Студентка третього курсу спеціальності «Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська))» Іванова Марина взяла активну участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Цифрова трансформація освіти: теоретико-методичні засади». На заході вона представила доповідь на тему «Розвиток регулятивних навичок сучасного педагога в системі його професійно-особистісного самовдосконалення», підготовану під науковим керівництвом Макаренко Ірини Євгеніївни.

Виступ на конференції став вагомим досвідом для студентки, надавши можливість опанувати навички написання наукових тез, публічного виступу та участі в дискусії з науковцями. Завдяки цій роботі студентка розвинула свою наукову компетентність, поглибила розуміння ключових аспектів регулятивних навичок педагогів у контексті професійного самовдосконалення.

Студентка висловлює щиру подяку науковому керівнику за підтримку, допомогу та професійне керівництво. Вона зазначає: "Завдяки підтримці та сприятливому науковому середовищу нашого університету я можу глибше досліджувати актуальні питання, важливі для освітньої сфери".

Бажаємо студентці наснаги, наполегливості та нових наукових досягнень! 

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 265

30.10.2024 р. бакалаври та магістри спеціальності 014 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська)) мали змогу долучитися до кіноклубу, організованому викладачами кафедри англійської філології та лінгводидактики Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. Під час перегляду стрічки «Soul» здобувачі освіти взяли участь в обговоренні характерів кіногероїв та виконанні лексичних завдань, спрямованих на формування іншомовних комунікативних умінь, розвиток концентрації уваги та сприймання на слух іншомовної інформації. Подібні заходи є надзвичайно важливими для майбутнього вчителя англійської мови та зарубіжної літератури, оскільки мають також потужний методичний потенціал. Субʼєкти навчання ознайомлюються з методикою роботи з відеоматеріалами та сучасними цифровими інструментами, що застосовують для створення інструкцій до відео контенту.

Кафедра англійської філології КДПУ щиро вдячна шановним колегам з СумДПУ за можливість запозичити досвід роботи з відеоконтентом та бажає натхнення й реалізації  творчого потенціалу у царині навчання іноземної мови та зарубіжної літератури.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 219

Магістрантка 1 курсу спеціальності Середня освіта. Мова та зарубіжна література (англійська) Аліна Куценко взяла участь у студентській науковій конференції «Актуальні проблеми Філологічних наук», присвяченій 220-річчю Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, що відбулася 24 жовтня 2024 року в ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. 

Більше п’ятдесяти студентів презентували свої напрацювання різної тематики – від лексикографії до методики викладання літератури. Аліна Куценко, яка вперше виступала на науковому зібранні такого типу, поділилася приємними враженнями: «Темою мого виступу було протиріччя між вічним і повсякденним у романі одного з моїх улюблених англійських авторів С. Моема «Місяць і мідяки». Її важливість і позачасова актуальність полягає в тому, що вона торкається однієї з найглибших дилем, з якими зустрічається людина. У романі Моема ця проблема розглядається через протиставлення повсякденного, матеріального життя і прагнення до творчості, вічних цінностей та самовираження. Сюжет роману відображає реалії сучасного світу, де люди все частіше стоять перед вибором між стабільністю і матеріальним благополуччям та пошуком глибокого сенсу життя і творчої реалізації. Це протистояння знаходить відгук у суспільстві, яке часто нав’язує пріоритет матеріального над духовним. Ці проблеми актуальні в нас час, можливо, як ніколи раніше».  

Науковий керівник Аліни Куценко, доцент кафедри англійської філології Л. Д. Федоряка відзначила інтелектуальну готовність здобувачки магістерського рівня освіти до осмислення і письмового втілення надзвичайно цікавої, але вельми складної літературознавчої теми: «Коли співпадає захоплення студента і наукова спеціалізація керівника – це вже половина успіху, а коли вдається реалізувати задум у такій формі, як планувалося, – вже взагалі перемога, хоч і маленька. Сподіваюся, що виступ перед чисельною аудиторією зацікавлених однолітків стане для Аліни гарним досвідом і допоможе їй і в написанні магістерської роботи, і під час захисту. Мені дуже сподобалося її відчуття прагматичної взаємодії між формою і інформативним наповненням наукової роботи, що вилилося як у змістовні тези, так і у прекрасну презентацію, стилізовану під полотна Поля Гогена». Впевнене як на перший раз представлення матеріалу, продемонстроване А. Куценко, помітила і доктор філологічних наук із кафедри зарубіжної літератури та слов’янських мов імені професора Михайла Гетманця О. В. Радчук, з якою студентка Криворізького педагогічного і її керівник завели корисне і перспективне знайомство. Організаторка зустрічі молодих українських учених побажала нашій дослідниці «не зупинятися на досягнутому і продовжувати науковий пошук».

Вітаємо колег і однодумців із Харківського педагогічного вишу зі славною датою!

Бажаємо натхнення на професійні і наукові злети, реалізації великих планів із талановитими студентами, і сподіваємось на співпрацю!

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 257

Міжнародна наукова конференція «Ландшафти минулого – ландшафти майбутнього: геокритичні читання», організована кафедрою філології Українського католицького університету 23-25 жовтня 2024 року. Міждисциплінарний формат події, що віддзеркалював можливість співіснування в одному літературному тексті кількох академічних дискурсів, сприяв реалізації різних методологічних підходів і тематичного розмаїття у представленні багатоманітного наукового матеріалу. Розташована на перехресті літератури і географії, геокритика є напрочуд результативною і у плані репрезентації завершених літературознавчих розвідок, і в аспекті появи нових імпульсів до структурування досліджень у межах тих наукових сфер, між якими відбувається активна художня синергія. Більше сорока учасників із майже двадцяти українських і зарубіжних університетів, які зібралися у місті Лева, продемонстрували свої здобутки у площині українського і зарубіжного літературознавства.

Відсутність чітких часових і просторових маркерів у застосуванні літературного матеріалу створила відчуття тривалого заходу, просякнутого академізмом, творчістю і потенціалом, що надихає. Виступи науковців відображали особливості змалювання у світовій літературі різних ландшафтів – Близького Сходу і Західної Європи, мариністичного і міського, символічного і сільського, засміченого і музичного, реального і уявного, екзотичного тощо. Від кафедри англійської філології у конференції взяла участь кандидат філологічних наук, доцент Л. Д. Федоряка, доповідь якої стосувалася реконструкції чорно-білих ландшафтів у англійських пізньоренесансних памфлетах. «Варто, передусім, щиро подякувати організаторам заходу, кафедрі філології УКУ, за такий прорив, – живе (нехай і частково) зібрання учасників з різних куточків України. Цей факт є свідченням того, що українська наука потихеньку починає відроджувати свої довоєнні традиції живого спілкування. Кожна така зустріч в локальному масштабі моделює стан справ в українській гуманітаристиці, тому актуальність геокритичної проблематики не вимагає додаткових пояснень. І досі залишаючись у гармонії з шанованими спікерами, які говорили не лише про прагматичний, але і про емоційний вимір геокритичних студій, зупинюсь постфактум на декількох актуальних і перспективних вимірах» – ділиться враженнями викладач кафедри англійської філології.

Перший вимір – рефлексія з прицілом на майбутнє. Ця офлайн конференція показала, наскільки потужним наразі є освітянсько-науковий фронт, який, хоч і перед відомими подіями ніде не виявляв слабкості, за два з половиною роки повномасштабного вторгнення загартувався так, що переріс у впливову академічну спільноту і надійний для наших військових тил, і тепер, як наголосила організаторка і натхненниця конференції, професорка кафедри філології УКУ Софія Філоненко, «витримка і стійкість наших науковців просто вражає». Тримати такий рівень літературознавцям допомагає, щонайменше, матеріал, що дозволяє проводити дослідження у релевантному до ситуації в країні тематичному і концептуальному розрізах. Майже всі з нас уже максимально долучились до боротьби – розвідками про війну, волонтерством. Тож у таких обставинах статус конференції – не лише науковий, але й соціальний – виростає в рази. Більше того, вказані ознаки сьогодення відобразилися на пленарному і секційному засіданнях. Подібне вже було в онлайнах, але коли обговорення будь-якої мікротеми завершується виходом на сучасні реалії, – наживо звучить по-справжньому. Тож, якщо від слів до справи, то переконана, що саме на цій екстраполяції потрібно загострювати увагу, адже науковий загал уже зараз починає збирати інформацію, фіксувати події, щоб після перемоги осмислити і перенести його у фікційний простір, а також співвіднести з уже існуючими воєнними дискурсами.  

Другий вимір – науково-навчальний. Такі зібрання для кожного вченого мають різну значущість і цінність. Ще з доковідного періоду мені вони важливі тим, що, крім, виступів, є обговорення (саме обговорення, а не дискусії) у форматі «питання-відповідь», який дуже часто актуалізує ті аспекти, що не враховані у самій доповіді. Інтерактивний обмін думками сприяє появі нових суджень, спонукає до міркувань у різних напрямках, навіть недотичних конкретно, але максимально наближених до магістральної теми. Під час трирічних віртуальних засідань я не завжди це розуміла, а зараз спіймала себе на думці, що це несподівана дієва підказка. Я виступала з новою доповіддю, яка ще вимагає доопрацювання в тезах чи статті, але обговорення ландшафтів Бучача із твору Ш. Агнона і швейцарських краєвидів Ф. Рамюза, що відображають не лише концептуальне навантаження творів, але й проливають світло на ментально-психологічні особливості авторів, підказали мені можливий напрямок розвитку свого дослідження. Навіть «Амадока», в якій Софія Андрухович зосереджується на ландшафтах пам’яті, може стати в нагоді дослідникам літератури Відродження, що розглядають твір у світлі memory studies. І від науки до навчання: на заняттях із дисциплін літературознавчого циклу (домашнього читання, літератури Англії, зарубіжної літератури) слід частіше звертати увагу на ландшафти і топонімікон художнього твору, бо вони нерідко прокладають шлях до розуміння поетики тексту.

Третій вимір – педагогічно-методичний. Ключовим моментом конференції, поза сумніву, стала зустріч із автором популярних історичних і детективних романів, володарем Гран-прі конкурсу «Коронація слова 2013» в номінації «Роман», письменником Богданом Коломійчуком. Діалог із митцем оприявнив питання специфіки його творчої манери, літературного учнівства і вчителів, жанрових преференцій, романної лабораторії і планів на майбутнє. Традиційно для цього наукового заходу, філологічна розмова перейшла в інше русло, – цього разу в практичне. Відповідаючи на питання про причини відсутності в сучасних школярів мотивації до читання серйозної літератури, письменник зазначив, що вчитель має зробити все для того, аби учень зацікавився, навчився «відчувати героя, переживати з ним його життя, а також розуміти ті слова, якими автор виражає ці відчуття», адже художній твір «вчить думати», і бачити в історичному тексті сучасність. Письменник зауважив, що через те він і створює саме історичні полотна, що бачить у них не тільки і не стільки коріння, скільки наслідки в сучасному світі минулих подій.

І від теорії до практики: рекомендації Б. Коломійчука спрямовані, звісно, на літературу в цілому, але на їхній основі з’явилося кілька думок щодо роботи з текстами іноземних авторів у навчальній аудиторії: викладання літератури зарубіжних країн не буває ефективним без знання викладачем «зарубіжної» мови, бо ж потрібно відчувати оригінал, аби бути певним у відтворенні авторських тверджень рідною мовою і підсилювати іншомовною цитатою власний висновок; досягти успіху на таких заняттях зараз неможливо без так званого літературного патріотизму, що передбачає роботу з перекладеними україномовними текстами, що виключає будь-яке зросійщення, а включає проведення літературних аналогій, компаративістики і визначення перегуків між художніми текстами попередніх і сучасного періодів. Завдання, що стоять перед сьогоднішніми зарубіжниками, треба вирішувати на початковому етапі – з магістрами спеціальності «Англійська мова і зарубіжна література», майбутніми вчителями. На цю думку мене наштовхнула саме зустріч із Б. Коломійчуком – і письменником, і військовим ЗСУ, який має всі шанси стати в майбутньому і моральним авторитетом української нації.

P.S. Конференція у Львові проілюструвала, що дискурс ландшафту у світовому літературознавстві вже достатньо вивчений. Утім, якщо осягати навіть добре знайомий художній текст всебічно і неквапливо крізь означену призму, то можна відкрити в ньому нюанси, раніше чомусь непомічені. Цю давно відому істину я згадала на етапі постконференційних «думок вголос». Але коли подібну сентенцію прочитала на вході до церкви Святої Софії, що поряд з Центром митрополита Андрея Шептицького, в якому відбувались конференційні дні, то вона враз наповнилась особливим високим смислом. Вона не змушує і не наполягає, а стимулює, мотивує, заохочує зупинитися і подумати в моменті, зараз, про щось значиме і виплекане, зерно якого посіяне тепер, а гарні cходи доведуть його якість пізніше. Львівська конференція, яку завідувач кафедри філології УКУ, професор Олександр Пронкевич пропонує зробити щорічною, заклала гідний академічний фундамент, на якому буде простіше вибудовувати наступні зустрічі. За влучним висловом декана гуманітарного факультету УКУ Андрія Ясіновського, вона, як ефективна «інтелектуальна ін’єкція», не тільки активувала розмову про ландшафти, але й окреслила майбутні вектори літературознавчої експлорації, сформувала підґрунтя для появи нових навчально-методичних практик і поклала початок співпраці між кафедрою англійської філології КДПУ і вітчизняними дослідниками зарубіжної літератури.        

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 312

Практика у школах є важливим етапом підготовки магістрів, що дозволяє їм отримати цінний досвід роботи з учнями та розвивати професійні якості. Цього року магістранти другого курсу змогли випробувати себе в умовах змішаного навчання, де вони працювали як онлайн, так і безпосередньо в класі. Цей формат дозволив їм не лише відчути сучасні виклики освіти, але й знайти підхід до кожного учня, вдосконалюючи свої навички комунікації, адаптивності та педагогічної майстерності.

Завдяки роботі у змішаному форматі, студенти змогли: зрозуміти різницю у підходах до викладання онлайн та в класі, засвоївши сучасні цифрові інструменти; розвинути свої навички адаптації до швидкозмінних умов, що є надзвичайно важливим для успішної педагогічної діяльності; вдосконалити уміння будувати контакт з учнями різного віку, мотивувати їх до навчання та вирішувати різні навчальні проблеми в нестандартних умовах.

Під час практики магістранти також мали можливість провести профорієнтаційне опитування серед старшокласників. Метою опитування було визначення інтересів і пріоритетів майбутніх абітурієнтів, а також допомога учням у виборі напрямку майбутнього навчання. Це дозволить краще зрозуміти освітні потреби та очікування сучасної молоді.

Студенти поділилися позитивними відгуками про проходження практики. Ось декілька з них:

Мялик Світлана, студентка гр.ЗАМм-23

"Проходження педагогічної практики стало для мене незабутнім досвідом. Спілкування з учнями принесло безліч позитивних емоцій. Особливо запам'яталася їхня зацікавленість у вивченні англійської мови та бажання дізнаватися щось нове. Я була приємно здивована їхньою креативністю та активністю під час виконання завдань. Їхні успіхи мотивували мене ще більше, і я розуміла, що обрала правильний шлях!

 Також слід зазначити, що педагогічна практика дозволила мені закріпити теоретичні знання, отримані в університеті, та застосувати їх практично. Я вдосконалила свої навички підготовки до уроків, розробки цікавих завдань та організації навчального процесу. Крім того, отримала можливість спостерігати за роботою досвідчених вчителів та перейняти їхній досвід. Впевнена, що це допоможе мені сформуватися як справжньому професіоналу своєї справи".

Ліхачова Галина, студентка гр.ЗАМм-23

"Виробничу педагогічну практику мені пощастило проходити в Криворізькому науково-природничому ліцеї в 11-МА класі, де більша частина учнів – відмінники. На практиці окрім проведення уроків англійської мови, зарубіжної літератури та виховного заходу, я відвідувала уроки класу з математики, хімії, виховної години, проводила час з учнями в укритті, їдальні, на перервах, аналізуючи поведінку учнів класу в різних обставинах. Я вчилася не лише складати та оформляти плани-конспекти уроків, а вчилася у вчителів-предметників та класного керівника, як реагувати на психологічний мікроклімат в класі, як співпрацювати з учнями так, щоб бути ними почутими, як реагувати на виклики спричинені сигналом «Повітряна тривога». В результаті виробнича педагогічна практика навчила: 1) визначати, яку інформацію учням треба надати обов’язкового, а яку – на самоопрацювання через перегляд відеоуроків, презентацій та проходження інтерактивних ігор на закріплення знань з теми уроку, 2) систематизувати подання навчального матеріалу з інтернет ресурсів, 3) розпізнавати психологічний клімат учнів на уроці та швидко підлаштовувати порядок викладання матеріалу уроку під настрій учнів на уроці; 4) вносити корективи в план уроку, якщо через сигнал «Повітряна тривога» частина уроку втрачена". 

Пашкова Єкатерина, студентка гр.ЗАМм-23

"Проходження першого етапу виробничої педагогічної практики у Криворізькому Ліцеї №24 надало мені неабиякий досвід організації освітньої та виховної діяльності учнів старшої школи. Під час практики я мала змогу ознайомитись із освітнім процесом закладу освіти, його структурою, роботою досвідчених вчителів – предметників, уроки яких було відвідано, та самостійно провести уроки з англійської мови та зарубіжної літератури у змішаному форматі навчальних занять за співпраці з методистом та вчителями. Вважаю виробничу педагогічну практику необхідною складовою при підготовці майбутніх педагогів - фахівців".

Практика у школах дозволила магістрантам не тільки розвинути та здосконалити свої професійні якості, але й глибше усвідомити сучасні виклики освіти. Такий досвід є надзвичайно важливим етапом у підготовці кваліфікованих педагогів, здатних адаптуватися до нових умов і працювати на благо учнів.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 303

У межах традиційної співпраці Криворізького державного педагогічного університету зі школами міста студенти спеціальності Середня освіта. Англійська мова та зарубіжна література організували та провели тематичний захід з лінгвокраїнознавства "Halloween" для учнів Криворізької гімназії №16.

 Захід мав на меті ознайомити школярів з культурними особливостями святкування Геловіну (Halloween) в англомовних країнах. Програма включала інтерактивні завдання, мовні ігри та конкурси, що дозволило учасникам не лише отримати нові знання, а й удосконалити свої комунікативні навички в англійській мові.

 Кафедра англійської філології КДПУ активно підтримує усталені традиції співпраці зі школами міста, сприяючи поширенню знань з іноземних мов та культур англомовних країн серед школярів. Студенти були в захваті від проведення заходу, отримали цінний досвід у роботі з дітьми та весело провели час.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 216

23.10.2024 р. здобувачі освіти бакалаврату та магістратури спеціальності 014 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська)) відвідали гостьову лекцію доктора філософії, доцента Харківської гуманітарно-педагогічної академії -  Панченко В. В. «Роль соціально-емоційного навчання англійської мови як іноземної в підвищенні самооцінки». Під час лекції було розглянуто такі ключові питання, як-от: особливості розуміння та керування емоціями, розвитку емоційної стійкості, соціальної свідомості, комунікативних навичок у процесі навчання англійської мови. Урахування вказаних аспектів  сприяє майстерному володінню іноземною мовою, що передбачає фокусування на комунікативній компетентності, здатності ефективно висловлювати ідеї та емоції цільовою мовою. Наприкінці лекції було запропоновано систему завдань для розвитку соціально-емоційного навчання, які уможливлюють розпізнавання емоційного стану субʼєктів навчання, що, своєю чергою, впливає на рівень зацікавленості та сприйняття здобувачами навчального матеріалу.

Факультет іноземних мов КДПУ щиро вдячний шановній спікерці за приділений час, цікавий та змістовний виклад матеріалу

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 283

21 жовтня 2024 року студенти магістратури педагогічного факультету мали унікальну можливість взяти участь у гостьовій лекції, яку провели представники закладів загальної середньої освіти, зокрема Світлана Іванівна Козаченко, представниця гімнзії № 102, та Наталя Валеріївна Коваль, представниця ліцею № 24. Лекція була присвячена актуальним питанням організації освітнього процесу та викладання іноземних мов у 2024/2025 навчальному році, а також досвіду роботи за програмою НУШ (Нова українська школа) з учнями 5-7 класів.

Спікери зосередили увагу на кількох ключових аспектах сучасного навчального процесу, серед яких особливості навчання під час воєнного стану. Однією з основних проблем, яку було обговорено, є адаптація навчальних процесів до умов війни. Вчителі повинні враховувати психологічний стан учнів та виклики, з якими стикаються діти в умовах стресу та невизначеності. Також спікерки представили детальне пояснення того, хто такі діти покоління Альфа (народжені після 2010 року) та як вони відрізняються від попередніх поколінь. Була розкрита важливість розуміння їхніх інтересів та навичок, що необхідні для успішного навчання. Спікери наголосили на тому, що діти нового покоління швидко адаптуються до технологічного середовища, і це потрібно враховувати під час розробки навчальних програм. Окремо було акцентовано увагу на ключових компетенціях, які повинні формуватися в учнів НУШ, зокрема: критичне мислення, здатність до самостійного навчання, комунікаційні навички, творчий підхід до вирішення завдань та вміння працювати в команді. Спікери представили оновлену модельну навчальну програму "Іноземна мова" для 5-9 класів. Було розглянуто нові акценти, зокрема інтеграцію ігрових методик, проєктного навчання та використання технологій для покращення мовних навичок. Ці методи дозволяють зробити навчання іноземної мови більш доступним та цікавим для сучасних учнів.

Лекція стала цінним джерелом практичних знань для студентів магістратури, які готуються до викладацької діяльності. Вони змогли не лише ознайомитися з новими методичними рекомендаціями, а й отримати конкретні приклади використання сучасних підходів у викладанні іноземних мов. Така взаємодія з досвідченими педагогами дає змогу студентам розвивати професійні навички, вдосконалювати свої методи та підходи до навчання і, що найважливіше, краще розуміти, як працювати з сучасними дітьми в умовах НУШ.

Завдяки таким зустрічам майбутні викладачі зможуть краще підготуватися до реалій шкільного життя та підвищити якість освітнього процесу в майбутньому.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 305

Нещодавно кафедрою англійської філології організовано спеціальний кіноклуб, присвячений Дню вчителя, участь у якому взяли студенти 4 та 5 курсів, спеціальності Середня освіта (англійська мова та зарубіжна література). Захід організовано з метою не лише вшанувати вчителів, а й розвинути у студентів важливі професійні та особистісні компетенції.

 Під час перегляду фрагментів фільмів та епізоду Сімпсонів "Lisa's Substitute", які відображали сучасні виклики освітян та їх роль у формуванні суспільства, учасники активно обговорювали основні проблеми, що піднімалися у стрічках. Дискусія після перегляду сприяла розвитку таких компетенцій:

 Комунікативні навички – обговорення фрагментів фільмів дало змогу студентам висловлювати власні думки, аргументувати позицію та обговорювати різні підходи до педагогічної діяльності.

Критичне мислення – аналіз сюжетної лінії та її зв’язок із реальними педагогічними ситуаціями допоміг студентам вчитися оцінювати проблеми з різних точок зору.

Емпатія та емоційний інтелект – перегляд фрагментів фільмів дозволив краще розуміти емоції вчителів та учнів, розвиваючи здатність до емпатії, що є необхідною для майбутньої педагогічної діяльності.

Командна робота – спільне обговорення дозволило студентам працювати в команді, слухати одне одного та генерувати спільні ідеї щодо вирішення проблем, які вони обговорювали.

Захід став чудовою нагодою для студентів не тільки вшанувати професію вчителя, але й заглибитися у специфіку викладацької діяльності, одночасно розвиваючи навички, які будуть корисними в їх майбутній кар'єрі.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 232

15 жовтня 2024 року надовго запам’ятається бакалаврам і магістрам спеціальності «Англійська мова і зарубіжна література». У цей день відбулася без перебільшення знакова подія – лекція британської актриси і режисера, засновниці і художнього керівника театру «Flute», авторки методики «The Hunter Heartbeat Method», спрямованої на лікування дітей з аутизмом. Цей захід, що став фінальним у серії лекцій, присвячених інклюзивній освіті, підкреслив важливість творчих підходів до впровадження інклюзії в навчальний процес.

Здобувачі освіти були підготовлені до сприйняття актуальної теми, адже минулого тижня вони відвідали лекцію про специфіку інклюзивної освіти в Україні, представлену вчителями і спеціалістами Криворізької гімназії №46, а також мали зустріч з доценткою кафедри іноземних мов і культур Нового болгарського університету Дар’єю Лазаренко, яка окреслила основні положення методики Келлі Хантер. Манера викладення інформації, обрана Келлі, вочевидь, копіювала атмосферу майстер-класів, які проводять актори театру «Flute» з лікувальною метою. Келлі Хантер поділилася найцікавішими моментами своєї професійної діяльності, які допомогли студентам краще усвідомити необхідність інклюзивного театру для соціалізації людей з особливими потребами. Як наголосила спікерка, довіра, безпека і можливість виражати емоції – чи не найголовніші умови для успішної реалізації методики «Heartbeat». Келлі розповіла про підґрунтя появи цієї методики, про розробку та застосування ігор, що базуються головним чином на матеріалі чотирьох п’єс В. Шекспіра (“А Midsummer Night’s Dream”, “The Tempest”, “The Twelfth Night”, “Pericles”), про чотири ключових слова, на яких ґрунтується її методика (eyes, mind, reason, love). Вона зазначила, що головним завданням цього терапевтичного підходу до лікування є намагання акторів розбудити в дитини емоції, викликати реакції і стимулювати рухи, а також акцентувала увагу на тому, що таку трансформацію допомагає забезпечити ще й тісна взаємодія з батьками, адже, за її словами, «травма живе не в конкретному організмі, а є спільною проблемою всієї родини». Келлі з приємністю згадала і про роботу її театру в болгарському таборі для українських біженців у перші місяці повномасштабного вторгнення.

Лекція Келлі Хантер на тему інклюзивного навчання крізь посередництво літератури і мистецтва викликала особливий інтерес студентів і завдяки рідкій можливості обговорення актуальних питань шляхом живого спілкування з носієм англійської мови. Студенти різних курсів цікавилися як практичною, так і мовною стороною методики. Їхні питання стосувались виникнення ідеї про лікувальні спектаклі, книг, написаних Келлі про Шекспіра, викликів під час роботи з невербальними дітьми, адаптацій Шекспірових творів, п’ятистопного ямбу, яким написані всі його п’єси, її музичних здібностей як одного з факторів створення театру «Флейта».

Здобувачі освіти поділилися своїми враженнями про зустріч із Келлі Хантер.

Олександр Гунько, АЗЛ -23: «Лекція була надзвичайно цікавою, з новою інформацією та досвідом. Келлі Хантер вразила мене своїм ентузіазмом допомагати дітям з особливими потребами, біженцям та особам з психологічними травмами. Підходи, про які вона розповідала, дуже ефективні для налагодження контакту з особливими дітьми та привернення їхньої уваги до різних активностей і творчості. Не можна не захоплюватися її прагненням вкладати у дітей всю душу. Також викликає повагу її бажання  допомогти  українським діткам, які зазнали серйозних психологічних травм, пов’язаних із війною. Її робота – надзвичайний приклад професіоналізму та щирої любові до всіх дітей».

Анна Бачуріна, АЗЛ-21: «Дуже рада, що сьогодні мала нагоду відвідати гостьову лекцію Келлі Хантер – засновниці та художнього керівника театру «Flute Theatre» у Лондоні, яка спеціалізується на постановці театральних вистав за творами Шекспіра, адаптуючи їх для дітей з аутизмом та іншими обмеженнями. Її підхід до творчості надзвичайно вразив, адже вона використовує магію театру, щоб створити безпечний простір для розвитку, навчання та інтеграції дітей, які потребують особливої уваги. Мене надзвичайно надихнуло те, з якою радістю та натхненням вона говорить про безкорисливу допомогу дітям з аутизмом, навіть попри те, що це дуже складний і довгий процес. Це був неймовірний досвід, який змусив замислитися про важливість інклюзії та любові як способу допомоги дітям з важкими психічними розладами інтегруватися у суспільство».

Наталія Нестеренко, АЗЛ-24м: «Сьогодні ми відвідали надзвичайно цікаву лекцію Келлі Хантер, яка є засновницею унікальної методики «Метод серцебиття Хантер» (“Hunter Heartbeat Method”), в основу якої покладена мова Вільяма Шекспіра, розроблена для роботи з дітьми з особливими потребами. Цей метод поєднує драматичні техніки та мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток емоційного інтелекту та комунікації. Таким чином, через театральні ігри, невербальну комунікацію або тілесні контакти розвиваються основні мовні навички. Метод Хантер – ексклюзивний, тому що він передбачає використання тіла, жестів, міміки та інтонації для вираження емоцій для розвитку комунікативних умінь у невербальних учнів. Цей метод є частиною інклюзивного навчання, адже він сприяє активному залученню дітей з особливими потребами до навчального процесу нарівні з усіма. Нам, як майбутнім шкільним учителям, було корисно послухати захопливу і інспіруючу лекцію про інноваційні підходи до навчання, аби зрозуміти, як у майбутньому створювати сприятливе позитивне навчальне середовище, де всі учні матимуть рівний доступ до освіти».

Аліна Куценко, АЗЛ-24м: «Сьогодні я мала нагоду відвідати чудову лекцію про метод «Hunter Heartbeat». Цей підхід використовує ритми та мову Шекспіра для створення терапевтичного середовища для дорослих і дітей з аутичним спектром. Для них спрощена мова шекспірівських творів – це доступний спосіб взаємодії з навколишнім світом, емоційне самовираження через гру. Тож трансформаційна сила театру у поєднанні з вишуканою мовною палітрою Шекспірових п’єс сприяє особистісному розвитку і зціленню маленьких пацієнтів Келлі Хантер».

Лекція Келлі Хантер надихнула студентку групи АЗЛ-24м Анну Саєнко на англомовний  відгук: «At the lecture “The Hunter Heartbeat Method. Theatre as a healing, transformative cathartic experience,” I liked most of all the idea of using Shakespeare’s plays for people with autism. Kelly Hunter demonstrated how theatre games help develop listening and interaction skills, turning theatre into a powerful tool for healing and transformation. I was especially impressed by her practice of creating productions for a broader audience, including performances in refugee camps and at international festivals. I was also surprised to learn that she has adapted four Shakespeare plays specifically for working with autistic individuals. These adaptations focus on enhancing emotional connection and communication through interactive, sensory experiences, making Shakespeare’s works more accessible and impactful for this audience. It was fascinating to see how deeply she integrates her understanding of both theatre and neurodiversity into her work». 

За репрезентацію у своїй прозі «опору історичним травмам і викриття крихкості людського життя» письменниця із Південної Кореї Хан Канг нещодавно отримала Нобелівську премію з літератури. Келлі Хантер, яка тонко відчуває потреби особливих дітей і точно знає, як зробити дитячий погляд на світ менш вразливим, також заслуговує на відзнаку за ефективний симбіоз у своїй методиці складових літератури, театру і медицини. Унікальна концепція, актуальні підходи до її розробки, своєчасна реалізація і вагомі здобутки акторів театру «Flute» на чолі з Келлі – ключові критерії, здатні переконати здобувачів освіти в тому, що драматургія В. Шекспіра спроможна творити дива. У світовому літературознавстві про неї написана ціла «бібліотека» наукових розвідок, яка вже в рази перевищує створене самим Шекспіром. Але шекспірознавство ХХІ ст., вочевидь, відкриває нову сторінку, присвячену лікувальним властивостям п’єс Великого Англійця. А багаторічний досвід Келлі беззаперечно доводить, що драматичні твори Вільяма Шекспіра наділені цілющими властивостями і надихають творчих людей на формування терапевтичних методик і впровадження їх у інклюзивну освіту.

Здобувачі освіти і викладачі кафедри англійської філології щиро вдячні пані Хантер за інформативну і актуальну лекцію, за допомогу українським дітям, за підтримку Криворізького державного педагогічного університету і України!

Бажаємо Келлі нових звершень на ниві інклюзивної освіти крізь призму всесвітньо відомих творів англійської класики!

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 312