Наука, що досліджує кліматичні ресурси та умови території відповідно до потреб сільськогосподарського виробництва називається агрокліматологією - галузь кліматології. До основних її завдань належать виявлення агрокліматичних особливостей території (на основі агрокліматичних показників) для вирощення різних сільськогосподарських культур, агрокліматичне районування, вивчення негативних для сільського господарства природних процесів і явищ (заморозків, суховіїв, посух, градобить тощо).
     Згідно з агрокліматичним районування території України (Дмитренко, 1989), Криворіжжя входить до складу посушливої дуже теплої агрокліматичної зони. Вона характеризується наступними агрокліматичними показниками.
Сума активних температур вище +10°С. Цей показник є одним з вирішальних для вибору сільськогосподарських культур для їх вирощення. Він показує обсяги тепла, якими володіє територія і які забезпечуватимуть вегетацію рослин. Показник розраховується шляхом усереднення добових температур. Якщо вони за добу складають вище +10°С, то надалі їх додають до подібних значень у наступні дні. Таким чином отримується сума активних температур.

      Сума активних температур вище +10°С змінюється зонально - від 500-700°С у тундрі до 5000-6000°С у тропічному кліматі, що залежить від надходження сонячної радіації на різні широти. Територія Кривбасу добре забезпечена тепловими агрокліматичними ресурсами. У північній частині регіону сума активних температур становить 2950°С, на крайньому півдні - 3100°С. Це дозволяє вирощувати велику кількість культур - цибулю, томати, пшеницю, ячмінь, жито, соняшник, буряк, бавовник, коренеплоди, виноград, бахчу, різні фруктові дерева (яблуня, слива, персик, абрикоса, груша, малина та ін.). Винятком є лише цитрусові рослини.
Не менш важливими є й інші агрокліматичні показники.
      Тривалість без морозного періоду - визначає, час, за який ніколи не спостерігаються заморозки, які пригнічують розвиток рослин і травмують або повністю знищують їх. До без морозного періоду відноситься термін між середніми датами весняних і осінніх приморозків. Для Криворізького регіону тривалість без морозного періоду становить 170-180 днів. Цього цілком достатньо для того щоби рослини пройшли всі етапи свого розвитку - від проростання до визрівання плодів.
       Вологозабпеченість. При характеристиці вологозабезпеченості найбільша увага приділяється кількості атмосферних опадів, режиму їх випадінню, гідротермічний коефіцієнт. Територія Криворіжжя за зволоженням відрізняється посушливими умовами - опадів недостатньо, режим їх випадіння нерегулярний, часто спостерігаються посухи і суховії (дивіться розділ про клімат). Все це несприятливо, а іноді і лімітуючи впливає на розвиток сільськогосподарських рослин.
        Для аналізу вологозабезпеченості найчастіше використовується гідротермічний коефіцієнт (ГТК) Селянинова Г.Т. ГТК - це відношення кількості опадів за період з температурою повітря вищою за +10°С до суми температур за цей же час, зменшеної у 10 разів. Цей показник визначає відношення прибуткової частини водного балансу до припливу тепла, яке може бути використане на випарування. ГТК Кривбасу становить 0,9-0,7 (вищий на півночі і менший на півдні). ГТК показує, що в регіоні часто трапляються посухи, так як показник менший 1,0.
Умови пере зимування рослин. При оцінці цих умов до уваги беруться показники середній з абсолютних річних мінімумів температури повітря та ґрунту, їх абсолютні значення, суму негативних температур, глибину промерзання ґрунту, висоту снігового покриву. У цілому, умови пере зимування рослин на Криворіжжі добрі, хоча в окремі роки і спостерігаються аномалії, наприклад повне вимерзання посівів озимих зернових при відсутності снігового покриву (а він в регіоні нестійкий) та низьких температур повітря і відносно глибокого промерзання ґрунту.
        Регіональні відмінності агрокліматичних показників (особливо через вологозабезпеченість) зумовлює те, що сільське господарство Кривбасу має ризикований характер. Високопродуктивне вирощення сільськогосподарських культур потребує додаткового (штучного) забезпечення водою, тобто зрошення, снігозатримання, правильної системи обробітку ґрунту і дотримання оптимальних строків посівів. Потреба у додатковій воді є однією з найголовніших проблем на Криворіжжі.
    Автор: Казаков В.Л., кандидат географічних наук, доцент.
Передруковано з скороченням з видання:
Казаков В.Л., Сметана М.Г., Шипунова В.О. Паранько І.С., Коцюруба В.В., Калініченко О.О. Природнича географія Кривбасу: Монографія. - Кривий Ріг: Октан-Принт, 2005.- 151с.