16 травня 2025 року на факультеті української філології відбувся пам'ятний захід «ІСТОРІЯ ФАКУЛЬТЕТУ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ: ПИШАЄМОСЯ МИНУЛИМ, ТВОРИМО МАЙБУТНЄ (до 95-річчя КДПУ)».

Факультет української філології має давні традиції і вагомі досягнення. Факультет є структурним підрозділом університету, важливою складовою університетського організму, його душею і словом.

З вітальним словом виступила декан факультету, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Євгенівна Коломієць. Вона відзначила, що історія складається не лише з дат і подій, а перш за все з людей. Наш факультет – це простір, у якому формується українська думка. І це заслуга багатьох поколінь викладачів і студентів, які вкладали в цю справу час, натхнення і віру. Факультет завжди був і залишається стартовим майданчиком для багатьох історій успіху. Сьогодні серед наших випускників – викладачі вищих навчальних закладів, вчителі шкіл, методисти, менеджери, журналісти. Разом ми творимо важливу справу – підтримуємо й розвиваємо українське слово, зміцнюємо нашу культуру.

Модератор заходу – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Степанівна Журба.

Філологічний факультет мав від початку два відділення, одне з яких – «Українська мова й література», структурна одиниця Криворізького державного інституту профосвіти, розпочало свою діяльність із 1 жовтня 1930 року. Першим деканом філологічного факультету було призначено Марію Георгіївну Найдьонову.

У 30-40-ві роки постійно змінювалися не лише зміст, але й форми навчання, зміцнювалися зв’язки факультету зі школами й громадськими організаціями міста. На факультеті діяв літературний гурток, засвідчуючи рівнопотужний поступ літератури рідного краю.

Життя на факультеті було змістовним та насиченим, незважаючи на складні матеріальні умови.

З 1956 по 1982 рік факультет не функціонував.

У 1982 році було здійснено перший набір студентів на філологічне відділення факультету підготовки вчителів початкових класів. З 1984 року факультет  почав діяти як самостійна структурна одиниця.

Фундаторами відновленого факультету стали Юрій Олександрович Арешенков, Петро Іванович Білоусенко, Ганна Миколаївна Віняр, Микола Володимирович Вербовий, Лариса Олексіївна Донченко, Анатолій Васильович Козлов, Василь Микитович Скрипка, Микола Максимович Скиба, Лариса Борисівна Стрюк, Олександр Іванович Царук, Станіслав Миколайович Цетляк, Галина Федорівна Шаповалова, Валентина Василівна Явір. Усі вони зробили неоціненний внесок у розбудову факультету. Згадуємо їх як енергійних людей, висококомпетентних фахівців і викладачів, з яким цікаво було спілкуватися та отримувати корисну інформацію і знання. Наукові здобутки викладачів збагатили вітчизняну науку.

Однією із перших випускниць відновленого факультету була кандидат філологічних наук, доцент Любов Миколаївна Семененко, яка поділилася спогадами про студентські роки.

Період національного відродження України започаткував нову сторінку в історії нашого університету. Крім основної спеціальності «Українська мова і література», на факультеті було відкрито додаткові: психологія та мова і література (англійська). Пізніше запроваджено підготовку фахівців із додатковими спеціалізаціями «Редагування освітніх видань», «Шкільне бібліотекознавство, «Зарубіжна література» та спеціальністю «Історія». Випускники отримали відповідні додаткові кваліфікації.

Факультет української філології як структурний підрозділ університету, констатує нині потужний науково-педагогічний потенціал. Викладачі факультету мають наукові ступені доктора або кандидата наук, наукові здобутки, без яких українська наука була б збідненою; активність наукового пошуку свідчить про небайдужість до розвитку національної освіти й культури з опертям на традиції народної педагогіки й незгасний потяг до пізнання мікро- й макрокосмосу філологічної науки.

Кафедру української мови сформовано в 1986 році на основі кафедри методики викладання філологічних дисциплін. Кафедра української літератури була створена у 1982 році. 

Викладачі кафедр плідно працюють над створенням посібників для загальноосвітньої та вищої школи.

Колектив професіоналів-однодумців вкладає частку своєї праці й душі у розбудову і формування освіти в університеті й на факультеті.

Оксана Андріївна Остроушко, перший проректор університету, кандидат філологічних наук, доцент поділилася з нами своїм професійним досвідом та розповіла про те, з чого починався її викладацький шлях. 

Завідувачка кафедри української мови доктор педагогічних наук, професор Тетяна Михайлівна Мішеніна розповіла про наукові досягнення викладачів кафедри, організацію та проведення конференцій, видання збірників наукових праць викладачів і студентів.

Спогадами про навчання, перші роки роботи на факультеті, цікавими історіями поділилася доктор філологічних наук, професор Світлана Іванівна Ковпік. Вона розповіла про організацію та проведення Всеукраїнських та Міжнародних конференцій, видання збірників, про наукову школу під керівництвом доктора філологічних наук, професора Анатолія Васильовича Козлова. Було цікаво і приємно слухати про професійні лайфхаки.    

Завідувачка кафедри української літератури, кандидат філологічних наук, доцент Наталя Георгіївна Мельник окреслила основні досягнення кафедри, згадала незабутні роки студентства і викладачів. Закцентувала увагу на науковій діяльності одного з представників шістдесятництва, колишнього викладача кафедри, кандидата філологічних наук, доцента Василя Микитовича Скрипки.

Наші студенти завжди відрізнялися оригінальністю та різноманітністю ідей, сміливістю їх реалізації. Яскравою подією у житті студентів були творчі конкурси самодіяльності «Студентська Весна».

Частими на факультеті стали зустрічі з українськими письменниками: Григорієм Гусейновим, Любов'ю Барановою, Інною Доленник, Сергієм Чаніним, Максом Кідруком, Мар'яною Кіяновською, Дмитром Стусом, Юрієм Андруховичем, Сергієм Жаданом.

У 90-ті роки на факультеті виходила газета «ФілоФакс». Нині періодичним є збірник художніх творів викладачів і студентів «НавКоло» (вийшло 5 випусків).

За час навчання студентська молодь має змогу розвивати науковий потенціал, брати участь у студентських конференціях, Всеукраїнських та міжнародних конкурсах, продемонструвавши свої напрацювання з різноманітних актуальних проблем сучасної лінгвоукраїністики та світової літератури.

Академічну мобільність здобувачі освіти реалізують у міжнародних проєктах – «Осіння та зимова школи» Варшавського університету (Польща), спільному проєкті Криворізького та Ніредьгазького університетів (Угорщина).

Здобувачі освіти є активними учасниками студентських онлайн-курсів з цифрової української філології, сучасної української літератури, організованих Єнським університетом ім. Ф. Шиллера, за підтримки DAAD.

За всю історію факультету підготовлено більше, ніж 4 000 вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, англійської мови, історії, психологів закладів освіти, бібліотекарів, редакторів різних видань, які працюють у сфері освіти, масмедіа, органах правопорядку, ведуть перекладацьку діяльність.

Факультет української філології пишається своїми освітніми традиціями і на їх основі творить нову історію, авторами якої є сьогоднішні здобувачі вищої освіти.

Ми щиро вітаємо нашу alma mater з ювілеєм. Бажаємо нових звершень і щасливого  майбутнього.

Покликання на презентацію https://www.canva.com/design/DAGnDl4_eCQ/yO56QCEDi98R6IgLrqQtaQ/edit

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 258

Щороку у третій четвер травня Україна відзначає День вишиванки — свято єдності та патріотизму. У нашому університеті ця урочистість стала яскравим і натхненним проявом любові до національних цінностей.

Факультет традиційно підтримує українські звичаї, і День вишиванки — гарна нагода ще раз об'єднатися довкола спільних цінностей. Студенти, викладачі, випускники факультету прийшли до університету у вишиванках, перетворивши навчальний заклад на справжню галерею національного вбрання.

Цього року університет святкує 95-річний ювілей, тому в рамках святкування було проведено флешмоб «95 років КДПУ», у якому взяли участь близько 200 осіб.

Важливо, що у флешмобі взяли участь випускники та вчителі української мови та літератури освітніх закладів міста

 Святкування минуло без зайвого офіціозу, але з великою повагою до традицій. Саме в такій формі — щирій і природній — вишиванка і далі житиме в нашій культурі.

Цей день ще раз нагадав усім, що вишиванка — не просто елемент одягу, а справжній символ ідентичності, духовності й сили українського народу.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 273

15 травня 2025 року викладачі факультету української філології доц. В. А. Городецька, доц. І. М. Онікієнко, доц. Н. В. Яременко взяли участь у щорічних заходах університету, присвячених Дню науки.

Цей день – чудова нагода відзначити важливість досліджень та інновацій у нашому житті, оскільки розуміння важливості наукового розвитку країни відіграє вирішальну роль для розвитку самого суспільства.

На заході були присутні завідувач кафедри української мови, проф. Т. М. Мішеніна, д. філол. н., проф. Л. А. Білоконенко, к. філол. н., доц. Г. Г. Асмаковська.

У мовознавчій секції кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Вероніка Анатоліївна Городецька презентувала тему «Інноваційні процеси в сучасній українській мові (лексичний і граматичний аспекти)». Доповідачка звернула увагу на тематичні групи новотворів, інновації суспільно-політичного характеру, акцентувала на особливостях нової економічної лексики, новітніх лексемах у науково-технічній сфері, словах, пов’язаних з комп’ютерними технологіями, професійних неологізмах, нових словах з галузі мистецтва, культури і розваг, у сфері спорту та медицини, розглянула їх словотвірний потенціал.

Вероніка Городецька у своїх мовознавчих коментарях та узагальненнях повсякчас зверталася до процесу наукового осмислення різноманітних лінгвальних явищ, пропонуючи сформулювати мету наукового дослідження з тої чи тої теми. Не менш цікавим для наукової дискусії є розуміння й витлумачення поняття «мовна картина світу». Досить яскраво таку складну й багатоаспектну тему можна представити через аналіз топонімічних назв, зокрема звернувшись до мовних фактів у системі гідронімів тюркського походження на півдні України. Вероніка Анатоліївна доступно й компетентно висвітлила причини та наслідки панування слів-тюркізмів, вказала на вплив та поширення в топонімічній системі української мови. Так, на основі мовного фактичного матеріалу зроблено спробу «зламу» тюркського мовного коду та доведено, що наші культури такі далекі й такі близькі водночас.

На прикладах фразеологічного багатства мови, а також текстів сучасної української літератури Вероніка Городецька продемонструвала особливості мовної картини світу українців, акцентувавши на мовомисленні митців художнього слова, а саме: С. Жадана, Ю. Андруховича, С. Андрухович, М. Матіос, О. Забужко. Як професійний граматист, Вероніка Анатоліївна уміло зорієнтувала присутніх у тих аспектах синтаксичної організації текстів українських письменників, де відображено унікальність їх світогляду.

Учасники секційного зібрання висловили своє позитивні враження від прослуханої інформації, радо ставили питання, вели науково-методичний діалог.

Літературознавча секція була представлена двома цікавими темами: «Стилі, жанри та тематичний діапазон СУЛ: крок до науки» – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Наталя Володимирівна Яременко, «Стилі, жанри та тематичний діапазон сучасної української літератури в контексті концепції Нової української школи» – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Інна Миколаївна Онікієнко.

Інна Миколаївна Онікієнко окреслила загальні тенденції розвитку української літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст., зокрема акцентувала на українській літературі 90-х років ХХ століття як репрезентанті ідентичности, на постмодернізмі як культурному явищі, притаманному насамперед мультикультурам та його особливостях. Неабияк зацікавив слухачів аналіз українського поетичного андеѓраунду, який виразився у творчості представників літературних угруповань, як-от: БУ–БА–БУ (Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець), Нова деѓенерація (Іван Андрусяк, Степан Процюк, Іван Ципердюк), ЛуГоСад (Іван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський).

Дослідження того, яким є вираження естетики постмодернізму у творчості Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Оксани Забужко не залишив байдужим вчителів-практиків, оскільки ці персоналії української літератури є легендами як в Україна, так і за кордоном. Окремим важливим аспектом дослідження сучасної української літератури є аналіз метамодернізму у творах, присвячених Українському Майдану, а також російському вторгненню 2014 і 2022 рр. Найбільшого обговорення отримали теми «Поезія і проза про боротьбу українського народу під час російсько–української війни» та «Кримські татари та українці в сучасній українській літературі».

На особливостях побудови наукової роботи зосередилася у своїй презентації Наталя Володимирівна Яременко. Наукове осмислення стилів, жанрів та тематичного діапазону сучасної української літератури є важливим напрямом літературознавчих досліджень, оскільки сучасна українська література є об’єктом пильного наукового інтересу. Як відомо, її стильове розмаїття, жанрова палітра та тематична багатогранність відображають складні соціокультурні трансформації в Україні кінця XX – початку XXI століть. Варто зауважити, що у вчителів-практиків неабиякий інтерес викликає потреба у правильному формулюванні теми наукового дослідження, мети, завдань (так званий науковий апарат) і загалом у визначенні чіткої структури плану. Важливо підкреслити, що було озвучено принципи академічної доброчесности, яких мають дотримуватися всі науковці та учасники освітнього процесу.

Викладачі факультету провели плідні дискусії, відповідали на питання присутніх, надихали сприймати українське слово серцем, читати тексти, аналізувати їх, залучати до цього процесу учнівську молодь. Учительська авдиторія відзначила високий рівень організації та проведення заходу, актуальність розглянутих тем, надихнулася особливою науковою атмосферою. Проведені зустрічі вкотре доводять важливу роль науки в суспільстві та необхідність залучення вчительської спільноти  до обговорення нових наукових проблем.

Нехай такі наукові заходи надихають нові покоління допитливих педагогів, учителів-словесників на захопливі наукові звершення!

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 240

У межах інформаційно-роз’яснювальної роботи 15 травня 2025 року на факультеті української філології відбулася зустріч із здобувачами вищої освіти 4 курсу.

 На зустрічі надано актуальну інформацію про умови вступу, новації вступної кампанії 2025 року. Під час заходу розглянуто терміни реєстрації на вступні іспити та можливості підтримки, яку пропонує університет: підготовчі курси, консультації, доступ до інформаційних ресурсів.

Наголошено на важливості своєчасної підготовки до ЄВІ та ЄФВВ.
Зустріч продемонструвала готовність університету надавати всебічну підтримку здобувачам освіти.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 193

Чому ми нині говоримо про актуальні питання україністики в контексті європейської та світової писемності та культури? Відомо, що десятиліттями вороги української нації прагнули переписати історію. Починаючи від повномасштабного лютневого вторгнення 24.02.2022, у режимі 24 / 7 агресор спотворює правду й перевидає підручники не лише з історії, а й словесності на окупованих українських територіях. А відтак наукові розвідки мовно-літературної царини, у яких засвідчено вагу національної мови, літературні традиції та культурну площину нашого життя, набувають особливої актуальності в наш буремний час. 

14 травня 2025 року на факультеті української філології відбулися ВСЕУКРАЇНСЬКІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ. Така цікава й небуденна наукова подія зібрала у спільному академічному просторі здобувачів освіти з різних куточків України. Свої наукові здобутки репрезентували молоді дослідники, які представляти такі заклади вищої освіти, а саме: Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Український католицький університет (м. Львів), Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Хмельницький національний університет і Криворізький державний педагогічний університет, а також заклади загальної середньої освіти: КЗО «Криворізький ліцей «КОЛIЯ» Дніпропетровської обласної ради, Криворізький Центрально-Міський ліцей Криворізької міської ради, Криворізький природничо-науковий ліцей Криворізької міської ради.

Модератор заходу – відповідальна за науково-дослідницьку роботу студентів факультету української філології, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова.

Наукові читання – це добра нагода для осмислення духовного заповіту видатних слов’янських просвітителів, рівноапостольних св. Кирила та Мефодія, які, не забуваймо, послужили становленню культури українців у часи Русі-України і продемонстрували сучасникам і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена ідеєю отримання нових знань і християнською любов’ю до освіти, науки, дає щедрі плоди, здатні служити людям упродовж тисячоліть. Саме тому наші традиційні зустрічі як та вшанування спадщини святих Кирила і Мефодія допомагають розбудувати українську словесність і установити справедливу історичну істину, якби не намагався спотворити її ворог, і відповісти на ідеологічно-культурні виклики ХХІ століття.

До учасників заходу зі словами привітання звернулася декан факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Євгенівна Коломієць, яка подякувала всім присутнім за науковий поступ, указала на важливість подібних заходів для здобувачів освіти в такий складний для країни час.

Привітала молодих дослідників завідувач кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету, доктор педагогічних наук, професор Тетяна Михайлівна Мішеніна, висловивши глибоку повагу до колег закладів вищої освіти, колег, які долучилися до спільного наукового пошуку. Тетяна Мішеніна зазначила, що здобувачі освіти відкривають нині безобрійні дискурси слова, усі свої зусилля спрямовують у пізнання стихії Слова, уконтекстовують в суспільне буття як сфери світоглядного осмислення духовну високість через власний здобуток.

З вітальним словом до молодих дослідників філологічної царини звернулися присутні на заході представники вишу-партнера.

Теплі слова подяки й підтримки прозвучали від декана гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету к. пед. н., доц. Нелі Володимирівни Подлевської, яка високо оцінила рівень проведення Всеукраїнських наукових читань і побажала успіхів усім учасникам.

З натхненними словами про наукові досягнення студентів та віру в Перемогу України привітав учасників зібрання професор кафедри української філології Хмельницького національного університету, доктор філологічних наук, професор Михайло Миколайович Торчинський.

Подякували за можливість узяти участь у Всеукраїнських наукових читаннях, відзначивши, що це не перші такі наукові зустрічі, доцент кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, к. філол. н., доцент Олена Володимирівна Дуденко, к. філол. н., доц., доцент Українського католицького університету Оксана Сергіївна Таран.

Активна участь студентів у наукових читаннях стала платформою для обміну ідеями та результатами досліджень, оскільки кожен виступ вирізнявся оригінальністю й актуальністю представлених доповідей.

1. Комп’ютерний контент-аналіз вияву сексизму в мемах

Поломяна Юлія – студентка IІІ курсу гуманітарного факультету Українського католицького університету (наук. керівник: к. філол. н., доцент Українського католицького університету Оксана Сергіївна Таран). 

2. Інфінітив-додаток: відмежовуємо від присудка (на матеріалі роману Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону»)

Прижбило Юлія – студентка IІІ курсу факультету філології та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (наук. керівник: к. філол. н., доцент, доцент кафедри української мови та методики її навчання Олена Володимирівна Дуденко).

3. Переклад дубляжу в цифрову епоху: виклики для професії перекладача

Храпак Анастасія – студентка IІІ курсу гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету (наук. керівник: викладач кафедри слов’янської філології  Зоряна Ігорівна Шаховал). 

4. Художня інтерпретація сучасних реалій війни в романах Світлани Талан «Ракурс», «Повернутися дощем», «Оголений нерв» 

Бондар Катерина – магістрантка І курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Степанівна Журба). 

5. Особливості перекладу термінів медичної термінології (на матеріалі серіалу “The Good Doctor”)

Томків Вікторія – студентка ІІІ курсу факультету психології та соціального захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри іноземних мов та перекладознавства Олександра Святославівна Пальчевська).

6. Особливості перекладу дискурсу тактичної медицини на матеріалі Tactical Combat Casualty Care Handbook та Підручника тактичної бойової допомоги потерпілим

Навроцька Єлизавета – студентка ІІІ курсу факультету психології та соціального захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри іноземних мов та перекладознавства Олександра Святославівна Пальчевська). 

7. Особливості ольфакторних образів у романі Орести Осійчук «Абрикосова книгарня»

Алейникова Анастасія – учениця 11 класу Криворізького Центрально-Міського ліцею (наук. керівник: Олена Миколаївна Ходакова). 

8. Сенсорна лексика в концептосфері роману «Кава з кардамоном» Йоанни Ягелло

Михайленко Поліна – учениця 11 класу КЗО «Криворізький ліцей «КОЛIЯ» Дніпропетровської обласної ради» (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова)

9. Особливості перекладу технічних термінів в інструкції TESLA Model 3 (2020)

Цекот Вікторія – студентка ІІІ курсу факультету психології та соціального захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри іноземних мов та перекладознавства Олександра Святославівна Пальчевська). 

10. Архетипи у мовотворчості Ліни Костенко

Антоненко Єлизавета – студентка IІ курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова). 

11. Особливості перекладу текстів на релігійну тематику

Гатала Оксана – студентка ІІІ курсу факультету психології та соціального захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри іноземних мов та перекладознавства Олександра Святославівна Пальчевська). 

12. ДУША і  СЕРЦЕ в польській пареміології

Марченко Анна – учениця 10 класу КЗО «Криворізький ліцей «КОЛIЯ» Дніпропетровської обласної ради» (наук. керівник: наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова).

13. Лінгвістичні засади навчання лексикології та фразеології

Євтушенко Світлана Валентинівна – магістрантка І курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: доктор педагогічних наук, професор Зінаїда Павлівна Бакум).

14. Фразеологічний словник родини

Мариненко Анастасія – студентка І курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук.  керівник: наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова).

15. Лист як композиційний принцип організації текстової структури роману Катерини Бабкіної «Мам, пам’ятаєш?»

Ахмедова Вікторія – студентка IІ курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Степанівна Журба).

16. Львів як лінгвокультурний текст: поліфонія минулого й сьогодення

Андрейціва Ангеліна – учениця 10 класу Комунального закладу освіти «Криворізький ліцей «КОЛIЯ» Дніпропетровської обласної ради» (наук. керівник: наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова).

17. Вираження естетичних позицій постмодернізму в поетичних збірках Сергія Жадана «Балади про війну та відбудову» та «Динамо Харків»

Антоненко Юлія – магістрантка І курсу Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української та зарубіжної літератур Інна Миколаївна Онікієнко). 

18. Пейоративи в сучасному медіапросторі

Лисицина Софія – студентка ІІІ курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук.  керівник: наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова).

19. Застосування цифрових технологій і маніпулятивних інструментів медіа в сучасному трилері

Прокопенко Олександра – студентка IV курсу факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету (наук. керівник: наук. керівник: к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова).

Учасники мали змогу багатоаспектно обговорити мовознавчі проблеми, пов’язані з дискурсивним, лінгвокультурологійним, комунікативно-прагматичним потенціалом українознавчих студій, які мають потужний європейський і світовий вектор, та про інші філологічні питання, що інтерпретують українське слово в контексті сучасного світового мовознавства, літературознавства й перекладознаавства.

Дякуємо учасникам Всеукраїнських читань за активну участь та ґрунтовні доповіді, а їхнім науковим керівникам – за просвітницьку та ідейно-наукову роботу.

Бажаємо всім молодим дослідникам широкої наукової ходи! Надихаймося українським Словом, літературою та культурою українців. Недарма в ліричних текстах Ліни Костенко теж вбачається нелегка, але цікава дослідницька праця здобувачів освіти:

Вже зірочки на чорнім оксамиті

Чумацьким Шляхом розсипають сіль.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 227

08 травня 2025 року на факультеті української філології відбулася година спілкування, присвячена Дню пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни. У цей пам’ятний день Україна вшановує жертв Другої світової війни (1939–1945 рр.). Цей день був офіційно встановлений у 2023 році, щоб висловити солідарність з європейськими країнами у збереженні пам’яті про цю жахливу сторінку історії людства.

Студенти мали змогу ознайомитися з інформаційними матеріалами, які були підготовлені Інститутом національної пам’яті і які акцентують на ролі України у Другій світовій війні, втратах і жертвах, мужності й героїзму українців. На захід, крім здобувачів освіти, долучилися декан факультету української філології, доцент Наталія Коломієць, заступник декана, доцент Любов Семененко, модератори – доценти кафедри української мови Наталя Шарманова, Ганна Асмаковська.

День пам’яті та перемоги нагадує про те, що Друга світова війна стала можливою через змову двох тоталітарних режимів – націонал-соціалістичного в Німеччині та комуністичного в Радянському Союзі – і через бездіяльність світових лідерів у боротьбі з агресією. Протягом 1939–1945 років обидва ці режими скоїли численні злочини проти людяності, воєнні злочини та акти геноциду на території України, що призвело до величезних втрат серед українців, євреїв, кримських татар та інших народів, які проживали в межах сучасної України.

Українці сьогодні мужньо протистоять російській агресії, захищаючи не лише свій суверенітет, а й усієї Європи, відкриваючи шлях до стабільного миру та нової, справедливої системи світової безпеки. Ключовою умовою для цього є перемога над росією, повернення Україні її територіальної цілісності та запобігання майбутнім актам агресії російського імперіалізму проти будь-якої країни у світі. В умовах нинішньої агресії єдиний спосіб відновити мир – це здолати загарбника. Пам’ятаймо, що Перемога – результат титанічних зусиль, втрат, життів людей, які не бояться чинити супротив ворогові.

Здобувачі освіти не залишилися байдужими до почутого, радо ділилися власними думками, розмірковували про події 80-річної давнини і сучасний кровопролитний наступ рашизму на українські землі, українську ідентичність, та волю.

Пам’ятаємо! Перемагаємо!

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 279

Чи можна вважати актуалізацію штучного інтелекту однією з передумов якісних змін у сучасному житті і професійному становленні здобувачів освіти?

Чи дійсно в галузі вищої освіти важливими є принципи використання і ролі ШІ в управлінні освітнім і навіть адміністративним процесами, як стверджують про це його дослідники?

Яким чином можна застосувати штучний інтелект, власне, у лінгвістичній царині?

Над цими та подібними питаннями змогли поміркувати всі, хто побував 24 квітня 2025 року на міжвузівській студентській платформі «МИ – ВАМ, ВИ – НАМ». Другий день поспіль майбутні словесники і перекладачі нашої Альма-матері беруть участь у науково-практичному семінарі, який у межах академічної співпраці об’єднав здобувачів вищої освіти і викладачів декількох українських вишів: Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Черкаського державного технологічного університету, Маріупольського державного університету і Криворізького державного педагогічного університету.

Як і на попередньому заході, на зустріч зі студентською молоддю завітали декан факультету української філології, доц. Наталія Коломієць, заступник декана з навчальної роботи, доц. Любов Семененко і декан факультету іноземних мов, доц. Катерина Гостра, а також викладачі обох філологічних факультетів КДПУ.

Усі учасники семінару долучилися до студентської платформи «МИ – ВАМ, ВИ – НАМ», яка не залишила байдужими кожного і кожну з присутніх та на якій цікаво, в інтерактивній формі розглядалися питання щодо використання штучного інтелекту (ШІ – з англ. АІ, скорочення від Artificial Іntelligence) у мовознавстві і загалом в освітньому процесі. 

Попри те, що на сьогодні спостерігаються кардинально протилежні погляди на ШІ і серед теоретиків цього явища, і серед практиків – від запаморочного захвату і до розгромної критики, точніше заперечення використання ШІ в різних суспільних сферах, і зокрема в гуманітарних, як-от у мовознавстві, – здобувачі освіти представили власний погляд на проблему і розкрили низку переваг у розробленні системи персоналізованого навчання з використанням ШІ у досягненні дослідницької мети і завдань.

Активні учасники студентської платформи не просто здійснили огляд останніх досліджень із залучення великих мовних моделей (ChatGPT, GitHub Copilot, GEMINI, CLAUDE, Leonardo AI, DEEPSEEK i подібних генеративних інструментів) у процес професійної підготовки майбутніх філологів, а провели воркшоп із використанням різних інструментів у роботі з текстом, графічною інформацією та зображеннями. Обґрунтовували по-своєму доцільність використання ШІ задля підвищення рівня продуктивності студентських робіт і творчих проєктів, вияву при цьому індивідуалізації освітнього, наукового, мистецького простору та формуванню цифрових компетенцій у студентів тощо.

Відповідно, здобувачі вищої освіти презентували потужні можливості застосування ШІ в лінгвістичних пошуках та розробленні власних мовознавчих проєктів, підготовлених за допомогою різноманітних інструментів штучного інтелекту.

ШІ і ЛІНГВІСТИКА, виявляється, поєднувані! Тільки з великим бажанням створити власний мовознавчий проєкт, грамотно сформульованими запитами і вправним відбором інформації в роботі з мовними моделями.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 404

23 квітня 2025 року здобувачі вищої освіти факультету української філології та факультету іноземних мов доєдналися на гостьову лекцію «КЕТи, які вони є», яку прочитала доцент кафедри прикладної лінгвістики та перекладу,  к. філол. н., доц. Леся Олександрівна Гречуха.

Зустріч відбулася у межах науково-практичного семінару, проведеного в рамках співпраці Криворізького державного педагогічного університету із Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності, спільно із Маріупольським державним університетом і Черкаським державним технологічним університетом. На лекції були присутні також викладачі обох факультетів на чолі з деканом факультету української філології, доц. Наталією Євгенівною Коломієць, заступником декана з навчальної роботи, доц. Любов’ю Миколаївною Семененко і деканом факультету іноземних мов, доц. Катериною Вікторівною Гострою.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 435

23 квітня 2025 року на факультеті української філології відбулася зустріч здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з гарантами ОП другого (магістерського) рівня вищої освіти – Світланою Ковпік (доктор філологічних наук, професор кафедри української та зарубіжної літератур, гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література), Наталією Малюгою  (кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова»).

Гаранти освітніх програм познайомили здобувачів вищої освіти зі змістом, структурою освітніх програм, акцентували увагу на кваліфікації та освітніх компонентах, відзначили те, що обидві освітні програми рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 21.11.2023 р., протокол № 17 (46) отримали сертифікати про акредитацію освітніх програм, які дійсні до 01.07.2029 р.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 403

09 квітня 2025 року на факультеті української філології відбулася інформаційна зустріч зі студентами 4 курсу з питань літньої сесії, підсумкової атестації та вступу до магістратури.

На зборах були присутні декан факультету доцент Наталія Євгенівна Коломієць, заступник декана з навчальної роботи доцент Любов Миколаївна Семененко, доцент кафедри української та зарубіжної літератур, куратор груп УМЛ-21, УАФ-21 Світлана Степанівна Журба. Ця зустріч мала на меті зорієнтувати здобувачів освіти з графіком освітнього процесу, акцентувавши на ключових термінах навчання та екзаменаційної сесії, оскільки деякі дисципліни мають бути складені достроково. Окрему увагу звернули на особливості проведення підсумкової атестації здобувачів вищої освіти: окреслено дати оглядових лекцій, тестування з психолого-педагогічної підготовки, особливості комплексних екзаменів для кожної спеціальності.

Важливою складової професійного успіху є завершеність вищої освіти, а відтак для студентів, які закінчують навчання на бакалавраті, пріоритетним є вступ до магістратури. На цьому питанні наголосила Любов Миколаївна, озвучивши важливу інформацію про кваліфікацію, яку здобувачі освіти отримують після завершення магістратури, специфіку й терміни вступних випробувань, а також наявність бюджетних місць, що також є суттєвим чинником для рішення студентів здобувати освіту за другим (магістерським) рівнем.

Декан факультету Наталія Євгенівна акцентувала на універсальності філологічної освіти і можливостях працевлаштування. Випускники факультету української філології проявляють себе в різних сферах, адже, окрім традиційних для філолога «варіантах кар’єри», таких як вчитель, викладач, науковець, перекладач, цікавими та перспективнішими є можливості професійного розвитку в суміжних з філологією сферах, а саме: секретар, журналіст, редактор, коректор, копірайтер, працівник у культурних і мистецьких центрах, музеях, фондах або фундаціях гуманітарного спрямування тощо. 

Реалізувати мрії про вдалий професійний старт можуть усі здобувачі освіти, випускники-бакалаври, посиливши свої фахові знання у процесі освоєння магістерських освітньо-професійних програм:

«Українська мова та література, зарубіжна література» – гарант: д. філол. н., професор Світлана Іванівна Ковпік

«Українська мова та література, зарубіжна література. Англійська мова» – гарант: к. філол. н., доцент Наталія Миколаївна Малюга.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 466