Кафедра англійської філології
Факультет іноземних мов

Специфіка вибіркового освітнього компонента «Англофонна література» полягає не лише у передбаченій програмою можливості вивчення літературних традицій кількох англомовних країн, а й тому, що вона пропонує і внутрішній вибір аспектів, найбільш прийнятних для сприйняття певною категорією здобувачів освіти. На спеціальності Німецька мова, англійська мова, зарубіжна література викладання цього предмету взалежнюється від рівня і якості знань, отриманих студентами під час вивчення історії зарубіжної літератури на попередніх курсах бакалаврату. Ця особливість визначає мету, завдання і тематичний план навчальної дисципліни «Англофонна література» у групі НАФ-21.

Під час вивчення літератури пізнього англійського Відродження особливу увагу було приділено творчості В. Шекспіра. Враховуючи набуті студентами знання про сонетарій і «великі» трагедії драматурга, вирішили звернутися до невивченого аспекту – інтермедіальних проєкцій його творів. Цей ракурс наповнив розмову про твори англійського автора яскравими фарбами – як у прямому, так і в переносному сенсах. Студенти репрезентували інтермедіальні переклади або екранізації трагедії «Ромео і Джульєтта», англо-український порівняльний переклад цього твору І. Стешенко та Ю. Андруховичем, та метатекстуальні мотиви, сутність яких у дослідженні ілюстрацій, постерів та картин, присвячених Ромео і Джульєтті. Здобувачі освіти продемонстрували здатність до пошуку нової наукової інформації, творчий підхід і критичне мислення, а також технічні вміння роботи з різними інтерактивними платформами. Семінар вирізнявся з-поміж інших спробою мультимедійної інтерпретації класичного твору, яка урізноманітнює і удосконалює традиційний метод вивчення незабутньої трагедії Шекспіра через посередництво поетикальних особливостей.

Такий формат заходу сподобався і запам’ятався і здобувачам освіти, які поділилися своїми враженнями.

Дарія Власенко, НАФ-21: «Я розповідала про фільм «Ромео + Джульєтта» (1996) режисера База Лурмана. Ця тема була обрана мною для зображення спільного і відмінного між оригінальним твором і кіноадаптацією. А також тому, що шекспірівська трагедія «Ромео і Джульєтта» є класикою світової літератури, яка зображує вічні теми любові, ненависті, трагедії і жертовності. Незважаючи на те, що історія була написана понад 400 років тому, змальований у ній конфлікт між двома родинами та любов героїв залишаються актуальними для будь-якої епохи. Тому мене й зацікавила адаптація цих тем, адже вона дозволяє побачити, як ці універсальні теми можуть бути проінтерпретовані засобами сучасного кінематографу, і як вони впливають на життя сучасного суспільства. Можливо, деякі режисерські рішення і досі викликають питання у літературознавців, які ретельно досліджують цю кіноверсію трагедії, але треба констатувати, що шекспірівську проблемно-тематичну і ідейну структуру творці цього урбаністичного шедевру залишили незмінною. Не можна не згадати і про акторський склад фільму, адже для багатьох артистів ролі Шекспірових персонажів стали трампліном для досягнення професійних вершин».

11_зображення_viber_2025-04-28_20-46-34-823.jpg

Софія Кравчук, НАФ-21: «Переклад «Ромео і Джульєтти», виконаний Іриною Стешенко, вважається класичним. Пані Стешенко прагнула передати оригінальний стиль Шекспірового слова, дотримуючись розміру і ритму вірша. Її варіант дуже близький до англомовної версії за змістом і письмом, але водночас звучить переважно українською мовою початку ХХ століття. Це елегантний і академічний переклад, який досі високо оціюють філологи та театрали.

Переклад Юрія Андруховича – набагато сучасніший і сміливіший. Він зберігає сюжет, але надає мові більше розкутості, гумору й живого звучання. Андрухович прагнув зробити текст ближчим сучасному українському читачеві, тому не боявся мовної модернізації, одомашнення і навіть невеликих інтерпретацій. Його переклад, який зараз найчастіше використовують для вітчизняних театральних постановок, емоційний та артистичний.

Саме різницею у перекладах трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» і зацікавила мене ця тема. Інтерес перекладачів різних поколінь до драматичної Шекспіріани свідчить про актуальність «Ромео і Джульєтти» не лише з точки зору літературознавства, а і з точки зору художнього перекладу; а множинність перекладів демонструє без перебільшення безмежні можливості Шекспірового слова, яке поза межами свого реального часу спроможне звучати сучасно і віддзеркалювати проблеми, зрозумілі читачам різних історичних періодів».

2_зображення_viber_2025-04-28_20-50-11-350.jpg

Олена Желтова, НАФ-21: «Образи Ромео і Джульєтти надихають майстрів різних епох і часто інтерпретується в театрі, балеті, опері, а також у живописі. Я цікавлюсь цим візуальним мистецтвом, і саме цей факт спонукав мене заглибитися у метатекстуальність трагедії «Ромео і Джульєтта». Я дізналася, у XVIII ст. романтизм викликав нову хвилю зацікавлення цією темою. Дж. Джигола створив мініатюри до новели Л. да Порто, попередниці шекспірівської трагедії. У Лондоні функціонувала Шекспірівська галерея Джона Бойделла, де експонувалися картини провідних художників, зокрема, Фюслі та Рейнольдса. Частина творів була втрачена, але гравюри збереглися. У XIX ст. В. Тернер також присвятив Ромео і Джульєтті кілька яскравих полотен. Окрім них, вартими уваги є чисельні ілюстрації до зарубіжних і вітчизняних видань цієї трагедії В. Шекспіра, а також театральні афіші. Мені вдалося з’ясувати, що, як і полотна, так і різноманітні ілюстративні матеріали відтворюють різні сцени із трагедії, закодовують авторські послання і допомагають читачам і глядачам розшифрувати їх через когнітивні і концептуальні метафори, відтворюють єлизаветинську моральну парадигму, актуалізують ренесансні сенси і наближують ідеї Шекспіра до сучасних реципієнтів».

31_зображення_viber_2025-04-28_20-51-26-152.jpg32_зображення_viber_2025-04-28_20-51-47-764.jpg

Знаменно, що обговорення інтермедіальних стратегій «Ромео і Джульєтти» відбувалося у дні, коли вся світова літературознавча спільнота відзначала річницю з дня народження В. Шекспіра. Тож хотілося б, аби подібні збіги, які трапляються доволі рідко, стимулювали студентів до перепрочитання Шекспірових творів, сприяли закріпленню в їхній свідомості твердження про унікальність і неповторність особистості драматурга, підкреслювали актуальність творчої спадщини Шекспіра і думку про бажання і готовність сучасних митців – перекладачів, художників і режисерів – до різнопланових креативних адаптацій безсмертних творінь Великого Барда.

30105
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Травень 2025
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31