В степах за умовою дефіциту зволоження виділяються такі типи ґрунтів: чорноземи, дерново-степові, та лучно-чорноземні ґрунти.
В умовах північних степів генезис ґрунтів зумовлений дерновим гумусо-акумулятивним процесом під впливом трав'янистої рослинності, яка формується в помірно сухому кліматі, переважно на лесовидних суглинках - рихлих карбонатних гірських породах (Чорноземы..., 1981). Цей процес протікає за умов непромивного режиму з утворенням ілювіального карбонатного горизонту та закріпленням ґрунтових колоїдів, глини та гумусу, що сприяє створенню водостійкої зернисто-грудковатої структури.
Характерною рисою чорноземів, яка зумовлює їх родючість, є нагромадження обмінних лугів і біогенних зольних компонентів у верхній частині ґрунтового профілю. Чорноземи звичайні малогумусні займають 67,5% площі Криворізького природно-господарського району (рис. 13). На півночі переважають важко-суглинисті, а на півдні - легкосуглинисті малопотужні різновиди з вмістом гумусу в орному шарі в середньому 3,4-5,2% (з коливанням від 2,0 до 6,0%). Валові запаси гумусу для ґрунтів легкоглинистого складу досягають 381-426 т/га, важкосуглинисті - 334-396 т/га (Чорноземы..., 1981). Під впливом антропогенних факторів запаси гумусу постійно зменшуються. У південній частині ареала цього роду ґрунтів спостерігаються деякі риси характерні для чорноземів південних (білозерка на глибині 80-85 см, грудкувато-горіхова структура, значна ущільненість горизонту В). Оскільки ґрунтотвірний процес у другій половині голоцену був направлений від темнокаштанових ґрунтів до південних, а потім до звичайних чорноземів з приростом 4,1 мм за 100 років (Золотун, 1974), то відмічені риси чорноземів Криворіжжя є успадкованими. У зв'язку з пом'якшенням клімату на початку 1 тис. до н.е., яке зумовило підвищення зволоження і знизило континентальність, відбулося вимивання в глибину до горизонту автохтонних карбонатних відшарувань, зниження (до 3,5-4 м) глибини залягання гіпсоносного горизонту та збільшення до 12-15% вмісту глинистих фракцій у верхніх горизонтах ґрунтів. Із цього часу необхідно відраховувати вік сучасних ґрунтів регіону. Північно-західну частину регіону займає ареал чорноземів звичайних середньогумусних (потужних і вилужених), які утворилися за умови глибокого стояння вод під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю. Вологозабезпеченість протягом вегетаційного періоду дещо вища ніж для попереднього роду. Середній вміст гумусу дорівнює 6%. Внаслідок значної розчленованості території переважають слабозмиті різновидності ґрунтів. Цей рід ґрунтів займає 5% площі регіону.
Південніше лінії Миколаївка - Широке - Радушне, де зменшується рівень зволоження, поширені чорноземи південні малопотужні малогумусні (20,3% площі регіону). Вони сформувались під типчаково-ковиловою рослинністю. В заплавах, а також у комплексі з піденними чорноземами на периферії подів і мікрозападин поширені ґрунти напівгідроморфного ряду - лучно-чорноземні. Вони займають 4,3% площі регіону. Ці ґрунти характеризуються великим запасом елементів мінерального живлення і глибоким гумусованим горизонтом потужністю 60-70 см. Лучно-чорноземні ґрунти, як правило, глибокосолонцюваті (слабо, рідше середньо і сильно солонцюваті) і осолоділі.
На більш знижених і зволожених ділянках в комплексі з ними зустрічаються солонці лучностепові і осолоділі.На днищах балок і подів зустрічаються лучні засолені (1,2% площі регіону) і чорноземно-лучні глибоко-слабосолонцюваті та слабосолончакуваті ґрунти, які насичені лугами. Вони характеризуються великою забезпеченістю елементами мінерального живлення і мають вміст гумусу 3,4-5,4%. Їх потужність досягає 60 см.
Чорноземи на алювії низьких терас (переважно піщаного складу) займають 0,4% площі; на алювії кристалічних пород - 0,6 %; на алювії вапняків та щебнистих карбонатах - 0,5%.
Ґрунти із різним ступенем еродованості займають 37% площі регіону.
За даними І.А. Добровольського та Є.Д. Ющука (1982,1983,1987,1979) під впливом викидів гірничо-металургічного комплексу Криворіжжя в ґрунтах спостерігається зменшення вмісту гумусу на 8,2-13,9%, підвищення лінії скипання, що зумовлено їх залуженням. Спостерігаються, також, техногенні аномалії деяких хімічних елементів у ґрунтах. Біля металургічного комбінату це сірка, залізо, марганець, кальцій; біля гірничих комбінатів - залізо, кремній.
На порушених землях формуються примітивні, примітивні фрагментарні, коротко- та неповнопрофільні ґрунти. На насипних шарах чорнозему або його суміші з суглинками розвиваються педоземи, де процес ґрунтоутворення більш інтенсивний ніж на чистих субстратах.
Підготовлено за матеріалами видання (автор розділу М.Г. Сметана):
Казаков В.Л., Паранько І.С., Сметана М.Г., Шипунова В.О., Коцюруба В.В., Калініченко О.О. Природнича географія Кривбасу. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005. - 151с.
