29 травня 2025 року відбулося засідання вченої ради факультету української філології, на якому прозвучала актуальна інформація про постакредитаційний моніторинг освітньо-професійних програм другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Було заслухано звіти гарантів магістерських ОПП – проф. Світлани Іванівни Ковпік  та доц. Наталії Миколаївни Малюги.

Відповідно до нормативно-правового документа «Порядок проведення постакредитаційного моніторингу в Криворізькому державному педагогічному університеті» постакредитаційний моніторинг є важливою  системою роботи, яка покликана врахувати зауваження та виконання рекомендацій, отриманих під час акредитації освітніх програм від експертних груп, галузевих експертних рад, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Мета постакредитаційного моніторингу полягає в покращенні якості освітніх програм, удосконаленні практик.

Постакредитаційний моніторинг освітніх програм, які реалізуються на факультеті української філології, здійснюється згідно із планом. Моніторинг передбачає систематичний збір та аналіз інформації про функціонування ОПП другого (магістерського) рівня вищої освіти після отримання акредитації.

Гаранти структурували звітну інформацію за такими критеріями: 1) проєктування та цілі освітньої програми; 2) структура та зміст освітньої програми; 3) доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання; 4) навчання і викладання за освітньою програмою; 5) контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність; 6) людські ресурси; 7) освітнє середовище та матеріальні ресурси; 8) внутрішнє забезпечення якості освітньої програми; 9) прозорість та публічність.

У звіті гаранта ОПП «Українська мова та література, зарубіжна література» д. філол. н., проф., професора кафедри української та зарубіжної літератур Світлани Ковпік ідеться про усунення зауважень та реалізацію рекомендацій за підсумками акредитації, а саме: коригування мети ОПП, увиразнення її спрямування на предметну спеціальність, структурування вибіркових компонентів за циклами підготовки, зручне розташування інформації про дисципліни за вибором на сайті університету тощо. За кожним з названих критеріїв було репрезентовано концептуально важливі положення, окреслено шляхи їх удосконалення, вказано проведені заходи.

Узагальнену інформацію про усунення зауважень та врахування рекомендацій експертної групи та галузевої експертної ради презентувала гарант ОПП Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» к. філол. н., доц., доцент кафедри української мови Наталія Малюга. Доповідачка звернула увагу присутніх на шляхи реалізації плану-графіку. Усі наявні у звіті положення мають відповідні покликання на документи, необхідні ресурси, вебсторінки з описом проведеного заходу тощо.

Обговорення постакредитаційних заходів щодо поліпшення ОПП відзначено як аргументоване, об’єктивне, чітко структуроване й продумане. Гаранти освітньо-професійних програм другого (магістерського) рівня вищої освіти, члени робочих груп приймають для обговорення пропозиції щодо подальшого розвитку, оптимізації та підвищення конкурентоспроможності освітньо-професійних програм.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 890

21 травня 2025 року на факультеті української філології відбувся методичний семінар «Організація освітнього процесу в старшій профільній школі НУШ (мовно-літературна галузь, українська мова і література)», на який завітали викладачі кафедри української мови та кафедри української та зарубіжної літератур, декан факультету, доц. Наталія Коломієць, здобувачі освіти різних курсів. Модератор заходу – доц. кафедри української та зарубіжної літератур Наталя Яременко (гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти).

На методичному семінарі було заслухано доповідь консультанта Комунального закладу «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Криворізької міської ради Любові Микитишиної, яка відзначила, що ефективна організація освітнього процесу з української мови та літератури у старшій школі є ключовим завданнями для сучасних педагогів.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 632

19 травня 2025 року здобувачі освіти факультету української філології та факультету іноземних мов відвідали гостьову лекцію Наталії Петрівни Франчук «Автоматизовані технології опрацювання природної мови: від транскрипції до машинного перекладу». Спікерка – кандидат педагогічних наук, доцент, старший дослідник, завідувач кафедри інноваційних технологій викладання загальноосвітніх дисциплін Навчально-наукового інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Лекцію проведено для філологів-здобувачів вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, Черкаського державного технологічного університету, Маріупольського державного університету. До заходу також долучилися викладачі факультету української філології та факультету іноземних мов.

Присутні на академічній зустрічі бакалаври й магістри мали змогу ознайомитися зі становленням, традиціями й сучасним станом розбудови машинного перекладу, застосуванням цифрових інструментів у цій царині, використанням автоматизованих технологій в опрацюванні природної мови з акцентом на спеціалізованих програмах, а також популярними комп’ютерними програмами для оброблення мовного матеріалу й машинного перекладу із вбудованим штучним інтелектом. Усі слухачі мали змогу пересвідчитися, що запропоновані для розгляду прикладні функціонали, дійсно, користуються активним попитом в сучасному освітньому середовищі й у професійній діяльності словесника, перекладача.

Студентка бакалаврату Аліна Золотарьова (група УМЛ-22) відгукнулася про відвідану подію  так: «Лекція про автоматизовані технології опрацювання природної мови виявилася не лише інформативною, а й надзвичайно актуальною в контексті цифрової трансформації суспільства. Вона дозволила по-новому подивитися на взаємодію людини й машини через мовні моделі, штучний інтелект і системи обробки тексту. Варто відзначити, що лекція не лише ознайомила з інноваційними технологіями, а й спонукала до осмислення лінгвістичних труднощів, зокрема пов’язаних із морфологічною складністю української мови, проблемами адаптації мовних норм. У результаті прослуханого матеріалу особисто я краще усвідомила, що автоматизоване опрацювання мови — це не «замінник» людини, а потужний інструмент для підсилення мовної діяльності, її ефективності та доступності. Є перспективи подальшого вивчення цієї галузі, наприклад, у напрямі розробки мовних додатків, глибшого вивчення штучного інтелекту або дослідження культурних аспектів машинного перекладу.
Отже, ця лекція є цінним кроком до формування цифрової мовної компетентності, що стає невід’ємною складовою сучасної філологічної освіти».

Щиро дякуємо пані Наталії Франчук за актуальну змістовну лекцію! Сподіваємося, що результати плідної академічної співпраці допоможуть фаховому зростанню майбутніх філологів.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 600

16 травня 2025 року на факультеті української філології відбувся пам'ятний захід «ІСТОРІЯ ФАКУЛЬТЕТУ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ: ПИШАЄМОСЯ МИНУЛИМ, ТВОРИМО МАЙБУТНЄ (до 95-річчя КДПУ)».

Факультет української філології має давні традиції і вагомі досягнення. Факультет є структурним підрозділом університету, важливою складовою університетського організму, його душею і словом.

З вітальним словом виступила декан факультету, кандидат філологічних наук, доцент Наталія Євгенівна Коломієць. Вона відзначила, що історія складається не лише з дат і подій, а перш за все з людей. Наш факультет – це простір, у якому формується українська думка. І це заслуга багатьох поколінь викладачів і студентів, які вкладали в цю справу час, натхнення і віру. Факультет завжди був і залишається стартовим майданчиком для багатьох історій успіху. Сьогодні серед наших випускників – викладачі вищих навчальних закладів, вчителі шкіл, методисти, менеджери, журналісти. Разом ми творимо важливу справу – підтримуємо й розвиваємо українське слово, зміцнюємо нашу культуру.

Модератор заходу – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Степанівна Журба.

Філологічний факультет мав від початку два відділення, одне з яких – «Українська мова й література», структурна одиниця Криворізького державного інституту профосвіти, розпочало свою діяльність із 1 жовтня 1930 року. Першим деканом філологічного факультету було призначено Марію Георгіївну Найдьонову.

У 30-40-ві роки постійно змінювалися не лише зміст, але й форми навчання, зміцнювалися зв’язки факультету зі школами й громадськими організаціями міста. На факультеті діяв літературний гурток, засвідчуючи рівнопотужний поступ літератури рідного краю.

Життя на факультеті було змістовним та насиченим, незважаючи на складні матеріальні умови.

З 1956 по 1982 рік факультет не функціонував.

У 1982 році було здійснено перший набір студентів на філологічне відділення факультету підготовки вчителів початкових класів. З 1984 року факультет  почав діяти як самостійна структурна одиниця.

Фундаторами відновленого факультету стали Юрій Олександрович Арешенков, Петро Іванович Білоусенко, Ганна Миколаївна Віняр, Микола Володимирович Вербовий, Лариса Олексіївна Донченко, Анатолій Васильович Козлов, Василь Микитович Скрипка, Микола Максимович Скиба, Лариса Борисівна Стрюк, Олександр Іванович Царук, Станіслав Миколайович Цетляк, Галина Федорівна Шаповалова, Валентина Василівна Явір. Усі вони зробили неоціненний внесок у розбудову факультету. Згадуємо їх як енергійних людей, висококомпетентних фахівців і викладачів, з яким цікаво було спілкуватися та отримувати корисну інформацію і знання. Наукові здобутки викладачів збагатили вітчизняну науку.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 1136

Щороку у третій четвер травня Україна відзначає День вишиванки — свято єдності та патріотизму. У нашому університеті ця урочистість стала яскравим і натхненним проявом любові до національних цінностей.

Факультет традиційно підтримує українські звичаї, і День вишиванки — гарна нагода ще раз об'єднатися довкола спільних цінностей. Студенти, викладачі, випускники факультету прийшли до університету у вишиванках, перетворивши навчальний заклад на справжню галерею національного вбрання.

Цього року університет святкує 95-річний ювілей, тому в рамках святкування було проведено флешмоб «95 років КДПУ», у якому взяли участь близько 200 осіб.

Важливо, що у флешмобі взяли участь випускники та вчителі української мови та літератури освітніх закладів міста

 Святкування минуло без зайвого офіціозу, але з великою повагою до традицій. Саме в такій формі — щирій і природній — вишиванка і далі житиме в нашій культурі.

Цей день ще раз нагадав усім, що вишиванка — не просто елемент одягу, а справжній символ ідентичності, духовності й сили українського народу.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 704

15 травня 2025 року викладачі факультету української філології доц. В. А. Городецька, доц. І. М. Онікієнко, доц. Н. В. Яременко взяли участь у щорічних заходах університету, присвячених Дню науки.

Цей день – чудова нагода відзначити важливість досліджень та інновацій у нашому житті, оскільки розуміння важливості наукового розвитку країни відіграє вирішальну роль для розвитку самого суспільства.

На заході були присутні завідувач кафедри української мови, проф. Т. М. Мішеніна, д. філол. н., проф. Л. А. Білоконенко, к. філол. н., доц. Г. Г. Асмаковська.

У мовознавчій секції кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Вероніка Анатоліївна Городецька презентувала тему «Інноваційні процеси в сучасній українській мові (лексичний і граматичний аспекти)». Доповідачка звернула увагу на тематичні групи новотворів, інновації суспільно-політичного характеру, акцентувала на особливостях нової економічної лексики, новітніх лексемах у науково-технічній сфері, словах, пов’язаних з комп’ютерними технологіями, професійних неологізмах, нових словах з галузі мистецтва, культури і розваг, у сфері спорту та медицини, розглянула їх словотвірний потенціал.

Вероніка Городецька у своїх мовознавчих коментарях та узагальненнях повсякчас зверталася до процесу наукового осмислення різноманітних лінгвальних явищ, пропонуючи сформулювати мету наукового дослідження з тої чи тої теми. Не менш цікавим для наукової дискусії є розуміння й витлумачення поняття «мовна картина світу». Досить яскраво таку складну й багатоаспектну тему можна представити через аналіз топонімічних назв, зокрема звернувшись до мовних фактів у системі гідронімів тюркського походження на півдні України. Вероніка Анатоліївна доступно й компетентно висвітлила причини та наслідки панування слів-тюркізмів, вказала на вплив та поширення в топонімічній системі української мови. Так, на основі мовного фактичного матеріалу зроблено спробу «зламу» тюркського мовного коду та доведено, що наші культури такі далекі й такі близькі водночас.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 784

У межах інформаційно-роз’яснювальної роботи 15 травня 2025 року на факультеті української філології відбулася зустріч із здобувачами вищої освіти 4 курсу.

 На зустрічі надано актуальну інформацію про умови вступу, новації вступної кампанії 2025 року. Під час заходу розглянуто терміни реєстрації на вступні іспити та можливості підтримки, яку пропонує університет: підготовчі курси, консультації, доступ до інформаційних ресурсів.

Наголошено на важливості своєчасної підготовки до ЄВІ та ЄФВВ.
Зустріч продемонструвала готовність університету надавати всебічну підтримку здобувачам освіти.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 592

Чому ми нині говоримо про актуальні питання україністики в контексті європейської та світової писемності та культури? Відомо, що десятиліттями вороги української нації прагнули переписати історію. Починаючи від повномасштабного лютневого вторгнення 24.02.2022, у режимі 24 / 7 агресор спотворює правду й перевидає підручники не лише з історії, а й словесності на окупованих українських територіях. А відтак наукові розвідки мовно-літературної царини, у яких засвідчено вагу національної мови, літературні традиції та культурну площину нашого життя, набувають особливої актуальності в наш буремний час. 

14 травня 2025 року на факультеті української філології відбулися ВСЕУКРАЇНСЬКІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ. Така цікава й небуденна наукова подія зібрала у спільному академічному просторі здобувачів освіти з різних куточків України. Свої наукові здобутки репрезентували молоді дослідники, які представляти такі заклади вищої освіти, а саме: Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Український католицький університет (м. Львів), Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Хмельницький національний університет і Криворізький державний педагогічний університет, а також заклади загальної середньої освіти: КЗО «Криворізький ліцей «КОЛIЯ» Дніпропетровської обласної ради, Криворізький Центрально-Міський ліцей Криворізької міської ради, Криворізький природничо-науковий ліцей Криворізької міської ради.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 908

08 травня 2025 року на факультеті української філології відбулася година спілкування, присвячена Дню пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни. У цей пам’ятний день Україна вшановує жертв Другої світової війни (1939–1945 рр.). Цей день був офіційно встановлений у 2023 році, щоб висловити солідарність з європейськими країнами у збереженні пам’яті про цю жахливу сторінку історії людства.

Студенти мали змогу ознайомитися з інформаційними матеріалами, які були підготовлені Інститутом національної пам’яті і які акцентують на ролі України у Другій світовій війні, втратах і жертвах, мужності й героїзму українців. На захід, крім здобувачів освіти, долучилися декан факультету української філології, доцент Наталія Коломієць, заступник декана, доцент Любов Семененко, модератори – доценти кафедри української мови Наталя Шарманова, Ганна Асмаковська.

День пам’яті та перемоги нагадує про те, що Друга світова війна стала можливою через змову двох тоталітарних режимів – націонал-соціалістичного в Німеччині та комуністичного в Радянському Союзі – і через бездіяльність світових лідерів у боротьбі з агресією. Протягом 1939–1945 років обидва ці режими скоїли численні злочини проти людяності, воєнні злочини та акти геноциду на території України, що призвело до величезних втрат серед українців, євреїв, кримських татар та інших народів, які проживали в межах сучасної України.

Українці сьогодні мужньо протистоять російській агресії, захищаючи не лише свій суверенітет, а й усієї Європи, відкриваючи шлях до стабільного миру та нової, справедливої системи світової безпеки. Ключовою умовою для цього є перемога над росією, повернення Україні її територіальної цілісності та запобігання майбутнім актам агресії російського імперіалізму проти будь-якої країни у світі. В умовах нинішньої агресії єдиний спосіб відновити мир – це здолати загарбника. Пам’ятаймо, що Перемога – результат титанічних зусиль, втрат, життів людей, які не бояться чинити супротив ворогові.

Здобувачі освіти не залишилися байдужими до почутого, радо ділилися власними думками, розмірковували про події 80-річної давнини і сучасний кровопролитний наступ рашизму на українські землі, українську ідентичність, та волю.

Пам’ятаємо! Перемагаємо!

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 466

Чи можна вважати актуалізацію штучного інтелекту однією з передумов якісних змін у сучасному житті і професійному становленні здобувачів освіти?

Чи дійсно в галузі вищої освіти важливими є принципи використання і ролі ШІ в управлінні освітнім і навіть адміністративним процесами, як стверджують про це його дослідники?

Яким чином можна застосувати штучний інтелект, власне, у лінгвістичній царині?

Над цими та подібними питаннями змогли поміркувати всі, хто побував 24 квітня 2025 року на міжвузівській студентській платформі «МИ – ВАМ, ВИ – НАМ». Другий день поспіль майбутні словесники і перекладачі нашої Альма-матері беруть участь у науково-практичному семінарі, який у межах академічної співпраці об’єднав здобувачів вищої освіти і викладачів декількох українських вишів: Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Черкаського державного технологічного університету, Маріупольського державного університету і Криворізького державного педагогічного університету.

Як і на попередньому заході, на зустріч зі студентською молоддю завітали декан факультету української філології, доц. Наталія Коломієць, заступник декана з навчальної роботи, доц. Любов Семененко і декан факультету іноземних мов, доц. Катерина Гостра, а також викладачі обох філологічних факультетів КДПУ.

Усі учасники семінару долучилися до студентської платформи «МИ – ВАМ, ВИ – НАМ», яка не залишила байдужими кожного і кожну з присутніх та на якій цікаво, в інтерактивній формі розглядалися питання щодо використання штучного інтелекту (ШІ – з англ. АІ, скорочення від Artificial Іntelligence) у мовознавстві і загалом в освітньому процесі. 

Попри те, що на сьогодні спостерігаються кардинально протилежні погляди на ШІ і серед теоретиків цього явища, і серед практиків – від запаморочного захвату і до розгромної критики, точніше заперечення використання ШІ в різних суспільних сферах, і зокрема в гуманітарних, як-от у мовознавстві, – здобувачі освіти представили власний погляд на проблему і розкрили низку переваг у розробленні системи персоналізованого навчання з використанням ШІ у досягненні дослідницької мети і завдань.

Активні учасники студентської платформи не просто здійснили огляд останніх досліджень із залучення великих мовних моделей (ChatGPT, GitHub Copilot, GEMINI, CLAUDE, Leonardo AI, DEEPSEEK i подібних генеративних інструментів) у процес професійної підготовки майбутніх філологів, а провели воркшоп із використанням різних інструментів у роботі з текстом, графічною інформацією та зображеннями. Обґрунтовували по-своєму доцільність використання ШІ задля підвищення рівня продуктивності студентських робіт і творчих проєктів, вияву при цьому індивідуалізації освітнього, наукового, мистецького простору та формуванню цифрових компетенцій у студентів тощо.

Відповідно, здобувачі вищої освіти презентували потужні можливості застосування ШІ в лінгвістичних пошуках та розробленні власних мовознавчих проєктів, підготовлених за допомогою різноманітних інструментів штучного інтелекту.

ШІ і ЛІНГВІСТИКА, виявляється, поєднувані! Тільки з великим бажанням створити власний мовознавчий проєкт, грамотно сформульованими запитами і вправним відбором інформації в роботі з мовними моделями.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 641