24 жовтня 2025 та 7 листопада 2025 наш гурток працював у візуально-концептуальному напрямку. Ідея візуальної інтерпретації головних ідей філософії Нового часу та доби Просвітництва виявилася несподіваною, але дуже плідною!

Філософія у форматі мемів виявилася досить цікавим викликом для студентів факультету мистецтв, які взялися переосмислювати ідеї Нового часу за допомогою ШІ. Студенти–художники, дизайнери, музиканти й хореографи представили власні візуальні інтерпретації ключових ідей філософії Нового часу та епохи Просвітництва — у форматі мемів, концептуальних ілюстрацій і навіть анімаційних образів.

Серед представлених робіт були як класичні філософські символи, так і сміливі сучасні інтерпретації. Студенти візуалізували категоричний імператив Канта, Демона Лапласа, Вроджені ідеї Декарта, Левіафана Гоббса, Ідоли Бекона, які спокушають розум помилковими уявленнями, Мислю, отже існую — перетворене на жартівливу візуальну формулу самосвідомості. Кожна робота демонструвала унікальний погляд автора, а дискусія після показу перетворила зустріч на справжній філософсько-мистецький діалог.

Особливо активно себе проявили студенти-хореографи: вони не лише створили яскраві зображення, а й поділилися ідеями про те, як філософські поняття можуть бути виражені через рух, пластичність та композицію. Деякі концепції отримали навіть імпровізоване танцювальне тлумачення — наприклад, рух як пізнання, або взаємодія порядку й хаосу як метафора категоричного імперативу.

Під час обговорення було сформовано власний «творчо-філософський алгоритм» створення зображень за допомогою ШІ. Він складається з кількох етапів:
1. Збір інформації про філософську ідею, її історичний контекст та значення.
2. Внутрішня концептуалізація — осмислення ідеї у власному ключі, пошук того, як вона відгукується у творчому мисленні.
3. Уявна візуалізація — попереднє «проживання» образу, переведення абстракції у форму.
4. Формування детального опису (prompt) для штучного інтелекту.
5. Робота зі згенерованими зображеннями, їхнє редагування, добір найкращого варіанту, співставлення з філософським змістом.

Цей підхід дозволив поєднати інтелектуальну роботу та мистецьку інтуїцію, а сучасні інструменти допомогли студентам відкривати філософські ідеї в абсолютно новому світлі.

Гурток став чудовою можливістю побачити, як студенти вміють не лише читати класичні тексти, а й оживляти їх, робити ближчими, емоційно відчутними й візуально яскравими. Застосування штучного інтелекту не замінило творчості — навпаки, підсилювало її, дозволяючи вільно експериментувати з образами та художніми стилями.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 329

10 жовтня 2025 року відбулася зустріч студентського філософського гуртка , яку ми присвятили темі сократичного діалогу як методу пізнання. Ми разом зі студентами досліджували, як Сократ використовував діалог для пошуку істини, чому він вважав правильні запитання важливішими за готові відповіді, і як ця традиція вплинула на подальший розвиток європейської філософії. Ми говорили про те, що сократичний метод — це не просто розмова, а шлях поступового прояснення думок через сумніви, уточнення та логічні доведення.

Студентів особливо зацікавила ідея, що Сократ не вчив істині, а допомагав іншим народжувати її в собі — саме тому його метод називають «маєвтикою» (свого роду мисленним повивальим мистецтвом). Одне з ключових питань зустрічі звучало так: чи можна застосовувати сократичний діалог у нашому сучасному житті — у навчанні, вихованні, професійній діяльності чи навіть у повсякденному спілкуванні? Дискусія виявилася дуже живою: одні стверджували, що цей метод сприяє критичному мисленню, інші ж звертали увагу на те, що не кожна людина готова витримати інтелектуальний сумнів і послідовні запитання.

Переходячи до платонівського діалогу як жанру філософствування, ми спробували зрозуміти, чому Платон обрав саме форму діалогу для вираження філософських ідей. Студенти висловили думку, що така форма дозволяє не пропонувати істину в догматичній формі, а запрошувати читача до співдумання. Водночас деякі з них звернули увагу на те, що платонівські діалоги часто не дають однозначних висновків, а натомість залишають відкритий простір для інтерпретацій.

Цей підхід став особливо відчутним під час колективного читання та обговорення діалогу Платона «Крітон». Текст викликав глибокий емоційний відгук: студенти сперечалися про те, чи мав Сократ право відмовитися від втечі і прийняти смерть за вироком афінського суду. Дискусія точилася навколо питань: що важливіше — закон чи моральна совість? Чи завжди справедливість співпадає із законом? Чи має людина право на громадянську непокору? Саме через такі непрості запитання учасники гуртка відчули силу сократичного методу — він не дає спокою, змушує думати і шукати істину разом з іншими. Наступного разу ми продовжимо розмову, зосередившись на тому, як принципи критичного діалогу можуть стати частиною нашого інтелектуального та професійного розвитку.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 539

Чому філософські тексти здаються такими складними і як їх читати? Чому різні філософи розуміють філософію по різному і як визначити її для себе?

26.09.2025 відбулося перше у 25-26 н.р. засідання студентського філософського гуртка "Логіка та критичне мислення у педагогічній діяльності".

Темою зустрічі стала розмова про те, чому філософські тексти сприймаються складними і як їх читати, а також перша спроба колективного читання та обговорення есе Бертрана Рассела «Мистецтво раціонального припущення». Незважаючи на академічну складність теми, атмосфера була невимушеною — студенти активно долучалися до обговорення, намагалися зрозуміти логіку філософського мислення та співвіднести її з власним досвідом.

Багатьох здивувало усвідомлення того, що філософія не має єдиного визначення, а самі філософи часто розуміють її по-різному: як пошук мудрості, як аналіз мови, як рефлексію над наукою чи навіть як спосіб життя. Одним з найпоширеніших запитань, які звучали під час зустрічі, було: «А чи можна взагалі говорити про філософію простою мовою?»

Студенти цікавилися, «чи може кожна людина бути філософом?» і «де проходить межа між здоровим глуздом і філософськими міркуваннями?». Ці питання виявилися не лише риторичними — вони стали відправною точкою для дискусії про природу філософського мислення.

 Не зважаючи на досить публіцистичний стиль роботи Рассела студенти зізналися, що складність для них створює не лише насиченість змісту та логічна побудова міркувань, а й незвичний стиль: довгі речення, непрямі пояснення, відсутність «готових відповідей».

Дехто зауважив, що при читанні філософських текстів легко «втратити нитку», якщо не зупинятися, не уточнювати ключові поняття і не стежити за структурою аргументів. Так ми вийшли на перше практичне правило читання філософії: читати не поспішаючи, із зосередженістю та запитаннями до тексту. 

 Наприкінці зустрічі студенти висловили бажання детальніше попрацювати з текстом Рассела. Їх зацікавила ідея раціонального припущення як інтелектуальної практики, що допомагає людині мислити критично навіть у ситуації браку знань. З’ясувалося, що багато хто впізнав у тексті власні сумніви: як відрізнити обґрунтовану думку від упередження? Як не піддатися догматизму? Саме ці питання спонукали учасників продовжити читання першоджерела, а не обмежуватися переказами чи коментарями.

Наступне засідання гуртка буде присвячене  виробленню спільної стратегії розуміння складних філософських текстів.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 521

7 квітня 2025 року відбулося чергове засідання студентського гуртка "Логіка та критичне мислення". Учасники гуртка аналізували та обговорювали когнітивні похибки, акцентуючи на їхній амбівалентності -- наявності позитивних сторін і впливів при загалом негативному впливі. Особливу увагу було приділено доповіді Світлани Логвиненко, студентки практичної психології. Вона представила "Ефект Зейгарнік" і у своїй доповіді як справжня психологиня продемонструвала як можна використати досить дражливу когнітивну похибку для покращення свого самопочуття і працездатності.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 779

В рамках діяльності гуртка "Логіка та критичне мислення" студенти залюбки готують матеріал і обговорюють  когнітивні похибки, які можуть спотворювати наше пізнання і впливають на прийняття рішень.  Замість багатосторінкових презентацій ми готуємо "постери", на яких стисло викладена інформація. Це зручно і інформативно, постер допомагає тримати всю інформацію у прямому доступі і не перемикатися по сторінкам. Тож таке обговорення виходить якісним і жвавим.

10.03.25 Ми роглянули "ефект гало"

А також "ілюзію контролю".

24.03.2025 ми роглядали "Ефект контрасту".

Також цікавим виявився аналіз "Ефекту ореолу"

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 674

Що таке логіка і хто її придумав. Навіщо потрібна логіка в науці, філософії, навчанні та буденній діяльності. 24.02.2025.

Щосеместру засідання наукового гуртка "Логіка і критичне мислення" відкривається дискусією щодо значення логіки у нашому житті, навчанні, роботі.

Надія Козаченко розпочала з огляду історії логіки, розповівши про її виникнення в античній Греції та внесок Аристотеля, якого вважають засновником формальної логіки. Вона підкреслила, що логіка є основою для правильної побудови аргументів і уникнення суперечностей у мисленні. Саша Храновська додала, що логіка є важливою не лише для науки, а й для формування особистої точки зору на суспільні процеси, оскільки допомагає уникати маніпуляцій та спотворених уявлень. Настя Снігур зазначила, що у філософії логіка є інструментом для аналізу та критики різних концепцій, що дозволяє побудувати чітку систему аргументів. Вона навела приклади філософських дебатів, де логіка допомагала уникати суперечностей. Дмитро Савчук навів приклади застосування логіки у власному житті, зокрема під час аналізу медіаконтенту, підкресливши важливість логіки для уникнення маніпуляцій у сучасному інформаційному середовищі.

Учасники дійшли висновку, що логіка є основоположним інструментом для аналізу, обґрунтування та прийняття рішень у різних сферах життя. Було погоджено, що розвиток логічного мислення є необхідним для всіх, хто прагне ефективно навчатися, працювати і робити обґрунтовані висновки у повсякденному житті.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 925

Одним з найцікавіших занять гуртка "Логіка і критичне мислення " було заняття на тему "Маніпуляції, які виникають внаслідок порушення законів логіки" (9.10.2024 ).

Ми розглянули такі питання: 

1. Порушення закону тотожності: підміна понять
2. Порушення закону виключеного третього: хибна дилема
3. Порушення закону несуперечності: навʼязана суперечність
4. Порушення закону подвійного заперечення: неявні заперечення

Козаченко Н.П. розпочала із пояснення основних принципів закону тотожності, підкреслюючи, що порушення цього закону часто призводить до маніпуляцій через підміну понять. Вона навела приклад політичної риторики, де терміни можуть бути свідомо підмінені для введення аудиторії в оману. Лясковська Альона додала, що підміна понять може також проявлятися у рекламних кампаніях, коли компанії використовують терміни, що викликають позитивні асоціації, але мають різне значення у контексті. Грамма Дар’я навела приклади із повсякденної комунікації, коли люди, не розуміючи суті певного терміна, можуть легко стати жертвами маніпуляції.

Брюховецький М.М. представив поняття хибної дилеми як порушення закону виключеного третього. Він підкреслив, що це один з найпоширеніших прийомів маніпуляції, коли людині пропонуються лише два варіанти вибору, незважаючи на наявність інших можливостей. Кущ Михайло розповів про застосування хибної дилеми у ЗМІ, коли проблеми подаються як вибір між двома крайнощами, що змушує аудиторію приймати поспішні рішення. Роншина Катерина навела приклад із політичних дебатів, коли складні соціальні питання спрощуються до вигляду хибної дилеми, що створює маніпулятивний вплив на виборців.

Сорока Віолетта пояснила, як навʼязана суперечність виникає внаслідок порушення закону несуперечності. Вона підкреслила, що маніпулятори часто свідомо створюють суперечливі ситуації або твердження, змушуючи людину робити нелогічні висновки. Дзіндзіловська Марія розповіла про випадки в дебатах, коли суперечливі аргументи нав’язуються як єдино можливі, що призводить до маніпуляцій. Береза Еріка додала приклади з повсякденного життя, коли люди стикаються з ситуаціями, де їх змушують обирати між двома взаємовиключними варіантами.

Климчак Марія представила закон подвійного заперечення, підкресливши, що порушення цього закону призводить до виникнення неявних заперечень, коли справжнє значення висловлювання залишається прихованим. Гунько Олександр розповів про випадки маніпуляції, коли в текстах або промовах свідомо використовуються двозначні твердження, що створює неоднозначне сприйняття інформації. Садикова Наталія навела приклади з літератури та реклами, де неявні заперечення використовуються для введення читача або глядача в оману.

Матеріал до заняття: https://docs.google.com/document/d/1tlCwqvvPvtthbVr15qsIv81sr3-2wklc/edit

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 865

30.10.2024 відбулося чергове засідання гуртка Логіка і критичне мислення. 

Тема засідання: Емоційний інтелект та буденні міркування

Козаченко Н.П. розпочала засідання із пояснення концепції емоційного інтелекту та його важливості у міжособистісних відносинах і професійній діяльності. Вона наголосила, що здатність розпізнавати та керувати власними емоціями, а також розуміти емоції інших є важливим елементом критичного мислення. Ніколенко Валерія додала, що високий рівень емоційного інтелекту допомагає уникати конфліктів і покращує ефективність спілкування. Кущ Михайло зазначив, що вміння контролювати емоції є особливо цінним у педагогічній діяльності, де викладачі постійно стикаються з різними емоційними ситуаціями.

Брюховецький М.М. представив класифікацію базових емоцій, таких як страх, радість, гнів, здивування, та розширений спектр емоцій, що включає більш складні емоційні стани, наприклад, розчарування чи вдячність. Він пояснив, що усвідомлення власних емоцій і вміння точно їх описувати сприяє кращому розумінню себе та інших. Васильєва Вікторія поділилася техніками розпізнавання емоцій у спілкуванні, які допомагають уникати непорозумінь. Савела Альона запропонувала вправу з розпізнавання та опису власних емоцій, яка викликала обговорення серед учасників про складність і важливість такої практики у щоденному житті.

Сорока Віолетта розпочала дискусію про стратегії реагування на емоційно напружені ситуації. Вона пояснила моделі “бий, тікай, виправляй ситуацію” та розповіла про їхнє застосування в контексті педагогічної практики. Антощенкова Аліна поділилася досвідом, коли використання підходу “виправляй ситуацію” допомогло знизити напругу в конфліктній ситуації. Асадов Едуард зазначив, що розвиток емоційного інтелекту та вибір відповідної стратегії можуть значно покращити комунікацію у професійній сфері та запропонував метод виправлення ситуації через гумор та жарти.

Презентація з засідання

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 748