Доктор філософських наук, професор Ярослав Владиславович Шрамко є фундатором наукової школи, представники якої вже понад двадцять років забезпечують високий рівень наукових досліджень у галузі логіки та філософії, а також впроваджують сучасні стандарти науковості й раціональності в освітніх закладах України. Професор Шрамко як керівник школи активно здійснює наукову діяльність на міжнародному рівні, до якої залучаються й учасники школи. Починаючи з 1995 року, у межах науково-дослідної роботи кафедри філософії регулярно видається науковий збірник «Актуальні проблеми духовності», у якому оприлюднюються результати досліджень, що відповідають напрямам діяльності наукової школи. Крім того, на постійній основі функціонує науково-методичний семінар з однойменною назвою. Важливу роль у формуванні логіко-філософської школи професора Я. В. Шрамка відіграла також діяльність аспірантури, що діє при кафедрі філософії.

В різні роки аспірантуру під керівництвом Я.В. Шрамка закінчили Г. Балута, Н. Козаченко, А. Абдула, Н. Кудрявцева, О. Панафідіна, О. Мішалова та ін. Керівник школи надає широкі можливості для творчих пошуків аспірантів, завдяки чому вона виконує одну з головних своїх функцій: «навчання творчості».

Представників наукової школи об’єднує не стільки конкретна тема дослідження, скільки спільна методологічна установка – розроблення окремих філософських проблем на основі аналітичної філософської традиції, серед яких: проблеми логіки перегляду переконань, теорій суспільного договору в сучасній аналітичній філософії та раціонального обґрунтування принципів соціальної справедливості, проблеми онтологічних засад та структур мови в комунікативному просторі суспільства, проблеми соціальних форм раціональності, епістемологічні проблеми історії, проблема історичного наративу як форми організації  історичного знання.

Головним методологічним принципом, що притаманний науковій школі професора Я. Шрамка, є вимога чіткої постановки досліджуваних проблем, ретельне вивчення різних способів їх розв'язання в історії філософії, прояснення змісту основних понять, дотримання критеріїв раціональності. Однією з провідних норм наукового дослідження проголошується орієнтація на високі міжнародні стандарти науковості.