Автор: Ярков С.В. 

Процес техногенезу, як складової частини антропогенезу, є невід'ємною частиною розвитку гірничодобувної промисловості. Антропогенні ландшафти (відвали, кар'єри, шламо- та шламосховища, промділянки та ін.) сформували не специфічні для Криворіжжя локальні ландшафто-техногенні системи. Вони займають територію в 40 тис. га, протяжністю з півночі на південь більш, як 100 км. Існуючи на сьогодення, методи оптимізації подібних територій є проблематичними, тому слід приділяти увагу вивченню формування та структурної організації новостворених ландшафтів, як об'єктивного відображення процесу антропогенезу. Відомо, що Криворіжжя знаходиться на кордоні північно і середньо-степової підзон степової зони України. З геоботанічного погляду це різнотравно-типчаково-ковилові і типчаково-ковилові степи, а природні відслонення докембрійських кристалічних порід обумовили формування в Кривбасі рідкісних та ендемічних видів петрофітної флори.

Сучасний стан флори і рослинності Криворіжжя, як одного з компонентів ландшафту характеризується не пануванням природних біоценозів, які збереглися фрагментарно, в трансформованому вигляді на невеликих ділянках (пам'ятники природи, заказники, окремі фації балок та ярів), а угруповань видів синантропної флори. Ландшафти, де збереглася природна флора займають не більше 1-1,5% від загальної площі Кривбасу. Антропогенні ландшафти Кривого Рогу: промислові, міські, селітебні, сільськогосподарські, лісокультурні, водогосподарські, дорожні, белігеративні, рекреаційні, пустищні, ін., мають збіднений біотичний компонент. Це агрофітоценози, штучні насадження та комплекси рослинності синантропної флори (види порушених територій з малою екологічною вибірковістю до поселення). Головні їх характеристики - це невелика видова різноманітність (до 200 видів). В деяких, панування монокультур, та велика ступінь рудералізації та адвентизації.

З точи зору природоохоронної діяльності та збереження аборигенної флори та рослинності актуальним є інтерес до сингенезу і сукцесійним процесам на гірничопромислових (відвальних) ландшафтах ГЗКів Кривбасу, як одного з активних компонентів геосистеми. Сингенез на основних типах відвалів проходить по-різному, в залежності від фізико-хімічних властивостей субстратів і має ряд характерних і специфічних особливостей.

Розвиток сингенетичних сукцесій локальних ландшафтно-технічних систем (відвалів), які складаються з пухких порід: палеогенові глини, неогенові вапняки та глини, четвертинні суглинки, піски, леси, відбувається на основі піонерних угруповань. По своїм фізико-хімічним показникам субстратів вони найбільш схожі з існуючими на території Криворіжжя зональними типами ґрунтів. Особливо на відвалах віком за 50 років. Проходячи декілька стадій і фаз розвитку на подібних відвалах можуть сформуватися досить стійкі біоценози з домінуванням степової, зональної флори: костриця борозниста (Festuca rupicola Heuff), келерія гребінчаста (Koeleria cristata (L)), тонконіг вузьколистий (Poa stifola (L)), пирій повзучий (Elytrigia repens (L)), житняк грибінчастий (Agropiron pentinatum (Bieb)), лядвинець український (Lotus ukrainicus (Klok)), астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus (Pall)), в'язіль барвистий (Coronilla varia (L)), буркун білий (Melilotus albus (Medik)), безсмертки однорічні (Xeranthemum annuum (L)), підмаренник справжній (Galiuv verum (L)), та ін. Всього більше 100 видів. Крім того, на територіях, прилеглих до відвалів (яри, переліги), які мають чорноземний субстрат зустрічається ще: ковила Лессінга (Stipa Lessingiana (Trin)), зірочки українські (Gagea ucranianica (Klok)), чебрець Маршаллів (Thimus Marshallianus (Willd)), горецвіт весняний (Adonis vernalis (L)), шавлія лікарська (Salvia officinalis (L)), та ін.

На «старих» відвалах, складених пухкими відкладами кайнозою може зустрічатися до 25% і більше видів зональної степової флори, а при охороні цих об'єктів, виключення пірогенного впливу, випасу худоби, відновлення відсипних робіт, скидання промислового та побутового сміття, значно більше.

На старих відвалах, кам'янистих (докембрійські кристалічні породи: граніти, амфіболіти, гнейси, кварцити, сланці, та ін.) та мішаних (суміші докембрійських кристалічних порід та кайнозойських осадових порід) за субстратом поширені: паролист звичайний (Zygophyllum fabago (L)), катран татарський (Grambe tataria (Sebeok)), катран понтійський (Grambe vontica (Stev ex Rupr)), бурачок дрібний (Alyssum minutum (Schlecht ex DC)), лещиця волотиста (Gypsophila paniculata (L)), щитник чоловічий (Dryorteris filis-mas (L) Schott), всього близько 50-60 видів аборигенної фори і рослинності.

Розвиток цих геосистем відбувається за пануванням азональних процесів (петрографічний ефект). Головним ландшафтоутворюючим чинником є фізично-хімічні властивості гірських порід, які складають відвал. Деякі відвальні комплекси, за структурою рослинного покриву нагадують саванні, не притаманні зональним і азональним ландшафтам Криворіжжя, тому потребують більш детальних досліджень.

Всі локальні ландшафтно-технічі системи Кривбасу характеризуються незакінченим циклом формування рослинного покриву і ландшафту в цілому. Системи характеризуються високою ступінню незамкнутості, тому залежать від інформаційного струму. Банком насіння на цей час є природно перетворені і антропогенні ландшафти не тільки степової зони України. Більша частина рослин відвалів - це анемохори (до 60%) та барохори (до 20%), лише деякі старі кавальєри (відвали віком за 100 років) мають досить значну ступінь замкнутості рослинного покриву і є осередками інформації для прилеглих систем.

Таким чином, відвальні геосистеми вже зараз є і в майбутньому можуть стати рефугіумами (сховищами) для зональної і азональної флори і рослинності Криворіжжя.

Передруковано з видання:  Географічні дослідження Кривбасу. Фізична географія, економічна і соціальна географія, геоекологія, історична географія, викладання географії: Матеріали кафедральних науково-дослідних тем. Випуск 2. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. - С. 42-43. 

Фотоматеріали В.В. Коцюруби.