Природа Криворіжжя - НА ШЛЯХУ ДО ПОВНОГО ВИВЧЕННЯ ГІРНИЧО-ПРОМИСЛОВИХ ЛАНДШАФТІВ КРИВБАСУ

Вступ. Криворізький регіон відзначається високим рівнем різноманіття антропогенних ландшафтів. Особливо визначальними в регіоні є гірничопромислові ландшафти (ГПЛ), так як Кривбас - це стародавній гірничий і металургійний центр України, унікум за набором всіх типів ГПЛ в Європі [1]. Починаючи з 1881 року антропогенні перетворення переважно степових ландшафтів відбуваються постійно. Провідними геотехнічними системами (ГТС), що змінюють ландшафти є переважно промислові - гірничодобувні (відкриті та підземні), гірничо-металургійні, гірничо-будівельні та ін. У підсумку на порівняно невеликій території Криворіжжя (4,1 тис. км²) сформувалися самі різноманітні групи ГПЛ. Це дозволяє Кривбас розглядати як найкращий полігон для вивчення ГПЛ, реорганізацію сталої природоохоронної політики, розвитку екологічних мереж на базі новостворених антропогенних ландшафтів.
Основний матеріал. ГПЛ, за Мільковим Ф. М. - це один з двох підкласів промислових антропогенних ландшафтів, які виникають внаслідок розкривних і видобувних гірничих робіт, складування порожньої гірської породи та відходів переробки і збагачення корисних копалин, утворення підземних порожнин в шахтах з наступним їх погашенням та зрушенням підроблених блоків земної кори [4]. ГПЛ формуються в межах наступних техногенних утворень - відвалів, кар'єрів, провальних зон шахт. В їх межах докорінно перетворені всі компоненти колишніх природних ландшафтів, тому структура ГПЛ є специфічною, вони значно відрізняються від природних ландшафтів тієї ж місцевості, є елементом екологічного каркасу територій, де проживає людина. Тому дослідження ГПЛ завжди повинні мати системний характер. Основоположним кроком до найбільш повного вивчення ГПЛ є створення розгорнутої бази даних про них.
На території Кривбасу всі групи ГПЛ вже давно є об'єктом цілеспрямованих досліджень щодо їх структури, компонентного складу, закономірностей просторово-часової організації, розробки методів і підходів до їх оптимізації [2, 3, 5, 6, 7]. Так кар'єри, відвали сухих порід, екстрактивні (шламосховища) та провали підземних рудників - це провідна категорія об'єктів оптимізації порушених земель.

Умовні позначення до рис. 1. Типи кар'єрів за мінеральною сировиною: 1 - залізорудні; 2 - гранітні; 3 - вапнякові; 4 - піщані; 5 - глиняні. Нумерація кар'єрів за типами: гранітні: 1 - Коломоївський гранітний кар'єр ЗАТ «Бласко»; 2 - Жовтневий гранітний кар'єр; 3 - Центральний Карачунівський гранітний кар'єр; 4 - Старий Карачунівський гранітний кар'єр; вапнякові: 1 - Рахманівський вапняковий кар'єр; піщані: 1 - Іонівський піщаний кар'єр; 2 - Піщаний кар'єр в балці Тимашова; 3 - Оболонівський піщаний кар'єр; 4 - Піщаний кар'єр в балці Крутій; 5 - Піщаний кар'єр в балці Північна Червона; 6 - Мудрьонівський піщаний кар'єр; глиняні: 1 - Глиняний кар'єр в балці Копаньова; 2 - Глиняний кар'єр в гірничому відводі колишнього РУ ім. К. Лібкнехта; 3 - Глиняний кар'єр в гірничому відводі колишнього РУ ім. Кірова; залізорудні: 1 - Ганнівський залізорудний кар'єр ВАТ ПівнГЗК; 2 - Першотравневий залізорудний кар'єр ВАТ ПівнГЗК; 3 - Залізорудний кар'єр в балці Північна Червона колишнього РУ ім. Леніна; 4 - Залізорудний кар'єр №1 колишнього РУ ім. Леніна; 5 - Залізорудний кар'єр №2 ВАТ ЦГЗК; 6 - Глеюватський (№1) залізорудний кар'єр ВАТ ЦГЗК; 7 - Залізорудний кар'єр дореволюційного Шмаківського рудника (потім РУ ім. К. Лібкнехта); 8 - Залізорудний кар'єр шахти Північна колишнього РУ ім. Кірова; 9 - Котловина 3-х залізорудних кар'єрів колишніх рудників ім. Кірова та ім. Дзержинського; 10 - Залізорудний кар'єр дореволюційних рудників Б.К.Д. та Копилова №1 (потім колишньої шахти ім. Калініна); 11 - Залізорудний кар'єр дореволюційних рудників Перрі і Браіловського №1 і №5; 12 - Котловина залізорудних кар'єрів дореволюційних рудників Перрі і Браіловського №3 і №6, Копилова №2, Пастухова і В.С. Лаптєва; 13 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Б.К.Д. №2; 14 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Б.К.Д. №1; 15 - Котловина залізорудних кар'єрів дореволюційних рудників АТКЗР, Костянтинівського МТ, МТ «Русский Провиданс», МТ Островецьких заводів; 16 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Вільчура; 17 - Залізорудний кар'єр Радянський колишнього РУ ім. Ілліча; 18 - Залізорудний кар'єр №1 НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 19 - Залізорудний кар'єр №2 НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 20 - Залізорудний кар'єр ВАТ Південний ГЗК; 21 - Залізорудний кар'єр №3 НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 22 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Осички; 23 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Південного гірничопромислового товариства; 24 - Котловина залізорудного кар'єру дореволюційних рудників АТКЗР і Алмазного товариства; 25 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Рахманівський АТКЗР; 26 - Залізорудний кар'єр №1 дореволюційного рудника Гервардт; 27 - Залізорудний кар'єр №2 дореволюційного рудника Краматорського товариства; 28 - Бурозалізняковий кар'єр Північний дореволюційного рудника Стародобровольський АТКЗР; 29 - Залізорудний кар'єр дореволюційного Інгулецького рудника АТКЗР; 30 - Залізорудний кар'єр дореволюційного рудника Чумаченка; 31 - Котловина 3-х залізорудних кар'єрів дореволюційного рудника Стародобровольський АТКЗР; 32 - Бурозалізняковий кар'єр №1 в гирлі балки Зелена колишнього РУ Інгулецький; 33 - Бурозалізняковий кар'єр №2 в гирлі балки Зелена колишнього РУ Інгулецький; 34 - Бурозалізняковий кар'єр №1 ділянки Візирка колишнього РУ Інгулецький; 35 - Бурозалізняковий кар'єр №2 ділянки Візирка колишнього РУ Інгулецький; 36 - Бурозалізняковий кар'єр №3 ділянки Візирка колишнього РУ Інгулецький; 37 - Бурозалізняковий кар'єр Північний колишнього РУ Інгулецький; 38 - Залізорудний кар'єр ВАТ Інгулецького ГЗК; 39 - Залізорудний кар'єр дореволюційного Кочубеєвського рудника (с. Ганнівка, Петровського району Кіровоградської обл.); 40 - Петровський кар'єр ВАТ ЦГЗК (смт. Петрове Кіровоградської обл.); 41 - Артемівський кар'єр ВАТ ЦГЗК (Петровський район Кіровоградської обл.).

На сьогоднішній день загальна площа ГПЛ Кривбасу становить 17,1 тис. га. (площа порівняна з площею міста з населенням у 300-500 тис. осіб, наприклад площа м. Маріуполь складає 16,6 тис. га). З них площадна структура ГПЛ виглядає наступним чином:
• площа кар'єрів становить понад 4,2 тис. га;
• площа вiдвалiв - 7,0 тис. га;
• площа екстрактивних ландшафтів (шламосховищ) - 5,5 тис. га;
• площа шахтних провалів і зон зрушення - 3,4 тис. га.
Наведені цифри постійно змінюються, через невпинне продовження та розростання гірничодобувних робіт та відвалоутворення.
На шляху до розробки бази даних про ГПЛ Кривбасу основним завданням стояла інвентаризація всіх існуючих на сьогодні ГПЛ Кривбасу за наступними категоріями об'єктів:
• кар'єри (працюючі та виведені з експлуатації, з повторною експлуатацією);
• відвали (працюючі та виведені з експлуатації, з повторною експлуатацією);
• зони зрушення шахт (зони відчуження в стані консервації та повторною експлуатацією);
• провальні зони шахт (зони відчуження в стані консервації та повторною експлуатацією);
• шламосховища (працюючі та виведені з експлуатації);
• спелестологічні об'єкти - підземні порожнини шахт і рудників, які відкриті денній поверхні і мають вільний доступ до них.
Польові дослідження, робота з архівними і проектними матеріалами дозволила у підсумку скласти відповідні карти регіону з розміщенням всіх ГПЛ та розробити базу даних у найбільш повному вигляді (подібна робота проведена в Кривбасі уперше). Проведена робота також дозволила уточнити раніше розроблені класифікації рельєфу кар'єрів, відвалів і провальних зон. Складена найбільш повна фотографічна база даних. Зроблені висновки стосовно оптимізації та окультурення кожного ГПЛ та обґрунтована можливість їх включення до регіональної екомережі.
Під час експедиційних досліджень одночасно розпочаті дослідження кар'єрних озер, структура форм антропогенного рельєфу, об'єкти індустріальної спадщини, описаний геокомпонентний склад ГПЛ. Враховуючи роботи інших дослідників Кривбасу також встановлені наступні особливості: морфологія і морфометрія ландшафтів, характер ґрунтотворних процесів, флористичний склад ГПЛ (переважно відвалів), складені флористичні списки рослинності відвалів Кривбасу [7, 8] тощо.
Проведені дослідження дозволили підійти до розробки бази даних ГПЛ Кривбасу системно. Компонентами бази даних стали наступні показники: тип ГПЛ, порядковий номер, назва (офіційна, історична, народна), вік утворення, розміри (висота, глибина, площа, об'єм), стадія саморозвитку, гідрологічний стан (гідрогеологічні процеси, затоплення, підтоплення), напрямки відновлення (рекультивація, окультурення, консервація, заповідання), основні рослинні угруповання, представники тваринного світу, характер ґрунтотворних процесів.
В даній роботі наведені лише витяги з бази даних - карти з легендою, які показують закономірності розміщення основних типів ГПЛ Кривбасу, наведені основні характеристики кар'єрів, відвалів і провалів як форм антропогенного рельєфу, на основі яких і відбувається формування ГПЛ локального рівня організації (урочищ, під урочищ, фацій).
Кар'єри являють собою негативну форму рельєфу техногенного походження, в межах якої відкритим способом відбувається добування корисної копалини або копалин. Кар'єр - западина на земній поверхні. За всіма морфометричними показниками кар'єр є формою мезорельєфу, але невеликі кар'єри (наприклад, глинисті, піщані, вапнякові) можуть бути ідентифіковані й як мікроформи. Провідною передумовою закладення кар'єрів є наявність родовища корисних копалин, які неглибоко залягають й перекриті незначною товщею наносів осадових порід або безпосередньо відслонюються природним шляхом. Другою важливою умовою є гірничо-геологічна будова покладів корисної копалини та прилеглих ділянок земної кори, в залежності від яких виділяються кілька типів гірничих розробок.
Різноманіття будови, форми, типу видобувної сировини, розмірів криворізькі кар'єри можуть бути класифіковані на наступні типи.
1. Класифікація кар'єрів за будовою і складністю:
1) прості кар'єри складаються з днища, бортів у вигляді обривистого або крутого уступу (глинисті, піщані, вапнякові кар'єри);
2) складні кар'єри - мають терасовані борти з берм, днище, дороги, робочі майданчики (рудні, гранітні кар'єри)
2. Класифікація кар'єрів за глибиною. За цим показником кар'єри пропонується поділяти на 4 групи: 1) неглибокі - до 50 м глибини (піщані, глинисті, суглинисті, вапнякові; 2) середні - глибина від 50 до 150 м (гранітні, старі залізорудні; 3) глибокі - 150-250 м глибини (залізорудні); 4) надглибокі - глибина від 250 до 370 м і більше (виключно залізорудні).
3. Класифікація кар'єрів за формою в плані. Поширеними є кілька типів кар'єрів: округлі (№3 НКГЗК ВАТ АрселорМіттал Кривой Рог); видовжені (Глеюватський ВАТ ЦГЗК, Ганнівський ВАТ Північний ГЗК); серцеподібні (кар'єр ВАТ Південний ГЗК); овальні (Першотравневий ВАТ Північний ГЗК); неправильні.
4. Класифікація кар'єрів за місцеположенням. За місцем розташування відносно морфоструктур дрібного порядку та домінуючих морфоскульптур всі кар'єри можуть бути поділені на на 3 типи: 1) вододільні - розташовані в межах вододілів та привододільних схилів; 2) схилові - знаходяться на схилах річкових долин або балок, хребтів або пагорбів; 3) донні - розвинуті на днищах великих балок, заплавах рік.
Вододільні кар'єри в плані мають замкнений характер разом з однією або кількома в'їздними траншеями. До них необхідно віднести, наприклад залізорудні, гранітні, великі рівнинні вапнякові кар'єри. Подібною організацією відрізняються й донні кар'єри. Форма схилових кар'єрів - незамкнена, переважно циркоподібна чи неправильна, зовнішньою стороною відкриваються до оточуючої території. Схилові кар'єри рідко великі, в основному - це невеликі утворення з видобування будівельних матеріалів - вапняків, піску, глин, суглинків.
5. Класифікація кар'єрів за замкненістю. Випливає з логіки попередніх міркувань. За замкненістю контуру кар'єри чітко можна поділити на 2 типи - замкнені і незамкнені.
6. Класифікація кар'єрів за видом мінеральної сировини, що в них добувається. На прикладі території України можна виділити наступні типи кар'єрів - залізорудні (найбільші за усіма морфометричними показниками), гранітні, вапнякові, вугільні, піщані, глинисті, суглинкові.
Після кар'єрів і відвалів - провальні ландшафти являють третю групу гірничопромислових антропогенних ландшафтів, виникнення яких пов'язане з підземним видобутком залізних руд з наступним погашенням виробленого підземного простору та зрушенням прилягаючих блоків корінних гірських порід.

Умовні позначення до рис. 2. Типи зон: 1 - зона зрушення; 2 - провальна зона (зона утворених лійок, котловин). Нумерація зон: 1 - Провальна зона колишнього Першотравневого РУ; 2 - Зона зрушення колишнього РУ ім. Леніна (зараз - шахт ім. Леніна ВАТ Криворіжзалізрудком та ім. Орджонікідзе ВАТ ЦГЗК); 3 - Провальна зона колишнього РУ ім. Леніна (зараз - шахт ім. Леніна ВАТ Криворіжзалізрудком та ім. Орджонікідзе ВАТ ЦГЗК); 4 - Зона зрушення колишнього РУ ім. Р. Люксембург (зараз - шахти Гвардійської ВАТ Криворіжзалізрудком); 5 - Провальна зона колишнього РУ ім. Р. Люксембург (зараз - шахти Гвардійської ВАТ Криворіжзалізрудком); 6 - Зона зрушення ВАТ РУ Суха Балка (зараз - шахти Ювілейної); 7 - Провальна зона ВАТ РУ Суха Балка (зараз - шахти Ювілейної); 8 - Зона зрушення колишнього РУ ім. Фрунзе (зараз - шахти ім. Фрунзе ВАТ РУ Суха Балка); 9 - Провальна зона колишнього РУ ім. Фрунзе (зараз - шахти ім. Фрунзе ВАТ РУ Суха Балка); 10 - Зона зрушення колишнього РУ ім. К. Лібкнехта (зараз - шахти Батьківщини ВАТ Криворіжзалізрудком); 11 - Зона зрушення колишнього РУ ім. Кірова (зараз - шахти Артем-1 шахтоуправління ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог); 12 - Провальна зона колишнього РУ ім. Кірова (зараз - шахти Артем-1 шахтоуправління ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог); 13 - Зона зрушення колишнього РУ ім. Дзержинського (зараз - рудника ВАТ ММК ім. Ілліча ); 14 - Зона зрушення та мульдового просідання колишньої шахти №1 (ім. Айдінян) колишнього РУ ім. МОДРу; 15 - Зона зрушення колишньої шахти №10 колишнього РУ ім. Ілліча; 16 - Провальна зона колишньої шахти ім. ДПУ колишнього РУ ім. Ілліча; 17 - Зона зрушення колишньої шахти ім. ДПУ колишнього РУ ім. Ілліча; 18 - Провальна зона колишньої шахти ім. ЗОТ колишнього РУ ім. Ілліча; 19 - Зона зрушення колишньої шахти ім. ЗОТ колишнього РУ ім. Ілліча; 20 - Зона зрушення колишньої шахти ім. Валявко-Південна колишнього РУ ім. Ілліча; 21 - Провальна зона колишньої шахти ім. Валявко-Південна колишнього РУ ім. Ілліча; 22 - Зона зрушення колишньої шахти ім. Валявко-Північна колишнього РУ ім. Ілліча; 23 - Провальна зона колишньої шахти ім. Валявко-Північна колишнього РУ ім. Ілліча; 24 - Зона зрушення колишньої шахти Нова колишнього РУ ім. Ілліча; 25 - Провальна зона колишнього бурозалізнякового РУ Польовий; 26 - Зона зрушення колишнього РУ Інгулецький.
Основу формування провальних ГПЛ складають утворені нові форми рельєфу, який названий провальним. За морфогенетичними рисами організації провальний рельєф рудників Криворіжжя може бути поділений на 2 групи: 1)власне провальний рельєф; 2)рельєф зони зрушення.
Власне провальний рельєф представлений такими формами рельєфу, як провальні лійки (поодинокі, ланцюгові), провальні колодязі (вертикальні в днищах лійок), провальні котловини (найбільші - довжиною до 400-500 м), провальні каньйони (самі грандіозні провалля).
Рельєф зони зрушення. Розвинутий по периферії провальних зон. В цій зоні гірські породи та земна поверхня опускаються плавно або блоками з утворенням тріщин. Так формуються форми рельєфу - тріщини відсідання та тераси відсідання (в сукупності дають схили відсідання), з характерною для терас будовою. Далі за терасами йде зона з плавними рухами земної кори, де прямі зміщені природні поверхні чергуються з такими формами, як техногенні вали, хвилясті поверхні, мікрозападини.
Відвальні ГПЛ формуються на основі таких техногенних утворень як відвал. Відвали є однією з основних форм антропогенного рельєфу, який утворюється за допомогою техніки та певної технології внаслідок дії наступних причин: складування розкривних порід на земній поверхні, складування на земній поверхні побічних продуктів збагачення корисних копалин - шламів; складування розкривних порід, шламів і побутових відходів у відпрацьовані кар'єри та провальні лійки шахт.
Відвал - це позитивна акумулятивна форма антропогенного рельєфу, яка утворюється на основі цілеспрямованої діяльності людини та за допомогою техніки. За усіма ознаками відвали слід віднести до рівня мезо- та мікрорельєфу. В процесі саморозвитку, під дією екзогенних сил, на поверхнях відвалів виникають форми похідного рельєфу (зсуви, рівчаки, яри, борозни, осипні улоговини).

Умовні позначення до рис. 3. Карти-врізки: 1 - району Петровського кар'єру ВАТ ЦГЗК (Петровський район Кіровоградської обл.); 2 - району Артемівського кар'єру (Петровський район Кіровоградської обл.). Типи відвалів за субстратом: 1 - шламосховища (гідровідвали); 2 - пухкі (суглинисті, супіщані); 3 - скельні та змішані. Нумерація відвалів: 1 - Шламосховище ПівнГЗК; 2 - Відвал греблі обвалування шламосховища ВАТ ПівнГЗК; 3 - Східно-Ганнівський відвал ВАТ ПівнГЗК; 4 - Західно-Ганнівський відвал ВАТ ПівнГЗК; 5 - Відвал залізорудного Першотравневого кар'єру ВАТ ПівнГЗК; 6 - Відвал на місці засипаної зони здвиження колишнього Першотравневого РУ ВАТ ПівнГЗК; 7 - Дрібні відвали залізорудного кар'єру в балці Північній Червоній колишнього РУ ім. Леніна; 8 - Ленінський відвал колишнього РУ ім. Леніна; 9 - Шламосховище колишнього РУ ім. Леніна; 10 - Відвал дореволюційного рудника С. Колачевського (зараз - шахти ім. Леніна ВАТ Криворіжзалізрудком); 11 - Відвал-склад руди сучасної шахти ім. Леніна ВАТ Криворіжзалізрудком; 12 - Відвал в зоні здвиження шахти ім. Орджонікідзе ВАТ ЦГЗК; 13 - Відвал Коломоївського гранітного кар'єру ЗАТ «Бласко»; 14 - Відвал дореволюційного рудника Нікополь-Маріупольського товариства (зараз - шахти Гвардійської ВАТ Криворіжзалізрудком); 15 - Відвал дореволюційного Олександрівського рудника (зараз - шахти Гвардійської ВАТ Криворіжзалізрудком); 16 - Відвал сучасної шахти Гвардійської ВАТ Криворіжзалізрудком); 17 - Відвал дореволюційного Олександрівського рудника в полі колишньої шахти Комсомолка; 18 - Відвал кар'єру №2 ВАТ Центрального ГЗК; 19 - Відвал №6 кар'єру №2 ВАТ Центрального ГЗК; 20 - Шламосховище колишнього РУ ім. Р. Люксембург; 21 - Відвал №12 Глеюватського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 22 - Східний відвал кар'єру №2 ВАТ Центрального ГЗК; 23 - Новобільшовицькі відвали Глеюватського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 24 - Відвали колишнього РУ ім. Комінтерна; 25 - Комплекс західних відвалів Глеюватського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 26 - Відвал дореволюційного рудника Дубова Балка (потім РУ Більшовик); 27 - Відвал дореволюційного рудника Дубова Балка (потім РУ Більшовик); 28 - Відвал №4 суглинистий Глеюватського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 29 - Дальній відвал Глеюватського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 30 - Відвал №1 Глеюватського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 31 - Відвал №5 Глеюватського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 32 - Відвал №7 Глеюватського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 33 - Відвал кар'єру дореволюційного Шмаківського рудника; 34 - Шламосховище колишнього РУ ім. Комінтерна (в балці Крутий Яр); 35 - Північний відвал Жовтневого гранітного кар'єру; 36 - Південний супіщаний і скельний відвал Жовтневого гранітного кар'єру; 37 - Шламосховище ЦГЗК; 38 - Відвал греблі обвалування шламосховища ВАТ ЦГЗК; 39 - Відвали єдиного контуру 3-х кар'єрів колишніх рудників ім. Кірова й ім. Дзержинського; 40 - Відвал кар'єру шахти Північної колишнього РУ ім. Кірова; 41 - Дзержинське шламосховище колишнього РУ ім. Дзержинського; 42-44 - 4-ри відвали дореволюційних рудників Б.К.Д. та Копилова №1 (потім колишньої шахти ім. Калініна); 45 - 6-ть відвалів центральної групи дореволюційних рудників Тарапаківського пласта; 46 - 8-м відвалів південної групи дореволюційних рудників Тарапаківського пласта; 47 - Відвал дореволюційного рудника Б.К.Д.; 48 - Відвал шахти №2 колишнього РУ ім. МОДР; 49 - Відвал колишньої шахти №1 (ім. Айдінян) колишнього РУ ім. МОДР; 50 - Відвал дореволюційного РУ Сушкова Балка Південного гірничопромислового товариства; 51 - 7-м відвалів групи дореволюційних рудників Червоного пласта; 52 - Шламосховище ВАТ «АрселорМиттал Кривой Рог»; 53 - Відвал шлаковий ВАТ «АрселорМиттал Кривой Рог»; 54 - Північні відвали НКГЗК ВАТ «АрселорМиттал Кривой Рог»; 55 - Бурщицький відвал НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 56 - 2-ва відвали дореволюційного Інгулецького рудника АТКЗР (потім шахти №3 колишнього РУ ім. Ілліча); 57 - Відвал кар'єру Радянський колишнього РУ ім. Ілліча; 58 - Відвал шахти №13 дореволюційного РУ Осички; 59 - Відвал №4 НКГЗК ВАТ Арселор Миттал Кривой Рог; 60 - Шламосховище колишнього РУ ім. Ілліча; 61 - Правобережний відвал кар'єру №3 НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 62 - Скелеватський відвал НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 63 - Східний відвал кар'єру ВАТ Південний ГЗК; 64 - Відвал №1 кар'єру №3 НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 65 - 0-й та Шимановський відвали кар'єру №3 НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог в єдиному контурі; 66 - Правобережний відвал ВАТ Південний ГЗК; 67 - Відвал «Шахта Нова» НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 68 - Лівобережний відвал ВАТ Південний ГЗК; 69 - Відвал №2-3 НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 70 - Відвал шлаковий ДП-9 ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 71 - Дальні відвали НКГЗК ВАТ АрселорМиттал Кривой Рог; 72 - Миролюбівське шламосховище НКЗК ВАТ «АрселорМиттал Кривой Рог»; 73 - Грушоватське шламосховище ПівдГЗК; 74 - Об'єднане шламосховище ВАТ ПівдГЗК та НКЗК ВАТ «АрселорМиттал Кривой Рог»; 75 - Войківське шламосховище ВАТ ПівдГЗК; 76 - Відвал суглинистий дореволюційного рудника Південного гірничопромислового товариства; 77 - 3-ри відвали Північного кар'єру дореволюційного Стародобровольського рудника; 78 - 2-а відвали південних кар'єрів дореволюційного Стародобровольського рудника; 79 - Відвал південного торця кар'єру дореволюційного Стародобровольського рудника; 80 - Відвал бурозалізнякових кар'єрів в гирлі балки Зеленої колишнього РУ Інгулецький; 81 - 2-а відвали кар'єру Візирка-північна колишнього РУ Інгулецький; 82 - Відвал кар'єру Візирка-північна колишнього РУ Інгулецький; 83 - Відвал кар'єру Візирка-західна колишнього РУ Інгулецький; 84 - Відвал ВАТ ІнГЗК в зоні здвиження колишнього РУ Інгулецький; 85 - Відвал бурозалізнякового кар'єру Західний колишнього РУ Інгулецький; 86 - Відвал №3 кар'єру Інгулецького ГЗК; 87 - Відвал №1 кар'єру Інгулецького ГЗК; 88 - Відвал №2 кар'єру Інгулецького ГЗК; 89 - Західний відвал кар'єру Візирка-південна колишнього РУ Інгулецький; 90 - Східний відвал кар'єру Візирка-південна колишнього РУ Інгулецький; 91 - Відвал Карачунівського гранітного кар'єру; 92 - Грушоватське шламосховище НКЗК ВАТ «АрселорМиттал Кривой Рог»; 93 - Шламосховище колишнього Першотравневого РУ; 94 - Відвал суглинистий дореволюційного Кочубеєвського рудника; 95 - Відвал колишньої шахти ім. ЗОТ колишнього РУ ім. Ілліча;96 - Відвал колишньої шахти ім. Валявка колишнього РУ ім. Ілліча; 97 - Відвал дореволюційного рудника АТКЗР; 98 - 3-и відвали дореволюційного рудника Краматорського товариства; 99 - Західно-Петрівський відвал Петрівського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 100 - 2-а Східні відвали Петрівського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 101 - Південний Йосипівський відвал Артемівського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 102 - Північний Йосипівський відвал Артемівського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 103 - Північний Артемівський відвал Артемівського кар'єру ВАТ ЦГЗК; 104 - Південний Артемівський відвал Артемівського кар'єру ВАТ ЦГЗК.
Існуючі відвали 104 Кривбасу (рис. 3) можна систематизувати за багатьма показниками. Наведемо основні класифікації відвалів.
1. Класифікація відвалів за морфологією. За морфологічними ознаками ідентифіковані наступні типи відвалів - терикон, гребенево-пасмоподібний, притулений, платоподібні одно- та багатоярусні, платоподібний з ярусованими дамбами - гідровідвали.
2. Класифікація відвалів за складністю будови. За цим показником усі відвали поділені на 2 групи - прості та складні. Прості відвали представлені 3-ма морфологічними типами - терикони, гребенево-пасмоподібні, притулені засипні. Прості відвали характеризуються лише кількома морфологічними елементами - підніжжя, схили і вершина. Складні відвали більш різноманітні в будові - це одно- та багатоярусні платоподібні, гідровідвали. Одноярусні відвали складаються з підніжжя відвалу, схилу, бровки та поверхні плато. В організації багатоярусних беруть участь 2-5 і більше ярусів з площадкою ярусу, його уступом (схилом), бровкою та тиловим швом. Особливістю шламосховищ полягає в тому, що рівні поверхня плато обмежена (переважно з усіх боків) дамбою, яка відсипана сухими скельними породами.
3. Класифікація відвалів за висотою. За критерій узята звичайно відносна висота. Пропонується вирізняти 4 висотні типи відвалів: 1) низькі - висота менше 20 м; 2) середні - 20 до 50 м; 3) високі - висоти 50-100 м; 4) надвисокі - висота становить понад 100 м; до них відносяться майже всі шламосховища Криворізького регіону з висотою 110-130 м.
4. Класифікація відвалів за площею. Виділені 4 типи відвалів: 1) дуже малі - площа менше 50 га; 2)малі - з площею 50-100 га; 3) середні - мають площу від 100 до 300 га; 4) великі - площа становить понад 300 га (наприклад, площа шламосховища Північного ГЗК дорівнює 1242 га, Західно-Ганнівського відвалу - 960 га).
5. Класифікація відвалів за об'ємом. Під об'ємом відвалу розуміється об'єм заскладованих у ньому твердих матеріалів. За цим показником відвали поділені на 4 групи: 1) дуже малі - об'єм до 50 млн. м³; 2) малі - об'єм від 50 до 100 млн. м³; 3) середні - з об'ємом від 100 до 200 млн. м³; 4) великі - об'єм понад 200 млн. м³.
6. Класифікація відвалів за формою в плані. На території Кривбасу поширені кілька типів відвалів: видовжені, округлі, грушоподібні, лопатеві, неправильні, деревоподібні, квадратоподібні.

Умовні позначення до рис. 4. Типи підземних ГПЛ: Штольні: 1-5 - Кочубеєвські штольні; 6 - штольня старого кар'єру з видобутку аспідних сланців; 7 - штольня дореволюційного рудника Костянтинівського товариства; 8-9 - штольні в районі селища Рахманівка. Стволи шахт: 1 - ствол шахти Червоний Гірник колишнього РУ ім. Р. Люксембург; 2 - ствол шахти Північна колишнього РУ ім. Дзержинського; 3 - ствол шахти №5-Нова колишнього РУ ім. Ілліча; 4 - ствол шахти Валявко-Північна колишнього РУ ім. Ілліча; 5 - ствол шахти Валявко-Вентиляційна колишнього РУ ім. Ілліча; 6 - ствол шахти Нова колишнього РУ ім. Ілліча в селищі Рудничне; 7 - ствол дореволюційної шахти колишнього РУ Гервардт; 8 - ствол шахти ім. МЮД колишнього РУ Інгулецький; 9 - ствол шахти Південна-Вентиляційна колишнього РУ ім. Леніна. Квершлаги шахт: 1 - квершлаг старої шахти Північної Вентиляційної колишнього РУ ім. Фрунзе. Штреки шахт: 1-4 - в бортах двох провальних лійок колишнього РУ ім. Леніна; 5 - на східному борту кар'єра №3 Новокриворізького РУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Гезенки шахт: 1 - в стелі квершлагу старої шахти Північної Вентиляційної колишнього РУ ім. Фрунзе. Підземні виробки: 1-2 - виробки південного торця Кочубеєвського кар'єру. Провальні колодязі: 1-2 - в районі колишнього РУ ім. Р. Люксембург - поля знесених шахт Комсомолка та Комсомольська-1.
7. Класифікація відвалів за видом заскладованої речовини. Відвали відсипаються різними твердими матеріалами: 1) скельні (уламки кристалічних сланців, гранітів, кварцитів та ін.), 2) пухкі (пісками, глинами, суглинками), 3) зі змішаним субстратом.
8. Класифікація відвалів за гідрологічними умовами. Виділяються 2 типи відвалів: 1) сухопородні відвали - складаються зі скельних, пухких та змішаних геологічних техногенних відкладів; 2) гідровідвали - складаються з обводнених шламів; формуються шляхом шламостоку по каналам і трубам.
9. Класифікація відвалів за місцезнаходженням. Розташовані на різних ділянках первинного рельєфу, тому це дає підстави виділити наступні типи відвалів: вододільні, схилові, балочні, долинні, провальні - притулені засипні відвали, кар'єрні - закладені у відпрацьованих кар'єрах.
Господарська діяльність людини у гірничодобувних регіонах обумовила появу цілої маси штучних підземних порожнин, які прийнято називати спелестологічними. Технічна складність, будова, глибина та протяжність цих порожнин дає підстави розглядати їх не лише як цікаві техногенні утворення, а й як потенційний об'єкт спортивного спелеотуризму. Спелестологічні об'єкти - це фактично підземні ГПЛ, до яких слід віднести: штольні, стволи шахт, шахтні квершлаги та штреки, орт-заїзди, гезенки шахт, підземні видобувні камери, провальні колодязі (лише останні є перехідними - напівпідземними за відношенням до денної поверхні).
Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки - Кривбас є потенційним і новим районом спортивного спелеотуризму. Це може бути забезпечене наявністю 27-ма спелестологічними об'єктами (штучними порожнинами) гірничопромислового походження, які є відкрити і доступними - всі вище перелічені типи підземні ГПЛ, окрім орт-заїздів (рис. 4). Це дозволяє планувати та проводити спелеотуристичні походи початкової категорії складності - першої та другої. Всі спелестологічні об'єкти мають зручний доступ, тому що розташовані переважно в м. Кривому Розі. Основна частина спелестологічних об'єктів є вертикальними.
Висновки.
Розроблена база даних з супровідними картами є головною передумовою для завершення дослідницьких робіт з вивчення просторово-часової структури ГПЛ Кривбасу, завершення районування ГПЛ на локальному та регіональному рівнях, обґрунтування схем оптимізації ГПЛ та включення їх до регіональних екомереж, врахування структури ГПЛ (особливо історичних - стародавніх) в розробці генплану міста Кривого Рогу (завершується в наступному році), для розвитку різноманітних напрямків індустріального туризму та ін.
Список використаних джерел:
1. Денисик Г. І. Кривбас - унікальний полігон для вивчення промислових ландшафтів України // Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства. Матер. II міжнар. наук. конф. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005. - с. 89-91.
2. Казаков В.Л. Антропогенні ландшафти Кривбасу // Різноманіття ландшафтних комплексів України та шляхи їх раціонального використання і збереження: методологічні і прикладні аспекти. Зб. наук. праць наук. конф. - Київ, 2000. - с. 41-46.
3. Казаков В.Л., Герасимчук О.О. Підземні гірничопромислові ландшафти шахт Кривбасу як об'єкт вивчення антропогенного ландшафтознавства: постановка проблеми // Географічні дослідження Кривбасу. Вип. 3. - Кривий Ріг: КДПУ, 2008. - с. 6-13.
4. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты. - М.: Мысль, 1973. - 224 с.
5. Сметана М.Г., Провоженко Т.А. До класифікації антропогенних ландшафтів Кривбасу // Охорона довкілля: екологічні, медичні, освітянські аспекти. Матер. 2-ї Всеукр. конф. - Кривий Ріг, 1997. - с. 3-5.
6. Тютюнник Ю.Г. Идентификация, структура и классификация ландшафтов урбанизированных территорий // Геогр. и природ. ресурсы. - 1991. - № 3. - с. 22-28.
7. Ярков С.В. Антропогенні ландшафти Криворіжжя: історія розвитку, характеристика // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 151. - С. 105-109.
8. Ярков С.В. Геоекологічна характеристика гірничопромислових ландшафтів (відвальних) Криворіжжя: матеріали кафедральних науково-дослідних тем [Географічні дослідження Кривбасу]. - Кривий Ріг, 2005. - С.20-25.
Передруковано з видання:
Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та геології : матеріали Третьої міжнародної наукової конференції. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2011. - С.35-47.

Матеріали підготував В.В. Коцюруба.

: Автор: "Природа Криворіжжя"; Перегляди: 2455

НА ШЛЯХУ ДО ПОВНОГО ВИВЧЕННЯ ГІРНИЧО-ПРОМИСЛОВИХ ЛАНДШАФТІВ КРИВБАСУ

Вхід