Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba). Це реліктовий вид. Виник від первісних голонасінних дерев приблизно 300 млн. років тому. Листки віялоподібні. Гінкгові дерева вціліли в Китаї та Японії. В Україні можна зустріти у містечку Гоща Рівненської області, у місті Мукачеве Закарпатської області, у містечку Коломия Івано-Франківської області та в місті Львів. У 18-му столітті у м. Нагасакі його знайшов лікар голландського посольства Кемпфер. Йому гінкго зобов'язане своєю назвою. «Ґін» в перекладі з японської - срібло. Плід гінкго чимось нагадує абрикос. Тому Кемпфер назвав знайдене ним дерево «сріблястим абрикосом» - «гінкго», запозичивши його з жаргону японських торговців насінням дерева. Пізніше Карл Лінней заносить цю назву до наукової класифікації.
Гінкго - це унікальне дерево, що являє собою один вид, один рід, і одну родину. Рослина є ендемічною. Рослина роздільностатева.
У 1986 р. ботанік Хіразе дослідив процес запилення гінкго. Чоловічі дерева «цвітуть» в середині травня, їх пилок потрапляє на насінний зачаток жіночих рослин і проростає в пилкову трубку з двома сперматозоїдами. Але запліднення насіння бруньки одним із сперматозоїдів проходить лише пізньої осені, і вже в насіннєплоді, який упав на землю. Зовні «плід» оточений товстою соковитою м'ясистою оболонкою. Неприємний аромат оболонки «плодів» пояснюється присутністю великої кількості масляної кислоти. Опалі плоди швидко згнивають, сповнюючи повітря їдким запахом. Це дерево дуже перспективне для озеленення південних міст України. Воно чудово витримує умови промислової загазованості, невибагливе до ґрунтів, стійке проти грибкових та вірусних захворювань, майже не пошкоджується комахами. Це дерево довговічне. Окремі його екземпляри живуть 2000 років, підіймаючись за цей час у висоту до 40 м, при товщині стовбура - 1 м.
Дерево має конусоподібний брунатно-сірий стовбур, довгі вигнуті гілки. Листки світло-зелені, (у молодому віці восьмилопатеві, потім лопаті зростаються, і їх залишається всього дві) з оригінальним жилкуванням - жилки віялом розходяться від черешка. Розмножується насінням та вегетативно за допомогою живцювання. Найкраще проводити живцювання навесні до розпускання листя в утеплених парниках.
Гінкго дволопатеве є пам'яткою природи світового значення і занесене до Світового Червоного списку (Червона книга МСОП). Несправжній «плід» схожий на кістянку. В Японії і Китаї насіння гінкго вважають делікатесом і розводять як плодове дерево. «Плоди» гінкго використовують у східній медицині. Його деревина м'яка, піддатлива, легко обробляється. Рослина досягає зрілості у 25-30 років, до того часу важко визначити її стать. В Україні вперше з'явилося у 1818 році у Нікітінському Ботанічному Саду в м. Ялта.
На Криворіжжі вперше, в 50-х роках ХХ століття, висаджено два дерева (фото 3, 4, 5) на території колишнього Ботанічного Саду Криворізького педагогічного інституту (по вулиці Петра Калнишевського (колишня назва – Харитонова), поблизу площі Визволення) професором Іваном Андрійовичем Добровольським (рисунок 1).
Кілька дерев гінкго ростуть на території Криворізького Ботанічного Саду НАН України (фото 1, 2).
Рис.1 Місця зростання
|
Гінкго в Криворізькому
|
Два дерева гінкго в
|
Гінкго. Ботсад КДПІ,
|
Гінкго білоба:
|
Гінкго білоба.
|
При підготовці нарису використані матеріали сайту http://uk.wikipedia.org
Автор - В.В. Коцюруба. Використані фотоматеріали В.В. Коцюруби.