Дендропарк розташований на південному сході міста Кривий Ріг, приблизно в 7км від станції Кривий Ріг-Головний, між селищами Залізничне та Суворове. Має статус охороняємого природного об'єкту місцевого значення з 1993 року. Підпорядкування території - Криворізький держлісгосп, Дзержинське лісництво, квартал №52. Деякий час територія була підпорядкована Криворізькому Ботанічному Саду НАН України, але в зв'язку з віддаленістю об'єкту та складністю упорядкування була передана знову Криворізькому держлісгоспу.
Дендропарк розташований серед жилих кварталів одноповерхової забудівлі селища Залізничне. На південь та схід території знаходяться дачні ділянки, вологі луки з джерелом, береги якого вкриті болотяною рослинністю; на північ - жилі квартали багатоповерхової забудівлі. Дендропарк часто відвідується людьми.
Дендрологічний парк був закладений у 1971 році, але перші насадження з'явились тут ще наприкінці 1966 року. Велику роль в закладенні парку і його плануванні мав Іван Андрійович Добровольський.
На час «розквіту» дендропарку видовий склад деревних та чагарникових форм нараховував понад 500 видів. Загальна площа близько 27 га.
Масив складається з окремих ділянок, утворених однією, двома деревними породами, які чергуються з різнотрав'ям, галявинами, чагарниковими заростями. Найбільшу частину утворено насадженнями дубу, берези, липи, кленів гостролистих і татарських, несправжньоплатанового та долоне розрізного і масового - в'язу гладкого. Хвойні рослини дендропарку - сосна звичайна, туя західна, яловець звичайний, яловець козачий. Деревні листяні породи: айлант найвищий, маклюра яблуконосна, сумах коротковолосистий, скумпія звичайна, абрикос звичайний, горіх волоський та чорний, ліщина звичайна, бархат амурський; серед плодових дерев необхідно зазначити яблуню лісову, грушу звичайну, обліпиху крушиновидну, а також горобину звичайну. В південній та східній частині є рідколісся з маслинки вузьколистої. Значні площі займають насадження айви подовженої; глоду криваво-червоного та пятистовпчикового, одноматочкового; барбарису звичайного. Зрідка зустрічаються черемха звичайна та пізня, кизил справжній, ірга овальна алича.
Весняною прикрасою парку є насадження сортового бузку, спіреї Вангутта і японської. Невелика кількість хеномелесу Маулея (айви японської), калини-гордовини залишилась під заростями сніжноягідника прирічкового в центральній частині масиву. Можна побачити і міхурник деревовидний, карагану дерев'янисту. Донедавна можна було побачити красиво квітучу гліцинію. В північній частині парку поблизу військового містечка розташовані посадки дубу звичайного та дубу червоного. В західній частині парку росте верба Матсуда. Трав'янисті рослини представлені гравілатом міським, веронікою весняною, підмаренником чіпким, фіалкою запашною, великим числом видів злаків та складноцвітих.
Загальний таксономічний склад деревних і чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку на даний період становить близько 25 родин, 50 родів, 66 видів. Значне число дерев і кущів перенесені місцевими жителями до своїх присадибних ділянок. Парк потерпає від збору плодів, нагромадження великого об'єму побутових відходів, випасу худоби. Нажаль, охоронний режим не діє, що призводить до погіршення стану деревних насаджень.
В дендропарку зустрічаються озерна жаба, сіра та зрідка - зелена ропуха, часникова жаба. Плазуни представлені лише 2 видами - прудкою ящіркою і звичайним вужем. Найбільш чисельні за числом видів птахи - понад 70 видів. В парку і околицях можна зустріти бугайчика, малого яструба, звичайного боривітра, зрідка - сіру куріпку, фазана, пастушка, водяну курочку, припутня, садову горлицю, звичайну горлицю, зозулю, вухату сову, хатнього сича, одуда, крутиголовку, звичайного і сирійського, малого дятлів, сільську ластівку, лісового щеврика, жовту плиску, тернового сорокопуда, вивільгу, шпаків, сойку, сороку, сіру ворону, сіру та чорноголову кропив'янок; вівчариків: ковалика, весняного, жовтобрового; мухоловок - сіру та білошию, чорну горихвістку, вільшанку, східного соловейка, чорного і співочого дроздів; блакитну і велику синиць, хатнього і польового горобців, зябликів, зеленяка, щиглика, коноплянку, костогриза; звичайну вівсянку та інших.
З ссавців зустрічаються 19 видів: звичайний їжак, мала білозубка, білочерева білозубка, вечірниця руда, середземноморський нетопир, пізній кажан, звичайна лисиця, кам'яна куна, ласка, сірий заєць, звичайна нориця; лісовий, жовтогорлий та польовий мишаки, звичайний сліпак, хатня і курганцева миша, миша-маля.
Автор тексту та фото В.В. Коцюруба.
