Раді повідомити результати щорічної загальноуніверситетської олімпіади з філософії серед студентів других курсів. Дякуємо усім, хто виявив цікавість до нашого заходу! Бажаємо усім учасникам подальших успіхів у навчанні! 

Щиро вітаємо переможців та призерів! 

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 350

03 квітня 2024 року відбувся другий фінальний тур університетської олімпіади з філософії. Темою цьогорічного заходу була «Філософські рефлексії щодо людського розуму і тіла: філософія, медицина, штучний інтелект і постгуманізм».

Відповідальний за проведення олімпіади, к. філос. н., старший викладач Микола Миколайович Брюховецький у вітальному слові до учасників зазначив, що ця тема глибоко резонує з нашою сучасністю: тілесне і ментальне здоров’я стає не лише предметом осмислення в медицині, а й також у філософії.

«Ми живемо в унікальну епоху розгортання штучного інтелекту. У граничній ситуації, у якій ми опинилися, постають екзистенційні виклики, що загострюють питання тілесності й свідомості. Коли технології дедалі глибше впливають на тіло, виникає питання про природу людини», – резюмував Микола Миколайович.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 332

ОЛІМПІАДА

з філософії 2025

«Філософські рефлексії щодо людського розуму і тіла: філософія, медицина,  штучний інтелект і постгуманізм»

Шановні студенти! Повідомляємо, що другий тур олімпіади з філософії відбудеться 03.04.2025 о 15.00. Формат проведення – онлайн як Zoom-конференція.

Join Zoom Meeting

https://kdpu-edu-ua.zoom.us/j/87563295603?pwd=SndaQ29SYTMxeVhTT0V5Z1lCbVRJQT09

Meeting ID: 875 6329 5603

Passcode: 036760

Другий тур буде проведений у форматі дискусії за двома наведеними нижче питаннями. Просимо Вас підготуватися до дискусії: письмово сформулюйте Вашу позицію, продумайте аргументи за і проти, підкріпіть Ваш погляд прикладами. Зверніть увагу, що Вам потрібно вміти обґрунтувати різні, можливо, навіть протилежні позиції до кожного з питань. Вам доведеться виробити спільну стратегію на захист певної позиції разом з іншими учасниками і зробити це так, щоб використати увесь відведений Вам час. 

Особливу увагу журі звертає на філософську складову аргументів. Максимальний бал за дискусію отримає той учасник, який буде наводити концепції філософів, обґрунтовувати свою думки, покликаючись на відомі уявні експерименти, правильно використовувати філософські терміни й поняття, а також прояснювати їх під час дискусії, використовувати пропоновану філософську літературу. 

ХІД ОЛІМПІАДИ

15.00 Відкриття олімпіади. Вітальне слово.

15.10 Розподіл учасників за першим дискусійним питанням. Учасників випадковим чином буде розподілено на дві кімнати в zoom, перша група учасників буде аргументувати за натуралістичний підхід до здоровʼя і проти холістичного, друга група буде аргументувати за холістичний підхід до здоровʼя і проти натуралістичного. У груп буде 10 хвилин на підготовку спільної стратегії. По закінченню 10 хвилин кімнати закриваються і учасники працюють разом.

15.20 Виступ першої групи. 10 хвилин.

15.40 Виступ другої групи. 10 хвилин.

15.50 Дискусія. Учасники ставлять питання до протилежної позиції, намагаються її спростувати і захистити свою позицію. 15 хвилин.

16.05 Розподіл учасників за другим дискусійним питанням. Учасників випадковим чином буде розподілено на дві кімнати в zoom, перша група учасників буде аргументувати за доцільність використання ШІ в ролі повноцінного лікаря і проти людської відповідальності за результати, друга група буде аргументувати за відповідальність людини щодо рішень ШІ як діагноста чи хірурга і проти використання ШІ як повноцінного лікаря. У груп буде 10 хвилин на підготовку спільної стратегії. По закінченню 10 хвилин кімнати закриваються і учасники працюють разом.

16.15 Виступ першої групи. 10 хвилин.

16.25 Виступ другої групи. 10 хвилин.

16.35 Дискусія. Учасники ставлять питання до протилежної позиції, намагаються її спростувати і захистити свою позицію. 15 хвилин.

16. 50 Підведення підсумків олімпіади. Заключне слово.

ПИТАННЯ ДО ОЛІМПІАДИ

1. Феномен здоров’я у філософському дискурсі: сутність, основні підходи та перспективи. Філософія як засіб підтримки суспільного і духовного здоров’я.

Що таке здоров’я? Це питання здається очевидним – здоров’я означає, що ми не хворіємо. Але чи справді все так просто? Сучасна медицина має чіткі критерії: норма рівня цукру в крові, частота серцевих скорочень, відсутність патологій. Якщо всі показники в межах норми, значить, людина здорова. Але уявімо людину з хронічною хворобою, яка, попри діагноз, веде активне, насичене життя. Вона щаслива, соціально реалізована, відчуває себе повноцінною – можливо, навіть здоровішою за когось, хто не має медичних діагнозів, але постійно відчуває втому, стрес чи незадоволення. Чи можемо ми сказати, що вона нездорова лише тому, що її аналізи не ідеальні? Або розглянемо протилежний варіант: всі показники організму в нормі, але людина почуває себе погано, а лікарі лишень розводять руками.

Натуралістичний підхід стверджує, що здоров’я – це об’єктивний, біологічний стан організму, незалежний від почуттів людини. Його класична концепція сформульована Крістофером Бурсом у біостатистичній теорії: «Здоров’я – це відсутність хвороби, де хвороба є статистичним відхиленням від нормальної функціональної організації типового представника виду». Якщо людина має порушення певних фізіологічних функцій, вона вважається хворою, незалежно від того, як вона себе почуває. Цей підхід дозволяє медицині бути точною та науково обґрунтованою: лікар спирається не на суб’єктивні відчуття пацієнта, а на об’єктивні показники його тіла. Однак чи означає це, що людина, яка почувається добре, але має «ненормальні» аналізи, є хворою?

Холістичний підхід навпаки пропонує розглядати здоров’я як здатність досягати життєвих цілей. Леннарт Норденфельдт формулює це так: «Людина є здоровою, якщо вона має здатність за стандартних умов досягати своїх життєво важливих цілей». З цієї перспективи здоров’я – це не тільки біологічні показники, а й соціальне, психологічне й навіть екзистенційне благополуччя. За такої логіки людина з порушенням слуху, яка має повноцінне життя, не є хворою, а ось той, хто не має жодних фізичних патологій, але перебуває в глибокій депресії, – цілком може вважатися нездоровим.

Уявімо, що в майбутньому медицина стане абсолютно точною. Завдяки біохакінгу, генетичному редагуванню та постійному моніторингу стану організму людина зможе підтримувати всі свої показники в межах норми. Але чи означатиме це, що всі будуть почуватися здоровими? Чи може здоров’я бути не тільки об’єктивним станом, а й суб’єктивним відчуттям?

Питання для дискусії: Якщо медицина стане настільки точною, що зможе визначати здоров’я виключно через біологічні показники, чи варто залишати місце для суб’єктивного та соціального розуміння здоров’я? Сформулюйте свої аргументи за і проти натуралістичного (біомедичного) та холістичного (соціокультурного) підходів до розуміння здоров’я.

2. Етичні аспекти використання штучного інтелекту у біоетиці та медицині

Уявіть, що в недалекому майбутньому штучний інтелект зможе повністю замінити лікаря. Вже сьогодні медичні експертні системи ставлять діагноз на основі обробки великої кількості параметрів організму, а роботизовані хірургічні системи виконують найтонші операції, недоступні скальпелю в людській руці. Поки що вони це роблять під керівництвом лікаря, але з розвитком сенсорів і алгоритмів, цей недолік можна буде усунути. Уявіть собі сімейного лікаря, який завжди вільний для прийому, завжди радий вам допомогти і не пропустить жодного показника вашого організму! Розмови про етику, відповідальність, доцільність медичного втручання просто зникнуть, оскільки штучний інтелект як лікар не буде обтяжений субʼєктивністю, втомою чи моральними дилемами. Він буде лікувати на основі всього досвіду людства і людство тільки виграє від цього.

Питання для дискусії: уявіть, що з часом штучний інтелект стане більш ефективний у діагностиці й оцінці стану пацієнта, а  відсоток його неправильних діагнозів буде такий самий, або й менший, аніж у людини-лікаря. Чи погодитесь ви з вище наведеним текстом? Чи залишиться етичний аспект у такому разі? Сформулюйте свої аргументи за і проти використання штучного інтелекту в ролі повноцінного лікаря.

Орієнтовна література: 

Соціально-філософські та етичні проблеми медицини / Навч. Посібник. за заг. ред. А. П. Алексеєнко. Харків. Колегіум. 2010. 340с. https://repo.knmu.edu.ua/bitstreams/33b96577-8f61-48f9-a5ee-3494a34d5df1/download

Біланов О. С. Філософські підходи до розуміння категорій «здоров’я»/ «хвороба». International Journal of Innovative Technologies in Social Sciencе. 4(25), May 2020. С.8-11. https://rsglobal.pl/index.php/ijitss/article/view/1350

Царенко Л. Г. Українські традиційні моделі здоров’я. Психологічний часопис. 2015. №2 (2).  

https://www.researchgate.net/publication/326511558_UKRAINSKI_TRADICIJNI_MODELI_ZDOROV'A

Лаврова Л. В. Натуралістичні підходи до формування філософії здоров’я. Культурологічний альманах. Вип. 4, 2022 

https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/43247/Lavrova_Kutsyi.pdf?sequence=1&isAllowed=y

Осетрова О. Феномен здоров’я як індикатор особистісного та суспільного благополуччя: аспекти філософії, сихоаналізу, суїцидології, соціальної роботи. Epistemological studies in Philosophy, Social and Political Sciences. 2023, 6 (2) 

https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/download/1142/1564

Євтушенко І. В. Психологічне здоров’я: поняття, критерії та рівні. Вісник післядипломної освіти. Вип. 25(54) Серія «Соціальні та поведінкові науки».с.56-66.

DOI https://doi.org/10.58442/2522-9931-2023-25(54)56-69

http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/visnyk_PO/25_54_2023/Social/Bulletin_25_54_Social_and_behavioral_sciences_Ievtushenko.pdf

 Rudnick A. Health as Balance: A Conceptual Study. Health. Vol.9.№7.July 2017. https://www.scirp.org/journal/paperinformation?paperid=77471

Boorse, C. 1975. Health as a Theoretical Concept. Philosophy of Science, 44, pp. 542–573. 

https://bioetyka.uw.edu.pl/wp-сontent/uploads/2014/10/06_BoorseHealthConcept.pdf

Сепетий Д. П. Поняття здоров'я та хвороби: натуралізм, нормативізм та аргумент від драпетоманії / Д. П. Сепетий // Філософія релігії та медицини в постсекулярну добу : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої пам’яті св. Луки (В. Ф. Войно-Ясенецького). К.: НМУ ім. О. О. Богомольця, ВР ІФ ім. Г. С. Сковороди НАНУ, 2021. С. 131-134.  http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/15022

Боецій С. Розрада від філософії. — Київ: Основи, 2002. https://shron1.chtyvo.org.ua/Boetsii_Severyn/Rozrada_vid_filosofii.pdf

Марків О.Т. Здоровʼя людини як фундаментальна цінність культури. Гілея. 2009. Вип. 27. С. 176-182. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/26113/Markiv_Zdorovia%20Tsinnist.pdf;jsessionid=CA2F6EC2D1E66FA2B9C7F43A1D28A397?sequence=1

Путров С.Ю. Здоровʼя в контексті предметного самовизначення філософії. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2013. № 55. С. 152-162. https://old-zdia.znu.edu.ua/gazeta/VISNIK_55_152.pdf

Jeste DV, Lee EE. The Emerging Empirical Science of Wisdom: Definition, Measurement, Neurobiology, Longevity, and Interventions. Harv Rev Psychiatry. 2019 May/Jun;27(3):127-140.  https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6519134/

Raabe, P.B. (2020). Philosophy Revalued in Mental Healthcare. Synthesis philosophica, 35 (2), 379-392. https://hrcak.srce.hr/file/369181

Reiss, Julian and Rachel A. Ankeny, "Philosophy of Medicine", The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Spring 2022 Edition), Edward N. Zalta (ed.), URL = https://plato.stanford.edu/archives/spr2022/entries/medicine/

Saad, J.M., Prochaska, J.O. A philosophy of health: life as reality, health as a universal value. Palgrave Commun 6, 45 (2020). https://doi.org/10.1057/s41599-020-0420-9 

Оцінювання учасників:

• Призове місце у конкурсі постерів – 5 балів.
• Доповідь, участь у обговоренні – до 10 балів.

Електронна пошта оргкомітету: пошта – [email protected]

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 257

Шановні студенти другого курсу!

Оголошуємо про початок щорічної університетської олімпіади з філософії!  У 2025 р. захід присвячений філософії здоровʼя і медицини. Запрошуємо взяти участь усіх зацікавлених! 

Олімпіада відбудеться в два тури, в яких ви презентуєте дослідження з пропонованої тематики:

І  відбірковий тур – конкурс постерів – до 24.03.2025

ІІ основний тур –  презентація власного дослідження (захист постеру) – 03.04.2025.

Докладніше про регламент, завдання олімпіади й критерії оцінювання читайте за посиланням. 

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 547

13 лютого 2025 року доцентка кафедри філософії Олена Мішалова на запрошення Галереї сучасного мистецтва “Steinbarg Gallery” (м. Чернівці) провела публічну лекцію на тему: “Національна ідея, національна ідентичність та національний наратив”.

Олена Мішалова наголосила на важливості переосмислення української історії крізь призму наративу культурної взаємодії. Сучасна українська політична нація має глибокі політичні та культурні традиції, є поліетнічною і полірелігійною спільнотою. Складний історичний досвід, який мають українці в звʼязку з моментами втрати власної державності, не призвів до  культурної залежності чи знищення української культури. Навпаки, це стимулювало українське суспільство в різні часи до самоорганізації та розбудови мережевих соціальних звʼязків з метою не просто вижити в ворожому оточенні, але й розвиватися, зберігаючи свою культурну ідентичність.

Наприклад, такі явища XVII ст, як братства та братські школи (православні, греко-католицькі), можна вважати першими українськими громадськими організаціями або волонтерськими рухами, вони виникали на основі свідомої самоорганізації українців з метою збереження своєї культури, розвитку української освіти та взаємодопомоги в різних життєвих обставинах. Тому не випадково, що з початком війни у 2014 р. ця культурна традиція швидко відновилася і довела свою ефективність, а з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну волонтерство і взаємодопомога стали основою того дива, яке здійснила українська держава, вистоявши в нерівній боротьбі з набагато більшим агресором і продовжуючи це робити вже три роки.

Олена Мішалова зазначає: “Для мене це був новий приємний досвід спілкування в позаакадемічній аудиторії. Я дуже вдячна Галереї сучасного мистецтва за запрошення і, на мою думку, дуже важливо саме зараз розбудовувати науково-мистецькі мережі спілкування та створювати середовища  для обговорення й обміну думками. Чим більше ми будемо чути одне одного, тим менш дієвішими будуть російські наративи розбрату, спрямовані на нас”.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 579

17 січня 2025 року відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної адміністрації №599/0/212-24 на базі Криворізької гімназії №70 відбувся щорічний І (міський) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України наукового відділення філософії та суспільствознавства. Від кафедри філософії в роботі журі брали участь к. філос. н., доц. Надія Павлівна Козаченко та к. філос. н., старший викладач Микола Миколайович Брюховецький.

Старшокласники представили постери та наукові доповіді з філософії та релігієзнавства. Пропозицію щодо орієнтовних тем наукових робіт для цьогорічного конкурсу готувала к. філос. н., доц. Галина Анатоліївна Балута.

Серед напрямів дослідження популярною залишається царина штучного інтелекту та його вплив на розвиток людства. Учні старших класів дискутували також з інших тем, які викликають їхнє зацікавлення, а саме проблеми духовного розвитку й креативних здібностей особистості.

Викладачі кафедри філософії проінформували школярів щодо освітніх можливостей Криворізького державного педагогічного університету й закликали доєднатися до нашої дружньої університетської родини, обравши КДПУ першим пріоритетом при вступі.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 404

Кафедра філософії від всього серця вітає Оліфер Олену Євгеніївну з захистом дисертації на здобуття вченого звання кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. Захист відбувся 16 січня 2025 року в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова у Спеціалізованій Вченій раді Д 26.053.16.

Вітаємо Олену Євгеніївну, зичимо миру і подальших здобутків!

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 517

Вельмишановна громадо Криворізького державного педагогічного університету!

Кафедра філософії вітає з прийдешнім Новим роком! Бажаємо нових звершень, нової енергії та нових початків, миру і злагоди у 2025  р.

Дозвольте коротко окреслити основні досягнення кафедри філософії у 2024 р.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 548

17 грудня 2024 р. відбувся круглий стіл кафедри філософії КДПУ «Мислити без кордонів: філософська спадщина Карла Поппера». Метою заходу було вшанування пам’яті К. Поппера та обговорення його філософського доробку в контексті актуальних викликів сучасної України.

Із вітальним словом виступив ректор Криворізького державного педагогічного університету, д.  філос. н., проф. Ярослав Владиславович Шрамко. «К. Поппер є філософом, якого можна віднести до категорії великих; він був визначною постаттю для напрямів філософії ХХ ст. К. Поппер був прикметний тим, що він був одним із тих філософів, які зараз зустрічаються доволі рідко, – філософом енциклопедичного спрямування, який прагнув побудувати філософську систему, зробивши внесок в різні галузі філософії. Усі його висновки щодо філософських проблем, що потрапляли до фокусу його уваги, були цікавими, вартими осмислення й подальшого обговорення», – наголосив він.

Ярослав Владиславович також зауважив, що формат круглого столу, який включав елементи воркшопу, створив платформу для творчого обміну досвідом між членами філософської спільноти.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 642

ОГОЛОШЕННЯ

Шановні колеги!

17 грудня 2024 р. відбудеться круглий стіл «Мислити без кордонів: філософська спадщина Карла Поппера». Початок о 9.30. Захід відбуватиметься онлайн. Запрошуємо доєднатися усіх колег, аспірантів і студентів, хто цікавиться філософськими питаннями. Для реєстрації як слухач заповніть цю форму.

Програма круглого столу

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 680