24 червня 2024 року на факультеті української філології відбувся комплексний іспит з редагування для бакалаврів денної форми здобуття освіти. Студенти групи УФР-20 успішно впоралися з цим важливим завданням, продемонструвавши високий рівень знань та умінь з додаткової спеціалізації «Редагування освітніх видань». І відповіді на теоретичні положення цієї галузі знань, і виконання практичних завдань засвідчили, що випускники бакалаврату є підготовленими, всебічно розвиненими особистостями з творчим та аналітичним мисленням, а власне видавнича справа є для них цікавою та перспективною.

Комісія з державної атестації у складі голови – к. філол. н., доц., завідувача кафедри української та зарубіжної літератур Наталі Мельник, постійних членів – першого проректора, к. філол. н., доц. Оксани Остроушко, декана факультету української філології к. філол. н., доц. Любові Семененко, а також завідувача кафедри української мови д. філол. н., проф. Жанни Колоїз, д. пед. н., проф. Тетяни Мішеніної та к. філол. н., доц. Ксенії Качайло (екзаменатори) констатувала, що студенти-редактори факультету української філології здобули не лише гарну освіту, але й навчилися виявляти свій  творчий потенціал, цілеспрямованість, комунікативні й аналітичні здібності, гнучкість мислення, що в майбутньому сприятиме їхній професійній самореалізації.

Вітаємо здобувачів освіти з успішним завершенням атестації та присвоєнням кваліфікації бакалавра освіти (українська мова і література), вчителя української мови і літератури, зарубіжної літератури, редактора освітніх видань. Чекаємо в магістратурі!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 117

11 червня 2024 року на факультеті української філології відбулася державна атестація здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, де комплексний екзамен з редагування склали студенти групи ЗУФР-20.

Випускники бакалаврату заочної форми відповідально поставилися до цього іспитового академічного етапу й на належному рівні продемонструвати ґрунтовну підготовку з додаткової спеціалізації.

Комісія з державної атестації у складі голови – к. філол. н., доц., завідувача кафедри української та зарубіжної літератур Наталі Мельник, постійних членів - першого проректора, к. філол. н., доц. Оксани Остроушко, декана факультету української філології,  к. філол. н., доц. Любові Семененко, а також завідувача кафедри української мови – д. філол. н., проф. Жанни Колоїз, екзаменаторів – д. пед. н., проф. Тетяни Мішеніної та к. філол. н., доц. Ксенії Качайло – констатувала: успішність студентів на державному екзамені є запорукою їхнього професійного становлення, фахового зростання, активної громадянської позиції.

Вітаємо здобувачів освіти з реалізацією власної освітньої траєкторії на факультеті української філології та з присвоєнням кваліфікації бакалавра освіти (українська мова і література), вчителя української мови і літератури, зарубіжної літератури, редактора освітніх видань. Чекаємо в магістратурі!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 351

30 травня 2024 року відбулася виробнича нарада викладачів кафедри української мови, на якій обговорювалися питання, пов’язані із цивільним захистом. Відповідно до Наказу №196 від 13.05.2024 «Про організацію та проведення об'єктового тренування з цивільного захисту», а також орієнтуючись на інструктаж, отриманий на занятті 28 травня, старший лаборант кафедри О. Л. Чебикіна проінформувала членів кафедри про особливості проведення навчання і перевірки знань з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях в університеті.

Викладачі ознайомилися зі змістом «Програми загальної підготовки працівників Криворізького державного педагогічного університету до дій у надзвичайних ситуаціях», лекційним матеріалом та іншими довідково-інформаційним джерелами, запропонованими фахівцями з цивільного захисту КДПУ.

На зібранні було акцентовано, що науково-педагогічні працівники університету та інші співробітники мають посилити свої знання щодо основних небезпечних виробничих факторів, техногенних та природніх небезпек. Окрім того, потрібно володіти інформацією про засоби індивідуального та колективного захисту, порядок і правила користування ними. Кожен має знати свої обов’язки і дії під час загрози виникнення або безпосереднього виникнення надзвичайних ситуацій згідно із планами реагування на такі ситуації; способи та засоби запобігання пожежам і вибухам, типові дії при їх виникненні, способи застосування первинних засобів пожежогасіння. Працівники мають знатися на побутових дозиметричних приладах, їх призначенні та особливостях користування ними, а також розумітися на питаннях, пов’язаних із заходами щодо сприяння проведенню на підприємстві, в установі та організації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.

Завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз наголосила, що всі члени колективу несуть відповідальність не тільки за своє життя, але й за життя здобувачів освіти, тому вивчення запропонованого курсу є обов’язковим. У підсумку його опанування викладачі і працівники мають продемонструвати вміння чітко діяти за сигналами оповіщення, практично виконувати заходи згідно із планами реагування на надзвичайну ситуації; сприяти проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах виникнення таких ситуацій; дотримуватися режимів радіаційного захисту; надавати першу допомогу потерпілим у надзвичайних ситуаціях тощо. Досить важливо, як підкреслила Жанна Василівна, уміти запобігати виникненню складних аварійних ситуацій, усі сили треба покласти на те, аби зберегти своє здоров’я і життя, а також допомогти в цьому студентам.

У процесі обговорення окреслених питань усі охочі мали змогу поставити питання. 

Уміння уберегти себе та інших людей в умовах надзвичайних ситуацій - важливий компонент роботи працівників педагогічного університету. Працюємо на результат!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 255

28 травня 2024 року відбулася настановча конференція з діалектологічної практики для студентів денної і заочної форми здобуття освіти (групи УПФ-22, УМЛ-22, УАФ-22, ЗУМЛ-22), на якій були присутні завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз, доц. Г. Г. Асмаковська (керівник практики).

Студентів ознайомили з особливостями цього виду навчальної практики, яка покликана дати майбутнім словесникам перші навики роботи в польових умовах, удосконалює вміння, необхідні для педагогічної та наукової діяльності. Під час проходження практики студенти повинні поглибити  свої знання з української діалектології, ознайомитися з конкретними говорами й говірками української мови, з’ясувати їхні фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості.

Програма діалектологічної практики передбачає такі завдання:

• збирання діалектних лексичних матеріалів;
• записування діалектних текстів зв’язного мовлення;
• опрацювання зібраних діалектних матеріалів.

Г. Г. Асмаковська ознайомила студентів з усіма етапами проходження практики: від збирання матеріалу до його оформлення й здачі на перевірку в системі MOODLE, а також відповіла на питання здобувачів освіти, що виникли під час обговорення тих чи тих питань, пов’язаних із організацією практики, її виконанням тощо.

Окремі настанови студентам озвучила Ж. В. Колоїз, яка наголосила на важливості цієї практики для майбутніх учителів-філологів. «Ця практика має сформувати вміння збирати мовний матеріал, відшукати в зразках живого мовлення діалектні форми, властиві певному наріччю, описати особливості говіркового мовлення і тим самим плекати діалектне слово, не дати йому розчинитися у вирі історії, не загубити самобутніх рис рідної мови», – підсумувала Жанна Василівна.

Студенти факультету української філології отримали рекомендації щодо проходження практики, яка вкотре має продемонструвати філологічну істину: літературна мова покладається на традиції загальнонародної мови, на живе народне слово, яке є і свідком минулого, і джерелом знань про життя суспільства, його історію, культуру, побут, традиції та звичаї. Учені-мовознавці переконані, що дослідження говіркового мовлення має величезне значення для збереження духовних скарбів народу, його «мовного обличчя».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 180

23 травня 2024 року на факультеті української філології відбувся круглий стіл «Магістерська робота як академічний текст у проєкції академічної доброчесності», організований для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти. На зібранні були присутні викладачі кафедри української мови, української та зарубіжної літератур, декан факультету української філології і студенти-магістранти.

Доповідач – завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор  Жанна Василівна Колоїз.

Магістри факультету української філології мали змогу прослухати актуальну й важливу інформацію, пов’язану з особливостями написання кваліфікаційних робіт. Ґрунтовне витлумачення цього поняття крізь призму академічного письма дало змогу виокремити ключові моменти, а саме: кваліфікаційна робота – це форма атестації здобувачів вищої освіти, передбачена відповідною ОПП; закінчена розробка актуальної проблеми та/або завдання у відповідній професійній сфері; самостійно виконане та логічно завершене теоретичне або практичне дослідження.

Магістерська праця є результатом науково-дослідницької діяльності, оприявленої у вигляді академічного тексту. Тому акценти, розставленні Ж. В. Колоїз, полягали в тому, аби зорієнтувати здобувачів освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти на тих засадах написання довершеного академічного тексту, які прийняті в сучасній академічній практиці, відповідають вимогам.

Окрему увагу звернено на  інтертекстуальні зразки в академічному тексті (цитата, покликання, переказ), які визначають майстерність автора наукової праці використовувати думки й твердження інших науковців тим самим підкріплюючи власні умовиводи з того чи того проблемного питання.

Жанна Василівна наголосила, що тексти магістерських робіт мають відповідати стандартам написання зважаючи й на правила академічної доброчесності. Відповідно до «Положенням про кваліфікаційні роботи у Криворізькому державному педагогічному університеті» потрібно зважати на те, що роботи проходять перевірку на плагіат. Здобувачі освіти мають дотримуватися норм цитування, усвідомити, що частка власного оригінального тексту повинна переважати, усі факти й наведені приклади бути істинними. Особливий акцент зроблено на використанні штучного інтелекту під час написання наукових робіт, застереженнях щодо залучення текстових фрагментів, згенерованих ШІ, до власних академінчих праць .

Після доповіді Жанни Василівни Колоїз студенти мали змогу поставити питання, з’ясувати проблемні моменти. Окремі коментарі прозвучали від наукових керівників магістерських робіт. До обговорення з побажаннями й настановами долучилися гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» Наталія Миколаївна Малюга й гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література» Світлана Іванівна Ковпік.

Задля ознайомлення із основними тезами доповіді «Магістерська робота як академічний текст у проєкції академічної доброчесності» натисність на активне покликання.

https://drive.google.com/file/d/1afcQIln46IyF5XHe4Kvn7-t0Y4EihuDP/view?usp=sharing

Бажаємо студентам успіхів у написанні магістерської праці, її захисті та отриманні відповідної кваліфікації.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 291

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 194

У межах профорієнтаційної роботи викладачі кафедри української мови повсякчас долучаються до різноманітних заходів, покликаних не тільки завоювати до лав Криворізького державного педагогічного університету випускників закладів загальної середньої освіти міста, але й здійснити культурно-просвітницький вплив, зацікавити учнів рідною мовою, літературою, лінгвістичними пошуками загалом.

У такому ідейно-тематичному ключі відбулася зустріч у дистанційному форматі вчителів-філологів та учнів Криворізького ліцею «Кредо» з кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української мови КДПУ Веронікою Анатоліївною Городецькою, яка запропонувала до обговорення лінгвістичну тему «Мовні таємниці: деякі спостереження над мандрівками слів».

Під час занурення у вузькоспеціальну проблему становлення й розвитку лексичної системи мови випускники переконалися, що слово мандрує в часі, є частиною життя національного мовного колективу і завдання філолога-дослідника полягає у розкритті всіх секретів, які приховані в слові від пересічних носіїв мови. Розкриття сутності походження власних імен, виявлення маркерів грецьких і латинських запозичень, розв’язання лінгвокультурологічних задач виявили справжню зацікавленість учасників бесіди. Сподіваємося, що ці роздуми спонукають ліцеїстів, які мають на сьогодні обирати своє професійне майбутнє, до розгляду філології як майбутньої професії.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 221

17 травня 2024 року на факультеті української філології відбулися Наукові читання молодих дослідників, приурочені до Міжнародного дня слов’янської писемності. Свої наукові розвідки презентували здобувачі освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти. Окрім того, на наукове зібрання завітали й учні 10 і 11 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею (наук. керівник, учитель української мови та літератури О. М. Ходакова), які виявили бажання продемонструвати власні наукові дослідження.

Модератор заходу – доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова.

На заході була присутня Олена Володимирівна Дуденко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, яка разом із Наталею Шармановою очолила керівництво секційним засіданням Наукових читань.

Студенти 2 курсу групи УАФ-22 підготували історичну довідку про свято, аби  підкреслити важливість і необхідність знань, які набули попередні покоління, та перенесення їх у сьогоднішні та завтрашні дні.

Слов’янська культура формувалася під впливом подій, які й донині відіграють визначальну роль в духовному розвитку слов’янських народів і становленні повноцінної мовної та культурної спадщини. Зважаючи на те, що, починаючи з VІІ–VІІІ ст. слов’яни налагоджують тісні зв’язки з Візантією, у 862–863 рр. грецькі місіонери брати Кирило і Мефодій, готуючись до просвітительської діяльності в Моравії, упорядкували протокириличне письмо, спростили форму літер, наблизивши їх до грецького уставного письма, поширеного в богослужебних книгах, додали окремі літери й привели в систему відповідність азбуки до слов’янської фонетики, поклавши в основу найбільш відомий їм солунський діалект староболгарської мови, і переклали, користуючись упорядкованою ними азбукою, потрібні їм богослужебні книги з грецької на слов’янську мову. Ця мова одержала назву старослов’янської, а азбука, використовувана в ній, відома як кирилиця.

Поряд із кирилицею в слов’янській писемності відома й інша азбука – глаголиця. На питання про те, яка з цих двох азбук виникла раніше, у науці досі немає однозначної відповіді. Існує гіпотеза, що глаголиця є індивідуальним витвором Кирила, а кирилиця виникла природно, шляхом слов’янізації грецького письма. Останнім часом на користь цього погляду висуваються нові аргументи, зокрема, у зв’язку з віднайденням у Київському Софіївському соборі видряпаної гострим предметом на фресковій штукатурці ХІ ст. азбуки, що складається з 27 літер, з яких 23 повністю відповідають грецькому алфавітові, а чотири – б, ж, ш, щ – нові слов’янські. На підставі складу т. зв. софіївської азбуки можна зробити висновок, що вона – один із варіантів грецькослов’янського письма. Софіївська азбука «відбиває той етап розвитку слов’янської писемності, коли відбувалося поступове ослов’янювання грецького алфавіту і додавання до нього перших слов’янських літер». Коли Кирило та Мефодій упорядкували слов’янську азбуку, то проста й зручна для вжитку кирилиця витіснила всі інші різновиди письма, поширеного у слов’ян, у тому числі й протоглаголичні. Особливо цей процес посилився після прийняття християнства, у зв’язку з чим і виникло «прагнення до уніфікації письма як знаряддя державного релігійного культу».

Християнізація слов’ян, включаючи і наших предків, спонукала до появи слов’янської літератури, написаної слов’янською мовою. Брати займалися перекладацькою діяльністю (переклади Псалтиря, Євангелія, Апостола). Мефодій переклав 60 книг Старого і Нового Заповіту. Він також переклав Номоканон, під яким варто трактувати або зібрання життя святих, або твори отців Церкви. Великого значення набувають не лише для Київської Русі, але й для всієї європейської цивілізації  чудові взірці давньої літератури: «Повість временних літ», «Слово о полку Ігоровім», «Повчання» Володимира Мономаха, звід законів «Руська правда».

Чому ми говоримо про актуальні питання україністики в контексті слов’янської писемності та культури? Відомо, що десятиліттями вороги української нації прагнули переписати історію. Починаючи від повномасштабного лютневого вторгнення 24.02.2022, у режимі 24 / 7 агресор спотворює правду й перевидає підручники не лише з історії, а й словесності на окупованих українських територіях. Збірники Києвокняжої доби і всіх наступних етапів української мови і писемності як взірцевої слов’янської мудрості сягають глибокої давнини: так звані афористичні вислови представлені вже в чи не найдавніших писемних пам’ятках, як-от: у «Збірниках Святослава» (1073 р., 1076 р.). Зокрема «Збірник Святослава» (1076 р.), крім статей релігійно-морального змісту, містить такий собі «Стословець патріарха Геннадія», що передбачає сто висловів про правила християнської віри та морального життя, яким користувалися для написання своїх творів Володимир Мономах, Данило Заточник.

Наталя Шарманова підкреслила, що сьогодення спонукає молодих дослідників до розв’язання  мовознавчих проблем, пов’язаних з дискурсивним, комунікативно-прагматичним, лінгвокультурологійним потенціалом українознавчих студій, які мають потужний європейський і світовий вектор, та про багато іншого, що інтерпретує українське слово в контексті сучасної славістики і світового мовознавства.

Доповіді учасників

Марина Усачова, студентка групи УФР-20 4 курсу факультету української філології. Тема: «Частотний словник новітніх українських ЗМІ»

Дмитро Решетніков, студент групи УІФ-20 4 курсу факультету української філології. Тема: «Деякі аспекти створення англо-українського паралельного корпусу».

Іоанна Єрмоленко, учениця 11 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею. Тема: «Лінгвопрагматичний аспект лексичних новотворів української мови на сучасному етапі».

Кіра Холодай, учениця 10 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею. Тема: «Специфіка відтворення одоративної лексики в романі Орести Осійчук "Абрикосова книгарня"».

Анна Колеснік, студентка групи УАФ-20 4 курсу факультету української філології. Тема: «Фразеологізми з компонентами-зооназвами в сучасній українській мові».

Дар’я Ніколаєнко, учениця 10 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею. Тема: «Лінгвокультуреми на позначення концепту «любов» у збірці П. Вишебаби «Тільки не пиши мені про війну».

Олександра Прокопенко, студентка групи УМЛ-21 3 курсу факультету української філології. Тема доповіді: «Вербалізація ворожнечі в новітній вітчизняній медіакомунікації».

Гарно поважна гостя Читань зауважила, що теми доповідачів охопили широку мовознавчу проблематику – від традиційних лінгвостилістичних і лінгвокультурологійних питань, повʼязаних із функціюванням мовних одиниць (лексем, фразеологізмів) у процесі комунікації, до актуальних напрямів сучасної лінгвістики: корпусної, комп’ютерної, квантитативної. По суті, частина учасників виголосила доповіді, які репрезентують наукові пошуки в тих філологічних галузях, які ще вчора були пріоритетом у дослідженнях досвідчених науковців-словесників, випереджаючи в часі дослідницьку палітру своїх ровесників.

Святі Кирило та Мефодій продемонстрували сучасникам і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена ідеєю отримання нових знань і християнською любов’ю, дає щедрі плоди, здатні служити людям упродовж тисячоліть.

Саме тому свято рівноапостольних св. Кирила та Мефодія, яке відзначаються 24 травня, – добра нагода для осмислення духовного заповіту видатних слов’янських просвітителів, апостолів слов’янства, які, не забуваймо, послужили становленню культури українців у часи Русі-України і спадщина яких допоможе установити справедливу історичну істину, якби не намагався спотворити її ворог, і відповісти на ідеологічно-культурні виклики ХХІ століття.

Наталя Миколаївна переказала учасникам наукових читань слова доктора філологічних наук, професор, завідувача кафедри українською мови Колоїз Жанни Василівни.

Кафедра української мови щиро вдячна учасникам Наукових читань за їхні презентації, обговорення мовознавчих проблем, небайдуже ставлення до рідної мови та культури на тлі слов’янської багатоманітності і світових глобалізаційних процесів. Бажаємо всім молодим дослідникам успіхів на нелегких наукових стежках під мирним українським небом з вірою в нашу Перемогу.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 260

16 травня 2024 року на базі Криворізького Покровського ліцею відбувся Науковий пікнік для вчителів української мови та літератури закладів середньої освіти нашого міста. Охочих узяти участь у цьому святі науки виявилося дуже багато, однак кількість місць була обмежена. Тому було сформовано 2 групи словесників загальною кількістю 60 осіб, перед якими виступила з доповіддю кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Вероніка Анатоліївна Городецька.

Тема виступу «Науково-дослідницька робота школярів: основні вимоги до написання, оформлення, захисту» була заздалегідь узгоджена з організаторами заходу, оскільки для вчителів-практиків було надзвичайно важливо дізнатися, які етапи необхідно пройти учням задля того, аби обрати актуальну лінгвістичну проблему, сформулювати тему, визначити методологічну, науково-теоретичну та джерельну базу своїх перших наукових розвідок. Справжню зацікавленість викликала рекомендована до опрацювання книга завкафедри української мови КДПУ доктора філологічних наук, професора Жанни Василівни Колоїз «Основи академічного письма», в якій актуалізовано інформацію щодо розуміння наукового тексту.

Під час зустрічі застосовувалися інтерактивні методи роботи в аудиторії, зокрема було запропоновано сформулювати мету і завдання до певного кола наукових тем, що викликало неабияку зацікавленість педагогів і спонукало до жвавої наукової дискусії. Оприлюднені фрагменти кращих учнівських робіт, які в різні роки принесли перемогу юним авторам на конкурсах МАН, дозволили візуалізувати зразки тез, мотиваційних листів, постерів, додатків, які є обов’язковими в роботах подібного типу. Загалом можна стверджувати, що такі творчі зустрічі є корисними й продуктивними. Вони сприятимуть активізації наукового пошуку юних лінгвістів під керівництвом учителів, пробудженню зацікавленості дітей проблемами функціонування мови, що, можливо, спонукає їх у недалекому майбутньому здійснити перші кроки в усвідомленому обранні власного професійного шляху, пов’язаному з філологією.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 219

Мета Наукових читань:

• залучення студентської молоді до обговорення теоретичних і прикладних проблем сучасного мовознавства, лінгводидактики й літературознавства у світовому та європейському контексті;
• презентація студентських наукових проєктів, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної філології на тлі глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій.

Запрошуємо обговорити актуальні питання, пов’язані з дискурсивним, комунікативно-прагматичним, культурологійним потенціалом сучасних українознавчих студій у загальнославістичному аспекті.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 348