Умовні позначення до рис. 1. Типи кар'єрів за мінеральною сировиною: 1 - залізорудні; 2 - гранітні; 3 - вапнякові; 4 - піщані; 5 - глиняні. Нумерація кар'єрів за типами: гранітні: 1 - Коломоївський гранітний кар'єр ЗАТ «Бласко»; 2 - Жовтневий гранітний кар'єр; 3 - Центральний Карачунівський гранітний кар'єр; 4 - Старий Карачунівський гранітний кар'єр; вапнякові: 1 - Рахманівський вапняковий кар'єр; піщані: 1 - Іонівський піщаний кар'єр; 2 - Піщаний кар'єр в балці Тимашова; 3 - Оболонівський піщаний кар'єр; 4 - Піщаний кар'єр в балці Крутій; 5 - Піщаний кар'єр в балці Північна Червона; 6 - Мудрьонівський піщаний кар'єр; глиняні: 1 - Глиняний кар'єр в балці Копаньова; 2 - Глиняний кар'єр в гірничому відводі колишнього РУ ім. К. Лібкнехта; 3 - Глиняний кар'єр в гірничому відводі колишнього РУ ім. Кірова; залізорудні: 1 - Ганнівський залізорудний кар'єр ВАТ ПівнГЗК; 2 - Першотравневий залізорудний кар'єр ВАТ ПівнГЗК; 3 - Залізорудний кар'єр в балці Північна Червона колишнього РУ ім. Леніна; 4 - Залізорудний кар'єр №1 колишнього РУ ім. Леніна; 5 - Залізорудний кар'єр №2 ВАТ ЦГЗК; 6 - Глеюватський (№1) залізорудний кар'єр ВАТ ЦГЗК; 7 - Залізорудний кар'єр дореволюційного Шмаківського рудника (потім РУ ім. К. Лібкнехта); 8 - Залізорудний кар'єр шахти Північна колишнього РУ ім. Кірова; 9 - Котловина 3-х залізорудних кар'єрів колишніх рудників ім. Кірова та ім. Дзержинського; 10 - Залізорудний кар'єр дореволюційних рудників Б.К.Д. та Копилова №1 (потім колишньої шахти ім. Калініна); 11 - Залізорудний кар'єр дореволюційних рудників Перрі і Браіловського №1 і №5; 12 - Котловина залізорудних кар'єрів дореволюційних рудників Перрі і Браіловського №3 і №6, Копилова №2, Пастухова і В.С. Лаптєва; 13 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Б.К.Д. №2; 14 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Б.К.Д. №1; 15 - Котловина залізорудних кар'єрів дореволюційних рудників АТКЗР, Костянтинівського МТ, МТ «Русский Провиданс», МТ Островецьких заводів; 16 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Вільчура; 17 - Залізорудний кар'єр Радянський колишнього РУ ім. Ілліча; 18 - Залізорудний кар'єр №1 НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 19 - Залізорудний кар'єр №2 НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 20 - Залізорудний кар'єр ВАТ Південний ГЗК; 21 - Залізорудний кар'єр №3 НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 22 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Осички; 23 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Південного гірничопромислового товариства; 24 - Котловина залізорудного кар'єру дореволюційних рудників АТКЗР і Алмазного товариства; 25 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Рахманівський АТКЗР; 26 - Залізорудний кар'єр №1 дореволюційного рудника Гервардт; 27 - Залізорудний кар'єр №2 дореволюційного рудника Краматорського товариства; 28 - Бурозалізняковий кар'єр Північний дореволюційного рудника Стародобровольський АТКЗР; 29 - Залізорудний кар'єр дореволюційного Інгулецького рудника АТКЗР; 30 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Чумаченка; 31 - Котловина 3-х залізорудних кар'єрів дореволюційного рудника Стародобровольський АТКЗР; 32 - Бурозалізняковий кар'єр №1 в гирлі балки Зелена колишнього РУ Інгулецький; 33 - Бурозалізняковий кар'єр №2 в гирлі балки Зелена колишнього РУ Інгулецький; 34 - Бурозалізняковий кар'єр №1 ділянки Візирка колишнього РУ Інгулецький; 35 - Бурозалізняковий кар'єр №2 ділянки Візирка колишнього РУ Інгулецький; 36 - Бурозалізняковий кар'єр №3 ділянки Візирка колишнього РУ Інгулецький; 37 - Бурозалізняковий кар'єр Північний колишнього РУ Інгулецький; 38 - Залізорудний кар'єр ВАТ Інгулецького ГЗК; 39 - Залізорудний кар'єр дореволюційного Кочубеєвського рудника (с. Ганнівка, Петровського району Кіровоградської обл.); 40 - Петровський кар'єр ВАТ ЦГЗК (смт. Петрове Кіровоградської обл.); 41 - Артемівський кар'єр ВАТ ЦГЗК (Петровський район Кіровоградської обл.).

На сьогоднішній день загальна площа ГПЛ Кривбасу становить 17,1 тис. га. (площа порівняна з площею міста з населенням у 300-500 тис. осіб, наприклад площа м. Маріуполь складає 16,6 тис. га). З них площадна структура ГПЛ виглядає наступним чином:
• площа кар'єрів становить понад 4,2 тис. га;
• площа вiдвалiв - 7,0 тис. га;
• площа екстрактивних ландшафтів (шламосховищ) - 5,5 тис. га;
• площа шахтних провалів і зон зрушення - 3,4 тис. га.
Наведені цифри постійно змінюються, через невпинне продовження та розростання гірничодобувних робіт та відвалоутворення.
На шляху до розробки бази даних про ГПЛ Кривбасу основним завданням стояла інвентаризація всіх існуючих на сьогодні ГПЛ Кривбасу за наступними категоріями об'єктів:
• кар'єри (працюючі та виведені з експлуатації, з повторною експлуатацією);
• відвали (працюючі та виведені з експлуатації, з повторною експлуатацією);
• зони зрушення шахт (зони відчуження в стані консервації та повторною експлуатацією);
• провальні зони шахт (зони відчуження в стані консервації та повторною експлуатацією);
• шламосховища (працюючі та виведені з експлуатації);
• спелестологічні об'єкти - підземні порожнини шахт і рудників, які відкриті денній поверхні і мають вільний доступ до них.
Польові дослідження, робота з архівними і проектними матеріалами дозволила у підсумку скласти відповідні карти регіону з розміщенням всіх ГПЛ та розробити базу даних у найбільш повному вигляді (подібна робота проведена в Кривбасі уперше). Проведена робота також дозволила уточнити раніше розроблені класифікації рельєфу кар'єрів, відвалів і провальних зон. Складена найбільш повна фотографічна база даних. Зроблені висновки стосовно оптимізації та окультурення кожного ГПЛ та обґрунтована можливість їх включення до регіональної екомережі.
Під час експедиційних досліджень одночасно розпочаті дослідження кар'єрних озер, структура форм антропогенного рельєфу, об'єкти індустріальної спадщини, описаний геокомпонентний склад ГПЛ. Враховуючи роботи інших дослідників Кривбасу також встановлені наступні особливості: морфологія і морфометрія ландшафтів, характер ґрунтотворних процесів, флористичний склад ГПЛ (переважно відвалів), складені флористичні списки рослинності відвалів Кривбасу [7, 8] тощо.
Проведені дослідження дозволили підійти до розробки бази даних ГПЛ Кривбасу системно. Компонентами бази даних стали наступні показники: тип ГПЛ, порядковий номер, назва (офіційна, історична, народна), вік утворення, розміри (висота, глибина, площа, об'єм), стадія саморозвитку, гідрологічний стан (гідрогеологічні процеси, затоплення, підтоплення), напрямки відновлення (рекультивація, окультурення, консервація, заповідання), основні рослинні угруповання, представники тваринного світу, характер ґрунтотворних процесів.
В даній роботі наведені лише витяги з бази даних - карти з легендою, які показують закономірності розміщення основних типів ГПЛ Кривбасу, наведені основні характеристики кар'єрів, відвалів і провалів як форм антропогенного рельєфу, на основі яких і відбувається формування ГПЛ локального рівня організації (урочищ, під урочищ, фацій).
Кар'єри являють собою негативну форму рельєфу техногенного походження, в межах якої відкритим способом відбувається добування корисної копалини або копалин. Кар'єр - западина на земній поверхні. За всіма морфометричними показниками кар'єр є формою мезорельєфу, але невеликі кар'єри (наприклад, глинисті, піщані, вапнякові) можуть бути ідентифіковані й як мікроформи. Провідною передумовою закладення кар'єрів є наявність родовища корисних копалин, які неглибоко залягають й перекриті незначною товщею наносів осадових порід або безпосередньо відслонюються природним шляхом. Другою важливою умовою є гірничо-геологічна будова покладів корисної копалини та прилеглих ділянок земної кори, в залежності від яких виділяються кілька типів гірничих розробок.
Різноманіття будови, форми, типу видобувної сировини, розмірів криворізькі кар'єри можуть бути класифіковані на наступні типи.
1. Класифікація кар'єрів за будовою і складністю:
1) прості кар'єри складаються з днища, бортів у вигляді обривистого або крутого уступу (глинисті, піщані, вапнякові кар'єри);
2) складні кар'єри - мають терасовані борти з берм, днище, дороги, робочі майданчики (рудні, гранітні кар'єри)
2. Класифікація кар'єрів за глибиною. За цим показником кар'єри пропонується поділяти на 4 групи: 1) неглибокі - до 50 м глибини (піщані, глинисті, суглинисті, вапнякові; 2) середні - глибина від 50 до 150 м (гранітні, старі залізорудні; 3) глибокі - 150-250 м глибини (залізорудні); 4) надглибокі - глибина від 250 до 370 м і більше (виключно залізорудні).
3. Класифікація кар'єрів за формою в плані. Поширеними є кілька типів кар'єрів: округлі (№3 НКГЗК ВАТ АрселорМіттал Кривой Рог); видовжені (Глеюватський ВАТ ЦГЗК, Ганнівський ВАТ Північний ГЗК); серцеподібні (кар'єр ВАТ Південний ГЗК); овальні (Першотравневий ВАТ Північний ГЗК); неправильні.
4. Класифікація кар'єрів за місцеположенням. За місцем розташування відносно морфоструктур дрібного порядку та домінуючих морфоскульптур всі кар'єри можуть бути поділені на на 3 типи: 1) вододільні - розташовані в межах вододілів та привододільних схилів; 2) схилові - знаходяться на схилах річкових долин або балок, хребтів або пагорбів; 3) донні - розвинуті на днищах великих балок, заплавах рік.
Вододільні кар'єри в плані мають замкнений характер разом з однією або кількома в'їздними траншеями. До них необхідно віднести, наприклад залізорудні, гранітні, великі рівнинні вапнякові кар'єри. Подібною організацією відрізняються й донні кар'єри. Форма схилових кар'єрів - незамкнена, переважно циркоподібна чи неправильна, зовнішньою стороною відкриваються до оточуючої території. Схилові кар'єри рідко великі, в основному - це невеликі утворення з видобування будівельних матеріалів - вапняків, піску, глин, суглинків.
5. Класифікація кар'єрів за замкненістю. Випливає з логіки попередніх міркувань. За замкненістю контуру кар'єри чітко можна поділити на 2 типи - замкнені і незамкнені.
6. Класифікація кар'єрів за видом мінеральної сировини, що в них добувається. На прикладі території України можна виділити наступні типи кар'єрів - залізорудні (найбільші за усіма морфометричними показниками), гранітні, вапнякові, вугільні, піщані, глинисті, суглинкові.
Після кар'єрів і відвалів - провальні ландшафти являють третю групу гірничопромислових антропогенних ландшафтів, виникнення яких пов'язане з підземним видобутком залізних руд з наступним погашенням виробленого підземного простору та зрушенням прилягаючих блоків корінних гірських порід.

Умовні позначення до рис. 4. Типи підземних ГПЛ: Штольні: 1-5 - Кочубеєвські штольні; 6 - штольня старого кар'єру з видобутку аспідних сланців; 7 - штольня дореволюційного рудника Костянтинівського товариства; 8-9 - штольні в районі селища Рахманівка. Стволи шахт: 1 - ствол шахти Червоний Гірник колишнього РУ ім. Р. Люксембург; 2 - ствол шахти Північна колишнього РУ ім. Дзержинського; 3 - ствол шахти №5-Нова колишнього РУ ім. Ілліча; 4 - ствол шахти Валявко-Північна колишнього РУ ім. Ілліча; 5 - ствол шахти Валявко-Вентиляційна колишнього РУ ім. Ілліча; 6 - ствол шахти Нова колишнього РУ ім. Ілліча в селищі Рудничне; 7 - ствол дореволюційної шахти колишнього РУ Гервардт; 8 - ствол шахти ім. МЮД колишнього РУ Інгулецький; 9 - ствол шахти Південна-Вентиляційна колишнього РУ ім. Леніна. Квершлаги шахт: 1 - квершлаг старої шахти Північної Вентиляційної колишнього РУ ім. Фрунзе. Штреки шахт: 1-4 - в бортах двох провальних лійок колишнього РУ ім. Леніна; 5 - на східному борту кар'єра №3 Новокриворізького РУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Гезенки шахт: 1 - в стелі квершлагу старої шахти Північної Вентиляційної колишнього РУ ім. Фрунзе. Підземні виробки: 1-2 - виробки південного торця Кочубеєвського кар'єру. Провальні колодязі: 1-2 - в районі колишнього РУ ім. Р. Люксембург - поля знесених шахт Комсомолка та Комсомольська-1.
7. Класифікація відвалів за видом заскладованої речовини. Відвали відсипаються різними твердими матеріалами: 1) скельні (уламки кристалічних сланців, гранітів, кварцитів та ін.), 2) пухкі (пісками, глинами, суглинками), 3) зі змішаним субстратом.
8. Класифікація відвалів за гідрологічними умовами. Виділяються 2 типи відвалів: 1) сухопородні відвали - складаються зі скельних, пухких та змішаних геологічних техногенних відкладів; 2) гідровідвали - складаються з обводнених шламів; формуються шляхом шламостоку по каналам і трубам.
9. Класифікація відвалів за місцезнаходженням. Розташовані на різних ділянках первинного рельєфу, тому це дає підстави виділити наступні типи відвалів: вододільні, схилові, балочні, долинні, провальні - притулені засипні відвали, кар'єрні - закладені у відпрацьованих кар'єрах.
Господарська діяльність людини у гірничодобувних регіонах обумовила появу цілої маси штучних підземних порожнин, які прийнято називати спелестологічними. Технічна складність, будова, глибина та протяжність цих порожнин дає підстави розглядати їх не лише як цікаві техногенні утворення, а й як потенційний об'єкт спортивного спелеотуризму. Спелестологічні об'єкти - це фактично підземні ГПЛ, до яких слід віднести: штольні, стволи шахт, шахтні квершлаги та штреки, орт-заїзди, гезенки шахт, підземні видобувні камери, провальні колодязі (лише останні є перехідними - напівпідземними за відношенням до денної поверхні).
Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки - Кривбас є потенційним і новим районом спортивного спелеотуризму. Це може бути забезпечене наявністю 27-ма спелестологічними об'єктами (штучними порожнинами) гірничопромислового походження, які є відкрити і доступними - всі вище перелічені типи підземні ГПЛ, окрім орт-заїздів (рис. 4). Це дозволяє планувати та проводити спелеотуристичні походи початкової категорії складності - першої та другої. Всі спелестологічні об'єкти мають зручний доступ, тому що розташовані переважно в м. Кривому Розі. Основна частина спелестологічних об'єктів є вертикальними.
Висновки.
Розроблена база даних з супровідними картами є головною передумовою для завершення дослідницьких робіт з вивчення просторово-часової структури ГПЛ Кривбасу, завершення районування ГПЛ на локальному та регіональному рівнях, обґрунтування схем оптимізації ГПЛ та включення їх до регіональних екомереж, врахування структури ГПЛ (особливо історичних - стародавніх) в розробці генплану міста Кривого Рогу (завершується в наступному році), для розвитку різноманітних напрямків індустріального туризму та ін.
Список використаних джерел:
1. Денисик Г. І. Кривбас - унікальний полігон для вивчення промислових ландшафтів України // Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства. Матер. II міжнар. наук. конф. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005. - с. 89-91.
2. Казаков В.Л. Антропогенні ландшафти Кривбасу // Різноманіття ландшафтних комплексів України та шляхи їх раціонального використання і збереження: методологічні і прикладні аспекти. Зб. наук. праць наук. конф. - Київ, 2000. - с. 41-46.
3. Казаков В.Л., Герасимчук О.О. Підземні гірничопромислові ландшафти шахт Кривбасу як об'єкт вивчення антропогенного ландшафтознавства: постановка проблеми // Географічні дослідження Кривбасу. Вип. 3. - Кривий Ріг: КДПУ, 2008. - с. 6-13.
4. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты. - М.: Мысль, 1973. - 224 с.
5. Сметана М.Г., Провоженко Т.А. До класифікації антропогенних ландшафтів Кривбасу // Охорона довкілля: екологічні, медичні, освітянські аспекти. Матер. 2-ї Всеукр. конф. - Кривий Ріг, 1997. - с. 3-5.
6. Тютюнник Ю.Г. Идентификация, структура и классификация ландшафтов урбанизированных территорий // Геогр. и природ. ресурсы. - 1991. - № 3. - с. 22-28.
7. Ярков С.В. Антропогенні ландшафти Криворіжжя: історія розвитку, характеристика // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 151. - С. 105-109.
8. Ярков С.В. Геоекологічна характеристика гірничопромислових ландшафтів (відвальних) Криворіжжя: матеріали кафедральних науково-дослідних тем [Географічні дослідження Кривбасу]. - Кривий Ріг, 2005. - С.20-25.
Передруковано з видання:
Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та геології : матеріали Третьої міжнародної наукової конференції. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2011. - С.35-47.

Матеріали підготував В.В. Коцюруба.