25.02.26. відбулося засідання методичного семінару кафедри філософії, на якому слухали доповідь к.філос. наук, доцента кафедри Балути Г. А. «Естетичні виміри пізнання: чому істина є красою».

Було обґрунтовано значення естетичних критеріїв  в контексті  теорії істини. Запропоновано розуміння істини як інваріанта універсального порядку. Доповідач окреслила специфіку естетичних критеріїв (інваріантність, симетрія, простота) їх сутність, а також типи симетрій, розуміння істини як естетичного явища у піфагорійській філософії.

У наступній частині доповіді було  продемонстровано результат застосування методології  «парадоксу» (Б. Рассел) з метою побудови  онтологічної ієрархії та цілісної моделі істини-А. Доводиться точка зору, що істина-А має інваріантну природу,  не залежить від форми подання, конкретної мови чи рамки опису, на відміну від її множинних  варіацій у різних контекстах, системах опису. Було відмічено, що однією  з актуальних проблем зазначеного підходу  є проблема когерентності.

У заключній  частині доповіді  продемонстровано сучасні, концептуально наближені  підходи (Д. Едвардс, Г. Пріст, Е. О. Вілсон). Одна з ключових ідей Едвардса — плюралізм істини: різні домени (наука, соціальні науки, етика тощо) можуть вимагати різних моделей істини або різних відносин між мовою і світом. Г. Пріст критикує   стандартну технічність, а також класичне уявлення про істину, пропонує розглянути суперечність як методологічно продуктивний конструкт. Е. О. Вілсон обґрунтовує  ідею «консилієнсу» (узгодження знань) шляхом  методологічного пошуку загальних принципів і пояснень з різних галузей, які уможливлюють пошук  інтегрованої «структури» істини. У підсумку доповіді  було актуалізовано зв’язок у інтерпретаціях істини як онтологічного (аксіологічного), естетичного та  логічного об’єкта.

У обговоренні доповіді прийняли участь  Шрамко Я. В., Абдула А. І., Панафідіна О. П., Козаченко Н. П.,  Мішалова О. Є., Брюховецький М. М., Оліфер О. Є.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 92

6.02.2026 на засіданні науково-методичного семінару  кафедри була обговорена доповідь к.філос.наук Брюховецького М. М. «Інформаційне суспільство: можливість державних та приватних форм». Ключовою тезою доповіді була теорія державного капіталізмуу, яка функціонує як самостійна теорія, незважаючи на асоціації з марксизмом.

Доповідач окреслив прихильників теорії, їх погляди на функції держави, головні праці (Р.Гільфердінг, Ф. Поллок, Т. Кліфф, Д. Лейн, М. Маццукато, Б. Джессоп, Ф. Блок, Дж. Ходжсон, І.Веллерстайн та ін.).

Біля витоків теорії державного капіталу ідеї Р. Гільфердінга – теоретика австромарксизму, який обґрунтував ідею зрощення держави, банків і монополій, а також держави як  інституційного центру концентрації капіталу. На думку Т. Кліффа, прототипом державного капіталізму є державний устрій СРСР; дослідником обґрунтовано ідею функціонування держави як власника засобів виробництва і колективного капіталіста.

У наступній частині доповіді була представлена еволюція ознак державного капіталізму у сучасних дослідженнях (Я. Бреммер, М. Маццукато, Б. Джессоп, Ф. Блок та ін.). Таким чином, на основі досліджень були обгрунтовані риси державного капіталізму. У інформаційному суспільстві держава постає як власник інфрастртуктур даних, регулятор платформ, замовник ІT-технологій (Ш. Зубофф);

В ході доповіді доповідач пояснив поняття державного капіталізму,  «інформаційної економіки», сутності гібридності державного капіталізму, описав ознаки державного інформаційного суспільства шляхом аналізу функцій держави як: центрального інституційного агента інформаційної економіки, архітектора (власника) цифрової інфраструктури.

Концепція державного капіталізму дозволяє розглядати державу не лише як регулятора чи механізм перерозподілу, а як активного носія та інвестора сукупних ресурсів розвитку. Ключовим висновком є те, що ефективність державного капіталізму визначається  обсягом ресурсів, якістю їх управління, рівнем інституційної довіри та узгодженістю державних політик. За відсутності прозорих правил, координації та комунікативної етики державний капіталізм може втрачати продуктивність і перетворюватися на джерело структурних дисбалансів.

Робота гуртка була завершена традиційною дискусією. Рівень дискусії підтримали: А.Абдула, Н.Козаченко, Я. Шрамко, О.Панафідіна, О. Мішалова Г. Балута.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 367

24 грудня відбулось чергове засідання наукового семінару кафедри. Була представлена доповідь к. філософ. наук, доцента Абдули А. І. «Міф рамок: чому раціоналізм має інтелектуальну перевагу?». Варто зауважити, що тема доповіді, обговореної на засіданні,  завжди зберігає актуальність, торкається етичних засад раціональної дискусії, соціальної конструктивності. У доповіді було розглянуто проблему релятивізму в оригінальному прочитанні К. Поппера. Доповідач розглянув поняття релятивізму, продемонстрував його сутність, складність та різні форми, зосередив увагу на понятті інтелектуальної рамки як системи мислення, детермінованої досвідом. 

Було обгрунтовано сутність двох типів рамок: внутрішній і зовнішній релятивізм з відповідними контекстуальними аргументами проти міфологізації рамок в етиці, історії та культурі, юриспруденції, ідеології та ін.

Доповідач  окреслив проблему «закритості» рамок», а також пов’язаних з нею парадигматичних, ідеологічних упереджень, розглянув еволюцію стратегіїй протидії, зокрема їх сучасні  варіанти (В. Бартлі, Г. Альберт, Дж. Агассі, Н. Решер). Ключовою думкою стало осмислення  критичного раціоналізму як єдності принципів, які конституюють сферу раціональної критики, фалібілізму, плюралізму як компонентів морально-нормативної метарамки раціонального діалогу, оцінка їх статусу у структурі раціональності. Доповідь було завершено висновками, в яких обстоюється ідея «відкритості за межами релятивізму».

Критичний раціоналізм осмислено як рефлексивну традицію, в якій внутрішня відкритість поєднана із зовнішньою стійкістю до ризиків релятивізму. Таким чином була запропонована раціональна етична модель, що уможливлює раціональний діалог.  В обговоренні значущих проблемних аспектів, порушених у доповіді, взяли участь Панафідіна О. П., Козаченко Н. П., Шрамко Я.В. та ін.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 539

26.11.25 відбулось засідання науково-методологічного семінару кафедри. На засіданні була представлена доповідь кандидата філос. наук, доц. О.П. Панафідіної  «Моральна проблема патріотизму». У вступі було актуалізовано сутність поняття, розкрито дослідницьку мету і стратегії, окреслено інформаційний базис дослідження, специфіку розуміння концепту крізь призму моральної філософії.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 822

29.10.2025 17:00 відбулося чергове засідання науково-методологічного семінару кафедри філософії, на якому було заслухано й обговорено доповідь доктора філос.наук , професора Шрамка Я. В. «Фрегівські істиннісні значення як арістотелівські фокусні точки». У доповіді було представлено низку  положень, які підвели до обгрунтування теорії фрегівських істиннісних значень як варіанту філософського розуміння істини.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 589

24 вересня відбулось перше засідання науково-методологічного семінару кафедри філософії у новому навчальному році. З інформацією про наукове відрядження до Німеччини виступив керівник гуртка доктор філософських наук, професор Я.В. Шрамко, який був учасником трьох Міжнародних наукових заходів: 1. 12th International Congress (GAP.12) of the Society for Analytic Philosophy (GAP: Gesellschaft für Analytische Philosophie), September 8-11, Düsseldorf. 2. 2nd Workshop on Contradictory Logics, September 12-13, Ruhr University Bochum. 3. The 4th International Gottlob Frege Conference, September 15-20, Wismar.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 700

Розклад науково-методологічного семінару кафедри філософії КДПУ на 2025/2026 навчальний  рік

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 644

30 квітня 2025 року відбулося чергове засідання науково-методологічного семінару кафедри філософії КДПУ. К. філос. н., доц. Г. А. Балута виступила з науковою доповіддю «Феноменологія як філософська методологія», у якій узагальнила науковий доробок класиків феноменологічної школи й українських феноменологів.

У виступі Галина Анатоліївна зазначила, що розуміння континентальної філософії буде неповним без уявлення про стиль феноменологічного мислення, понятійний апарат феноменології та її методологію. На феноменологічних засадах здійснюють дослідження в семіотиці, екзистенційній філософії, структурології, постмодернізмі та навіть в аналітичній філософії. Феноменологія виступає методологією для медичної діагностики й психології, педагогіки й філософії освіти.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 935

26 березня 2025 року на кафедрі філософії Криворізького державного педагогічного університету відбулося чергове засідання науково-методологічного семінару. З доповіддю на тему "Наратив культурної конвергенції як концептуальний інструмент в сучасній філософії історії" виступила кандидат філософських наук, доцент О. В. Мішалова, яка продемонструвала, що через поступові зміни способів написання історії, тобто організації репрезентації історичного знання, виникає історичний наратив на засадах культурної конвергенції різних етнічних, релігійних, гендерних груп.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 1001

26.02.25  відбулося чергове засідання науково-методологічного семінару кафедри філософії КДПУ. К. філос. н., доц. Н. П. Козаченко виступила з доповіддю “Класичні філософські проблеми в контексті Штучного інтелекту”, у якій розглянула проблеми філософії свідомості, теорії пізнання та етики, що виникають під час використання великих мовних моделей.

У доповіді Надія Павлівна зазначила, що тема штучного інтелекту є однією з найбільш актуальних сьогодні. Якщо розробники ШІ вважають, що їхні машини дійсно стали розумними, то неодмінно виникає питання, чи може ШІ мати статус морального суб’єкта?

Надія Павлівна переосмислили низку відомих в історії філософії уявних експериментів в контексті проблем ШІ. Зокрема, у виступі проаналізоване парі Паскаля; досліджено евристичний потенціал АСТ тесту; розглянуто великі мовні моделі у контексті «філософського зомбі».

Виступ  доц. Н. П. Козаченко викликав жваве обговорення як серед викладачів, так і серед запрошених аспірантів. Дискутували щодо можливості людини створити «якісно нову свідомість, що не пов’язана з існуванням живого організму. Обговорювали потенційні загрози штучного інтелекту для сучасного суспільства й розмірковували над особливостями навчання людей та великих мовних моделей.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 1104