Земельні ресурси - землі, що використовуються або можуть бути використані в різних галузях господарства. Характеризуються територією, якістю ґрунтів, кліматом, рельєфом, гідрологічним режимом, рослинністю тощо (Новаковський Л.Я., 1990). Сукупність необхідних відомостей про земельні ресурси містить земельний кадастр. Нажаль такого кадастру для території ні м. Кривого Рогу, а ні для регіону в цілому не розроблено.

В цілому Україна і територія Криворіжжя має надзвичайно сприятливий для ведення сільського господарства рельєф і дуже родючі від природи ґрунти.

Усього тридцять років тому Україна мала 0,8 га ріллі на кожного мешканця з середнім вмістом гумусу 3,5%. За ці роки злочинне і масове відведення кращих земель під несільськогосподарські потреби, застосування на полях виключно важкої техніки низької продуктивності, невміле і незбалансоване внесення добрив, розміщення просапних культур на схилах та інші свідомі чи несвідомі помилки призвели до посилення ерозії, втрат орної землі і зниження середнього вмісту гумусу до 3 - 3,2%. Але на думку закордонних експертів загальна кількість наших сільськогосподарських угідь в розрахунку на одну особу рівно вдвічі перевищує сучасний норматив для забезпечення потреб населення.

Таблиця

Розподіл земельного фонду України (станом на січень 1998р.)

Розораність земель досягає 55% території. На значній частині території вона надмірна. Там не залишилося місця для лісів, сіножатей, багаторічних насаджень і заповідних територій. Збільшення лісистості наших степів з 2% до 15% за рахунок вилучення частини ріллі збільшить продуктивність усієї території. Ерозією ушкоджено приблизно 33% усіх площ. Ці землі необхідно відновити, очистити від забруднення і повернути їм нормальну родючість.

Оцінка земельних ресурсів відбувається також на основі бонітування ґрунтів (від лат. bonitas - доброякісність). Під бонітуванням ґрунтів розуміють порівняльну оцінку родючості ґрунтів за їхніми природними особливостями та продуктивністю при певних рівнях інтенсифікації землеробства, виражена в балах (Самбур Г.М. та ін., 1965; Дерев'янко Р.Г., 1989). Сутність бонітування полягає у класифікації земель за ступенем сприятливості для вирощування окремих сільськогосподарських культур. Бонітування ґрунтів - складова частина земельного кадастру.

В Україні бонітування ґрунтів здійснене через показник максимальної врожайності зернових культур. Оцінка ґрунтів дається в балах (від 0 до 100). Ґрунти, що мають бонітет з оцінкою у 100 балів дають самі максимальні врожаї зернових; зменшується врожайність - знижується і бонітет ґрунтів. Так в нашій державі найвищим бонітетом відрізняються чорноземи типові (65-100 б.) та чорноземи опідзолені (60-88 б.), які розвинені у лісостеповій ландшафтній зоні.

Ґрунти Криворіжжя мають середній бонітет. Самими родючими є чорноземи звичайні (60-67 б.). Менш продуктивні - чорноземи південні (45-51 б.), дерново-степові ґрунти (28-43 б.). Ще меншим бонітетом характеризуються еродовані ґрунти, відповідно до того, наскільки сильно змитий акумулятивний горизонт - якщо наполовину, то бонітет зменшується удвічі й та ін.

Рослинні ресурси. Найбільш детальний аналіз флори регіону проведений співробітниками Криворізького ботанічного саду НАН України під керівництвом В.В. Кучеревського (1997). За попередніми даними флора регіону включає понад 1260 видів. До неї входить 103 види, які відносяться до рідких та зникаючих. За господарчим використанням виділяються такі групи: їстівні, кормові, лікарські, декоративні, масляничні, ефірно-олійні, медоносні, отруйні, рудеральні, бур'яни.

Таблиця

Розподіл видів рослинності Криворіжжя за господарчими групами

Слід врахувати, що один і той же вид може входити в різні групи. Так, соняшник є їстівною, масляничною і медоносною культурою. Наведені дані не дають уяви про реальні запаси біомаси видів тої чи іншої групи. Оцінка їх - це справа майбутніх дослідників.

Особливістю Криворіжжя є те, що значна частина потенціальних ресурсів лікарської сировини, їстівних видів росте на забруднених ділянках, що суттєво обмежує її використання.

Передруковано з скороченням з видання:

 Казаков В.Л., Сметана М.Г., Шипунова В.О. Паранько І.С., Коцюруба В.В., Калініченко О.О. Природнича географія Кривбасу: Монографія. - Кривий Ріг: Октан-Принт, 2005.-151с.

Автори: Сметана М.Г., доктор біологічних наук, професор; Казаков В.Л., кандидат географічних наук, доцент.