04 травня 2023 року на для здобувачів вищої освіти бакалаврського та магістерського рівнів факультету української філології проведено майстер-клас Горб Оксаною Олександрівною, вчителем-методистом, вчителем української мови і літератури Криворізької гімназії №108, керівником районної методичної комісії вчителів української мови і літератури Довгинцівського району міста. Тема – «Урок української словесності в освітньому середовищі. Форми і методи роботи» зацікавила студентів. Завітали й викладачі – декан факультету, доц. Л. М. Семененко, проф. С. І. Ковпік, завідувач кафедри української мови, проф. Ж. В. Колоїз, доц. С. С. Журба, доц. В. А. Городецька, доц. Н. В. Яременко, доц. Н. М. Шарманова.

Під час презентації свого педагогічного досвіду, пані Оксана Горб акцентувала на тих складових уроку, які дозволяють створити оптимальні умови навчання, формувати потребу вчитися, вміння раціонально працювати, розвивати мислення учнів, їхню мовну активність, проявити творчість і самостійність у виконанні поставлених завдань.

Олена Олександрівна познайомила присутніх з найбільш важливими проблемами освіти в призмі діяльності вчителя-словесника, показала значну палітру професійного самовираження вчителя української мови і літератури, продемонструвала вправи, творчі завдання, які використовує на певному етапі уроку в середніх та старших класах. Особливий акцент був зроблений на вимогах до уроків мови і літератури, їх поліфункціональності, що може бути зреалізовано в поєднанні позитивного мислення, створення ситуації успіху, розвитку творчих здібностей, співпраці вчителя та учнів.

Оксана Олександрівна акцентувала на використанні методів і прийомів активного навчання, які застосовуються на уроках у процесі навчання української мови і літератури в НУШ. Спеціальні акценти розставлено щодо використання елементів технології «Створення ситуації успіху». Цікавою була презентація етапів уроку інтерактивного навчання: рефлексія, розминка, мотивація навчання, усвідомлення змісту. У сучасному освітньому середовищі, наголосила пані Оксана Горб, важливим є творчий підхід до вибору методів та прийомів навчання, зокрема, таких як: асоціативний кущ, малюнок, дружня порада, мозковий штурм, мозаїка, мнемонічні фрази, лист літературному персонажеві, бортовий журнал, кубування, інтерв’ю, ромашка Блума, дерево рішень, фішбоун, лист літературному персонажеві, аукціон, метод шести капелюшків тощо. Зацікавлення предметом, підсумувала вчителька, залежить від творчості: «Якщо ми віримо в те, що навчання – це не лише передача знань, а й творчий процес людських взаємин, то створюючи в групі атмосферу визнання, ентузіазму і підтримки, таким чином формуємо у дітей і дорослих позитивне ставлення до навчання».

Передача педагогічного досвіду шляхом демонстрації інноваційних методів та прийомів роботи власної системи викладання зацікавила студентів й викликала запитання. Щирі слова подяки Оксані Олександрівні за змістовну, цікаву, пізнавальну інформацію, поради щодо використання методів та прийомів на уроках мови і літератури лунали від вдячних студентів та викладачів.  

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 120

27 квітня 2023 року здобувачі вищої освіти на факультеті української філології мали можливість познайомитися з  особливостями класифікації сучасного світового літературного процесу, які презентувала кандидатка філологічних наук, доцент кафедри зарубіжної літератури та полоністики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Мирослава Іванишин. 

На лекцію завітали колеги, здобувачі вищої освіти, вчителі зарубіжної літератури загальноосвітніх закладів м. Кривий Ріг.

Мирослава Володимирівна презентувала принципи поділу світового літературного процесу, познайомила слухачів з тематикою творів світових літератур: польської, скандинавської, американської, румунської, англійської та ін.

Учена зорієнтувала здобувачів та вчителів загальноосвітніх закладів у специфіці відбору творів зарубіжної літератури для юнацтва.Під час лекції обговорили актуальні питання сучасного світового літературного процесу, звернули увагу на необхідність вивчення учнями високохудожніх творів, які мають високий інтелектуальний потенціал.

Дякуємо пані Мирославі за цікаву навчальну інформацію.

Укотре переконуємося, що такі онлайн-зустрічі дозволяють здобувачам вищої освіти, викладачам і вчителям шкіл не лише отримати нові знання та перспективи, а й обговорити важливі теми з ученими з інших регіонів України.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 24

27 квітня на факультеті української філології відбулася гостьова лекція на тему «Реалії запровадження інклюзивної освіти в сучасному закладі освіти». Спікер – Тернавська Тетяна Анатоліївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи, методист відділу ліцензування та акредитації Центру забезпечення якості вищої освіти Льотної академії Національного авіаційного університету, учитель хімії КЗ «Гімназія імені Олени Журливої Кропивницької міської ради».

На лекцію завідали викладачі факультету української філології: декан факультету, доц. Л. М. Семененко, проф. Т. М. Мішеніна, доц. В.А. Городецька, доц. Н. Є. Коломієць, доц. Н. М. Шарманова, ст. викл. Г. Г. Демиденко й ін., студенти різних курсів.

Очевидно, що актуальність інклюзивного навчання зростає повсякчас, особливо активно про це говорять у часи російського воєнного вторгнення на територію нашої держави. За таких умов забезпечення комфорту у процесі здобуття знань, умінь і навичок здобувачам освіти є основним завданням освітянам сьогодні. Тетяна Анатоліївна ознайомила присутніх із Загальними рекомендаціями щодо створення доступного освітнього простору, окреслила умови, за яких є можливим самостійне обрання особливим дітям вікових норм початку навчання у школі.

Особливу увагу приділено обговоренню тих пропозицій НУШ, які визначають шляхи  щодо покращення освітнього процесу для дітей з ООП. Окрім того лекторка покроково розтлумачила й головні напрями реалізації освітнього процесу в умовах інклюзії дитини з особливими потребами в середовищі сучасної якісної освіти. Детально й обґрунтовано пані Тетяна Тернавська презентувала компетенції, якими має оволодіти педагог, які свідчать про професійну його компетентність у галузі інклюзивного освітнього середовища.

Доволі емоційно насиченими були розповіді Тетяни Анатоліївни про роботу з дітьми, які мають особливі освітні потреби: особистий досвід створення навчального процесу для хворих на гемофілію чи тих школярів, які мають фізичні вади. До кожного такого «випадку» вона ставиться з особливим трепетом, особливо, коли є змога говорити про позитивні результати співпраці з такими особливими дітьми. «Я цим живу», – підсумовує пані лекторка.

Щиро вдячні Тетяні Анатоліївні Тернавській за пізнавальну інформацію, яка, очевидно, розширила наші знання про інклюзію в умовах сучасної школи, за цінні особисті переживання й цілу «народну філософію» взаємодії з дітьми, які вирізняються різними вадами психічного або фізичного розвитку, однак дуже потребують підтримки в суспільстві. Ця робота, однозначно, ґрунтована на любові, гуманістичних цінностях, відображає добропорядне ставлення до особливих дітей та їх батьків. 

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 48

На факультеті української філології продовжуються гостьові лекції. 21 квітня викладачі і студенти мали змогу прослухати гостьову лекцію «Особливості навчання української мови в НУШ» доктора педагогічних наук, професора, завідувачки відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України Олени Миколаївни Горошкіної.

На лекцію завітали викладачі: доц. Л. М. Семененко (декан факультету української філології), проф. Ж. В. Колоїз (завідувач кафедри української мови), проф. З. П. Бакум, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Т. І. Вавринюк, доц. К. А. Качайло, доц Н. М. Малюга, доц. С. С. Журба, ст. викл. Г. Г. Демиденко, керівник виробничої практики Л. С. Цоуфал та інші. Неабияке зацікавлення доповіддю продемонстрували студенти 3 і 4 курсу, як денної, так і заочної форм навчання.

У своїй лекції Олена Миколаївна торкнулася найактуальніших питань, пов’язаних із тими проблемами, які виникають у процесі навчання української мови в НУШ, а саме: Хто такий компетентний мовець? Як треба змінити зміст навчання для формування компетентного мовця? На які зміни спрямована модельна програма? Як формувати ключові компетентності учнів і учениць? Що таке компетентнісно орієнтовані завдання? Які можливості підручника у формуванні компетентного мовця?

Разом з учасниками зібрання лекторка з’ясовувала відповідь на доволі  поширене поміж здобувачів освіти питання: навіщо ми вивчаємо українську мову загалом? Чи лише для того, аби скласти ЗНО? Відповідь очевидна, і це зрозуміло всім філологам, адже мову потрібно вивчати саму по собі. «Як людина опановує мову, так вона опановує й інші дисципліни. І це не предметний шовінізм, це взаємопов’язані процеси, адже ми повинні прагнути до формування насамперед компетентного мовця», – слушно робить акцент Олена Горошкіна.

Опрацювання мовного матеріалу в 5 класі НУШ на початку передбачає повторення й узагальнення вивченого в початковій школі, що зумовлює сегментований розподіл розділів. Олена Миколаївна зауважує: «Можна у програму закласти все, але головне, що дитина запам’ятає, відповідно, на це варто зважати щонайперше». Тому розлогою була та частина лекції, яка презентувала онлайн-аудиторії Модельну програму «Українська мова» для закладів загальної середньої освіти, орієнтовану на 5-6 класи (розробники: Ніна Голуб, Олена Горошкіна). Завдяки скрупульозним поясненням лекторки присутні мали змогу визначити, чим відрізняються модельна та навчальна програми, у чому полягає їх значущість; особливу увагу звернули на те, яких саме змін зазнала нова програма. Окрім того, визначено наскрізні уміння, на які  мають орієнтуватися вчителі-словесники НУШ.

Цікавими прикладами проілюстровано такий розділ, як «Мовленнєві жанри», що, за словами Олени Миколаївни, викликав дискусії серед учителів-практиків, бо він має відповідати потребам людини, наприклад, створення таких текстів, як запрошення, згода, відмова, вибачення, подяка, привітання, смс-повідомлення тощо. Показовими можна назвати й вправи, продемонстровані під час лекції. Спеціальні акценти розставлено під час аналізу ключових компетентностей, а також у презентуванні підручників з української мови для 5 класу НУШ.  Емоційним був аналіз освітніх втрат, яких зазнала наша країна за час воєнної російської агресії.

Вдячна аудиторія висловила свої позитивні емоції від отриманої пізнавальної інформації, цікавими були й окремі питання, які виникли під впливом прослуханого. Щирі слова подяки на адресу авторського колективу нової програми й особисто Олени Миколаївни Горошкіної пролунали від З. П. Бакум, Ж. В. Колоїз, Л. М. Семененко та інших небайдужих слухачів.

Факультет української філології був радий приймати у своїх віртуальних стінах  Олену Горошкіну, якій ми зичимо подальших успіхів у нелегкій справі модернізації мовно-літературного напряму загальної середньої освіти, наснаги в роботі, сил і, головне, добра й мирного неба.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 72

У російсько-українській війні згинув криворіжець Василь Самилов. Про трагічну звістку повідомив батько Захисника Віктор Самилов.

Василь (позивний «Псих») народився 31 жовтня 1982 року, навчався у Криворізькому державному педагогічному університеті на факультеті української філології, група УПФ-00-3. У мирному житті Василь працював в охоронній фірмі.

Захисник був учасником антитерористичної операції й захищав суверенітет та територіальну цілісність України. З перших днів повномасштабного вторгнення росії був одним із перших у місцевому військкоматі й відразу приєднався до лав ТрО Кривого Рогу. Позивний «Псих» мав не через характер, а через відображення найхарактернішої риси, що межує між життям і смертю. Герой міг мотивувати побратимів швидко діяти в надзвичайних ситуаціях.

Під час виконання бойового завдання, в умовах безпосереднього зіткнення з противником, зміг вивести поранених бійців, а під час інтенсивного обстрілу прикрив своїм тілом командира 236 батальйону 129 бригади ТрО, чим урятував йому життя.

У Василя Самилова залишилися дружина з донькою, молодший брат та батьки.

Вічна пам’ять герою і співчуття рідним і близьким.

На сайті Президента оприлюднено петицію про надання Василю Самилову звання Героя України (посмертно) за виявлений героїзм, яскравий приклад служіння нації та самопожертву в боротьбі за державну незалежність України.

Закликаємо долучитися. Петиція 190918

https://petition.president.gov.ua/petition/190918

Допис підготовано за матеріалами сайту krivbass.city.

Дивитися тут:

https://krivbass.city/news/view/ryatuyuchi-zhittya-komandira-u-vijni-na-donechchini-zaginuv-krivorizhets-vasil-samilov-shho-vidomo-pro-geroya?fbclid=IwAR0CwrfbBlLvYHc_r5xZ9jG9QiW4-AFhMq_ZCpdF8kROdSW04hq_a2OLF5k

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 61

25 квітня 2023 року в рамках проєкту «Асоціація випускників» на факультеті української філології відбулася зустріч з випускницею нашого факультету 2010-2015 років навчання Анню Бахтіною, яка нині є викладачкою кафедри романської філології та топологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка та також науковим співробітником відомого українського видавництва «Дух і літера» (м. Київ).

Анна Олегівна презентувала здобувачам вищої освіти факультету української філології цікавий досвід роботи у видавництві, розповіла про специфіку діяльності літературного редактора, розкрила тонкощі редагування художніх, наукових текстів.

Анна Бахтіна акцентувала увагу слухачів на тому, яким є копітким процес редагування тексту, сутність якого полягає не лише в тому, щоб виправити граматичні чи пунктуаційні помилки, а ретельно й уважно вивчити структуру, зміст тексту, який має стати читабельним. Під час розповіді учена представила зразки різних редакторських правок текстів та прокоментувала доречність використання лексем, їх семантичне навантаження у структурі текстів. 

Цікава, змістовна розповідь випускниці викликала жвавий інтерес у студентів та викладачів, які по завершенню зустрічі поставили низку запитань до нашої гості. Учасників зібрання цікавили питання професійного, кар’єрного росту та подальших ерспектив розвитку фаху літературного редактора в умовах функціонування сучасного ринку праці.

п

Висловлюємо вдячність Анні Олегівні Бахтіній за чудовий контент зустрічі, за щирість та бажання поділитися досвідом роботи у сфері редагування текстів.

Укотре повторюємо думку про те, що якість знань, здобутих на факультеті української філології, підтверджують наші випускники – наша гордість. 

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 23

17 квітня студенти та викладачі факультету української філології в межах ІІ Всеукраїнської методичної майстерні сучасного вчителя-словесника мали змогу прослухати гостьову лекцію на тему «Проведення навчального тренінгу в системі підготовки фахівців із вищою освітою».

Доповідач – Яна Володимирівна Топольник, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри педагогіки вищої школи ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Дніпро).

Викладачка і здобувачі вищої освіти на початку заняття аналізують тезаурус, який стосується поняття навчального тренінгу, видів тренінгів (корпоративний, відеотренінг, навчальний тренінг), етапів проведення тренінгу, видів тренінгових вправ, технік колективного навчання, змісту самостійної роботи.

Знайшла послідовне вивчення піраміда навчання (лекція, самостійне читання, відео-, аудіоматеріали, демонстрація, дискусійні групи, практика через дію, навчання інших). Складники схарактеризовано у відсотковому співвідношенні у змісті навчання.

Яна Володимирівна апелює до рефлексії фахової діяльності викладача (учителя, вихователя, тренера). Правомірно звертає увагу на значущість забезпечення умов ефективної організації самостійної роботи студентів у межах тренінгу.

Окремо висвітлено питання сучасної моделі оцінювання роботи тренера, яка описує 4 рівні оцінювання: реакція, засвоєння, поводження (тренерська майстерність), результат (досягнення результатів).

Подана інформація має теоретичне значення, оскільки розширює уявлення викладачів і здобувачів освіти про навчальний тренінг, техніки колективного навчання. Практична значущість полягає в можливості використання набутих знань у подальшій фаховій діяльності, моделювати академічний простір як співнавчання.

Факультет української філології висловлює подяку вельмишановній Яні Володимирівні Топольник за цікаву й пізнавальну інформацію, яка не тільки збагатила присутніх цінними знаннями про навчальний тренінг, але й розширила особисті філологічні обрії кожного з присутніх.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 52

12 квітня 2023 року на факультеті української філології відбулося обговорення ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» за спеціальністю 014 Середня освіта (предметна спеціальність 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), додаткова предметна спеціальність 014.02 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська)).

Професорсько-викладацький склад зборів: декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко, проф. Ж. В. Колоїз (завідувач кафедри української мови), доц. Н. Г. Мельник (завідувач кафедри української та зарубіжної літератур), доц. І. А. Салата (завідувач кафедри англійської мови з методикою викладання), доц. Н. М. Малюга (керівник робочої групи), проф. З. П. Бакум, проф. Л. А. Білоконенко, проф. В. І. Дмитренко, проф. С. І. Ковпік, проф. Т. М. Мішеніна, доц. Н. А. Березовська-Савчук, доц. С. А. Бузько, доц. Т. І. Вавринюк, доц. Т. С. Гарлицька, доц. В. А. Городецька, доц. С. С. Журба, доц. К. А. Качайло, доц. Н. Є. Коломієць, доц. О. О. Халік, доц. М. В. Цегельська, доц. Н. М. Шарманова, доц. Н. В. Яременко, ст. викл. Г. Г. Демиденко та ін.

До обговорення програми долучилися стейкхолдери: Лисенко Раїса Степанівна, директор Криворізького ліцею № 35 «Імпульс»; Максименко Валентина Володимирівна, директор Криворізької гімназії № 125; Попова Людмила Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України; Соловйова Тетяна Олександрівна, PhD, асистент кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; Чайка Оксана Ігорівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології та перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Запрошені на зустріч: роботодавець Цегельська Марина Валеріївна (член робочої групи), директор приватного позашкільного закладу «Освітній центр «Інтерклас», к. філол. н., доцент; учителі закладів загальної середньої освіти: Карнаух Валерія Володимирівна (член робочої групи), Широківський ліцей №1 Широківської селищної ради (вчитель української мови і літератури); Грицай Юлія Вікторівна, комунальний заклад «Криворізький ліцей «КОЛІЯ» Дніпропетровської обласної ради»; спеціаліст вищої категорії, старший учитель (українська мова і література); Мановицька Яна Валеріївна, Криворізька гімназія № 68 Криворізької міської ради; спеціаліст вищої категорії (англійська мова); Сербул Алла Миколаївна, Криворізька гімназія №75 Криворізької міської ради; спеціаліст вищої категорії, учитель-методист (українська мова і література, англійська мова), а також викладачі закладів фахової передвищої освіти: Бабенко Тетяна Павлівна, комунальний заклад «Криворізький фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради»; к. пед. н, викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист; Углицький Олександр Вікторович, комунальний заклад «Криворізький обласний фаховий музичний коледж» Дніпропетровської обласної ради»; викладач-методист вищої категорії.

Особливу увагу звернено на присутність студентів, які здобувають освіту на факультеті української філології і мають можливість висловити свої міркування щодо змісту і структури освітньої програми.

На цій зустрічі заслухали доповідь керівника робочої групи ОПП Наталії Миколаївни Малюги, яка виклала загальну інформацію із профілю представленого на обговорення проєкту, дала йому ґрунтовну характеристику, детально зупинившись на особливостях програми, прокоментувала придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання, чимало уваги приділила програмним компетентностям і програмним результатам навчання, умотивувала вибір компонентів освітньої програми психолого-педагогічної та методичної підготовки, а також науково-предметної підготовки. Доповідачка зауважила на тому, що пропонована освітньо-професійна програма є збалансованою, розроблена з урахуванням вимог проєкту Стандарту вищої освіти та запитів потенційних роботодавців, спирається на моніторинг, проведений серед студентів факультету української філології, які здобувають освіту за предметною спеціальністю 014.01, додатковою предметною спеціальністю 014.02. Ацентувала на тому, що у структурі освітніх компонентів відбулися зміни, уведено нові дисципліни, тепер, наприклад, студенти матимуть змогу вивчати курс «Українська стилістика і риторика», а це сприятиме засвоєнню риторичної культури, необхідної для роботи у школі, у спілкуванні з учнями і батьками, для виступів на методичних радах, перед широкою авдиторією. Наталія Миколаїна наголосила, що результати анонімного опитувнаня мали надзвичайну вагу під час роботи над програмою, а сам підхід до укладання освітніх компонентів з урахуванням думки здобувачів освіти є виправданим.

Після доповіді присутні мали змогу поставити запитання.

О. І. Чайка (доцент кафедри іноземної філології та перекладу НУБІПУ): Як цей проєкт програми 2023 року відрізняється від програми, яка була в 2021 році та, скажімо, 2016 році?

Керівник робочої групи з підготовки проєкту представленої програми Н. М. Малюга сформулювала чітку відповідь: Зміна освітніх компонентів відбувається у зв’язку із затребуваністю фахівців на ринку праці, аби забезпечити здобувачеві вищої освіти можливість стати конкурентоспроможним фахівцем. У 2016 році в методичному блоці були «Педагогіка вищої школи», «Психологія вищої школи», курси методики, у 2021 році – «Сучасні освітні парадигми та технології», «Психологічні засади управління навчальним процесом», «Методика викладання української мови та літератури у профільній школі», «Методика викладання англійської мови у профільній школі». Ми спираємося на проєкт нового стандарту і маємо готувати фахівця в галузі освіти не тільки у профільній школі. Атестація завершуватиметься видачею документа встановленого зразка про присудження ступеня магістра з кваліфікацією: магістр середньої освіти (українська мова і література, англійська мова та зарубіжна література), вчитель української мови і літератури, викладач закладу фахової передвищої, вищої освіти, вчитель англійської мови та зарубіжної літератури. Зрозуміло, ми маємо реагувати набором своїх компонентів. У тих програмах більша частина кредитів відводилася на написання кваліфікаційних робіт (їх було понад 20), потім ця кількість скоротилася, вони вивільнилися на дисципліни. На ці «вільні» кредити пропонуємо, наприклад, мовознавчу дисципліну «Стилістика української мови та риторика». Ми спираємося на нормативні документи, які надходять, відстежуємо тенденції, які панують в освіті, зважено працюємо над рекомендаціями. Окрім того, пройшовши попередню процедуру акредитації, ми дослухалися до тих зауважень, які нам виносили члени комісії, намагаємося їх врахувати. Сказане, зокрема, стосується практики, яку перенесено з 2-го семестру на 3-й, це було критичне зауваження.

Ю. В. Грицай (спеціаліст вищої категорії, старший учитель, навчальний заклад «КОЛІЯ»): 1 Які дисципліни міститимуть окремі змістові модулі, що готуватимуть здобувачів вищої освіти до реалізації позакласної роботи у профільній школі? 2. Які освітні компоненти формують інклюзивну, здоров’язбережувальну та проєктувальну компетентності?

Відповідь керівника робочої групи Н. М. Малюги: Якщо ми говоримо про інклюзивну, здоров’язбережувальну та проєктувальну компетентності, то у нашій програмі є такий програмний результат, записаний під номером 12. Його забезпечують компоненти першого блоку: «Сучасні методологічні парадигми», «Сучасні тенденції розвитку навчання української мови», «Сучасні тенденції розвитку навчання української літератури», «Сучасні методики та технології навчання англійської мови». Окрім того, вийшовши на педагогічну практику, здобувачі освіти зможуть себе перевірити і закріпити цей програмний результат навчання. Якщо ми говоримо про окремі змістові модулі, які готують здобувачів освіти до позакласної роботи, то до цих дисциплін психолого-педагогічної та методичної підготовки додаємо «Загальне мовознавство», «Новітні тенденції в сучасній українській  літературі», «Основи міжкультурної комунікації», «Сучасний світовий літературний процес» (цикл науково-предметної підготовки). Це програмні результати навчання 17-й і 28-й відповідно до основної і додаткової спеціальності. Дисципліни двох блоків забезпечують підготовку до позакласної роботи в освітньому закладі.

До обговорення долучилися В. В. Максименко (директор Криворізької гімназії № 125), Р. С. Лисенко (директор Криворізького ліцею № 135 «Імпульс»), Л. О. Попова (к. пед. н., доцент, старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАН України), Т. О. Соловйова (доктор філософії, асистент кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника). Усі стейкхолдери у своїх виступах зазначили, що рецензована освітньо-професійна програма «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти (галузь знань 01 Освіта / Педагогіка; спеціальність 014 Середня освіта; предметна спеціальність 014.01 Середня освіта (Українська мова і література); додаткова предметна спеціальність 014.02 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська)) відповідає основним критеріям якості вищої педагогічної освіти та може бути рекомендована до запровадження в освітньому процесі Криворізького державного педагогічного університету.

Своїми думками з присутніми поділилися члени робочої групи  з розробки проєкту, представленого на обговорення: З. П. Бакум (д. пед. н., професор кафедри української мови), С. І. Ковпік (д. філол. н., професор кафедри української та зарубіжної літератур), В. В. Карнаух (Широківський ліцей №1, вчитель української мови і літератури), А. Пугач (студентка групи УАФ-м-22); приділили увагу питанню якісних змін у програмі, розповіли про усунення висловлених під час попередньої акредитації зауважень.

Слово взяли присутні здобувачі освіти А. Чумаченко, В. Грубляк, Д. Пономаренко, А. Терещенко, які схвально відгукнулися про зміни у програмі, апелючи до таких моментів: комплексний іспит перенесено на
3-й семестр, це є умотивованим позитивним рішенням, адже студенти зможуть перевірити свої знання на практиці, а вже потім складати іспит; нова дисципліна «Стилістика англійської мови» є затребуваною, такою, що сприяє розвиткові комунікативних якостей особистості; дисципліна «Сучасні освітні парадигми та методологія педагогічних досліджень» є ефективною в прикладному аспекті виконання педагогічних досліджень, особливо під час написання магістерських робіт, і сам змістовий модуль цього освітнього компонента є потрібним. Студенти були одностайними у визнанні роботи з підготовки проєкту ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» продуктивною, а нової програми – студентоцентрованою.

Підтримали проєкт ОПП І. А. Салата (к. філол. н., доцент, завідувач кафедри англійської мови з методикою викладання), О. В. Гладка (к. пед. н., доцент кафедри англійської мови з методикою викладання), Н. Г. Мельник (к. філол. н., доцент, завідувач кафедри української та зарубіжної літератур), адже в ньому враховано сучасні підходи до підготовки фахівця, здатного розв’язувати складні спеціалізовані завдання й практичні проблеми в галузі освіти, що передбачає застосування теорій та методів освітніх наук і характеризується комплексністю й невизначеністю педагогічних умов.

У виступах О. І. Чайки (к. філол. н., доцент кафедри перекладу НАБІПУ), Т. П. Бабенко (к. пед. н., викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист, Криворізький фаховий медичний коледж), А. М. Сербул (спеціаліст вищої категорії, учитель-методист Криворізька гімназія №75) прозвучало, що проєкт освітньо-професійної програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти (предметна спеціальність 014.01 Середня освіта (Українська мова і література); додаткова предметна спеціальність 014.02 Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська)) відповідає основним критеріям якості вищої педагогічної освіти та після внесення змін за результатами обговорення може бути рекомендований до затвердження Вченою радою університету задля подальшого запровадження в освітньому процесі КДПУ.

До всіх присутніх звернулася декан факультету української філології Л. М. Семененко (канд. філол. наук, доцент), яка подякувала усім членам робочої групи, стейкхолдерам, гостям. Любов Миколаївна зазначила, що програму однозначно варто схвалити, адже вона сучасна, відбиває нові тенденції в освіті та в підготовці фахівців. Вибіркові дисципліни дають змогу студентам сформувати індивідуальну освітню траєкторію.

Після ґрунтовного обговорення ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» керівник робочої групи Н. М. Малюга висловила подяку за уважне, ретельне прочитання програми, бажання висловити свої думки, які варто обміркувати й взяти до уваги. До високоповажних зборів зі словами подяки звернулася й голова засідання завідувач кафедри української мови, проф. Ж. В. Колоїз, яка побажала всім сили, наснаги на подальшу роботу під мирним українським небом.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 83

11 квітня 2023 року відбувся науково-методичний семінар кафедри української та зарубіжної літератур факультету української філології, присвячений обговоренню проєкту освітньо-професійної програми «Українська мова і література, зарубіжна література» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (Українська мова і література).

Серед запрошених були науково-педагогічні працівники кафедри української мови, здобувачі першого (бакалаврського) рівня освіти, а також роботодавці та стейкхолдери: О.В. Шундрик, учитель зарубіжної літератури Криворізького ліцею №35 «Імпульс», А. М. Хомула, голова міського методичного об’єднання викладачів української мови та літератури, член оргкомітету Всеукраїнської олімпіади з української мови, викладач-методист, викладач вищої категорії ВСП «Криворізький фаховий коледж Державного університету економіки і технологій», Л.М. Горболіс, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Л.М.Тітаренко, консультант Центру професійного розвитку педагогічних працівників Криворізької міської ради.

Керівник робочої групи ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література» доктор філологічних наук, професор кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Іванівна Ковпік презентувала проєкт освітньо-професійної програми, сфокусувала увагу на меті та освітньому фокусі програми, наповненості її відповідними освітніми компонентами.

У процесі обговорення проєкту освітньо-професійної програми були висловлені побажання, рекомендації здобувачів вищої освіти, роботодавців, стейкхолдерів, практиків-професіоналів, які звернули увагу на формулювання змісту деяких освітніх компонентів, відзначили необхідність впровадження такої освітньо-професійної програми для перекваліфікації вчителів зарубіжної літератури різних закладів освіти м. Кривого Рогу, урізноманітнення змісту вибіркових дисциплін додаткової спеціалізації "Зарубіжна література". Учасники обговорення висловили зацікавленість можливостями проходження виробничої практики у закладах передвищої освіти здобувачами вищої освіти ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література» другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (Українська мова і література).

Отже,  обговорення проєкту освітньо-професійної програми «Українська мова і література, зарубіжна література» на науково-методичному семінарі кафедри української та зарубіжної літератур дозволить систематизувати висловлені пропозиції, що сприятиме подальшому вдосконаленню змісту ОПП.

Нагадуємо, що на сайті Криворізького державного педагогічного університету у вкладці «Навчання» оприлюднено проєкти освітньо-професійних програм другого (магістерсього) рівня факультету української філології, обговорення триває до 1 травня 2023 року.

Запрошуємо Вас до обговорення проєктів освітніх програм. Пропозиції можна надати у запропонованій формі або надіслати на електронну адресу першого проректора ([email protected]) чи навчально-методичного відділу ([email protected])

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 81

З результатами опитування студентів магістратури факультету української філології групи УПФм-22 можна ознайомитися за покликанням:

https://drive.google.com/file/d/1W7YpdUiQ63_pb4k9B51LPAOL9MnbTAgH/view?usp=share_link

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 60