якості митця відзначаються органічним зв’язком власної художньої діяльності з творчими місцевими й національними традиціями. Вагомим внеском у формування криворізької школи українського живопису і поважного художньо-освітнього осередку регіону став мистецький шлях й викладацька діяльність Олега Юрійовича Щербакова (1985 – 2020) - друга і колеги, педагога і художника, графіка і живописця. Його професійне життя було безпосередньо пов’язане з криворізьким худграфом, де він навчався у 1980 – 1985 роках і де плідно працював протягом десятиліть. На студентській лаві він освоював теорію і практику спеціальності під керівництвом визнаних педагогів – В. Непомнящого, В. Авраменко, С. Головатого, І. Удріс, що визначило рівень майстерності обдарованого студента і напрямок майбутніх творчих і викладацьких пошуків.

Здібний педагог і яскравий практикуючий художник, він всі сили віддавав справі виховання багатьох поколінь вчителів образотворчого мистецтва, що затверджували себе як фахівці, як в регіоні, так і далеко за межами нашої країни. Індикатором професійної освітньо-мистецької практики творчої людини є «плоди» - власні роботи як художника, так і навчально-творчі роботи учнів Олега Юрійовича, що сукупно з творами майстра - педагога ілюструють ті, чи інші художньо-освітні позиції. Об’єднуючи зовсім різні, на перший погляд, напрямки, сюжети і техніки, графічні начерки, гумористичні замальовки, академічні портрети, колористичні ескізи, картини-пейзажі, художник робив це з великим смаком, творячи цілісні, тонко - емоційні образи як в графіці, так і у живопису. Його твори наповнені світлом, яскравим кольором. Вони приваблюють м’яким оптимізмом, осявають теплом і мають позитивне емоційне забарвлення. Надихаючись мистецькими творами таких метрів образотворчості як І. Айвазовський, М. Волошин, А. Куінджі та багатьох інших, Олег Юрійович з роками все яскравіше виявив любов до зображення Чорного моря, кримського ландшафту, кримських містечок як провідну лінію своєї творчості. Живопис став сенсом творчого життя Олега Щербакова.

                                                                             У мушлях живуть спочатку молюски,

                                                                             Потім - перлини, а потім - голос моря.

                                                                             Порожнечі не буває…

                                                                                                        Марина Мельникова

Широкий діапазон образотворчих засобів зображення був для Олега Юрійовича обов’язковим для опанування, як невід’ємна складова освітнього навчально-виховного процесу. У спеціальних фахових методичних посібниках, програмах, тезах і статтях викладача Щербакова О. Ю. можна простежити за методичною спрямованістю і візуалізацію різних етапів формотворчого процесу за допомогою таких принципів і видів зображень, як систематичність, послідовність, науковість, наочність так і начерки, замальовки, схеми, рисунки тощо. Доволі часто усі ці види зображень визначали своєрідність авторського трактування і виступали як складова творчого потенціалу художника-педагога.

04 липня 2020 року в 19 годин 19 хвилин, наш колега Олег Юрійович Щербаков – світла людина, досвідчений викладач і майстерний художник - пішов з життя в результаті важкої хвороби. Безумовно, це – важка втрата для рідних і близьких, колег і учнів – всіх, хто його знав. Проте, його діяльність, його доброта і талант, його роботи завжди зігріватимуть серця і душі, надихатимуть на творче служіння справі.

Щирі співчуття родині, світла пам'ять колезі і другу, Олегу Щербакову.