Липень — особливий місяць для кожного випускника. Саме в цю пору в університетах України традиційно відбувається вручення дипломів бакалавра — символу наполегливої праці, досягнень і нових можливостей.

Урочисте вручення дипломів випускникам факультету української філології КДПУ відбулося в теплій і піднесеній атмосфері. З вітальним словом до присутніх звернулися декан факультету Наталія Коломієць, заступник декана Любов Семененко, завідувач кафедри української мови Тетяна Мішеніна, завідувач кафедри української та зарубіжної літератур Наталя Мельник, куратор групи УПФ-21 Ксенія Качайло, інспектор факультету Алла Доленко. Вони відзначили належний рівень підготовки цьогорічних випускниць, їхню активну участь у науковому, творчому та громадському житті університету.

Випуск філологів цього року має особливе значення — він відбувається в умовах повномасштабної війни, коли кожен день вимагає стійкості, мужності та віри в майбутнє. Навчаючись під звуки сирен, дистанційно, студентки факультету довели: слово не зламати. Їхній випуск — це символ незламності українського духу та сили освіти, яка триває навіть у найважчі часи. З теплотою згадали студентку факультету Дар’ю Оніну, яка б теж отримувала сьогодні диплом, але загинула навесні під час обстрілу міста.

Проте, кожна випускниця, отримуючи диплом, випромінювала радість і водночас смуток — адже позаду залишаються студентські роки, які стали незабутньою частиною життя. Після офіційної частини — фото з викладачами, обійми з одногрупницями, які за ці роки стали справжніми подругами, і, звісно, плани на майбутнє. Дехто вже визначився з подальшою магістерською програмою, інші — готуються до роботи в школі, ЗМІ чи перекладацькій сфері. Проте всіх об’єднує одне — любов до слова.

Вручення дипломів стало не крапкою, а комою — новим етапом для тих, хто обрав шлях філолога. Попереду — магістратура, педагогічна діяльність, викладання чи журналістика.

Бажаємо успіху випускникам!

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 203

20 червня 2025 року на факультеті української філології відбулася спільна для всіх курсів кураторська година «Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій та воєнного стану», присвячена питанням безпеки здобувачів освіти в літній період.

До заходу приєдналися викладачі кафедри української мови, кафедри української та зарубіжної літератур, серед яких були присутні куратори груп і декан факультету української філології, доцент Наталія Євгенівна Коломієць.

Модератор –  к. філол. н., доцент кафедри української та зарубіжної літератур Наталя Володимирівна Яременко.

У процесі обговорення теми зустрічі було акцентовано, що головним пріоритетом є безпека життя людини в період війни. Наталя Володимирівна наголосила: усі дії та рішення в умовах надзвичайних ситуацій повинні бути спрямовані на збереження життя. Задля створення безпечних умов літнього відпочинку варто дотримуватись вказівок та інструкцій місцевої влади, рятувальних служб і військових. Не зайвим є нагадування про важливість взаємодопомоги у складних ситуаціях, оскільки готовність надати допомогу тим, хто її потребує, є ознакою особистості з високим рівнем емпатії. Однак варто зважити свої дії, аби надзвичайна подія не загрожувала власній безпеці.

Окрему увагу було звернено на питання, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними предметами, вказано на місця їх знаходження, а також надано рекомендації щодо того, як розпізнати вибухонебезпечний предмет. Здобувачі освіти факультету ознайомилися із заборонами при виявленні вибухонебезпечних предметів.

Цікавим і корисним стало відео «Як поводитись при виявленні невідомих предметів», яке студенти мали змогу переглянути на зустрічі. Не оминули на кураторській годині й питання про правила поведінки на водних об’єктах. Інтерактиву додала вікторина з безпеки, яка сприяла активізації міркувань, аналізу отриманої інформації.

Безпека життєдіяльності є критично важливою для збереження здоров'я людини, особливо у воєнний час, оскільки вона охоплює вміння і навички, необхідні для адекватних дій у непередбачуваних та загрозливих обставинах. Викладачі факультету переконані, що кураторські години на важливі суспільні та здоров’язбережувальні теми є надзвичайно корисними й актуальними, сприяють захисту життя здобувачів освіти, надаючи силу та знання протистояти будь-яким загрозам.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 369

На факультеті української філології триває  атестація здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня.

Студенти групи УАФ-21 успішно завершили свою освітньо-професійну програму і, долаючи труднощі екзаменаційного напруження, демонструють високий рівень підготовки, фаховий розвиток, реалізують практичні вміння та навички, здобуті за 4 роки навчання в університеті. Вони склали комплексний екзамен з української мови, української та зарубіжної літератур, психолого-педагогічної та методичної підготовки, підтвердивши свою кваліфікацію в обраній галузі. Державна екзаменаційна комісія належно оцінила їхні теоретичні відповіді, володіння мовним матеріалом, уміння аналізувати твори художньої літератури, розв’язувати складні лінгвістичні та літературознавчі проблеми, а також методичну компетентність.

Завдяки цим досягненням усім випускникам було присвоєно кваліфікацію бакалавра середньої освіти. Після проведених екзаменів викладачі кафедри української мови і кафедри української та зарубіжної літератур переконані, що студенти-філологи готові до подальшого професійного зростання і продовження навчання в магістратурі.

Вітаємо здобувачів освіти з успішно складеними іспитами і присвоєнням кваліфікації бакалаврів освіти (українська мова і література), вчителів української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 347

Факультет української філології отримав лист-подяку від Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина) як офіційний підсумок співпраці в межах Єнського проєкту, що засвідчує успішність зовнішньої академічної мобільності здобувачів освіти та викладачів.  

З 2022 року Єнський університет разом з українськими університетами-партнерами, а також ЗВО в інших країнах організував онлайн-програми навчання, призначені для студентів з України. Студентська програма надавала можливість отримати одну з 40 стипендій по 800 євро (40 місць на семестр).

Програма була розрахована на студентів українських університетів – бакалаврів і магістрів, які цікавляться прикладними аспектами лінгвістики та сучасними проблемами літературознавства, корпусною та комп’ютерною лінгвістикою. Здобувачі освіти мали змогу вибрати від 1 до 3 курсів. Кожний курс оцінювався в кредитах ECTS (залежно від курсу 3 або 4 кредити).

Під керівництвом лекторів Ольги Каніщевої, Марії Шведової, Василя Старка опановано курси «Методи та лінгвістичні ресурси для опрацювання природної мови, «Комп’ютерна лексикографія», «Морфологічний аналіз», «Вилучення іменованих сутностей з текстової інформації», «Вступ до комп’ютерної лінгвістики для філологів», «Корпусна лінгвістика». Здобувачі освіти Оксана Гребень, Юлія Родзінська, Катерина Риндич, Ярослава Примаченко, Марина Усачова, Дмитро Решетніков отримали сертифікати та схвальні відгуки викладачів за результатами своєї роботи.

https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti/shist-kursiv-z-cifrovoji-ukrajinskoji-filologiji-2022

У 2023 році в межах участі в міжнародному освітньому проєкті «Ukraine digital – Україна цифрова: забезпечення академічної успішності під час кризи» онлайн-курси з цифрової української філології на базі Єнського університету прослухали Віталіна Задорожна, Анна Колеснік, Тетяна Куртекова, Яна Шаповал, Дар’я Борис, Оксана Гребень, Роман Кучма, Олександра Прокопенко, Марина Усачова, Дмитро Решетніков.

Досвідчені лектори Соломія Бук (Львівський національний університет імені Івана Франка), Людмила Дика (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), Вікторія Жуковська (Житомирський державний університет імені Івана Франка), Сергій Фокін (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Наталія Чейлитко (Єнський університет імені Фрідріха Шиллера) зреалізували вивчення таких курсів, як-от: «Вступ до прикладної лінгвістики», «Діалекти в епоху комп’ютерних технологій: функціонування, дослідження та збереження», «Корпусна лінгвістика». Партнер проєкту Український католицький університет забезпечив курс «Сучасна українська література»  (Уляна Ірха, Наталія Гришальова).

https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti/studentski-kursi-z-cifrovoji-ukrajinskoji-filologiji-2023

У 2024 році успішно реалізовано курс «Корпусна лінгвістика» від партнера Єнського проєкту Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (Тетяна Чапленко, Катерина Тараненко, Катерина Федько, Мілана Адут, Валерія Хоретлєва Дмитро Решетніков), курс «Соціолінгвістика» від Єнського університету Фрідріха Шиллера і Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (Дарія Горіна, Олександра Прокопенко). Партнер проєкту Львівський національний університет імені Івана Франка провів курс «Основи квантитативної лінгвістики для філологів» (Єлизавета Антоненко, Марина Усачова).

https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti/vesnyaniy-semetr-2024-onlaynovi-kursi-z-cifrovoji-ukrajinskoji-filologiji

У 2025 році Міжнародний проєкт на базі Friedrich Schiller University Jena (Germany) «NETWORK FOR UKRAINIAN STUDIES JENA» забезпечив проведення онлайнових курсів із цифрової української філології (весняний семестр 2025), а саме: курс  «Історичний коментар до українського правопису» за участі Національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (Катерина Тараненко), курс «Цифрові технології для української мови» від Львівського національного університет імені Івана Франка (Дарія Горіна), курс «Генеративний штучний інтелект: основи промпт-інжинірингу» зреалізовано Єнським університетом Фрідріха Шиллера (SET University) (Олександра Прокопенко, Тетяна Чапленко), курс «Віртуальний книжковий клуб "Гаряча українська література"» здійснено за участі Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (Вікторія Ахмедова,  Олександра Прокопенко).

https://www.ukr.uni-jena.de/uk/550/onlaynovi-kursi-z-cifrovoji-filologiji-vesna-2025

Варто відзначити й участь викладачів факультету у програмі академічної мобільності у Friedrich Schiller University Jena, Funded program DAAD “Ukraine digital: Ensuring academic success in times of crisis – 2023” (Germany). У межах проєкту доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова пройшла підвищення кваліфікації “Program of Advanced Training for Academic and Pedagogical Staff”(Сertificate of Attendance реєстраційний № 55-2023 від 18.11.2023) з теми:  “Language Corpora Use in the Teaching of Philological Disciplines and Language Research”.

Факультет української філології висловлює щиру подяку Єнському університету, а також менеджеру проєкту Оксані Таран за проведені курси, невтомний організаційно-методичний супровід та високу оцінку академічного потенціалу наших студентів.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 437

09 червня 2025 року у форматі онлайн-зустрічі науково-педагогічні працівники факультету української філології, експерти мовно-літературної галузі Українського інституту розвитку освіти – доктор філологічних наук, професор кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Ковпік; доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови Зінаїда Бакум; декан факультету української філології, доцент Наталія Коломієць – взяли участь у громадському обговоренні оновленої процедури експертизи та апробації навчальної літератури.

Громадське обговорення було організоване УІРО, за участю заступниці міністра освіти і науки Надії Юріївни Кузьмичової. Під час зустрічі увагу експертів було зосереджено на таких питаннях:

• основні положення проєктів оновлених наказів;
• порядок подання матеріалів на експертизу та апробацію;
• нововведення щодо участі експертних комісій;
• процедура отримання грифів та супровід апробації.

Учасники зустрічі мали змогу обговорити низку важливих питань, пов’язаних з експертизою навчальної літератури. Варто відзначити, що залучення професійних спільнот науково-педагогічних працівників свідчить про прозорість та об’єктивність надання грифів МОН навчальній літературі. НПП факультету української філології систематично співпрацюють з УІРО, виступаючи експертами навчальної літератури для НУШ.

Щиро дякуємо УІРО за можливість бути причетними до процесів оновлення навчальної літератури.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 435

9 червня 2025 року на факультеті української філології розпочалася атестація здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня.

Першими пройшли випробування студенти групи УПФ-21, які складали комплексний екзамен із психології. Цей іспит став не лише формальним етапом освітнього шляху, а й важливим викликом, що дозволяє оцінити професійну зрілість майбутніх фахівців.

Атестація — це підсумкова форма контролю, яка демонструє рівень опанування студентами вагомих компонентів освітньо-професійної програми. Саме в цей момент випускники мають змогу презентувати предметні результати навчання з ключових нормативних дисциплін.

Студенти бакалаврату відповідально підійшли до цього академічного етапу й засвідчили високий рівень підготовки, фахову зрілість і мотивацію до подальшого професійного розвитку.

Щиро вітаємо здобувачів вищої освіти факультету української філології з успішним стартом атестації!

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 357

06 червня 2025 року на факультеті української філології відбувся профорієнтаційних захід у межах програми «Літній науковий ліцей». Учасниками зібрання стали здобувачі освіти 10-х класів Криворізького Покровського ліцею КМР, їхні педагоги Кекало Юлія Валеріївна, заступник директора з НВР, учитель української мови й літератури, Краснощок Ірина Олексіївна, учитель української мови й літератури. До академічної взаємодії долучилися завідувач кафедри української мови, професор Тетяна Михайлівна Мішеніна, доцент кафедри української мови Ганна Глебівна Асмаковська.

Лектор – к. філол. н., доцент кафедри української мови Вероніка Анатоліївна Городецька.

Тема «Інноваційні процеси в сучасній українській мові» вибрана невипадково, оскільки вирізняється свою актуальністю й зацікавленням з позиції мовознавців, методистів та вчителів-практиків. Сучасний стан української літературною мови, а також ті зміни, які відбуваються в ній нині, не залишили байдужим і молоде покоління. Надзвичайно продуктивним виявилося обговорення неологізмів, виникнення яких пов’язане із російсько-українською війною, зокрема особливу увагу та пожвавлені коментарі отримали лексеми на позначення ворога, де відображено презирливе ставлення до окупанта.

Як досвідчений науковець, Вероніка Анатоліївна вправно оперувала мовознавчою термінологією, давала вказівки щодо тих чи тих тем, робота над якими може бути корисною для філологічного розвитку учнів, розширення знань про лінгвістичну царину, зважаючи на особливості певних груп лексики. Одним з напрямів вивчення мовного багатства є означення сутності топонімічних назв, що являють собою власні назви будь-яких географічних об'єктів на поверхні Землі, а також позаземних об'єктів. Топоніми є важливим джерелом для вивчення історії, культури, мови та географії певних територій, адже часто вони відображають особливості ландшафту, минулі події, етнічний склад населення, рід занять, або навіть імена людей, які були пов'язані з цією місцевістю. Цю тезу Вероніка Городецька довела беручи до уваги цікаві приклади, що ілюструють особливості запозичення з тюркських мов для найменування водних об’єктів південних регіонів України.

Наукові розвідки молодих дослідників варто орієнтувати на теми, які будуть пізнавальними й розширять світогляд здобувачів освіти, сприятимуть усвідомленню самобутності української мови, розумінню особливостей мовної картини світу українців, індивідуально-авторського світобачення, відображеного в текстах сучасних митців слова.

Лекція минула в атмосфері пильного споглядання за семантикою українських слів, у яких закарбувалася історія та культура народу, його прагнення дати назву всьому, що є важливим і потрібним, позитивним і негативним явищам, оскільки саме мова охоплює все життя людини.

Наприкінці заходу проф. Тетяна Мішеніна ознайомила учнів з можливостями здобуття вищої освіти за філологічними напрямами, презентувала спеціальності факультету української філології, важливість та багатовекторність як філологічної, так і педагогічної освіти загалом.

Дякуємо ліцеїстам за візит на факультет української філології Криворізького державного педагогічного університету й активну академічну взаємодію.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 382

29 травня 2025 року відбулося засідання вченої ради факультету української філології, на якому прозвучала актуальна інформація про постакредитаційний моніторинг освітньо-професійних програм другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Було заслухано звіти гарантів магістерських ОПП – проф. Світлани Іванівни Ковпік  та доц. Наталії Миколаївни Малюги.

Відповідно до нормативно-правового документа «Порядок проведення постакредитаційного моніторингу в Криворізькому державному педагогічному університеті» постакредитаційний моніторинг є важливою  системою роботи, яка покликана врахувати зауваження та виконання рекомендацій, отриманих під час акредитації освітніх програм від експертних груп, галузевих експертних рад, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Мета постакредитаційного моніторингу полягає в покращенні якості освітніх програм, удосконаленні практик.

Постакредитаційний моніторинг освітніх програм, які реалізуються на факультеті української філології, здійснюється згідно із планом. Моніторинг передбачає систематичний збір та аналіз інформації про функціонування ОПП другого (магістерського) рівня вищої освіти після отримання акредитації.

Гаранти структурували звітну інформацію за такими критеріями: 1) проєктування та цілі освітньої програми; 2) структура та зміст освітньої програми; 3) доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання; 4) навчання і викладання за освітньою програмою; 5) контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність; 6) людські ресурси; 7) освітнє середовище та матеріальні ресурси; 8) внутрішнє забезпечення якості освітньої програми; 9) прозорість та публічність.

У звіті гаранта ОПП «Українська мова та література, зарубіжна література» д. філол. н., проф., професора кафедри української та зарубіжної літератур Світлани Ковпік ідеться про усунення зауважень та реалізацію рекомендацій за підсумками акредитації, а саме: коригування мети ОПП, увиразнення її спрямування на предметну спеціальність, структурування вибіркових компонентів за циклами підготовки, зручне розташування інформації про дисципліни за вибором на сайті університету тощо. За кожним з названих критеріїв було репрезентовано концептуально важливі положення, окреслено шляхи їх удосконалення, вказано проведені заходи.

Узагальнену інформацію про усунення зауважень та врахування рекомендацій експертної групи та галузевої експертної ради презентувала гарант ОПП Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталія Малюга. Доповідачка звернула увагу присутніх на шляхи реалізації плану-графіку. Усі наявні у звіті положення мають відповідні покликання на документи, необхідні ресурси, вебсторінки з описом проведеного заходу тощо.

Обговорення постакредитаційних заходів щодо поліпшення ОПП відзначено як аргументоване, об’єктивне, чітко структуроване й продумане. Гаранти освітньо-професійних програм другого (магістерського) рівня вищої освіти, члени робочих груп приймають для обговорення пропозиції щодо подальшого розвитку, оптимізації та підвищення конкурентоспроможності освітньо-професійних програм.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 571

21 травня 2025 року на факультеті української філології відбувся методичний семінар «Організація освітнього процесу в старшій профільній школі НУШ (мовно-літературна галузь, українська мова і література)», на який завітали викладачі кафедри української мови та кафедри української та зарубіжної літератур, декан факультету, доц. Наталія Коломієць, здобувачі освіти різних курсів. Модератор заходу – доц. кафедри української та зарубіжної літератур Наталя Яременко (гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти).

На методичному семінарі було заслухано доповідь консультанта Комунального закладу «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Криворізької міської ради Любові Микитишиної, яка відзначила, що ефективна організація освітнього процесу з української мови та літератури у старшій школі є ключовим завданнями для сучасних педагогів.

Любов Василівна акцентувала на тому, що нині на засадах НУШ у початковій, базовій і профільній її ланках намагаються знайти відповіді на питання «Де вчити?», «Хто навчатиме?», «Як учити?», «Чому саме вчити?». Ці питання пролунали і при відкритті Національного форуму «Старша профільна школа: від освітньої програми до практики», що відбувся у травні 2025 року. Учасниками форуму стали директори 30 ліцеїв з різних регіонів України, що беруть участь у пілотуванні старшої профільної школи НУШ, представники МОН, благодійних і громадських організацій (міжнародних, державних).

Задля пошуку оптимальних шляхів реалізації НУШ на профільному рівні доповідачка звернула увагу на нормативну базу, а саме: Концепцію «Нова українська школа», Наказ МОН від 10.10.2024 № 1451 «Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)», Типову освітню програму для 10–12 класів закладів загальної середньої освіти,  які забезпечують здобуття профільної середньої освіти  за академічним спрямуванням (проєкт) та ін.

Важливо, що загальне запровадження профільної середньої освіти заплановане з 1 вересня 2027 року, у Кривому Розі пілотні академічні ліцеї здійснюють освітню діяльність з 1 вересня 2025 року – Покровський ліцей, КЛ «Колія».

У своїй презентації Любов Микитишина також звернулася до питань про структуру освітніх програм, зокрема акцент зроблено на модельні навчальні програми та навчальні програми, які можуть бути використані в академічних ліцеях. Цікавим аспектом організації навчання НУШ є формування профілей навчання в межах трьох кластерів: мовно-літературний, соціально-гуманітарний, STEM кластер. Доповідачка детально окреслила специфіку мовно-літературного кластеру.

Дякуємо Любові Василівні Микитишиній за докладне потрактування важливих методичних засад, пов’язаних із профільною школою, за аналіз роботи в цьому напрямі криворізьких закладів освіти та окресленні перспектив та потреб подальшої взаємодії викладачів факультету української філології та педагогічної спільноти міста.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 364

19 травня 2025 року здобувачі освіти факультету української філології та факультету іноземних мов відвідали гостьову лекцію Наталії Петрівни Франчук «Автоматизовані технології опрацювання природної мови: від транскрипції до машинного перекладу». Спікерка – кандидат педагогічних наук, доцент, старший дослідник, завідувач кафедри інноваційних технологій викладання загальноосвітніх дисциплін Навчально-наукового інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Лекцію проведено для філологів-здобувачів вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, Черкаського державного технологічного університету, Маріупольського державного університету. До заходу також долучилися викладачі факультету української філології та факультету іноземних мов.

Присутні на академічній зустрічі бакалаври й магістри мали змогу ознайомитися зі становленням, традиціями й сучасним станом розбудови машинного перекладу, застосуванням цифрових інструментів у цій царині, використанням автоматизованих технологій в опрацюванні природної мови з акцентом на спеціалізованих програмах, а також популярними комп’ютерними програмами для оброблення мовного матеріалу й машинного перекладу із вбудованим штучним інтелектом. Усі слухачі мали змогу пересвідчитися, що запропоновані для розгляду прикладні функціонали, дійсно, користуються активним попитом в сучасному освітньому середовищі й у професійній діяльності словесника, перекладача.

Студентка бакалаврату Аліна Золотарьова (група УМЛ-22) відгукнулася про відвідану подію  так: «Лекція про автоматизовані технології опрацювання природної мови виявилася не лише інформативною, а й надзвичайно актуальною в контексті цифрової трансформації суспільства. Вона дозволила по-новому подивитися на взаємодію людини й машини через мовні моделі, штучний інтелект і системи обробки тексту. Варто відзначити, що лекція не лише ознайомила з інноваційними технологіями, а й спонукала до осмислення лінгвістичних труднощів, зокрема пов’язаних із морфологічною складністю української мови, проблемами адаптації мовних норм. У результаті прослуханого матеріалу особисто я краще усвідомила, що автоматизоване опрацювання мови — це не «замінник» людини, а потужний інструмент для підсилення мовної діяльності, її ефективності та доступності. Є перспективи подальшого вивчення цієї галузі, наприклад, у напрямі розробки мовних додатків, глибшого вивчення штучного інтелекту або дослідження культурних аспектів машинного перекладу.
Отже, ця лекція є цінним кроком до формування цифрової мовної компетентності, що стає невід’ємною складовою сучасної філологічної освіти».

Щиро дякуємо пані Наталії Франчук за актуальну змістовну лекцію! Сподіваємося, що результати плідної академічної співпраці допоможуть фаховому зростанню майбутніх філологів.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 373