Завдання для самостійного опрацювання. Викладач: к.мист.н. Удріс І.М.
У зв’язку з оголошеним карантином необхідно самостійно опрацювати 2 теми: за 13 та 27 березня.
Бажано підготувати конспекти чи реферати з опрацьованих тем.
Тема 10. 3. Мистецтво Київської Русі. Становлення національної школи
Ранній етап архітектури Київської Русі; забудова міст за правилами «Кормчої книги». Спаський собор у Чернігові; Софійський собор у Києві. Зміна параметрів: Успенський собор Києво-Печерської лаври. Михайлівський Золотоверхий собор. Культові споруди у Чернігові, Переяславі, Володимирі Волинському. П’ятницька церква в Чернігові. Візантійська іконографія та художня мова живопису. Мозаїки Софії київської. Три цикли фрескових зображень: біблійний. євангельський, житійний. Центральні канонічні сюжети і західні зображення сім’ї Ярослава. Мозаїки Михайло-Золотоверхого собору.
Тема 10. 4. Мистецтво ХІV – поч. ХV століття
Розподіл українських земель в середині ХІVстоліття. Домінування Галицько-Волинського князівства. Пріоритет оборонної архітектури. Кам’яні фортеці у Хотині, Крем’янці, Бучачі, Білгород-Дністровську. Луцький замок. Кам’янецький оборонний комплекс. Острозький та Межирічський замки. Покровська церква в Сутківцях. Скульптура: культові сюжети і дрібна пластика на території Галицько-Волинського князівства. Стінописи ц. св. Миколи в Горянах, фрескові розписи храмів у Кракові, Люблині. Оповідність іконопису: ікони «Юрій Змієборець» з Станилі, «Преображення» з Бусовиська. Нові тенденції іконопису ХV століття. Майстер ікон з Ванівки. «Богородиця з Красова».
Детальніший виклад завдань.
Мистецтво Київської Русі. Рецепції візантійської культури та становлення національної мистецької школи.
Закінчення періоду античності і початок «слов’янської експансії». Пам’ятки мистецтва готів, гунів, аварів та салтівських племен: вироби з кістки, рогу. Мистецькі пам’ятки слов’ян: вироби з антропоморфними та зооморфними мотивами. Збруцький та Ставчанський ідоли. Рельєф із Буша.
Предмети мартинівського кладу. Глек Ромашківського могильника – давній календар.
Архітектура. Ранній етап архітектури Київської Русі (до прийняття християнства). Утворення міст-держав. Планування і забудова міст за правилами «Кормчої книги». Дитинець, окольний град. Подол. Княжий замок (Любеч). Тип однокамерного житла. Міські укріплення (городні).
Корсунська церковна традиція в Києві. Соборна церква св.. Іллі на Подолі. Ротонда у Перемишлі Х ст.. Первісні форми дерев’яних карпатських церков. Десятинна церква (трьохнефний хрестовокупольний храм на 4-х стовпах). Спаський собор у Чернігові: восьмистопний хрестовокупольний собор з 3 абсидами і 5 верхами у зв’язках з візантійськими традиціями. Софійський собор у Києві: п’ятинефний хрестовокупольний храм з 13 верхами і дворядними галереями та 2 вежами. Різноякостеві просторові чинники у вирішенні інтер’єру.
Успенський собор Києво-Печерської лаври: зміна масштабів. (6 хрещатих стовпів у членуванні на 3 нефи, 1 глава, три абсиди, нартекс, високі середні склепіння). Михайлівський Золотоверхий собор: чотири 8-игранні стовпи як в Софії, 3 нефи з галереями, нартекс, 1 глава. Церква Спаса на Берестові.
Кирилівська церква в Києві. Церква Богородиці Пирогощі на Подолі. Борисоглібський собор та Успенський собор Єлецького монастиря у Чернігові. Михайлівський собор у Переяславі ( 5 нефів, бокові галереї, Михайлівська божниця в Острі: (8-игранні стовпи, як в Софії). Успенський собор у Володимирі Волинському. П’ятницька церква в Чернігові як архітектурно-художній шедевр кінця ХІІ ст.: рвучкий порив угору ( 4 8-игранні стовпи, вузькі бічні нефи, пілястри; у товщі стін – сходи на хори).
Живопис. Візантійська іконографія та художня мова. Мозаїки Софії київської. Програма розташування сюжетів: Пантократор, Оранта, Євхаристія, Святительський чин, Благовіщення. 177 відтінків палітри мозаїк. Бічні вівтарі: Георгіївський, Михайлівський, Петра і Павла та Іоакима і Ганни. Програма фрескового стінопису митрополита Іларіона. Три цикли зображень: біблійний. Євангельський, житійний. Комплекс читається сліва направо і зверху вниз. Центральні канонічні сюжети і західні зображення сім’ї Ярослава.
Мозаїки Михайло-Золотоверхого собору у порівнянні з софіївськими. Більш земний характер події, психологізм образів апостолів з Євхаристії та ангелів з ріпідами. Дмитро Солунський. Посилена стрункість. Лінійність. Яскравість колориту.
Мистецтво ХІV – першої половини ХVІ століття. Загальноєвропейська готика в українському мистецтві.
Розподіл українських земель в середині ХІVстоліття. Переважне значення Галицько-Волинського князівства. Православ’я в як синонім культури та національної самобутності.
Архітектура. Пріоритет оборонної архітектури. Перші кам’яні фортеці з поєднанням руського оборонного зодчества і романо-готичних рис ( Замок, ров, брама і надбрамна вежа; вежі за межами стін фортеці; мерлони і машикулі). Фортеці у Хотині, Крем’янці. Бучачі. Луцький замок. Білгород-Дністровська та Генуезька фортеці. Кам’янецький оборонний комплекс як результат спільної діяльності місцевих та іноземних зодчих. (Комплекс веж, валів і ровів та бастіонів. Використання сприятливого ландшафту). Острозький та Межирічський замки. Захід і Схід у Богоявленській церкві Острозького замку. Оборонні риси культової архітектури. Києво-Печерська лавра. Покровська церква в Сутківцях: 4 башти з машикулями; західна – і притвор і дзвінниця).
Старі містобудівні традиції (дитинець, посади і подоли). Зміни під впливом ренесансу та Магдебурзького права. Центр міста – ринкова площа та ратуша. Забудова Бучача, Кам’янець-Подільська на засадах регулярного планування. Львів: Високий та Низький замки, стіни з 25 вежами, 2 брами. Прямокутна сітка вулиць від Ринку.
Муровані культові споруди західного регіону. Однонефні костьоли в Дрогобичі, Львові, Береговому. Вірменська церква у Львові за схемою галицької ц. св.. Пантелеймона ХІІ ст..
Скульптура. Стильові трансформації в скульптурі: впливи готичних форм. Культові сюжети і дрібна пластика на території Галицько-Волинського князівства. Архітектурно-скульптурні елементи тогочасних споруд.
Живопис. Міжусобні війни князів за Київ. Татаро-монгольські навали на Русь. Боротьба синів князя Романа за владу на Галицько-Волинських землях. Стінописи ц. св.. Миколи в Горянах: площинно-декоративне трактування композицій і життєва безпосередність, аналогії з готикою та проторенесансом. Фрескові розписи храмів у польських містах Кракові, Люблині, Сандомирці. Розписи церкви св.. Онуфрія в Лаврові.
Аналіз композицій розписів у Вислиці (Різдво, Успіння), Сандомирському костьолі (Тайна вечеря та Поцілунок Іуди), каплиці св.. Трійці у Люблині (Омивання ніг, Вознесіння).
Оповідальність як домінуюча риса ікони к. ХІІІ – ХІV століть: ікони «Св. Микола», «Борис і Глеб», «Юрій Змієборець» з Станилі». «Преображення» З Бусовиська. Нові тенденції в іконописі ХV століття. Майстер ікон з Ванівки (9 фігур «Моління з чином», «Нерукотворний Спас», «Страшний суд» «Страсті Господні»). Ікона «Страсті» з Трушевичів. », «Богородиця з Красова» як вершина національного сприйняття образу.
Тема 10. 3. Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:
1. Планувально-конструктивні особливості соборів першої половини ХІ століття.
2. Формування самостійної архітектурної мови в культових спорудах другої половини ХІ – початку ХІІІ століть.
3. Містобудівні традиції в архітектурі Київської Русі.
4. Стилістичні особливості давньоруської скульптури до монгольських часів.
5. Ювелірні вироби Київської Русі: матеріал, техніки, декор.
6. Порівняльний аналіз мозаїк Софійського та Михайлівського соборів.
7. Фресковий живопис до монгольського періоду на території України.
8. Мініатюри рукописних книг домонгольської доби
Тема 10. 4. Теми рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань:
1. Поєднання вітчизняних та західноєвропейських оборонних прийомів у фортифікаційних спорудах України ХV століття.
2. Білгород-Дністровська фортеця.
3. Замки Лівобережжя ХVІ століття.
4. Західноєвропейські містобудівні ідеї готики та ренесансу в забудові Львова та Кам’янець-Подільська.
5. Стінописи українських майстрів у культових спорудах середньовічної Польщі.
6. Становлення українського іконостасу в ХV – ХVІ століттях.
7. Богородичні ікони в українському іконописі доби.
Години онлайн спілкування згідно навчального розкладу другого семестру 2019-2020 н.року.Тези лекцій, завдання для практичного опрацювання тем та роз’яснення щодо їх виконання, завдання творчого характеру, перелік літературних джерел студенти отримують через e-mail, Viber. Консультації здійснюються способом інтернет- листування в день занять групи за розкладом. Виконані завдання повинні бути надані на перевірку викладачеві після закінчення карантину в перший же день занять за розкладом.
