Природа Криворіжжя
Природничий факультет

Автор: Казаков В.Л.

Антропогенна діяльність людини відображається у багатьох формах, глибині, напрямах перетворень первинної природи. Рельєф, як один з найважливіших для диференціації ландшафтів локального рівня організації геокомпонентів, теж зазнає змін з боку господарської діяльності людини.

Необхідність систематизації різноманітної геоморфологічної та ландшафтної інформації змушує ставити питання про необхідність модельних

реконструкцій природних особливостей будови балок та співставлення їх із сучасним станом після тривалого техногенного тиску. Часто в літературі зустрічаються згадки про місцеві балки, але при цьому гостро бракує матеріалу щодо їх кількості, назв, ступеня їх збереженості та екологічного стану. Тому в роботі поставлена мета висвітлити основні характеристики балок Кривбасу на прикладі частини басейну р. Саксагань в до антропогенний і наш час.

Balki Saksagan

Методика дослідження включала наступний послідовний алгоритм - визначення географічної позиції балки, визначення природної структури та характеристик балки (етап геоморфологічних реконструкцій), вивчення хронології та характеру антропогенних змін будови балки, визначення сучасних природничого та екологічного станів території району балки. Основними методами стали - картографічний (складання карт природної та сучасної структури балки і балочного басейну), оціночний, районування, діагностичний (визначення елементів будови рельєфу в полі, їх ідентифікація - початку, закінчення), історичних зрізів, модельний. В основу даної роботи покладені матеріали різних архівів, старих публікацій і карт, а оцінка сучасного стану балок зроблена на підставі багаторічних експедиційних досліджень проведених географами КДПУ упродовж 2004-2009 рр.

В межах Кривбасу балки ретельно вивчені у річки Саксагань. В басейні ріки Саксагань нараховано 40 балок, з них 67,5% правобережні та 1/3 лівобережні. Нижче наведемо коротку характеристику балок басейну ріки Саксагань. У списку балки розташовані по черзі від гирла до верховій (рис. 1).

 Рис. 1. Схематичне зображення географії балок басейну р. Саксагань у межах Кривбасу в природному стані - до антропогенних руйнацій. Нумерація балок на рисунку відповідає їх порядку в тексті статті.

Правобережні балки ріки Саксагань

1. Балка Кандибіна. Перша по правому боці знизу балка р. Саксагань. Коротка (4.1 км). У середній частині має порівняно великий правий відріг, який в свою чергу розгалужений на дві гілки. У нижній частині має каньйоноподібний поперечний розріз. Схили дуже змінені гірничими роботами ще в дореволюційний час та житловою забудівлею. Біля гирла э джерело підземних вод. На місці так званого «Прорізу» (початок вул. Модрівської) балка пересипана і вище по течії підтоплена. В районі вул. Кіровоградської відмічаються зсуви. Зараз балка впадає в затоплені дореволюційні кар'єри біля парку ім. Газети Правда.

2. Балка Іонова. Довжина 6 км, площа водозбору 18,5 км². Розвинута на правобережжі нижньої частини р. Саксагань. Немає відрогів і відгалужень. Верхів'я оконтурюється 100-ю горизонталлю. Домінуючою висотою є могила Плоска (105 м) - на невеликому вододілі Інгульця і Саксагані. Балка прямолінійна, чітко виражена в середній і нижній течії. Схили балки під дачами і приватною забудівлею масиву Карнаватка. Має водотік і висохлий ставок. Перед Карнаваткою лівий схил балки порушений піщаним кар'єром.

3. Балка Ковальська. Проходе дещо нижче залізничної станції Шмакове, в р. Саксагань впадає з правого боку. Довжина 4,9 км. Верхів'я оконтурюється 100-ю горизонталлю. Домінуючою висотою є могила Плоска (105 м). Верхів'я балки - слабо виражена довга лощина, яка засаджена лісом. В середній і нижній частині балка майже повністю втратила свої природні риси і конфігурацію, внаслідок проведення гірничодобувних робіт, утворення провалів, відвалів і кар'єрів. В збереженій середній частині балки сформувався стік в протилежному напрямку - до новоутвореної провальної лійки - неподалік від старого Галковського кладовища.

4. Безіменна балка. Маловідома невелика балка, довжиною в природному стані до 1,5 км. Є невеликий залишок на північ від шахти «Північної» колишнього РУ ім. Кірова. Балка зруйнована майже вся.

5. Балка Суслова. Бере початок на невеликому вододілі з висотою 107 м, до якої приурочена могила Плоска. Верхів'я балки оконтурені 105 горизонталлю. Балка не мала будь-яких значних відрогів і була витягнута по одній вісі на 4,5 км, з них на верхів'я припадало 2,1 км, середню частину - 2,3 км, гирло - 0,1 км. Площа водозбору 8,00 км². У середній частині зараз дуже порушена відвалами та проваллям РУ ім. К. Лібкнехта. Збереглася лише невеличка ділянка біля вул. Світлогорської.

6. Безіменна балка. Розташована уздовж вул. ім. П. Морозова на селищі колишнього РУ ім. К. Лібкнехта. Порівняно глибока, коротка (0,65 км), в середній частині є відслонення амфіболітів. Схили засмічені і забудовані.

7. Балка Кам'яниста. Брала початок на невеликому плато, висотою 112,46 м. Довжина - 3,2 км. Прорізає правий берег р. Саксагань. Значних відрогів не мала. Площа водозбору - 6,5 км². Верхні 1,5 км можуть бути віднесені до верхів'я, тому що схили виражені дуже слабко і зараз. Постійного водотоку не було. Глибина незначна - 4-6 м, схили похилі, по мірі опускання балки їх крутизна зростає і висота також. Тальвег у природному стані набував яружного характеру, з частими уступами, що мають вигляд окремих каскадів. Гирло характеризувалося крутим зниженням і спокійним терасоподібним підступом до ріки. Зараз дуже порушена людиною - відвалами, забудівлею, кар'єром №1 ЦГЗК, фактично від балки залишилися лише сліди колишнього існування довжиною 0,3 км.

8. Балка Вовча. Одна з маленьких балок, довжиною 1,0 км. Верхів'я оконтурюється 85-ю горизонталлю. Балка була прямою, з урвистим гирлом. Розташована на правобережжі р. Саксагань між Кам'янистою та Дубовою балками. Збереглася ділянка між центральною залізницею і вулицями Дишинського та Драйвера довжиною у 0,55 км.

9. Балка Велика Дубова. Верхів'я оконтурюється 130-ю горизонталлю, домінуючою висотою є могила Червона з висотою 147,2 м. Остання розташована на останці, що показаний на карті замкненою 140-ю горизонталлю. Загальна довжина балки 12,0 км. Площа водозбору з відрогами - 24 км². Нижня частина балки разом з природним байрачним лісом зруйнована повністю відвалами та кар'єром №1 ЦГЗК. Сучасна довжина балки скоротилась до 7,47 км (описана в окремій статті у випуску «Географічні дослідження Крив басу» №2).

10. Балка Мала Дубова. Існувала в місці зрізаної меандри р. Сакса гань. Зруйнована повністю і остаточно при будівництві шахт «Жовтнева» та «Зоря» колишнього РУ ім. Комінтерну. До антропогенного знищення мала орієнтовну довжину 3,5 км.

11. Балка Глеювата. Наступна по правобережжю р. Саксагань після б. Дубової. Верхів'я оконтурюється 120-ю горизонталлю, домінуючою висотою є могила Довга з висотою 142,6 м. Загальна довжина у первинному стані 9,41 км. Приймає один великий відріг. Площа водозбору 22,0 км². Верхня частина балки - відрізок вище с. Глеюватки і нижче нього на 1,5 км. Схили задерновані, відслонень немає. Простежується, з деякими розривами, слабкий струмок, що губиться в середній частині балки. Середня частина характеризується поступовим переходом до яружного типу, а на днищі наявні промоїни. Гирло має доволі круті схили. Зараз середня частина балки зруйнована відвалами ЦГЗК, кар'єром №2 ЦГЗК, проваллями РУ Суха Балка та забудівлею, тому довжина балки скоротилась до 7,26 км.

12. Балка Суха. Верхів'я оконтурюються 130-ю горизонталлю. Довжина у природному стані по тальвегу 6,6 км. Площа водозбору 9,5 км². Великих відрогів немає, присутні невеличкі яри. Домінуюча висота - відмітки 136,6 м. Половина балки (до 3,5 км) може бути віднесена до верхів'я, так як схили слабко виражені, похилі, задерновані й розорані. У верхній частині зараз зруйнована відвалами ЦГЗК та проваллями РУ Суха Балка, по всій довжині змінена забудівлею, греблями ставків, тому сучасна довжина балки становить 4,9 км.

13. Безіменна балка в парку ім. 50-річчя Радянської України. Довжина 0,5 км. Мала балка. Стік був зарегульований у межах парку 2-ма невеликими ставками. Гирло пересипане перед пляжем на березі Кресівського водосховища, вище днище також пересипане греблею.

14. Безіменна балка в районі сучасної залізничної станції Роковата. Мала балка довжиною 0,8 км. У природному стані була слабо виражена. Зараз майже вся потрапила під будівництво і засипана.

15. Балка Роковата. Схили балки у природному стані були похилі і задерновані, днища неглибокі. На днищі існував невеликий водотік, який формувався під час весняного танення снігу. Довжина балки була 2,0 км. Починається і зараз на вододілі біля кургану Могила Товста на висоті +130 м. Гирло розташоване на висоті +51,2 м. В центральній частині балка розкривала корінні породи на протязі 126 м. - гематито-мартитові роговики шостого залізистого горизонту. У верхів'ях мала один невеликий правий відріг. Лощини балки довгі. На сьогодні балка майже вся знищена. Залишились вцілілими лише лощини верховій, правий відріг. Балка порушена проваллями шахт колишнього РУ ім. Р. Люксембург, невеликими кар'єрами і відвалами, насипами та траншеями дренажної системи рудника, насипами старих вулиць селища Краматоровки та центральної вул. 23 Лютого.

16. Балка Сербінова. Правобережна притока р. Саксагань. Впадає в ріку на південній околиці житлового масиву РУ ім. Леніна. Довжина - 2,9 км. Верхня частина похила та задернована. В 1,4 км від верхів'я, русло балки круто обривається у відвісних стінках, які мають висоту 7 м (поблизу проїзду на старий РУ ім. Леніна. Відслонюється палевий суглинок, нижче схили балки стають більш похилими. Балка з добре вираженим водотоком. Крутизна схилів коливається від 15 до 20°. Зараз добре виражена лише в середній і нижній частинах. Створені ставки, лісонасадження, нижня частина затоплена водами Кресівського водосховища.

17. Балка Мала Глеювата. В центральній частині житлового масиву РУ ім. Леніна (район парку) впадає в р. Саксагань Довжина - 2,0 км. Починається з абсолютної відмітки 110,0 м. На відстані 500 м являє собою задерновану ледь помітну лощину вщерть забудовану. Нижче вул. ім. 23 Лютого на абсолютній висоті 75 м характер балки різко змінюється. З'являються незадерновані обриви, висотою 5-6 м, в яких відслонюється лесовидний суглинок. Нижче схили задерновані і стають похилішими, маючи крутизну 12-15°. По руслу проходить меандруючий водотік. Ближче до гирла днище заболочується. Зараз на днищі створені ставки з греблями, в нижній частині схили забудовані.

18. Балка Північна Червона. Загальна довжина 24 км. Має два рівновеликих відроги, довжиною до 5-7 км. Вершина головної вісі знаходиться дещо вище колишнього с. Новоселівки. Верхній відріг брав початок біля знесеного Першотравневим відвалом с. Вільна Долина. Обидва відроги розташовані по лівій стороні балки. Верхній відріг зливається з основною балкою в 2-х км нижче селища Олексіївки, а за ним неподалік (0,4 км) впадає нижній відріг. Водозбірна площа всієї системи 78 км². Поверхня рельєфу спокійна. У верхів'ях ерозійної діяльності не помічено. По мірі опускання контури балки стають більш різкими, є днище, тальвег стає розширеним, звужуючись поступово у напрямі до середньої частини балки. На днищі протікає короткий струмок води, днище заболочене. На схилах збереглися слабко змінені степові рослинні угруповання, що стало причиною створення заказника з відповідною назвою. На схилах є штучні протиерозійні лісонасадження. Ліві відроги балки сильно змінені відвалами ПівнГЗК, на лівому борту головної балки є невеликий старий залізорудний кар'єр. Нижня частина балки - широке корито з меандруючим водотоком.

19. Балка Глодувата. Розташована в південній частині селища Веселі Терни міста Кривого Рогу. Верхів'я зруйновані гірничими роботами кар'єру Першотравневого РУ. Мала незначні розміри - 1,0 км. Частково збереглася поміж садиб і городів селища паралельно вул. Калиновського.

20. Балка Куца. Верхів'я оконтурюються 135-ю горизонталлю. У природному стані мала довжину 1,2 км. Площа водозбору 10,5 км². Впадає в центральну частину с. Веселі Терни, якихось значних відрогів не мала. Верхів'я балки - це лощина, на довжині 1,0 км була слабко виражена і майже повністю розорана, зараз вона зруйнована Першотравневим кар'єром ПівнГЗК. Відслонень немає. Середня частина балки починається з висоти 106 м і простягається на 0,8 км, знижуючись до відмітки 70 м. Послідуюча частина балки задернована. Гирлова частина упирається в селище і поступово губиться між будівлями.

21. Балка Казановата. В природному стані була маловиразною в рельєфі, короткою (1,0 км). Повністю зруйнована гірничими роботами Першотравневого РУ ПівнГЗК. На її місці зараз стоїть дробильна фабрика №3 ПівнГЗК.

22. Балка Грядкувата. В р. Саксагань впадає в районі Першотравневого рудоуправління ПівнГЗК. Довжина 6,5 км. Представлена однією магістраллю і ніяких відрогів немає, є кілька лівих улоговин і лощин. Площа водозбору 14 км². Верхів'я оконтурюються 135-ю горизонталлю. Максимальною висотою є курган могила Рядова (150,3 м). У первісному стані середня частина починалася в 3-х км від початку. Звідси був наявним тимчасовий водотік, незначні промоїни тальвегу при порівняно невисоких задернованих схилах від 2 до 3 м висотою. Нижче по балці протікав постійний ручай по заболоченому днищу з характерною болотною рослинністю. Схили балки стають ще більш похилими. Гирло балки утворює невеликий віялоподібний конус виносу, на якому й побудовано кілька хат с. Веселі Терни. Ще нижче балка губиться зовсім. Зараз балка майже зруйнована на правому схилі дореволюційними і радянськими гірничодобувними роботами, а з 1960-х рр. і відвалами Першотравневого кар'єру ПівнГЗК, проваллям Першотравневого РУ, різною забудівлею, звалищами сміття. На правому схилі - суглинистому вирівняному відвалі відновлюється ділянка природного різнотравно-типчаково-ковилового степу на місці знесених садиб по колишній вул. Терновській.

23. Балка Вовча. Друга з подібною назвою балка басейну р. Саксагань на Криворіжжі. Коротка (довжина 0,8 км), біля гирла забудована садибами по вул. Грузинській та Каширській. Має і до сьогодні слабо виражені схили.

24. Балка Приворотна. Вище лівого схилу балки у середній її частині знаходиться мкрн. Даманський та Криворізький ботанічний сад. Довжина 5,2 км по головному тальвегу, з 3-ма лівими боковими притоками - 6,9 км. Верхів'я оконтурюються 130 і 140-ю горизонталлю на плато. Площа водозбору 15,6 км². Починається двома невеликими похилими лощинами. У верхній частині глибина до 9 м, схили нахилені під кутом 16°, ширина балки 20-22 м. Водотік в руслі слабко виражений. Нижче балка сильно розширюється, місцями сягаючи 50-55 м, схили стають вищими - до 12 м, при крутизні 20-25°. В середній частині правий схил балки має горбистий характер і складений пісками. Ближче до гирла русло балки розширюється до 75-80 м і ділиться на ряд крутих промоїн. Дебіт ручаю балки мав 1 л/сек. Балка збереглася дещо краще, в основному, лише місцями забудована, є лісонасадження, три короткі ліві відгалуження увійшли до складу Криворізького ботанічного саду, в межах яких охороняється степова рослинність.

25. Безіменна балка. Розташована вище по долині р. Саксагань від балки Приворотної. Мала (довжина 0,9 км), прямолінійна і слабо виражена в рельєфі.

26. Безіменна балка. Наступна перед великою балкою Петрикова. Мала 3 відроги - витоки, які на короткій ділянці (0,5 км) зливались в одну балку. На схилах і міжбалочному вододілі попередньої та цієї безіменних балок розташовуються дачі та рілля.

27. Балка Петрикова. Велика балка, деревоподібної форми, за розмірами і будовою схожа на балку Північну Червону. В балці споруджене хвостосховище ПівнГЗК. Від балки залишився лише невеликий нижній відрізок довжиною 2,5 км, а також вершинні лощини. В р. Саксагань впадає напроти с. Сергіївка. Вище по течії ріки розташована балка Мотіна, а ще далі - балка Демурина, але вони вже знаходиться за межами м. Кривого Рогу.

Лівобережні балки ріки Саксагань

28. Балка Сушкова. Перша порівняно велика і перша балка від гирла р. Саксагань по лівому її орографічному березі. В р. Саксагань раніше впадала прямо на місці майдану Визволення. Довжина у природному стані становила 1,6 км. На сьогодні засипані пригирлова частина (під забудівлю в районі майдану Визволення) та верхів'я - порушені відвалом і засипаним кар'єром дореволюційного рудника «Сушкова балка». На сьогодні збереглася ділянка довжиною у 0,3 км напроти нового меморіалу в пам'ять про жертви голодомору 1931-1933 рр.

29. Балка Криничувата. Довжина 2,4 км. Починається на висоті 105 м. Верхня частина доволі похила, задернована, відслонення відсутні. В середній течії в русло балки врізується яр, з вертикальними стінками висотою до 2 м. Крутизна схилів балки 15-20°. Глибина близько 7 м, ширина 9-10 м. Нижня частина змінена хвостосховищем, інші частини частково засипані або забудовані гаражами.

30. Безіменна балка. Впадала в Галковський Кут меандри р. Саксагань. Зараз нівельована. Була короткою (0,8 км) з 2 невеликими верхів'ями.

31. Безіменна балка. Розташовується в районі швейної фабрики «Полстар». Перетинає вул. Мелешкіна. Має невеликі розміри - 1,1 км, але довгу лощину. Частково засипана та знівельована.

32. Балка Копанева. На відстані 1,6 км від р. Саксагані балка впадає в балку Калетіна. Довжина балки 3,0 км. У верхів'ях балки розташовується на правому схили старий глиняний кар'єр та ставок, який в народі називають озером Солоним. На лівому схили балки розміщуються мкрн. Східний-1. Ступінь збереженості задовільний - як форма рельєфу збережена, але зниклою є природна рослинність.

33. Балка Калетіна. Головна вісь балки в нижній частині йде майже паралельно загальному напряму р. Саксагані. Довжина балки у природному стані 5,5 км. Своїми двома верхів'ями близько підходе до лівого відрогу б. Крутий Яр, досягає відміток 100-102 м. Верхів'я балки дуже похилі. На відстані 1,6 км від р. Саксагані в балку впадає балка Копанева. Зараз балка проходить між мкрн. Ювілейний та Сонячний і Гірницький. На днищі створені 2 великі ставки. Верхів'я обох відрогів засипані, природні ландшафти втрачені.

34. Балка Чабанська. Невелика балка (довжина 0,5 км), яка знаходилась в кінці селища Бажанове, біля відвалу жовтневого гранітного кар'єру. Зараз балка повністю засипана та знівельована, тому як форма рельєфу і ландшафтне урочище зникла з карти Кривбасу.

35. Балка Крутий Яр. У р. Саксагань впадає в районі греблі КРЕСу, біля закритого Жовтневого гранітного кар'єру. Верхів'я підходять до горизонталі 105 м. Довжина балки 4,2 км. В середній частині є один невеликий лівий відріг. У верхній частині схили балки виположені і задерновані. У середній частині є відслонення порід. Зараз наполовину балка засипана, зайнята водами ставків і різноманітною забудівлею, греблями. В балці знаходяться рештки хвостосховища колишнього РУ ім. Комінтерну.

36. Балка Федорова. Знаходиться на схід від Кресівського водосховища р. Саксагань в районі мкрн. Зарічний. Складається з головної вісі та двох великих відгалужень, які впадають в балку справа (б. Тимашова) і зліва (б. Бєляєва) на одній висоті - 70 м. Балка оконтурюється 105-ю горизонталлю і має довжину 3,0 км. Площа водозбору системи 16,7 км². Домінуюча висота - відмітки 114,3 м - могила Довга, що розташована в північній частині невеликого останця, який займає площу до 3 км². Крутизна схилів має виположений характер - 8-20°. В нижній частині має ділянки збереженого різнотравно-типчаково-ковилового степу. Є місцем географічних практик студентів КДПУ.

37. Балка Бєляєва. Є лівою притокою б. Федорова. Довжина 2,8 км. По днищу балки споруджений канал Дніпро-Кривий Ріг, кілька ставків, природна рослинність майже не збереглася.

38. Балка Тимашова. Права притока б. Федорова. Довжина 1,6 км. На схилах місцями збереглася степова рослинність, зарості терену колючого. Місце проведення змагань Всеукраїнських з мото- та автокросу.

39. Балка Солонувата. Довжина - 5,5 км. Площа водозбору 17,5 км². Верхів'я балки підходять до вододільного плато між ріками Саксагань і Кам'янка, досягає абсолютної відмітки 105 м. Нижче с. Братсько-Семенівка на протязі 1,4 км поперечний профіль балки абсолютно симетричний. Нахил схилів до 15°, ширина балки 25-30 м. Є водотік. Нижні 1,2 км русло балки рівне, покрите густою рослинністю, на схилах є деградовані степові фітоценози, зарості терену. Відрогів немає.

40. Балка Крута. В р. Саксагань впадає в районі с. Новоіванівка. Довжина понад 10 км. Найбільша лівобережна балка р. Саксагань. Схили переважно задерновані, в середній частині є відслонення вапняків. В нижній частині є невеличкий водотік, який живиться водами верхньосарматських відкладів. Має кілька значних відгалужень. В нижній частині є невеличкий піщаний кар'єр, заповнений водою. Мала джерела підземних вод. На схилах в багатьох місцях є залишки цілинних різнотравно-типчаково-ковилових степів.

Таким чином, реконструкції на підставі архівних даних і польові експедиції дозволили встановити той факт, що на території Кривбасу басейн р. Саксагань має 40 балок, з них основна частина - 27 правобережні та 13 лівобережні. Сильно порушені (аж до повного знищення) переважно правобережні балки через те, що більше 100 років знаходять в смузі гірничих робіт та інтенсивного будівництва.

Література:

1. Геологическая карта Криворожского железорудного района. / Сост. Н.И. Свитальский, Э.К. Фукс, Ю.И. Половинкина, Ю.Г. Дубяга., 1931. - с. 25 с. 2. Натаров В.Д. Геологический отчет о геологической съемке кайнозойских отложений Центральной части Кривбасса. Т. 1. - Кривой Рог: Министерство черной металлургии СССР «Главгеология». Госуд-ый Союзный Криворожский геологоразведочный трест. Гидрогеологическая партия., 1953. - 280 с.

Передруковано з видання: Географічні дослідження Кривбасу :

Фізична географія, економічна і соціальна географія, геоекологія, історична географія, інформаційна географія, туризм, викладання географії : Матеріали кафедральних науково-дослідних тем. - Вип. 4. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2009. - С.12-19.

3182
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Вересень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30