Фауна риб Криворіжжя нараховує 36 видів, із 75, поширених на території Дніпропетровської області [1, 2, 3, 6].

Десять видів риб занесені до «Червоної книги Дніпропетровської області» [6]. Червонокнижні види риб – річковий минь (Lota lota L.), звичайний пічкур (Gobio gobio L.), звичайний рибець (Vimba vimba L.), звичайний ялець (Leuciscus leuciscus L.), звичайний в’язь (Leuciscus idus  idus L.), звичайний (золотий) карась (Carassius carassius L.), звичайний в’юн (Misgurnus fossilis L.), звичайний вусатий голець (Barbatula barbatula L.), триголкова колючка (Gasterosteus aculeatus L.), чорноморсько-азовська перкарина  (Percarina demidoffii Nordmann).

Зарегулювання стоку рік Інгулець, Саксагань, Кам'янка, Бокова, Боковенька та малих річок призвело до переформування фауністичних комплексів і трофічних груп риб. Фауна збагачена інтродукованими видами: білий амур (Ctenopharyngodon idella Valenciennes), сріблястий карась (Carassius auratus gibellio Bloch), білий товстолобик (Hypophthalmichthys molitrix Valenciennes). Із ріки Дніпро каналом «Дніпро–Кривий Ріг» та рікою Інгулець проникли тюлька (Clupeolla delicatula Nordmann), голка-риба пухлощока (Syngnathus nigrolineatus Eichwald), триголкова колючка (Gasterosteus aculeatus L), бичок-кругляк (Neogobius melanostomus Pallas).

У Південному водосховищі та кількох затоплених кар’єрах зустрічається сонячний окунь, або сонячна риба синьозяброва (Lepomis gibbosus L.), завезена  ще в 19 столітті на територію Європи з Канади як декоративна риба, яка в наші природні та штучні водойми попала, очевидно,завдяки акваріумістам. Даний вид не має промислового значення, хоча є їстівним.

Господарче значення мають плітка (Rutilus rutilus L.), густера (Blicca bjoerkna L.), лящ (Abramis brama L.),  короп (Cyprinus carpio L.), звичайний окунь (Perca fluviatilis L.), звичайний судак (Lucioperca lucioperca L.), звичайна щука (Esox lucius L.), поширені у природних і штучних водоймах. У риборозплідних господарствах та ставках розводять товстолобика, білого амура, сріблястого карася, коропа.

Зрідка у природних водоймах зустрічаються головень (Leuciscus cephalus L.), звичайний в'язь (Leuciscus idus L.), золотистий карась (Carassius carassius L.), звичайний сом (Silurus glanis L.). Широко поширені малоцінні види риб − лин (Tinca tinca L.), краснопірка (Scardinius erythropthalmus L.), звичайний пічкур (Gobio gobio L.), верховодка (Alburnus alburnus L.), звичайний в'юн (Misgurnus fossilis L.), звичайний йорж (Gymnocephalus cernua L.), звичайна  щипівка (Cobitis taenia L.).

На півдні Криворіжжя, у каналі Дніпро–Кривий Ріг та Південному водосховищі надзвичайно рідкісний звичайний рибець (Vimba vimba L.).

Цитовані матеріали з видання: Паранько І.С. Фізична географія Криворіжжя: монографічна навчальна книга/ І.С. Паранько, В.Л. Казаков, О.О. Калініченко, В.В. Коцюруба, І.О. Остапчук, В.М. Савосько, В.О. Шипунова, С.В. Ярков. – Кривий Ріг: Вид. Р.А. Козлов, 2015. - 272с.

Автор розділу «Тваринний світ Криворіжжя» - В.В. Коцюруба.

Фотоматеріали В.В. Коцюруби.

Використані літературні джерела:

1. Булахов В. Л., Новіцький Р. О., Пахомов О. Є., Христов О. О. Біологічне  різноманіття  України. Дніпропетровська  область.  Круглороті (Cyclostomata). Риби (Pisces) // За загальн. ред. проф. О. Є. Пахомова. – Д. Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2008. – 304 с.
2. Коцюруба В.В. Тваринний світ Криворіжжя. //Природнича географія Кривбасу. / Монографія. - Кривий Ріг.: КДПУ, 2005. - С.105-112.
3. Паранько І.С. Фізична географія Криворіжжя: монографічна навчальна книга/ І.С. Паранько, В.Л. Казаков, О.О. Калініченко, В.В. Коцюруба, І.О. Остапчук, В.М. Савосько, В.О. Шипунова, С.В. Ярков. – Кривий Ріг: Вид. Р.А. Козлов, 2015. - 272с.
4. Червона книга України. Тваринний світ: Редкол.: М.М. Щербак (відповід. ред.) та ін.. – К.: «Українська енциклопедія» ім.. М.П.Бажана, 1994. -464с.: іл..
5. Червона книга України. Тваринний світ/ за ред. І.А. Акімова — К.: Глобалконсалтинг, 2009.– 600 с.
6. Червона книга Дніпропетровської області (тваринний світ) / Під ред. О.Є. Пахомова. − Дніпропетровськ: ТОВ «Новий друк», 2011. – 488 с.

Автор: "Природа Криворіжжя"

Перегляди: 2882

Територія Криворіжжя, розташована в зоні центрального Правобережного степу, згідно з зоогеографічним районуванням України відноситься до Понтійського округу, Азово-Чорноморського району в межах Західної степової, або Північноморської ділянки [28].

Для відкритих просторів степів характерний достатньо відомий комплекс степових тварин, які збереглися тільки на заповідних і природоохоронних ділянках, у зонах відчуження між техногенними ландшафтами гірничодобувної промисловості.

У зв’язку з високим рівнем трансформації земель, сучасний стан тваринного світу мало нагадує фауну колишніх степових ділянок. Степові види пристосувались до існування в умовах агроценозів або зустрічаються на острівних ділянках степу.

Утворення в регіоні значної кількості штучних лісів, лісосмуг, лісопаркових зон зумовило значне поширення і багатство фауни лісових видів. Будівництво водосховищ на річках Інгулець, Саксагань та  Південного водосховища, а також відстійників підприємств металургійного комплексу привело до збагачення фауни водно-болотного комплексу.

Значну частку фауни становлять тварини культурних ландшафтів, насамперед селітебної зони міста Кривого Рогу та прилеглих населених пунктів. З іншого боку, зміни природних ландшафтів позначилися на збідненні степового комплексу та зникненні цілого ряду видів. Малочислені й рідкісні види становлять приблизно 40% від загального видового багатства фауни Криворіжжя.

Зоологічні дослідження в регіоні тривалий час мали епізодичний та вузьконаправлений характер,  а комплексні цілеспрямовані почалися тільки з кінця 70-х років ХХ сторіччя. Проте на цей час стан вивчення окремих таксономічних груп не дозволяє провести реальну оцінку загального багатства фауни.

На складеній нами зоогеографічній карті Криворіжжя умовними позначками нанесені місця зустрічі значної кількості пріоритетних видів тварин Криворіжжя, насамперед тих, що мають природоохоронний статусу, або викликають великий пізнавальний інтерес (рис. 9.1). Всі місця знахідок тварин отримані нами з аналізу літературних джерел, наведених в монографії та  результатів спостережень автора цього розділу.

Найчисельнішою та найбільшою за видовим багатством є група безхребетних тварин, представлена приблизно 7000 видами (реальне число видів невідоме, оцінка числа видів ускладнена недостатнім висвітленням питання в спеціальній літературі), із яких комах, можливо, до 5300-5800 видів.

Ґрунтові нематоди представлені 82 видами різних екологічних груп: параризобіонти – 23 види, хижі – 3, еусапробіонти – 4, девісапробіонти – 17, фітогельмінти – 35 видів, із них фітогельмінти специфічного патогенного ефекту – 19 видів [8, 9].

Число видів дощових черв’яків Криворізького регіону точно не відоме, оцінюється в 7 видів із 24, поширених на території Дніпропетровської області [6].

Павукоподібні Дніпропетровської області представлені 322 видами [2]. Число видів павукоподібних для Криворіжжя не встановлено.

Серед комах значну групу становлять твердокрилі (понад 800 видів), з них довгоносиків – 91 [15], напівтвердокрилих – 53 [13], пластинчастовусі – 33, листоїди – 21, чорниші – 22 [4, 5]. Інші ряди комах менш представлені: булавовусі лускокрилі до 117–132 видів для Дніпропетровської області [3], для Криворіжжя – приблизно 100 видів; перетинчастокрилі – 19 видів мурашок [1].   Для ос, джмелів, рівнокрилих та інших систематичних груп дані не відомі.

Відсутні узагальнені відомості про фауну кліщів, молюсків Криворіжжя та деяких інших систематичних груп безхребетних тварин.

Найбільш типовими представниками фауни безхребетних є виноградний слимак (Helix pomatia), звичайна  мокриця (Oniscus asellus L.), кільчастий шовкопряд (Malacosoma neustria L.), златоочка (Chrysopa perla L.), дубова листовертка (Tortrix viridana L.), блошак (Psylla mall L.), хрущ (Melolontha hippocastani F.), клоп-черепашка (Eurygaster integriceps Put.), бронзівка золотиста (Cetonia aurata), червоноклоп, або великий клоп-москаль (Pyrrhocoris apterus), клоп ранатра (Ranatra linearis L.), звичайна оса (Vespa vulgaris L.), звичайний цвіркун (Grullus campestris) та інші. Значну групу становлять рідкісні, малочисельні та широко поширені види з невизначеним статусом перебування. До цієї групи можна віднести жука звичайну майку (Meloe proscarabaeus L.), павука аргіопу брюнніха, або павука-осу (Argiope bruennichi).

Автор: "Природа Криворіжжя"

Перегляди: 3022