ШАНОВНІ ВИКЛАДАЧІ І ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ!

Запрошуємо всіх, хто цікавиться англійською мовою і літературою, долучитися до міжнародного проєкту

«INTERNATIONAL ENGLISH LITERATURE PROJECT», організованого кафедрою англійської філології.

У англомовних лекціях зарубіжних і українських спікерів будуть репрезентовані актуальні проблеми англійської літератури Середніх віків і Ренесансу, а також представлений сучасний погляд на творчість Вільяма Шекспіра.

Відео-презентація проєкту

Проєкт розпочне роботу 12 листопада 2024 року.

Будемо раді бачити вас у нашій віртуальній аудиторії!

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 569

Інтеграція лінгвокультурознавчих заходів у процес вивчення іноземної мови – ефективний підхід, що сприяє розвитку міжкультурної компетентності та формуванню поваги до традицій і звичаїв інших культур. Такий метод дозволяє не лише поглибити знання з мови, а й занурити їх у культурний контекст, підвищуючи мотивацію до навчання.

Один із таких заходів, присвячених «Halloween», був проведений під час занять з Практичного курсу англійської мови для здобувачів спеціальності «Середня освіта (Мова та зарубіжна література (німецька))». Головною метою заходу було ознайомлення студентів з традиціями Хелловіну, розвиток міжкультурної компетентності та підвищення інтересу до англійської мови через досвід і практичне застосування знань.

На заході студенти не тільки ознайомилися із основними елементи свята, а й брали участь в інтерактивній грі, де мали змогу вгадувати персонажів, грунтуючись на традиційних атрибутах. Крім того, вони самі пропонували власні інтерпретації персонажів, що стимулювало їхню креативність і дозволило виявити власні асоціації з цим святом. Такі завдання поєднують теоретичний матеріал із практичним застосуванням, допомагаючи студентам не лише глибше засвоїти нову лексику, розвинути критичне мислення та навички спілкування англійською, але й весело провести час у дружній атмосфері.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 637

Здобувачі освіти кафедри англійської філології мають можливість поєднувати у освітньому процесі навчальний і виховний компоненти. Так, на заняттях з практичного курсу англійської мови у групі АЗЛ-24 було розглянуто злободенні теми «Охорона навколишнього середовища» і «Екологічне виховання молоді». Студенти підготували два цікавих проєкти, які висвітлюють ключові аспекти збереження природних ресурсів та екології. Представлення означених робіт було спрямоване і на покращення лінгвістичної компетенції здобувачів освіти, і на формування їхньої екологічної свідомості.

1 проєкт – «Заповідники дикої природи України»: Досліджуйте з нами багатство природних середовищ нашої країни! Відкрийте для себе унікальні екосистеми Карпат та заповідника Асканія-Нова, дізнайтеся про рідкісні види тварин і шляхи збереження природних оазисів.

2 проєкт – «Збереження, переробка та повторне використання»: Приєднуйтесь до нас, щоб дізнатися, як прості дії можуть допомогти нашому довкіллю. Скористайтеся нашими порадами, щоб зрозуміти, як правильно сортувати сміття, переробляти відходи та знаходити нові способи застосування речей.

Поліна Коваль, група АЗЛ-24-2: Оскільки ми вперше за час навчання на спеціальності виконували таке завдання, то воно залишило незабутні враження! Вивчаючи природні заповідники України та проблему переробки відходів, я вкотре усвідомила, як важливо захищати наше довкілля. Цей проєкт важливий для всіх нас, бо порушує важливі проблеми – захисту навколишнього середовища і формування екологічної свідомості. Окрім цього, я переконалася в тому, що будь-які зміни починаються з самого себе. Сподіваюся, що наші презентації спонукають глядачів активно долучитися до збереження нашої планети.

Марія Котлярова, група АЗЛ-24-2: Цей проєкт був для нас дуже корисним, адже ми дізналися дуже багато справді нової і необхідної інформації. Під час роботи над цією темою ми відпрацьовували мовні навички в мікрогрупі, і такий формат дозволив нам детальніше обговорити актуальну тему. Ми всі знаємо, що наше довкілля дуже часто потерпає від людей, і тому зараз нам потрібно робити все можливе, аби воно не зазнало непоправних втрат. Дотримуючись простих правил кожного дня, ми неодмінно врятуємо Всесвіт. Правило 3Rs – це рішення, яке допоможе нам зберегти нашу планету і зробити життя кращим! 

https://drive.google.com/file/d/1DH26x5ReK23QZm4_oBZxI55W3oSU3GTu/view

https://drive.google.com/file/d/1U7uKSm-CFvAblr4jKC_U_2oGguhKN7h6/view

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 453

30.10.2024 р. бакалаври та магістри спеціальності 014 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська)) мали змогу долучитися до кіноклубу, організованому викладачами кафедри англійської філології та лінгводидактики Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. Під час перегляду стрічки «Soul» здобувачі освіти взяли участь в обговоренні характерів кіногероїв та виконанні лексичних завдань, спрямованих на формування іншомовних комунікативних умінь, розвиток концентрації уваги та сприймання на слух іншомовної інформації. Подібні заходи є надзвичайно важливими для майбутнього вчителя англійської мови та зарубіжної літератури, оскільки мають також потужний методичний потенціал. Субʼєкти навчання ознайомлюються з методикою роботи з відеоматеріалами та сучасними цифровими інструментами, що застосовують для створення інструкцій до відео контенту.

Кафедра англійської філології КДПУ щиро вдячна шановним колегам з СумДПУ за можливість запозичити досвід роботи з відеоконтентом та бажає натхнення й реалізації  творчого потенціалу у царині навчання іноземної мови та зарубіжної літератури.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 329

Міжнародна наукова конференція «Ландшафти минулого – ландшафти майбутнього: геокритичні читання», організована кафедрою філології Українського католицького університету 23-25 жовтня 2024 року. Міждисциплінарний формат події, що віддзеркалював можливість співіснування в одному літературному тексті кількох академічних дискурсів, сприяв реалізації різних методологічних підходів і тематичного розмаїття у представленні багатоманітного наукового матеріалу. Розташована на перехресті літератури і географії, геокритика є напрочуд результативною і у плані репрезентації завершених літературознавчих розвідок, і в аспекті появи нових імпульсів до структурування досліджень у межах тих наукових сфер, між якими відбувається активна художня синергія. Більше сорока учасників із майже двадцяти українських і зарубіжних університетів, які зібралися у місті Лева, продемонстрували свої здобутки у площині українського і зарубіжного літературознавства.

Відсутність чітких часових і просторових маркерів у застосуванні літературного матеріалу створила відчуття тривалого заходу, просякнутого академізмом, творчістю і потенціалом, що надихає. Виступи науковців відображали особливості змалювання у світовій літературі різних ландшафтів – Близького Сходу і Західної Європи, мариністичного і міського, символічного і сільського, засміченого і музичного, реального і уявного, екзотичного тощо. Від кафедри англійської філології у конференції взяла участь кандидат філологічних наук, доцент Л. Д. Федоряка, доповідь якої стосувалася реконструкції чорно-білих ландшафтів у англійських пізньоренесансних памфлетах. «Варто, передусім, щиро подякувати організаторам заходу, кафедрі філології УКУ, за такий прорив, – живе (нехай і частково) зібрання учасників з різних куточків України. Цей факт є свідченням того, що українська наука потихеньку починає відроджувати свої довоєнні традиції живого спілкування. Кожна така зустріч в локальному масштабі моделює стан справ в українській гуманітаристиці, тому актуальність геокритичної проблематики не вимагає додаткових пояснень. І досі залишаючись у гармонії з шанованими спікерами, які говорили не лише про прагматичний, але і про емоційний вимір геокритичних студій, зупинюсь постфактум на декількох актуальних і перспективних вимірах» – ділиться враженнями викладач кафедри англійської філології.

Перший вимір – рефлексія з прицілом на майбутнє. Ця офлайн конференція показала, наскільки потужним наразі є освітянсько-науковий фронт, який, хоч і перед відомими подіями ніде не виявляв слабкості, за два з половиною роки повномасштабного вторгнення загартувався так, що переріс у впливову академічну спільноту і надійний для наших військових тил, і тепер, як наголосила організаторка і натхненниця конференції, професорка кафедри філології УКУ Софія Філоненко, «витримка і стійкість наших науковців просто вражає». Тримати такий рівень літературознавцям допомагає, щонайменше, матеріал, що дозволяє проводити дослідження у релевантному до ситуації в країні тематичному і концептуальному розрізах. Майже всі з нас уже максимально долучились до боротьби – розвідками про війну, волонтерством. Тож у таких обставинах статус конференції – не лише науковий, але й соціальний – виростає в рази. Більше того, вказані ознаки сьогодення відобразилися на пленарному і секційному засіданнях. Подібне вже було в онлайнах, але коли обговорення будь-якої мікротеми завершується виходом на сучасні реалії, – наживо звучить по-справжньому. Тож, якщо від слів до справи, то переконана, що саме на цій екстраполяції потрібно загострювати увагу, адже науковий загал уже зараз починає збирати інформацію, фіксувати події, щоб після перемоги осмислити і перенести його у фікційний простір, а також співвіднести з уже існуючими воєнними дискурсами.  

Другий вимір – науково-навчальний. Такі зібрання для кожного вченого мають різну значущість і цінність. Ще з доковідного періоду мені вони важливі тим, що, крім, виступів, є обговорення (саме обговорення, а не дискусії) у форматі «питання-відповідь», який дуже часто актуалізує ті аспекти, що не враховані у самій доповіді. Інтерактивний обмін думками сприяє появі нових суджень, спонукає до міркувань у різних напрямках, навіть недотичних конкретно, але максимально наближених до магістральної теми. Під час трирічних віртуальних засідань я не завжди це розуміла, а зараз спіймала себе на думці, що це несподівана дієва підказка. Я виступала з новою доповіддю, яка ще вимагає доопрацювання в тезах чи статті, але обговорення ландшафтів Бучача із твору Ш. Агнона і швейцарських краєвидів Ф. Рамюза, що відображають не лише концептуальне навантаження творів, але й проливають світло на ментально-психологічні особливості авторів, підказали мені можливий напрямок розвитку свого дослідження. Навіть «Амадока», в якій Софія Андрухович зосереджується на ландшафтах пам’яті, може стати в нагоді дослідникам літератури Відродження, що розглядають твір у світлі memory studies. І від науки до навчання: на заняттях із дисциплін літературознавчого циклу (домашнього читання, літератури Англії, зарубіжної літератури) слід частіше звертати увагу на ландшафти і топонімікон художнього твору, бо вони нерідко прокладають шлях до розуміння поетики тексту.

Третій вимір – педагогічно-методичний. Ключовим моментом конференції, поза сумніву, стала зустріч із автором популярних історичних і детективних романів, володарем Гран-прі конкурсу «Коронація слова 2013» в номінації «Роман», письменником Богданом Коломійчуком. Діалог із митцем оприявнив питання специфіки його творчої манери, літературного учнівства і вчителів, жанрових преференцій, романної лабораторії і планів на майбутнє. Традиційно для цього наукового заходу, філологічна розмова перейшла в інше русло, – цього разу в практичне. Відповідаючи на питання про причини відсутності в сучасних школярів мотивації до читання серйозної літератури, письменник зазначив, що вчитель має зробити все для того, аби учень зацікавився, навчився «відчувати героя, переживати з ним його життя, а також розуміти ті слова, якими автор виражає ці відчуття», адже художній твір «вчить думати», і бачити в історичному тексті сучасність. Письменник зауважив, що через те він і створює саме історичні полотна, що бачить у них не тільки і не стільки коріння, скільки наслідки в сучасному світі минулих подій.

І від теорії до практики: рекомендації Б. Коломійчука спрямовані, звісно, на літературу в цілому, але на їхній основі з’явилося кілька думок щодо роботи з текстами іноземних авторів у навчальній аудиторії: викладання літератури зарубіжних країн не буває ефективним без знання викладачем «зарубіжної» мови, бо ж потрібно відчувати оригінал, аби бути певним у відтворенні авторських тверджень рідною мовою і підсилювати іншомовною цитатою власний висновок; досягти успіху на таких заняттях зараз неможливо без так званого літературного патріотизму, що передбачає роботу з перекладеними україномовними текстами, що виключає будь-яке зросійщення, а включає проведення літературних аналогій, компаративістики і визначення перегуків між художніми текстами попередніх і сучасного періодів. Завдання, що стоять перед сьогоднішніми зарубіжниками, треба вирішувати на початковому етапі – з магістрами спеціальності «Англійська мова і зарубіжна література», майбутніми вчителями. На цю думку мене наштовхнула саме зустріч із Б. Коломійчуком – і письменником, і військовим ЗСУ, який має всі шанси стати в майбутньому і моральним авторитетом української нації.

P.S. Конференція у Львові проілюструвала, що дискурс ландшафту у світовому літературознавстві вже достатньо вивчений. Утім, якщо осягати навіть добре знайомий художній текст всебічно і неквапливо крізь означену призму, то можна відкрити в ньому нюанси, раніше чомусь непомічені. Цю давно відому істину я згадала на етапі постконференційних «думок вголос». Але коли подібну сентенцію прочитала на вході до церкви Святої Софії, що поряд з Центром митрополита Андрея Шептицького, в якому відбувались конференційні дні, то вона враз наповнилась особливим високим смислом. Вона не змушує і не наполягає, а стимулює, мотивує, заохочує зупинитися і подумати в моменті, зараз, про щось значиме і виплекане, зерно якого посіяне тепер, а гарні cходи доведуть його якість пізніше. Львівська конференція, яку завідувач кафедри філології УКУ, професор Олександр Пронкевич пропонує зробити щорічною, заклала гідний академічний фундамент, на якому буде простіше вибудовувати наступні зустрічі. За влучним висловом декана гуманітарного факультету УКУ Андрія Ясіновського, вона, як ефективна «інтелектуальна ін’єкція», не тільки активувала розмову про ландшафти, але й окреслила майбутні вектори літературознавчої експлорації, сформувала підґрунтя для появи нових навчально-методичних практик і поклала початок співпраці між кафедрою англійської філології КДПУ і вітчизняними дослідниками зарубіжної літератури.        

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 490

Практика у школах є важливим етапом підготовки магістрів, що дозволяє їм отримати цінний досвід роботи з учнями та розвивати професійні якості. Цього року магістранти другого курсу змогли випробувати себе в умовах змішаного навчання, де вони працювали як онлайн, так і безпосередньо в класі. Цей формат дозволив їм не лише відчути сучасні виклики освіти, але й знайти підхід до кожного учня, вдосконалюючи свої навички комунікації, адаптивності та педагогічної майстерності.

Завдяки роботі у змішаному форматі, студенти змогли: зрозуміти різницю у підходах до викладання онлайн та в класі, засвоївши сучасні цифрові інструменти; розвинути свої навички адаптації до швидкозмінних умов, що є надзвичайно важливим для успішної педагогічної діяльності; вдосконалити уміння будувати контакт з учнями різного віку, мотивувати їх до навчання та вирішувати різні навчальні проблеми в нестандартних умовах.

Під час практики магістранти також мали можливість провести профорієнтаційне опитування серед старшокласників. Метою опитування було визначення інтересів і пріоритетів майбутніх абітурієнтів, а також допомога учням у виборі напрямку майбутнього навчання. Це дозволить краще зрозуміти освітні потреби та очікування сучасної молоді.

Студенти поділилися позитивними відгуками про проходження практики. Ось декілька з них:

Мялик Світлана, студентка гр.ЗАМм-23

"Проходження педагогічної практики стало для мене незабутнім досвідом. Спілкування з учнями принесло безліч позитивних емоцій. Особливо запам'яталася їхня зацікавленість у вивченні англійської мови та бажання дізнаватися щось нове. Я була приємно здивована їхньою креативністю та активністю під час виконання завдань. Їхні успіхи мотивували мене ще більше, і я розуміла, що обрала правильний шлях!

 Також слід зазначити, що педагогічна практика дозволила мені закріпити теоретичні знання, отримані в університеті, та застосувати їх практично. Я вдосконалила свої навички підготовки до уроків, розробки цікавих завдань та організації навчального процесу. Крім того, отримала можливість спостерігати за роботою досвідчених вчителів та перейняти їхній досвід. Впевнена, що це допоможе мені сформуватися як справжньому професіоналу своєї справи".

Ліхачова Галина, студентка гр.ЗАМм-23

"Виробничу педагогічну практику мені пощастило проходити в Криворізькому науково-природничому ліцеї в 11-МА класі, де більша частина учнів – відмінники. На практиці окрім проведення уроків англійської мови, зарубіжної літератури та виховного заходу, я відвідувала уроки класу з математики, хімії, виховної години, проводила час з учнями в укритті, їдальні, на перервах, аналізуючи поведінку учнів класу в різних обставинах. Я вчилася не лише складати та оформляти плани-конспекти уроків, а вчилася у вчителів-предметників та класного керівника, як реагувати на психологічний мікроклімат в класі, як співпрацювати з учнями так, щоб бути ними почутими, як реагувати на виклики спричинені сигналом «Повітряна тривога». В результаті виробнича педагогічна практика навчила: 1) визначати, яку інформацію учням треба надати обов’язкового, а яку – на самоопрацювання через перегляд відеоуроків, презентацій та проходження інтерактивних ігор на закріплення знань з теми уроку, 2) систематизувати подання навчального матеріалу з інтернет ресурсів, 3) розпізнавати психологічний клімат учнів на уроці та швидко підлаштовувати порядок викладання матеріалу уроку під настрій учнів на уроці; 4) вносити корективи в план уроку, якщо через сигнал «Повітряна тривога» частина уроку втрачена". 

Пашкова Єкатерина, студентка гр.ЗАМм-23

"Проходження першого етапу виробничої педагогічної практики у Криворізькому Ліцеї №24 надало мені неабиякий досвід організації освітньої та виховної діяльності учнів старшої школи. Під час практики я мала змогу ознайомитись із освітнім процесом закладу освіти, його структурою, роботою досвідчених вчителів – предметників, уроки яких було відвідано, та самостійно провести уроки з англійської мови та зарубіжної літератури у змішаному форматі навчальних занять за співпраці з методистом та вчителями. Вважаю виробничу педагогічну практику необхідною складовою при підготовці майбутніх педагогів - фахівців".

Практика у школах дозволила магістрантам не тільки розвинути та здосконалити свої професійні якості, але й глибше усвідомити сучасні виклики освіти. Такий досвід є надзвичайно важливим етапом у підготовці кваліфікованих педагогів, здатних адаптуватися до нових умов і працювати на благо учнів.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 509

У межах традиційної співпраці Криворізького державного педагогічного університету зі школами міста студенти спеціальності Середня освіта. Англійська мова та зарубіжна література організували та провели тематичний захід з лінгвокраїнознавства "Halloween" для учнів Криворізької гімназії №16.

 Захід мав на меті ознайомити школярів з культурними особливостями святкування Геловіну (Halloween) в англомовних країнах. Програма включала інтерактивні завдання, мовні ігри та конкурси, що дозволило учасникам не лише отримати нові знання, а й удосконалити свої комунікативні навички в англійській мові.

 Кафедра англійської філології КДПУ активно підтримує усталені традиції співпраці зі школами міста, сприяючи поширенню знань з іноземних мов та культур англомовних країн серед школярів. Студенти були в захваті від проведення заходу, отримали цінний досвід у роботі з дітьми та весело провели час.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 379

23.10.2024 р. здобувачі освіти бакалаврату та магістратури спеціальності 014 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська)) відвідали гостьову лекцію доктора філософії, доцента Харківської гуманітарно-педагогічної академії -  Панченко В. В. «Роль соціально-емоційного навчання англійської мови як іноземної в підвищенні самооцінки». Під час лекції було розглянуто такі ключові питання, як-от: особливості розуміння та керування емоціями, розвитку емоційної стійкості, соціальної свідомості, комунікативних навичок у процесі навчання англійської мови. Урахування вказаних аспектів  сприяє майстерному володінню іноземною мовою, що передбачає фокусування на комунікативній компетентності, здатності ефективно висловлювати ідеї та емоції цільовою мовою. Наприкінці лекції було запропоновано систему завдань для розвитку соціально-емоційного навчання, які уможливлюють розпізнавання емоційного стану субʼєктів навчання, що, своєю чергою, впливає на рівень зацікавленості та сприйняття здобувачами навчального матеріалу.

Факультет іноземних мов КДПУ щиро вдячний шановній спікерці за приділений час, цікавий та змістовний виклад матеріалу

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 552

21 жовтня 2024 року студенти магістратури педагогічного факультету мали унікальну можливість взяти участь у гостьовій лекції, яку провели представники закладів загальної середньої освіти, зокрема Світлана Іванівна Козаченко, представниця гімнзії № 102, та Наталя Валеріївна Коваль, представниця ліцею № 24. Лекція була присвячена актуальним питанням організації освітнього процесу та викладання іноземних мов у 2024/2025 навчальному році, а також досвіду роботи за програмою НУШ (Нова українська школа) з учнями 5-7 класів.

Спікери зосередили увагу на кількох ключових аспектах сучасного навчального процесу, серед яких особливості навчання під час воєнного стану. Однією з основних проблем, яку було обговорено, є адаптація навчальних процесів до умов війни. Вчителі повинні враховувати психологічний стан учнів та виклики, з якими стикаються діти в умовах стресу та невизначеності. Також спікерки представили детальне пояснення того, хто такі діти покоління Альфа (народжені після 2010 року) та як вони відрізняються від попередніх поколінь. Була розкрита важливість розуміння їхніх інтересів та навичок, що необхідні для успішного навчання. Спікери наголосили на тому, що діти нового покоління швидко адаптуються до технологічного середовища, і це потрібно враховувати під час розробки навчальних програм. Окремо було акцентовано увагу на ключових компетенціях, які повинні формуватися в учнів НУШ, зокрема: критичне мислення, здатність до самостійного навчання, комунікаційні навички, творчий підхід до вирішення завдань та вміння працювати в команді. Спікери представили оновлену модельну навчальну програму "Іноземна мова" для 5-9 класів. Було розглянуто нові акценти, зокрема інтеграцію ігрових методик, проєктного навчання та використання технологій для покращення мовних навичок. Ці методи дозволяють зробити навчання іноземної мови більш доступним та цікавим для сучасних учнів.

Лекція стала цінним джерелом практичних знань для студентів магістратури, які готуються до викладацької діяльності. Вони змогли не лише ознайомитися з новими методичними рекомендаціями, а й отримати конкретні приклади використання сучасних підходів у викладанні іноземних мов. Така взаємодія з досвідченими педагогами дає змогу студентам розвивати професійні навички, вдосконалювати свої методи та підходи до навчання і, що найважливіше, краще розуміти, як працювати з сучасними дітьми в умовах НУШ.

Завдяки таким зустрічам майбутні викладачі зможуть краще підготуватися до реалій шкільного життя та підвищити якість освітнього процесу в майбутньому.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 409

Нещодавно кафедрою англійської філології організовано спеціальний кіноклуб, присвячений Дню вчителя, участь у якому взяли студенти 4 та 5 курсів, спеціальності Середня освіта (англійська мова та зарубіжна література). Захід організовано з метою не лише вшанувати вчителів, а й розвинути у студентів важливі професійні та особистісні компетенції.

 Під час перегляду фрагментів фільмів та епізоду Сімпсонів "Lisa's Substitute", які відображали сучасні виклики освітян та їх роль у формуванні суспільства, учасники активно обговорювали основні проблеми, що піднімалися у стрічках. Дискусія після перегляду сприяла розвитку таких компетенцій:

 Комунікативні навички – обговорення фрагментів фільмів дало змогу студентам висловлювати власні думки, аргументувати позицію та обговорювати різні підходи до педагогічної діяльності.

Критичне мислення – аналіз сюжетної лінії та її зв’язок із реальними педагогічними ситуаціями допоміг студентам вчитися оцінювати проблеми з різних точок зору.

Емпатія та емоційний інтелект – перегляд фрагментів фільмів дозволив краще розуміти емоції вчителів та учнів, розвиваючи здатність до емпатії, що є необхідною для майбутньої педагогічної діяльності.

Командна робота – спільне обговорення дозволило студентам працювати в команді, слухати одне одного та генерувати спільні ідеї щодо вирішення проблем, які вони обговорювали.

Захід став чудовою нагодою для студентів не тільки вшанувати професію вчителя, але й заглибитися у специфіку викладацької діяльності, одночасно розвиваючи навички, які будуть корисними в їх майбутній кар'єрі.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 340