Природа Криворіжжя
Природничий факультет

Дендропарк розташований на південному сході  міста Кривий Ріг, приблизно в 7км від станції Кривий Ріг-Головний, між селищами Залізничне та Суворове. Має статус охороняємого природного об'єкту місцевого значення з 1993 року. Підпорядкування території - Криворізький держлісгосп, Дзержинське лісництво, квартал №52. Деякий час територія була підпорядкована Криворізькому Ботанічному Саду НАН України, але в зв'язку з віддаленістю об'єкту та складністю упорядкування була передана знову Криворізькому держлісгоспу.

Дендропарк розташований серед жилих кварталів одноповерхової забудівлі селища Залізничне. На південь та схід території знаходяться дачні ділянки, вологі луки з джерелом, береги якого вкриті болотяною рослинністю; на північ - жилі квартали багатоповерхової забудівлі. Дендропарк часто відвідується людьми.

Дендрологічний парк був закладений у 1971 році, але перші насадження з'явились тут ще наприкінці 1966 року. Велику роль в закладенні парку і його плануванні мав Іван Андрійович Добровольський.

Dendropark Dolgintsevo13Dendropark Dolgintsevo14На час «розквіту» дендропарку видовий склад деревних та чагарникових  форм нараховував  понад 500 видів. Загальна площа близько 27 га.

Масив складається з окремих ділянок, утворених однією, двома деревними породами, які чергуються з різнотрав'ям, галявинами, чагарниковими заростями. Найбільшу частину утворено насадженнями дубу, берези, липи, кленів гостролистих і  татарських, несправжньоплатанового та долоне розрізного і масового  - в'язу гладкого. Хвойні рослини дендропарку - сосна звичайна, туя західна, яловець звичайний, яловець козачий.  Деревні листяні породи: айлант найвищий, маклюра  яблуконосна, сумах коротковолосистий, скумпія звичайна, абрикос звичайний, горіх  волоський та чорний, ліщина звичайна, бархат амурський; серед плодових дерев необхідно зазначити яблуню лісову, грушу звичайну, обліпиху крушиновидну, а також горобину звичайну. В південній та східній частині є рідколісся з   маслинки  вузьколистої. Значні площі займають насадження айви подовженої; глоду криваво-червоного та  пятистовпчикового, одноматочкового; барбарису звичайного. Зрідка зустрічаються черемха звичайна та пізня, кизил справжній, ірга овальна алича.

Dendropark Dolgintsevo05Dendropark Dolgintsevo06Dendropark Dolgintsevo07Dendropark Dolgintsevo08

 

 

 

 

 

Весняною прикрасою парку є  насадження сортового бузку, спіреї Вангутта і японської. Невелика кількість хеномелесу Маулея (айви японської), калини-гордовини  залишилась під заростями сніжноягідника прирічкового в центральній частині масиву.    Можна побачити і міхурник деревовидний, карагану дерев'янисту. Донедавна можна було побачити красиво квітучу  гліцинію. В північній частині парку поблизу військового містечка розташовані посадки дубу звичайного та дубу червоного. В західній частині парку росте  верба Матсуда. Трав'янисті рослини представлені гравілатом міським, веронікою весняною, підмаренником чіпким, фіалкою запашною, великим числом видів злаків та складноцвітих.

Загальний таксономічний склад деревних і чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку на даний період становить близько 25 родин, 50 родів, 66 видів.   Значне число дерев і кущів перенесені місцевими жителями до своїх присадибних ділянок. Парк потерпає від збору плодів, нагромадження великого об'єму побутових відходів,  випасу худоби. Нажаль, охоронний режим не діє, що призводить до погіршення стану деревних насаджень.

Dendropark Dolgintsevo01Dendropark Dolgintsevo02Dendropark Dolgintsevo03Dendropark Dolgintsevo04   

 

 

 

 

 

В дендропарку зустрічаються озерна жаба, сіра та  зрідка - зелена ропуха, часникова жаба. Плазуни представлені лише 2 видами - прудкою ящіркою і  звичайним вужем. Найбільш чисельні за числом видів птахи - понад 70 видів. В парку і околицях можна зустріти бугайчика, малого яструба, звичайного боривітра, зрідка - сіру куріпку, фазана, пастушка, водяну курочку, припутня, садову горлицю, звичайну горлицю, зозулю, вухату сову, хатнього сича, одуда, крутиголовку, звичайного і сирійського, малого дятлів, сільську ластівку, лісового щеврика, жовту плиску, тернового сорокопуда, вивільгу, шпаків, сойку, сороку, сіру ворону, сіру та  чорноголову кропив'янок; вівчариків: ковалика, весняного, жовтобрового; мухоловок -  сіру та білошию, чорну горихвістку, вільшанку, східного соловейка, чорного і співочого дроздів; блакитну і велику синиць, хатнього  і  польового горобців, зябликів, зеленяка, щиглика, коноплянку, костогриза; звичайну вівсянку та інших.

Dendropark Dolgintsevo09

Dendropark Dolgintsevo10Dendropark Dolgintsevo11Dendropark Dolgintsevo12

З ссавців зустрічаються 19 видів:  звичайний їжак, мала  білозубка, білочерева білозубка, вечірниця руда, середземноморський нетопир, пізній кажан, звичайна лисиця, кам'яна куна, ласка, сірий заєць, звичайна нориця; лісовий, жовтогорлий та польовий  мишаки, звичайний сліпак, хатня і курганцева миша, миша-маля.

Автор тексту та фото В.В. Коцюруба.

3551

ГрушаУ Кривому Розі багато пам’яток природи - старовинних парків, балок з чудовими краєвидами, мальовничих скель. Частина з цих природних об’єктів є заповідною, інші - ще не стали, але також потребують охорони. До природоохоронних територій Криворіжжя належать дванадцять об’єктів природи: три з них - загальнодержавного значення і дев’ять - місцевого. До перших належать: Криворізький ботанічний сад Національної академії наук, ландшафтний заказник Балка Північна Червона та історико-геологічна пам’ятка природи - Скелі МОДРу. До заповідних об’єктів місцевого значення належать: ландшафтний заказник Візирка, Довгинцівський дендропарк, парк ім. газети «Правда», Аспідні сланці на Артемі, виходи скельних порід на Південному ГЗК тощо. Сьогодні хочу розповісти ще про одне диво природи, яке, на жаль, досі ще не є заповідним об’єктом. Це - старовинна груша, що росте на Карнаватці. Знайшла я це дерево під час своїх краєзнавчих досліджень влітку 2005 року.

     Чим же цікава ця груша? А тим, що її вік - понад 300 років, а точніше - 304 роки! Прикметним є те, що у «Книзі рекордів України» (2000 рік) найстарішою грушою вважається дерево віком 250 років у Черкаській області. Однак наша - набагато старіша. Нашому місту, за офіційною версією, 233 роки. Отже, груша старіша за Кривий Ріг на 71 рік. І, незважаючи на свій «поважний вік», це дерево й досі родить і щороку дає великі врожаї соковитих і смачних плодів. Росте ця груша в садибі ветерана війни Миколи Варлампійовича Кучми. Колись, у далекому 1926 році, під час грози в грушу влучила блискавка і дерево розкололося. Батько Миколи Варлампійовича обпиляв понівечені стовбури і склав їх на погребі, щоб були на дрова. А навесні ці колоди зацвіли! А потім навіть зав’язалися маленькі грушки. От яку життєву силу має це старовинне дерево!

3212
ГЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ «ПІСКОВИКОВА СКЕЛЯ»

       Геологічна пам'ятка підпорядкована Південному ГЗК, розташована на лівому березі річки Інгулець, у районі кар'єру, поряд з побуткомбінатом рудоуправління. Тут наявні виходи аркозових пісковиків. Горизонтальна потужність їх коливається від 100 до 200 метрів. Загальна площа території з виходами породи становить до 10 гектарів. Охороняється ділянка виходів поряд з підвісним мостом до 30 на 40 метрів, інша частина знаходиться просто в межах водоохоронної зони річки Інгулець і використовується місцевими мешканцями під городи. Дані виходи є унікальними, єдиними на Україні, відзначаються своєю масштабністю й у геологічному відношенні мають дуже велику цінність.
      Серед рослинного покриву переважаючим є трав'яний ярус, менше виражені чагарники. Серед дерев є штучні насадження та поодинокі фруктові дерева. Береги річки поросли очеретом. Під час описів нами виявлені дерева: клен ясенолистий (Асеr negundo), тополі біла (Рорulus аlbа), груша звичайна (Руrus communis), в'яз корковий (Ulmus suberosa); чагарники: глід український (Crataegus ucrainica), шипшина (Rosa). У трав'янистому ярусі відмічені такі рослини як: полин австрійський (Artemisia austriaca), полин гіркий (Artemisia absinthium), жабник польовий (Filago arvensis), чебрець звичайний (Thymus serpyllum), ряст порожнистий (Corudalis bulbosa), спориш звичайний (Polygonium aviculare), самосил гайовий (Teucrium chamoidris), волошка російська (Centaurea rutenica), пирій повзучий (Elytrigia repens), типчак (Festuca), тонконіг (Poa bulbosa), чистець весняний (Stachys recta), проліска двулиста (Scilia bifolia), зірочки жовті (Gagea lutea). Виходи породи місцями поросли мохами та лишайниками.
Витоптаність травостою становить близько 30 - 40%. Над самою пам'яткою зокрема, росте мала кількість дерев і чагарників. Це пов'язане з тим, що верхня частина пам'ятки, над скелею, є слабко задернованою. Схил укритий нанесеним людиною та талими й дощовими водами, шлаками. Чітко виражені потоки стічних вод, гірські породи вкриті глибокими тріщинами, що свідчить про водну ерозію, яка спричинена дощовими й талими водами. Крім цього досить помітними є сліди вітрової ерозії, внаслідок якої спостерігається розщеплення самої породи на блоки, зумовлене до того ж різкими перепадами температури.
Кут нахилу верхньої частини приблизно становить 54°, а основної до 83°-90°. Все це теж свідчить про можливі високі темпи вітрової та водної ерозії, що в майбутньому призведе до знищення цілісності виходів породи.
Виходи порід мають правильний характер залягання, вкриті великою кількістю тріщінуватостей і двома значними за розмірами вертикальними тріщинами. На схематичному малюнку видно основний напрямок поперекових та поздовжніх тріщінуватостей які свідчать про переважання впливу водної ерозії і на активну дію різних форм фізичного вивітрювання. Нами спостерігалась ця велика інтенсивність процесу вивітрювання у різких змінах цілісності порід, коли ми проводили обстеження через певні відрізки часу.
Загальний напрямок виходів: північний захід - південь, південний схід. Напрямки тріщинуватості виражений з півдня на північ, а також з півдня на північний захід, що співпадає з основним напрямком потоків води на схилах. Спостерігається таке явище, як вирубання частини дерев, внаслідок чого відмічено повалення ільмів на східному схилі - збирання металобрухту (порита земля в місцях, де з радянських часів залишався метал) і вивезення та нагромадження побутового сміття.
Матеріали підготував В.В. Коцюруба. Використані фотоматеріали В.В. Коцюруби.

ГЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ «ПІСКОВИКОВА СКЕЛЯ»  Інгулець
1331

Загальні відомості про природно-заповідний фонд (ПЗФ) Криворіжжя

Назва

 Категорія

 Площа (га)

 Місце розташування. Підпорядкованість

 Ким затверджено

Території та об'єкти загальнодержавного значення

Червона балка Північна

Ландшафтний заказник

 28,0

На території північно-західної околиці м. Кривого Рогу, колишнє р/у ім. Леніна. Криворізька міська рада.

Постанова РМ УРСР 12.12.83 № 49.

Скелі МОДРу

Геологічна пам'ятка природи

 62,0

Центрально-міський район м. Кривого Рогу. Криворізька міська рада.

Розпорядження РМ УРСР 14.10.75 №780-р.

Криворізький Ботанічний Сад НАН України

Ботанічний Сад

 75,0

м. Кривий Ріг. Тернівський район, вул. Маршака, 50.  Криворізький  Ботанічний Сад НАН України.

Постанова Президії Академії наук України 1992 р. № 144.

Території та об'єкти місцевого значення

Балка Північна Червона

Ландшафтний заказник

 26,0

На території північно-західної околиці м. Кривого Рогу, колишнє р/у імені Леніна. Криворізька міська рада.

Рішення облвиконкому 09.06.88  №231. 

Візирка

Ландшафтний заказник

 121,1

На північній околиці м. Інгулець. ВАТ «Інгулецький ГЗК.

Рішення  облради 28.12.2001  №502-19/XXIII.

Парк ім. Федора Мершавцева

Парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва

 36,0

Центрально-Міський р-н . Відділ ЖКГ Криворізького міськвиконкому.

Рішення облвиконкому 22.06.72  №391.

Дендрологічний парк

Урочище «Ботанічний Сад»

 27,0

Кривий Ріг, Довгинцівський район, селище Залізничне. Дзержинське лісництво, кв.52.   Криворізький держлісгосп.

Розпорядження Представника Президента України 30.12.93 №518.

Дерево культурної груші

Ботанічна пам'ятка природи

 0,03

Місто Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Харцизька, 138.  Р/У ім. Кірова концерну «Укррудпром» (рудник Галковського).

Рішення облвиконкому 17.12.90  №469.

Виходи аркозових пісковиків

Геологічна пам'ятка природи

 4,0

Місто Кривий Ріг, селище Південного ГЗК, лівий берег річки Інгулець. Південний ГЗК.

Рішення облвиконкому 22.06.72  №391.

Виходи амфіболітів

Геологічна пам'ятка природи

 5,0

Місто Кривий Ріг, правий берег річки Саксагань біля шахти «Батьківщина». Шахта «Батьківщина», ВАТ «КЗРК».

Розпорядження облвиконкому 14.11.75 №388-р.

Скелеватські виходи

Геологічна пам'ятка природи

 9,0

Лівий берег річки Інгулець, в 500м від кар'єру Південного ГЗК. Південний ГЗК

Рішення облвиконкому 22.06.72  №391.

Сланцеві скелі

Геологічна пам'ятка природи

 4,0

За шахтою «Артем-1», правий берег старого річища р.Саксагань. ВАТ «Арселор-Міттал», шахтоуправління.

Рішення облвиконкому 22.06.72  №391.

Пісковикова скеля

Геологічна пам'ятка природи

 1,0

Лівий берег річки Інгулець, біля підстанції Південного ГЗК (напроти "Побуткомбінату". Південний ГЗК.

Рішення облвиконкому 22.06.72  №391

«Старовинна груша на Карнаватці».

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення

0,0015

Місто Кривий Ріг, селище Карнаватка, вул. Шмідта, б. 13, приватна садиба Кучми М.Х.

Рішення облвиконкому 22.08.2010 № 784-27/V

 

Природоохоронні території Криворіжжя. Мапа.

                                                                                                          Рисунок.
Схема розташування об'єктів природно-заповідного фонду Криворіжжя.
Умовні позначки:
1 - Криворізький Ботанічний сад НАН України,
2 - Балка Північна Червона,
3 - Виходи амфіболітів,
4 - Дерево культурної груші,
5 - Сланцеві скелі,
6 - Парк ім. Федора Мершавцева,
7 - Скелі селища МОДРу,
8 - Дендрологічний парк,
9 - Пісковикова скеля,
10 - Виходи аркозових пісковиків,
11 - Скелеватські виході,
12 - Візирка
13 - Старовинна груша на Карнаватці.
Автор схеми В.В. Коцюруба.

1307
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31