Природа Криворіжжя
Природничий факультет

Автори: Казаков В.Л., Ярков С.В.

Ландшафт - це генетично єдина геосистема, яка складається з природних компонентів (літомаси та геологічних утворень, водної маси, повітря, ґрунту, біоти - рослини, тварини, гриби, мікроорганізми, рельєфу та клімату) і має певні властивості: цілісність, функціонування, структурність, динаміку, розвиток та інші [3]. В природних умовах кожен ландшафт уявляє собою систему, яка є саморегульованою і характеризується певним рівнем взаємодії та організації неживої та живої матерії.

Як наслідок, достатньо змінити, хоча б один з компонентів природного ландшафту, що б порушити екологічну рівновагу в ньому, змінити інваріант та породити реакцію направлену, або на ліквідацію цих змін, або на перебудову самого ландшафту. Так утворюються антропогенні ландшафти - змінені, або штучно створені людиною на природній основі [7]. Їх властивості визначаються особливостями господарського використання геокомпонентів і ландшафту в цілому, рівнем культури суспільства та його виробництва, природними законами. За функціонально-генетичними ознаками розрізняють такі основні види антропогенних ландшафтів: міський (формується у процесі створення і функціонування міст), ландшафт сільськогосподарський, лісогосподарський, водогосподарський, ландшафт промисловий, ландшафт рекреаційний, белігеративний тощо.

Українські ландшафтознавці, в особі Шищенка П.Г., Маринича О.М. визначають антропогенний ландшафт - як ландшафт, змінений діяльністю людини в процесі виконання нею соціально-економічних функцій з відповідною технологією природокористування. У такому ландшафті значних змін зазнають рослинність і тваринний світ, ґрунти, мікрорельєф; відносно мало змінилися геологічний фундамент та основні риси клімату. Антропогенні ландшафти: господарські угідді, населені пункти, промислові споруди, шляхи, антропогенні форми рельєфу (канали, кар'єри, відвали).

Враховуючи, що в господарську діяльність втягнуто більшу частину площі суші, можна сказати, що ландшафти, змінені людиною, панують на Земній кулі. Антропогенні ландшафти - преважна більшість сучасних ландшафтів Землі. Зараз важко знайти первинні ліси, луки, степи. Навіть гірські тундри та тайга, полярні та високогірні пустелі, материкові льодовики зазнають на собі наслідки планетарної міграції техногенних відходів. Дуже широко поширені вторинні ліси та чагарники, луки та савани, з'явились навіть антропогенні пустелі, ареали яких зростають [6].

За ступенем зміненості і характером впливу людини розрізняють змінені, порушені й перетворені ландшафти. У зміненому ландшафті антропогенна діяльність позначилась на окремих компонентах, зокрема біоті та морфологічній структурі комплексу. Ландшафт, що зазнав інтенсивного нераціонального господарського впливу (селі та зсуви спричинені діяльністю людини, знищення лісів і розорювання крутих схилів, суцільна забудова, тощо), називають порушеним. У перетвореному ландшафті природні компоненти і зв'язки між ними змінені цілеспрямовано, ці зміни науково обґрунтовані системою інженерних, меліоративних, природоохоронних заходів. Серед останніх розрізняють культурні ландшафти, свідомо змінені людиною для задоволення своїх потреб; такі ландшафти перебувають під доглядом людини.

В Україні, і зокрема в Кривбасі, у зв'язку зі значною освоєністю її території, антропогенні ландшафти є переважаючими. Антропогенні ландшафти сформувалися у процесі тривалого використання території під землеробство, внаслідок промислового, міського і теплоенергетичного, рекреаційного та інших впливів.

Рівень антропогенних змін ландшафтів описується коефіцієнтом антропогенної порушеності (КАП). КАП залежить від площі, занятості окремими видами природокористування в регіоні, рангу й глибини перетворювального впливу на ландшафт, складності його морфологічної структури. Ступінь господарської перетвореності ландшафтів регіону прямо залежить від площі зайнятої окремим видами природокористування, та індексу його впливу. В Україні КАП обчислено для регіональних одиниць - фізико-географічних районів, областей і провінцій. Пересічні величини КАП для зони мішаних лісів становлять 5,10-6,93, лісостепової - 7,48, степової - 6,48, Українських Карпат - 5,01 і Кримських гір - 4,78. Для промислових регіонів (в тому числі й Кривбасу) значення КАП майже абсолютне - 9,99. КАП досить добре відображає зональну адаптованість історично зумовленої господарської, особливо землеробської освоєності території України. Спрямованість господарського перетворення ландшафтів значною мірою визначається їхніми природними відмінностями в зональному і в провінціальному аспектах [12].

На нашу думку, формування антропогенних ландшафтів та зміни природних ландшафтів Криворіжжя проходило у фоновій регіональній обстановці [1], але в 6 етапів.

І. Етап початкового пізнання і перетворення природи первісною людиною (40-35 тис. років назад - ІV ст. до н.е.). Прямих письмових даних, які б його фіксували, немає, але посередньо етап підтверджується багатим археологічним матеріалом. Так як стверджують історики (Рибаков Б.А.) з верхнього палеоліту (40-38 тис. років тому), територія Правобережжя України активно заселялась. Цьому процесу сприяли сприятливі природні умови, зокрема клімат післяльодовикового періоду. Розвивається рибальство, й найголовніше виникає тваринництво та землеробство.

ІІ. Античний період (V ст. до н.е. - середина І тис. н.е.). Основа для його виділення - грецькі та римські античні джерела. Для періоду характерно: створення перших письмових описів півдня Правобережної України. Про давньоукраїнські землі в своїх працях згадували майже всі найзначніші давньогрецькі автори. Але найзначнішим твором був опис Скіфії Геродотом. З цих джерел відомо, що територія Правобережжя була досить щільно заселена. Населення займалось переважно землеробством (вирощування зернових культур, льону, конопель). Як свідчать знахідки - в Дубовій балці (Поль А.М.), балці Південній Червоній скіфи плавили залізо. Можна стверджувати - в цей час виникає промислове природокористування і формуються перші промислові антропогенні ландшафти.

ІІІ. Літописний період (кінець І тис. н.е. - ХІІІ ст.). Це період зародження, а потім становлення та розвитку Київської Русі. В цей час активно освоюється території переважно лісостепової частини Правобережжя. Географічні відомості періоду знаходяться в хроніках, подорожах, нотатках арабських та візантійських авторів. Здебільшого це фрагменти описів природи окремих регіонів східних слов'ян - Придністров'я, Причорномор'я та природних об'єктів - порогів на Дніпрі, окремих регіонів, тощо. Територія Криворіжжя в цей час була «Диким степом», де кочували переважно тюркські кочові племена. Цей період можна охарактеризувати як епоху нестійкої і стихійної заповідності. Антропогенні ландшафти мають локальний характер розвитку під впливом скотарства, і швидко відновлюються.

ІV. Середньовічний період (ХІV - XVIII сторіччя). Вивчення та опис природи Правобережжя України тісно пов'язаний з внутрішніми та зовнішніми чинниками історичного розвитку степової зони. Після татаро-монгольського нашестя південна степова частина України була зайнята кочівниками, часто зазнавала спустошувальних набігів кримських татар. В цей час зародження та розвиток капіталістичних відносин в Західній Європі вимагали нових територій для господарського освоєння та ринків збуту. Багата природними ресурсами і слабо заселена Правобережна Україна зацікавила західних європейців. Серед них найбільш відомий «Опис України» Г. Боплана (1651 р). Характерною рисою в цій роботі є детальніша характеристика окремих компонентів: гірських порід, річок, родючих земель, частково клімату та рослин. Фактично антропогенні порушення степових природних ландшафтів в цей період також відзначаються невеликим рівнем.

З кінця XVIII ст. розпочинається активне господарське освоєння півдня Правобережної України, в тому числі й Кривбасу; складаються карти губерній в зв'язку з генеральним межуванням Росії. Наприкінці даного періоду разом з описами природи зароджуються елементи наукових пошуків, досліджень, виразником яких стали академічні експедиції. Саме під час однієї з них, під керівництвом В.Ф. Зуєва (1782) були знайдені залізні руди Кривбасу. Це відкриття з часом стане головним чинником майбутніх антропогенних перетворень природи регіону.

V етап (кінець XVIII ст. - 1881 р.) пов'язаний з розвитком сільського господарства на території Кривбасу. Масово та інтенсивно освоюються землі починаються розробки будівельних корисних копалин - аспідного сланцю, глин і суглинків, пісків. В селах регіону будуються млини, кінні заводи, ґрунтові дороги. Активізується сільськогосподарське та меліоративне освоєння територій. Слід зауважити, що саме цей період можна вважати відправним в зміні природних ландшафтів на антропогенні. До цього часу вплив людини на природні ландшафти Криворіжжя відбувався через зміни окремих компонентів - переважно біоту та ґрунтовий покрив. Робота в аграрному секторі спричинила вже перші комплексні зміни ландшафтів - формуються польові, пасовищні, садові, городні сільськогосподарські ландшафти. Наукові дослідження в регіоні точаться переважно на розвідки залізних руд Р. Кульшиним (1825-1837); М.П. Барбот-де-Марні (1866-1867); Л. Штріппельманом (1872); С. Гартунгом (1872-1873); Федосєєвим (1874); Л. Сємєчкіним (1874); С.О. Конткевичем (1878-1887); В.А. Домгером (1875), П.П. П'ятницьким (1881). За результатами їх досліджень почнеться основний етап розвитку Кривбасу - промисловий і відповідно найбільш сильні зміни природної структури ландшафтів.

VІ етап (1881 р. - ХХ ст.). Цей етап розвитку ландшафтів Кривбасу обумовлений початком гірничих робіт з видобутку залізних руд, розвитком чорної металургії, широкомасштабного будівництва, зарегулюванням місцевих рік зі спорудженням водосховищ, інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Це відбувається вже понад 100 років з нетривалими спадами. Тиск на природні ландшафти та їх літогенну основу мав зростаючий тренд (до кінця 80-х рр. ХХ ст.). І тільки економічна криза 90-х рр. призвела до зниження антропогенного тиску в 3 рази.

Наукові дослідження ландшафтів, на кінець ХІХ ст. початку ХХ ст. ще направлені на вивчення природного стану геокомпонентів. Їх ведуть: геологічні - А.О. Михальський, М.Ф, Шимановський (1888); М.А. Соколов (1896); В. Тарасенко (1914) - геоморфологічні й геологічні; ботанічні - Е. Ліндеман, І.Я. Акініфієв, А.М. Бекетов, А.А. Гроссгейм (1917), І.К. Пачоський (1890-1915), І.З. Рябков (1898).

З початку ХХ ст. й до 80-х років природні ландшафти території Криворіжжя зазнають величезних змін. Якщо, до цього періоду пануючими ландшафтами Криворіжжя були природні степові (В.Л. Казаков, Л.М. Булава), то в цей час і надалі, вплив на природне середовище та зміни ландшафтів стають масовими.

Процес техногенезу, під час розробки та освоєння залізних руд, охопив не тільки окремі компоненти ландшафтів, а й ландшафти в цілому, створюються нові, непритаманні для нашої території і природної степової зони антропогенні ландшафти. Основними класами таких ландшафтів виступають промислові (гірничі - відвали, провали, кар'єри та фабрично-заводські), транспортні (в інших тлумаченнях - дорожні ландшафти), рекреаційні, селитебні (житлові і нежитлові), сільськогосподарські, лісогосподарські, водогосподарські, белігеративні (військовий полігон), обслуговуючі, пустищні (території смітників, звалищ промислового сміття, закинутих і знесених селищ та ін.), заповідні (заказники і пам'ятки, що розвивається під помірним тиском з боку людини) та інші ландшафти.

Змінюється зміст наукових досліджень місцевої природи - об'єктом вивчення стають антропогенні ландшафти та екологічні проблеми, що виникають завдяки антропогенному тиску на довкілля. Також дослідження були пов'язані з проблемою оптимізації ландшафтно-екологічного стану території Кривбасу. Рослинний покрив відвалів вивчали І.А. Добровольський, В.І. Шанда, І.О. Комісар, В.Є. Чайка, М.Г. Сметана, В.В. Кучеревський, С.В. Ярков та інші. Геологічні дослідження виконують - В.В. Решетняк, Б.І. Пірогов, І.С. Паранько, В.Д. Євтєхов; геоморфологічні (М.П. Семенюк, А.І. Денисов та інші). Суто ландшафтні дослідження започатковуються Т.А. Клєвцовим у 50-60-х роках ХХ ст. і продовжуються Ю.Г. Тютюнником 1984-1986 р.р.), Л.М. Булавою (1986-1992 рр.), В.Л. Казаковим (1993-2007 рр.), М.Г. Сметаною (1993-2007 рр.). У 1982 р. над створенням ландшафтної карти міста Кривого Рогу працювала група одеських географів, на чолі з Г.І. Швебсом. Підсумком цих досліджень стала низка ландшафтних карт Криворіжжя та окремих його ділянок, розроблені класифікації природних ландшафтів регіону.

Основними класами антропогенних ландшафтів Криворіжжя є наступні [4, 8, 9].

Селитебні ландшафти (від слова «селити») - це антропогенні ландшафти населених пунктів з їх побудовами, вулицями. Місто Кривий Ріг з його господарством і згустками населення до 700 тис. мешканців являє собою дуже активну форму впливу людини на природу; природні ландшафти, при цьому корінним чином перебудувалися. Разом з гірничопромисловими, міські ландшафти - провісники формування більш потужної антропогенної ландшафтної сфери.

Що стосується структури міських ландшафтів, то вона має ряд специфічних особливостей:

-         в міських ландшафтах корінних змін зазнають всі природні компоненти і ландшафтні комплекси, тоді як в сільськогосподарських - переважно ґрунтовий покрив, водних антропогенних - поверхневі води, тощо. Більше того, вони можуть перебудовуватись неодноразово і зрештою мало чим нагадують свої натуральні аналоги.

-         окремі ландшафтні комплекси, в межах міста, рівня фацій, урочищ, типів місцевостей зникають повністю: засипаються і вирівнюються яри і балки, озера; підсипаються ділянки заплав; зрізаються горби. На Криворіжжі масштаби подібних перетворень, на наш погляд, сягають рівня від фізико-географічних районів до області, але не зачіпає зональних утворень. В місті докорінно перебудовані, або створені заново ландшафтні комплекси, які втратили здатність до саморозвитку, тому в такому стані мають штучно підтримуватися людиною.

В структуру міських ландшафтів вводяться нові антропогенні компоненти - техномаса і технокомпонент (асфальтне покриття, житлові і промислові споруди) і створені на їх основі ландшафтні комплекси, функціонування яких направляється і контролюється людиною. Відбувається технізація природних ландшафтів - наповнення різною технікою [5].

Міські ландшафти не перестають бути складовою частиною природи і продовжують розвиватися за її законами. Так основні крайові і зональні риси природи збереглися в межах міста (тектонічна будова) і повинні враховуватися при перебудові властивих для них комплексів нижчого рангу. За даними В.В. Ковтуна і А.В. Степаненко територія міста (без Інгульця) складає 41181 га, з яких 21651 га під забудовою, 13656 га - зелені масиви та насадження; 412 га - загального користування. Місто Інгулець, який є складовою Кривбасу, має територію в 530 га, з яких 360 га під забудовою, зелені масиви і насадження - 170 га, з них 60 га - загального користування.

Селитебні ландшафти Кривбасу Казаковим В.Л. поділені на 2 підтипи - нежитлових (кладовищ них) та житлових, з такими родами, як мало-, низько-, середньовисотних та висотних геосистем. Тип обслуговуючих ландшафтів в регіоні представлений підтипами побутових, управлінських, науково-навчальних, торговельних, які за своїми властивостями близькі до селітебних і формуються на парагенетичній основі.

Тип сільськогосподарські ландшафти в нашому регіоні має кілька підтипів: польові, городні, садові, пасовищні і дачні геосистеми. Цей тип ландшафтів самий старий з тих антропогенних, які стали формуватися на Криворіжжі. Організаційна неоднорідність сільськогосподарських ландшафтів дозволяє ділити їх на дві групи: власне СГЛ і сільськогосподарські ландшафтно-інженерні системи.

Власне, сільськогосподарські ландшафти, як натуральні - компонентні системи. Це комплекси взаємообумовлених рівнозначних компонентів. Частина з них (компонентів) регулюються людиною - посіви (агроценози), в меншій мірі ґрунтовий покрив і води. Проте такі системи розвиваються у відповідності з природними закономірностями і, не дивлячись на їх особливості відносяться до природних комплексів. Належність посівів до специфічних фітоценозів в сільськогосподарських ландшафтах ні в кого не викликає сумніву. Саме посівами та особливостями їх розвитку, від яких залежить склад наземної біоти, мікроклімат і навіть частково підземної частини польових ландшафтів, визначається основна специфіка СГЛ - належність їх до типу короткочасних, регульованих людиною комплексів.

Тип лісогосподарських ландшафтів - штучні лісові масиви. Має підтип штучних лісових утворень з двома родами: лісозахисних і лісосмужних геосистем. Слід зауважити, що на Криворіжжі природних лісів не залишилося. Тут створені ліси, штучно насаджені людиною - тобто лісокультурні ландшафти. Вони зараз займають площу більшу ніж до активного перетворення природних ландшафтів Криворіжжя. В Криворізьких посадках можна зустріти практично всі види деревних порід, що створюють натуральні ліси. Крім цього, в деревостанах лісокультурних ландшафтів звичайними стали екзоти: дуб пірамідальний, софора японська, горіхи та багато інших.

Всі лісокультурні ландшафти належать до типу багаторічних, частково регульованих антропогенних комплексів. При вдалому підборі дерев, місця посадки і необхідній лісотехніці, вони можуть існувати десятиліття і навіть не одне століття. З часом лісонасадження здобувають всі риси структури в чагарниковому, трав'янистому і наземному покриві, а також ґрунтах, які присутні натуральному типу лісу в аналогічних умовах.

Тип водогосподарських ландшафтів має підтипи - водосховищні, ставкові, каналові та відстійникові геосистеми, які утворилися протягом не досить тривалої історії господарського освоєння водних ресурсів. В околицях Кривого Рогу тільки для водозабезпечення комунальних послуг створено 9 водосховищ, загальною площею 9340 га, є 25 водосховищ сільськогосподарського призначення. До гідрологічних об'єктів слід віднести ставки - відстійники шахтних вод і шламосховищ з ставками зворотного водопостачання.

Поступово замінивши натуральні ландшафти річок та їх заплав водно-антропогенні ландшафти є сьогодні носіями інформації про стан басейнів річок та оточуючих їх територій. Це стосується в першу чергу ставків, які створені в заплавах Вісуні, Бокової, Жовтої, Зеленої та інших малих річок Кривбасу.

Тип дорожніх (транспортних) ландшафтів має підтипи: залізничні, автомобільні, авіаційні, трубо- та електропровідні, пішохідні, водні. Формування дорожніх ландшафтів розпочалося з давніх часів зі стежки - першого шляху сполучення між людьми. Двісті років тому через Кривий Ріг  проходило декілька доріг, найбільш відомий Кизикирменський (Чорний шлях). Зараз все Криворіжжя пересічене транспортними магістралями. Так тільки протяжність тролейбусних ліній 260 км, трамвайного шляху 112 км. Сьогодні дорожні ландшафти - складна система різноманітних антропогенних комплексів. В їх структурі виділяються власне антропогенні ландшафти (покинуті ділянки доріг, кар'єрними виїмками біля них, заболоченими пониженнями, що формуються завдяки будівництву доріг і придорожніми лісосмугами), ландшафтно-техногенні і ландшафтно-інженерні системи. Ці комплекси включають в себе діючі залізниці, шосейні та ґрунтові дороги, розв'язки, естакади, зупинки, а за останні роки об'єкти сервісу. Ландшафтно-техногенні - представлені дренажними спорудами, будинками авто зупинок, колодязями, чисельними пам'ятниками історичного минулого, тощо. Це азональні ландшафтні комплекси, розвиток яких визначається технічним блоком, а функціонування частково залежних і від природних умов.

Тип белігеративних ландшафтів має підтип - польових та казармених комплексів. Ландшафтні комплекси військового походження: військові полігони з укріпленнями, валами, окопами, вирвами від вибухів, бліндажами, можна зустріти і на Криворіжжі. Особливо в районі розташування 35-ї танкової дивізії, поблизу с. Всебратське.

Особливий інтерес викликають урочища поодиноких курганів - найпростіших бельгеративних комплексів. Їх вік - від декількох тисячоліть (бронзовий вік) до кількох сотень років. Частіше це могили, але також і  сторожові кургани. Кургани складені сумішшю різних типів ґрунтів з лесом, суглинком, глиною, іноді з вапняком, гранітом, пісковиком. За висотою кургани ділять на низькі (0,5-3 м), середні (3-8 м) і високі (більше 8-10 м). На теперішній час більша частина поодиноких курганів Криворіжжя розорана. З кожним роком вони стають менш помітними. На полях висота курганів не перевищує 2 м, схили покаті, іноді вони помітні, тільки як  жовті плями в ґрунтовому покриві. Не розорані кургани добре помітні на місцевості. В умовах суцільної розораності степу, подібні кургани є єдиними носіями до агрокультурної рослинності. На курганах характерне своєрідне сполучення ковилово-типчакових асоціацій і бур'янів, оточуючих полів. Майже всі кургани Кривбасу повинні бути під охороною.

Тип рекреаційних ландшафтів має підтипи: туристичні, лісопаркові, спортивні та лікарські споруди. В структурі антропогенних - рекреаційні ландшафти за віком наймолодші. Цілеспрямоване формування рекреаційних ландшафтів розпочалося на Криворіжжі в кінці ХІХ ст. будівництвом парків - парк Мершавцева (потім парк газети «Правда») для городян та в садибах землевласників. Незважаючи на молодість цих ландшафтів - їх роль сьогодні і в майбутньому буде постійно зростати. Так зростає можливість рекреаційного освоєння і формування рекреаційних неоландшафтів за рахунок інших класів антропогенних ландшафтів, включаючи і промислові. Прикладом може бути - зона відпочинку, створена в місті Орджонікідзе на місті видобутку марганцевих руд.

Тип пустищних ландшафтів, має підтипи постпромислових, постселітебних, смітникових, постсільськогосподарських, воднопустищних  геосистем. Ці геосистеми включають в себе, так звані «бросові» землі після їх використання. Розвиток цих систем дуже складний і різноманітний. Так, якщо сільськогосподарські залежні землі, через процес сингенезису можуть перетворитися в степові ландшафти зонального типу, то постселитебні, або промислові мають непередбачуваний розвиток і повинні бути замінені на нові.

Тип промислові ландшафти, іноді трактуються як техногенні ландшафти [11], бо виникають за провідної ролі техніки і процесу техногенезу - перетворення природи за її допомогою. Має два підтипи - фабрично-заводські та гірничопромислові з чотирма родами: кар'єрних, відвальних, провальних і екстрактивних антропогенних ландшафтів. Цьому типу антропогенних ландшафтів належить провідна роль у процесі перетворення регіональних ландшафтних комплексів.

Якщо врахувати, що техногенні навантаження в межах України в 6-7 разів перевищує допустимі норми, то процес формування промислових ландшафтів тут іде прискореними темпами. Сьогодні, ландшафти, створені  в результаті промислової діяльності, стають невід'ємною характерною рисою Криворіжжя. Безумовно, що провідну роль в їх формуванні (кар'єри, відвали) відіграє техніка.

Враховуючи особливості розвитку, ландшафтну структуру та вплив на оточуюче середовище, промислові ландшафти доцільно поділяти на власне промислові та гірничопромислові. Власне промислові ландшафти формуються навколо великих промислових підприємств, або районів. Гірничопромислові ландшафти - це ті, що формуються під дією гірничодобувної і гірничо-переробної техніки (В.Г. Бондарчук). Ці ландшафти в порівнянні з іншими промисловими ландшафтами найбільш суттєво впливають на речовинний склад, розвиток і структуру натуральних і антропогенних ландшафтів. В містах видобутку корисних копалин корінним чином змінені всі компоненти природного середовища, формуються специфічні, збіднені і менш стійкі, в порівнянні з натуральними - гірничопромислові ландшафти з більш диференційованою, контрастною і динамічною структурою. Подібні комплекси зараз займають майже 40 тис. га території Кривбасу.

Отже, процес формування антропогенних ландшафтів має тривалу історію. До кінця XVIII ст. роль людини у розвитку природних ландшафтах була незначною. Посилення антропогенного тиску на довкілля розпочалося з 1881 року - року початку становлення і розширення гірничодобувних робіт, згодом і започаткування металургійного напряму у природокористуванні. Максимального рівня антропогенні зміни природних ландшафтів досягли у другій половині ХХ ст. Антропогенні ландшафти - єдиний сучасний тип природно-територіальних комплексів на Криворіжжі.

Література:

1. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. - Вінниця: Арбат, 1998. - 292 с.   

2. Дроздов К.А. Проблемы систематики антропогенных ландшафтов (локальный уровень исследований // Антропогенные ландшафты: структура, методы и прикладные аспекты изучения. Сб. науч. тр. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1988. - с. 89-95.   

3. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование: Учеб. - М.: Высш. шк., 1991. - 366 с.  

4. Казаков В.Л. Антропогенні ландшафти Кривбасу // Різноманіття ландшафтних комплексів України та шляхи їх раціонального використання і збереження: методологічні і прикладні аспекти. Зб. наук. праць наук. конф. - Київ, 2000. - с. 41-46.    

5. Казаков В.Л. Коеволюційне бачення "технічного ландшафту" // Ландшафтогенез - 2000: Філософія і географія. Тези доп. Міжнар. наук.-методол. конф. - Київ, 1996. - с. 105-107.    

 6. Куракова Л.И., Романова Э.П. Современные ландшафты: содержание, класификация, тенденции развития // Вестник МГУ. Сер. 5. Геогр. - 1989. - № 2. - с. 31-37.     

7. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты. - М.: Мысль, 1973. - 224 с.   

8. Тютюнник Ю.Г. Идентификация, структура и классификация ландшафтов урбанизированных территорий // Геогр. и природ. ресурсы. - 1991. - № 3. - с. 22-28.    

9. Тютюнник Ю.Г. Концепция городского ландшафта // Геогр. и природ. ресурсы. - 1990. - № 2. - с. 167-172.      

10. Тютюнник Ю.Г. К методологии антропогенного ландшафтоведения // Геогр. и природ. ресурсы. - 1989. - № 4. - с. 130-135.    

11. Федотов В.И. Техногенные ландшафты: теория, региональные структуры, практика. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1985. - 192 с.    

12. Шищенко П.Г. Прикладная физическая география. - К.: Вища шк., 1988. - 192 с.

Передруковано з видання:  Географічні дослідження Кривбасу. Фізична географія, економічна і соціальна географія, геоекологія, історична географія, викладання географії: Матеріали кафедральних науково-дослідних тем. Випуск 2. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. - С. 27-36. 

2715
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Жовтень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31