На факультеті іноземних мов цьогоріч було запропоновано перелік профільних вибіркових дисциплін. Увагу магістрів першого року навчання спеціальностей АНФ, НАФ, РАФ та АНП привернув курс «Теорії і практики художнього перекладу». Протягом чотирьох місяців студенти були заглиблені у відповідальну професійну діяльність на перетині трьох філологічних дисциплін – перекладу, літератури і порівняльної стилістики. Саме у такому міждисциплінарному руслі, який розробникам курсу видався методично виправданим і перспективним, проводилися академічні заняття, які уможливили систематизацію, передусім, теоретичних знань слухачів «ТПХП». Щодо семінарів, то, окрім звичних видів роботи із двомовними текстами, неабияку студентську зацікавленість викликала пропозиція викладача долучитися до перекладацьких студій і відкрити «Перекладацьку майстерню». На цих студіях магістри мали змогу як фахово оцінити і порівняти переклади англомовних творів, здійснених відомими українськими перекладачами, так і спробувати своє перо у відтворенні рідною мовою зразків світової прозової, поетичної і драматичної спадщини.
Втім, як з’ясувалося, перекладацької практики на семінарах магістрам виявилося замало, тому вони вирішили продемонструвати свої вміння і на підсумковому занятті. Воно, поза сумнівів, перевершило всі очікування студентів і викладача. Магістри напрочуд креативно і інтелектуально підійшли до його організації – воно стало платформою, на якій вони оприлюднили ретельно підготовлені інформативні презентації, обговорили перекладацькі досягнення, поділилися власними рефлексіями. Формат «круглого столу» видався продуктивним і ефективним, адже він надав студентам можливість розкрити філологічні здібності всебічно. У їхніх відповідях і коментарях чітко проступали літературні преференції, стильові смаки, і, безперечно, перекладацький досвід. Проєкти були напрочуд різними, але магістри дотримувались програмних вимог і тем.
Пальму першості серед них справедливо тримала дитяча література, поціновувачів якої було найбільше. Справжнім хедлайнером заняття стала Г. Шаповал, яка з позицій майбутнього вчителя розповіла про своє ставлення до дитячих казок та їхнього вивчення у школі, а також виявила неабиякий (як для спеціаліста з німецької) перекладацьких хист. Її ініціативу підхопила М. Мартюк, яка прагнула якнайповніше визначити специфіку перекладу казки О. Вайльда «Хлопчик-зірка» І. Корунцем. До речі, у ході обговорення зізналася, що саме цей курс переконав її у спроможності самій відтворювати англійські тексти рідною мовою. Нетрадиційним чином до вивчення дитячої літератури в перекладах підійшли і К. Кошельник з Я. Зеркаль, які спробували влаштувати «змагання» з професійним перекладачем, і всі присутні дійшли одностайного висновку, що вони також досягли успіху в україномовній адаптації казок відомого англійського майстра. Магістрантка спеціальності РАФ Е. Рабієвська виявила прихильність до особливостей перекладу оказіоналізмів у дитячій літературі – у цьому їй допомогла Поттеріана Дж. Ролінг, а її колега В. Шеремет теж не залишилася байдужою до епічних прозових творів – вона представила слайдову доповідь про перекладацькі трансформації під час відтворення оповідань Е.По українською.
Цілком закономірно, що серед магістерської спільноти виокремилася репрезентативна група прихильників «високої» поезії, яких також можна вважати і молодими й дуже талановитими поетами. Ю. Щербак і Г. Гумматова, Ф. Геккієва і А. Сподобаєва, І. Пастух і А. Головченко відверто вразили всіх присутніх не лише перекладацькими аналізами сонетів Великого Барда, але і власними інтерпретаціями шекспірівських сонетів, поезій М. Цвєтаєвої, Ш Бронте, Р.Кіплінга.
Окремо слід відмітити і тих магістрів, завдяки яким на занятті прозвучали й інші, крім англійської, мови. Так, Л. Герасімова неабияк здивувала всіх своїм вибором – вона захоплена творчістю Г. Гейне і тому привернула увагу до перекладу його поезій українською, а Ю. Щербак порадувала одногрупників здобутками своєї французької перекладацької практики – саме завдяки їй Ш. Бодлер в онлайн-аудиторії прозвучав українською.
Результати невтомної філологічної енергії були представлені у виступах кількох неперевершених творчих особистостей. Надихнувшись незрівнянною музичною атмосферою останнього семінару, талант і натхнення А. Цикалюк та А. Головченка вилились у демонстрацію перекладів англомовних пісень українською. Магістри змогли не лише наживо послухати мелодійну англійську мову, але і переконатися у музичних здібностях і перекладацькій майстерності згаданих «поетів-піснярів». Зазначимо, що такий підхід до презентації вивченого матеріалу сприяв появі самобутніх інтермедіальних проєктів на перетині декількох видів мистецтва.
Фаховий магістр-перекладач А. Бойко, яка зазвичай вирізнялася оригінальністю реалізації творчих імперативів, цього разу дозволила всім поринути у атмосферу кінотеатру – перегляд фільму передував розповіді про її власні звершення у царині відтворення рідною мовою англомовного кіно.
Учасники віртуального «круглого столу» подарували всім незабутні моменти інтелектуально-емоційної насолоди. І навіть час його проведення (а це у Миколаєві дні) ще більше запевнив їх у тому, що в філологічній науці також трапляються «справжні дива» – інтелекту і креативу, треба лиш мати бажання їх творити і в них вірити. А магістри факультету іноземних мов переконливо довели, що такі чудеса обов’язково збуваються. І хоча заняття і сам курс вичерпали свій час, залишилося стійке враження, що інтерес, творча енергія і потенціал студентів абсолютно невичерпні. Тож варто їм подякувати за цю перекладацьку феєрію і побажати нових професійних здобутків!
Дякуємо магістрам факультету іноземних мов та викладачу цього курсу канд. філол. наук, доценту Людмилі Діамарівні Федоряці і бажаємо успіхів та натхнення!
