- Автор: Кафедра англійської філології
- Перегляди: 423
- Автор: Кафедра англійської філології
- Перегляди: 373
https://us04web.zoom.us/j/6337526978?pwd=RTk5L1poWWJmMGNYdkYxS3pRM3ZaUT09
Ідентифікатор конференції 6337526978;
Код доступу 778899
- Автор: Кафедра англійської філології
- Перегляди: 580
Виховання є невід'ємною складовою освітнього процесу у КДПУ, незважаючи на курс, дисципліну чи спеціальність. Так, студенти ІІ курсу групи АЗЛ-23/1 спеціальності Середня освіта. Англійська мова і зарубіжна література на занятті з Практичного курсу англійської мови презентували власні проєкти на тему "Historical Castles and Palaces of Ukraine". Кожен обрав якусь історичну архітектурну пам'ятку нашої країни, показав фото, дослідив історію цього замку, повідомив цікаві факти та легенди, пов'язані з ним, розповіли про сучасний стан місцин в умовах війни. Як зазначили самі студенти, їм дуже сподобалось знаходити інформацію про рідну країну, багато хто склав must-visit list для своїх майбутніх подорожей Україною. Вочевидь, виховувати зацікавленість до національного минулого, любов і гордість за сьогодення та патріотичне ставлення до свого рідного, українського, через англійську - неймовірно захопливо!
- Автор: Кафедра англійської філології
- Перегляди: 306
1 жовтня 2024 року студенти-бакалаври та магістри мали змогу відвідати гостьову лекцію «Педагогіка партнерства: виклики сьогодення», проведену Волошиною О. В. - к.пед.н., доц.кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Під час лекції було зʼясовано ключові проблеми на які натрапляють майбутні педагоги; визначено сучасні вимоги до підготовки вчителя та основні компетентності, якими має володіти вчитель ХХІ століття. Важливим висновком лекції стало розуміння зміни вектора освіти цифрового покоління з трансляції знань на пропозицію можливостей; акцентування на нагальності оволодіння гнучкими навичками задля ефективної співпраці в команді, ведення переговорів, доступного передавання інформації субʼєктам навчання та розкриття творчого потенціалу. Факультет іноземних мов висловлює вдячність шановній лекторці за інформативність і змістовність лекції, цікаво поданий матеріал, що відображає актуальні питання навчання, зокрема іноземних мов.
- Автор: Кафедра англійської філології
- Перегляди: 246
- Автор: Кафедра англійської філології
- Перегляди: 233
Під час вивчення освітніх компонентів викладачі кафедри англійської філології намагаються формувати у здобувачів загальнолюдські цінності. Одним із таких компонентів є дисципліна «Домашнє читання», тематичне наповнення якої видається напрочуд придатним для здійснення цієї мети. 26 вересня 2024 року на чергове заняття з домашнього читання у групі АЗЛ-23 завітали студенти групи АНФ-21, а також магістри 1 і 2 курсів спеціальності «Англійська мова і зарубіжна література». На переконання викладачів кафедри, подібна взаємодія у межах певної дисципліни здатна забезпечити встановлення необхідних навчальних контактів між старшим і молодшим поколінням студентів, обмін знаннями і, загалом, фаховий ріст бакалаврів. Цю аксіому підтвердило і заняття, на якому розглядалося оповідання Е. Гемінґвея «Там де чисто, світло» («A Clean, Well-lighted Place»). Його метою було з’ясування традиційної авторської концептoсфери і шляхів її стильового втілення, а також усвідомлення художньої кореляції оповідання із сучасністю та його виховної функції.
Прикметно, що у обговоренні окреслених питань взяли участь не лише другокурсники, а і студенти старших курсів. Усі вони були в захваті від незвичної манери письма Е. Гемінґвея («принципу айсберга»), використання якої дозволило письменникові нетрадиційно підійти до змалювання характерів. Чітко розуміючи, у чому полягає цей принцип, студенти розшифрували і ту інформацію, яку автор приховав від читачів (деталізацію у структуруванні характерів трьох головних героїв). Але найбільшу зацікавленість викликало питання викладача про специфіку зображення війни у оповіданні «Там, де чисто, світло». Так, студент групи АЗЛ-23 Олександр Гунько помітив, що «у оповіданні немає слова «війна», але вона кружляє у повітрі, і лише декілька текстових імпліцитних деталей вказують на те, що події відбуваються у воєнний або повоєнний час у Іспанії». Його одногрупниця Єлизавета Бойко припустила, що кожен із трьох персонажів по-різному відчуває на собі вплив війни, і зауважила, що «представникам молодшого покоління не завжди зрозумілі страждання старших». Вражена тим, настільки точно Гемінґвей передав психологічні портрети всіх персонажів, студентка групи АЗЛ-21 Олександра Шпілякова спроектувала події з художнього твору на українське воєнне сьогодення, і привернула увагу присутніх до того, що в майбутньому, після нашої перемоги, історики і літературознавці обов’язково напишуть і про їхнє покоління, яке зростало і формувалося саме під час війни. Не пройшли повз студентську увагу і мовностильові особливості прози Е. Гемінґвея, вистачило часу і на цитування оригінальних фрагментів тексту, – всі ці методичні прийоми дуже важливі для розвитку і лінгвістичної, і літературознавчої компетенції студентів.
Підсумовуючи, кандидат філологічних наук, доцент Л. Д. Федоряка наголосила на кількох важливих аспектах: «Проза Ернеста Гемінґвея, яка завжди актуальна, у наш час особливо гостро відгукується у серцях поціновувачів воєнної літератури і всіх зацікавлених читачів. Мало сказати, що його твори про війну – справжні літературні і стилістичні шедеври, виконані неперевершеним майстром. Варто акцентувати, що зараз вони дуже потрібні читачам різних вікових категорій, бо зображують наче наше трагічне сьогодення. У оповіданні «Там, де чисто, світло», написаному близько ста років тому, у 1933, йде мова про речі, добре відомі тепер усім співвітчизникам: про складні долі людей, які приймали участь у бойових діях, загинули або отримали поранення (часто несумісні з життям); про тих, хто втратив рідних і отримав серйозний емоційний стрес; про тих представників «втраченого покоління» українців, які вистояли на фронті, але зараз по-іншому дивляться на світ і складно адаптуються до відносно мирних реалій».
Окрім злободенності звучання, студенти відзначили в малих творах письменника і наявність моралізаторської функції. Правильне моделювання трагічної долі гемінґвеївських персонажів і невигадливих сюжетних ходів на сучасну українську історію допоможе виховати у читачів поважне ставлення до захисників Батьківщини, доброзичливість, співчуття, готовність допомогти. «На прикладі персонажів із оповідань Е. Гемінґвея ми маємо вчитися долати перешкоди, справлятися із стресами і моральними викликами, виробляти стійкість перед щоденними випробуваннями, які готує нам життя в умовах війни», – зазначила завідувач кафедри, кандидат педагогічних наук, доцент І. С. Зоренко. Між рядків невеликих творів американського прозаїка можна прочитати і поради сучасному поколінню читачів: долучатися до волонтерства, не забувати ставити підписи під петиціями про присудження звання Героя України відважним українським воїнам, розміщувати в соціальних мережах пости про полонених і безвісти зниклих, допомагати у їх пошуку тощо – у різний, але прийнятний спосіб невпинно наближати Перемогу.
Як не прикро визнавати, але Ернест Гемінґвей сьогодні вже голос не однієї, а двох епох. Його твори – короткі, як газетні статті і правдиві, як саме життя, – стирають часові і географічні кордони. Аналітичне читання цих класичних текстів на заняттях із дисциплін літературознавчого циклу спроможне поліпшити і професійні навички, і сприяти формуванню моральних якостей здобувачів освіти.
- Автор: Кафедра англійської філології
- Перегляди: 327
Падуанський університет був заснований 1222 року і є наразі одним із найстаріших і найпрестижніших навчальних закладів Європи. Миколай Коперник, Галілео Галілей, Андреа Везаліо, Вільям Гарві, П’єтро д’Абано та Карло Гольдоні – це лише невелика частка тих визначних персоналій, які прославили Падую як один із центрів європейської науки та культури. Олена Лукреція Корнаро Піскопія стала першою жінкою у світі, яка у 1678 році саме в Падуї захистила докторську дисертацію і здобула ступінь доктора філософії. Вірний своєму гаслу Universa Universis Patavina Libertas, University of Padova був і залишається осередком творчої свободи і наукових досліджень.
Особливістю урбаністичного ландшафту Падуї, в який органічно вписується і класична будівля університету, є навдивовижу гармонійне поєднання історичних пам’яток і архітектури модерну. Приміром, невисокі пам’ятники Ф. Петрарці і Дж. Гарібальді, витримані у стилістиці XIX ст., розташовані у близькому сусідстві з великими супермаркетами і офісами. На перший туристичний погляд такі комбінації виглядають щонайменше дивно, але, як пояснюють місцеві, таким чином у надсучасному місті вдається зберігати дух давнини і шанувати традиції.
У такій атмосфері, як з’ясувалося, легше налаштуватися на правильний емоційний лад і говорити про епохи, віддалені від нас сотнями років. Саме тому місцем проведення конференції «Counsellors and Counselled. The Advice to Princes Tradition between the Hundred Years’ War and The British Interregnum» була обрана Падуя. Її учасниками стали дослідники давньої англійської літератури, які 12 - 13 вересня 2024 року зібралися у цьому місті, аби обговорити питання так званого «дискурсу порад». Організатори конференції завбачили необхідність відтворення робочого середовища на перетині сучасного й минулого і розмістили дискусійні панелі як у новому, так і у класичному корпусах університету. Цей задум спрацював, і учасники, занурені в атмосферу Середньовіччя, єлизаветинського та яковіанського періодів, не втрачали водночас зв’язку із сьогоденням. Викладачі з університетів Великої Британії, Франції, Чорногорії, Уельсу, Ірландії, Шотландії, Італії сфокусували увагу на способах реалізації в давніх художніх творах проблеми взаємодії між владою і митцем. Неабиякий інтерес слухачів викликали доповіді про невдалі випадки рекомендацій вінценосним особам, представлені у творчості М. Драйдона, про формування портрету ідеального короля у «The Poetics» Дж. Чепмена, про настанови Вольтера Релі королеві Якову І, про методи виховання принців як майбутніх королів, про державну користь вдалого едвайзингу, про запобігання неконструктивним порадам та ін. До жвавої дискусії стимулювали учасників професорка Александра Петріна (University of Padova), яка розповіла про компаративний аспект дискурсу порад в «Utopia» Томаса Мора і «Prince» Нікколо Макіавеллі, та професорка Ралука Радулеску (University of Bangor), яка репрезентувала доповідь про емоційний аспект наративу порад у середньовічній англійській традиції.
Кафедру англійської філології Криворізького державного педагогічного університету на цій конференції представляла кандидат філологічних наук, доцент Федоряка Л.Д., яка виступила з доповіддю про поради королеві Єлизаветі у творах пізньоренесансного сатирика Томаса Неша. Результати участі у цій престижній конференції, на її думку, можна звести до трьох ключових висновків: «Перший – це так звана філософія давньої літератури, яку я пишу вже більше тридцяти років. Подібні засідання вузької спеціалізації (які, на жаль, не часто організовує вітчизняна наукова спільнота) дають можливість ще раз переконатися в тому, що єлизаветинський твір (як і будь-який інший давній) – надмірно складний, але і надзвичайно цікавий. А цікавий він тим, що складний, адже одразу всі його імпліцитні коди розгадати не можна, і з кожним новим заглибленням відкриваються нові смисли. Тому часто здається, що такі тексти всеохопні. Окрім цього, давній літературі властивий ефект крещендо – чим далі в наступні епохи, тим чіткіше у ній, як у дзеркалі, рефлектує сучасність. Тобто давня література насправді не старіє… А якщо без метафор, то вона дуже актуальна сьогодні, виконує виховну і просвітницьку місії. Тому аналітичні інсайти в тексти М. Драйдона Т. Мора, В. Шекспіра зараз так само потрібні, як і у твори тих письменників, які живуть з нами в один час. І, зокрема, через те, що у віддалених творах відчутно проступають елементи «counsel» дискурсу (щодо моральних засад здійснення влади, знання англійської історії для вдалого правління, етичного боку взаємин між владою і підлеглими), на які варто звернути увагу і представникам сучасного політикуму.
З огляду на це, по-друге, я вкотре відкрила для себе свого Неша. Виявляється, зі сторінок його памфлету «Пірс Безгрошовий» (1592) лунає критика на адресу моральних чеснот королеви Єлизавети, яка понад усе хотіла здаватися порядною, але при Дворі встановила розкуті стосунки і подавала поганий приклад як придворним, так і пересічним англійцям, – тож письменник закликає її до жіночої розсудливості. А у п’єсі «Останнє бажання і заповіт Літа» (1592) я несподівано для себе знайшла невластиву Нешеві пряму рекомендацію Королеві дотримуватися поміркованості і здорового глузду у правлінні, демонструвати щиру, а не показну турботу про простих людей, володарювати, «тримаючи перед собою білу і чорну склянки води». На початку 1590-х років Неш написав два твори на замовлення архієпископів Р. Банкрофта і Дж. Вітгіфта, а через десять років ці представники релігійної влади країни наказали вилучити всі сатиричні твори письменника з усіх місць збуту і спалити, внаслідок чого талановитий автор був повністю забутий впродовж чотирьох наступних століть. Цей біографічний епізод має наштовхнути читача на думку про специфіку співробітництва і неформальних взаємин із «сильними світу цього».
І по-третє, це довгоочікувані зустрічі з колегами. Маю на увазі в першу чергу видатного англійського літературознавця, нешезнавця, професора Ендрю Хедфілда (University of Sussex), якого я багато разів цитувала у своїх роботах, а в Падуї, нарешті, отримала унікальну нагоду поспілкуватися. Дякую йому за пораду долучитися до цієї академічної події!»
У єлизаветинській Англії існував неписаний закон, згідно з яким кожен юнак по закінченню навчання в університеті мав вирушити у «grandtour» Європою і рано чи пізно відвідати Італію, щоб відчути там справжній дух Ренесансу. У романі «Нещасливий мандрівник» (1594) Томас Неш описав подорож до цієї країни королівського пажа Джека Вілтона, який залишився настільки невдоволеним і розчарованим нею, що, повернувшись на батьківщину, нещадно розкритикував у своїх спогадах моральні й соціальні проблеми італійців і створив тотальний негативний імідж країни з метою застереження співвітчизників від майбутніх поїздок до «академії убивств». Сучасні наукові мандри до Італії, яку зараз інакше як «раєм земним» і не назвеш, лишають по собі лише позитивні враження і дають підстави сподіватися на перспективне плідне продовження. Маємо надію, що падуанська конференція сприятиме встановленню співпраці між кафедрою англійської філології КДПУ і відомими «давниками» провідних університетів Європи, що покликана зробити літературу попередніх епох у всіх сенсах ближчою до майбутніх учителів англійської мови і зарубіжної літератури.
- Автор: Кафедра англійської філології
- Перегляди: 402
WELCOME TO THE UNIVERSITY: зустріч із першокурсниками
Нещодавно факультет іноземних мов Криворізького державного педагогічного університету гостинно відчинив двері першокурсникам – майбутнім вчителям іноземної мови. Серед них – бакалаври спеціальності Середня освіта. Англійська мова та зарубіжна література. 2 вересня 2024 року викладачі кафедри англійської філології організували зустріч із студентами першого курсу, на якій розповіли про особливості навчання на спеціальності. Завідувач кафедри англійської філології, кандидат педагогічних наук, доцент І. С. Зоренко привітала студентів з новим освітнім етапом дорослого життя, представила викладачів кафедри, а також ознайомила з загальними правилами навчального процесу; кандидат педагогічних наук, доцент І. А. Дирда та викладач кафедри І. П. Шуміліна розповіли про специфіку головних предметів – практичного курсу англійської мови, практичної граматики і практичної фонетики англійської мови, а кандидат педагогічних наук, доцент О. О. Пальчикова наголосила на необхідності успішного навчання упродовж чотирьох бакалаврських років як запоруки вступу до магістратури. Корисні напутні поради прозвучали з вуст нинішніх студентів-бакалаврів: Е. Ізмаїлова, Є. Чайка та О. Шпілякова поділилися зі своїми молодшими колегами досвідом, розповіли про студентське самоврядування.
Викладачі і студенти бажають першокурсникам групи АЗЛ-24 незабутніх студентських років, успіхів у навчанні, нових друзів і цікавого дозвілля під мирним небом!
- Автор: Кафедра англійської філології
- Перегляди: 358