23 січня 2026 року відбувся перший у цьому році засідання Міжнародного філософського семінару «Post Scriptum». Із доповіддю виступив Ярослав Шрамко, професор кафедри філософії КДПУ. Тема доповіді — «Фрегеанські істиннісні значення як аристотелівські фокусні точки» — була присвячена аналізу онтологічного статусу істини на перетині філософії логіки, метафізики та історії філософії.

У своїй доповіді професор Шрамко запропонував оригінальний підхід до розуміння істини, поєднавши фрегеанську концепцію істиннісних значень з аристотелівським ученням про сутність. Особливу увагу було приділено структурній ролі істиннісних значень у логічній семантиці та можливості її інтерпретації через поняття фокального значення, розроблене Ґ. Е. Л. Оуеном. Запропонована ідея «фокальної точки» як онтологічного аналога семантичної центральності дала змогу по-новому осмислити категоріальний статус істини та показати метафізичну значущість логічних конструкцій, які часто сприймаються як суто формальні. Доповідь викликала жваве обговорення серед учасників семінару та стала змістовним початком семінарського року.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 196

На дослідницькому колоквіумі «Logic and Epistemology», що відбувся в Ruhr University Bochum (кафедра логіки і теорії пізнання) 22 січня 2026 року, з доповіддю виступила доцентка кафедри філософії КДПУ Єлена Мішалова. Тема її дослідження — «Історичний наратив між реальним та історичним минулим у теорії історичного пізнання Леона Голдстайна» — була присвячена аналізу концепції історичного пізнання, розробленої Leon Goldstein у межах аналітичної філософії історії. Доповідь відбулася офлайн на кафедрі логіки і теорії пізнання з онлайн трансляцією, тож колеги з кафедри філософії КДПУ змогли долучитися до дискусії з німецькими науковцями.

У доповіді було показано, що антиреалістична позиція Голдстайна, яка поєднує ідеї феноменології, герменевтики та критичного раціоналізму, не лише не суперечить наративному підходу в теорії історичного знання, а й у багатьох аспектах є з ним концептуально спорідненою. Особливу увагу доповідачка приділила розрізненню між «реальним» і «історичним» минулим, критиці історичного реалізму та обґрунтуванню методологічної автономії й інтерсуб’єктивності історії як наукової дисципліни, підкресливши, що ці елементи зміцнюють теоретичні засади наративної концепції історичного пізнання.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 245

15 листопада 2025 року відбулося засідання Міжнародного круглого столу до 130-річчя від дня заснування Львівсько-Варшавської школи, організованого Львівським філософським товариством імені Казимира Твардовського; кафедрою філософії Національного університету “Львівська політехніка”; кафедрою філософії Криворізького державного педагогічного університету; кафедрою історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка; кафедрою філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.   У роботі круглого столу, який модерував доктор філос. наук, редактор журналу «Гуманітарні візії» І. Карівець взяли участь провідні вітчизняні науковці, європейські колеги з Польщі і Чехії, викладачі кафедр: А. Дахній, А. Синиця (Львівський національний університет ім. І. Франка), С. Іваник (голова Львівського філософського товариства імені К. Твардовського), О. Гончаренко (Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, президентка Львівського філософського товариства імені К. Твардовського), І. Голубович (Одеський національний університет ім. І. Мечнікова), Д. Сепетий (Запорізький державний медико-фармацевтичний університет), Н. Вяткіна (Інститут філософії ім.Г. Сковороди НАН України), А. Брожек (Варшавський університет), Я. Мороз (Щецинський університет), А. Гнатів (Національний університет «Львівська політехніка»), Я. Шрамко, О. Панафідіна, Н. Козаченко, А. Абдула (Криворізький державний педагогічний університет) та ін. Виступи й обговорення здійснювались українською, польською й англійською мовами.

Львівсько-Варшавська школа – інтелектуальний прототип сучасної польської та вітчизняної аналітичної філософії. Основним методом широкої сфери філософських досліджень засновника школи Казимира Твардовського був ґрунтовний аналіз філософських понять, логічна ясність мови й мислення, що згодом стало примітним стилем Львівсько-Варшавської школи.

Робота засідання була відкрита виступом  О.Гончаренко – президентки Львівського філософського товариства ім. Казимира Твардовського, яка повідомила про значущість філософських здобутків Львівсько-Варшавської школи, і продовжена доповідями А. Брожек, Я. Шрамка, Я. Мороза, І. Голубович, А. Синиці, Н. Вяткіної, С. Іваника, А. Гнатіва.  У доповідях були обговорені питання впливу Львівсько-Варшавської школи на розвиток модерної філософії, формування сучасної наукової філософії  як  ключового академічного дискурсу. 

Впродовж засідання було здійснено перегляд стану сучасних досліджень, перекладів, інтерпретацій та реконструкцій філософської спадщини Львівсько-Варшавської школи, зокрема в іншомовних джерелах, про що повідомили доктори філос. наук, проф. І. Голубович, А. Синиця; розкрито феномен Львівсько-Варшавської школи крізь призму становлення сучасної аналітичної парадигми,  окреслено зміст наукових надбань школи в інших філософських напрямах і галузях, що прозвучало у доповідях Я. Шрамка, Я. Мороза, Н. Вяткіної, С. Іваника.

Доктор філос. наук, проф. Я. Шрамко здійснив порівняльний аналіз Львівсько-Варшавської школи і Віденського гуртка – потужних інтелектуальних осередків аналітичної філософії, відзначив унікальність філософської традиції Львівсько-Варшавської школи, розглянувши її як модель раціональної культури, що сягнула світового рівня. К. філос. наук, доцент О. Панафідіна зауважила з приводу викривлень та стереотипів у сприйнятті ідей Львівсько-Варшавської школи, к. філосф. наук, доцент Н. Козаченко оцінила доробок Львівсько-Варшавської школи у становленні дискурсу критичного мислення, перспективних можливостей його використання  у викладацькій практиці  –  академічному та шкільному освітньому середовищі.

Наукова дискусія з нагоди 130-річчя від дня заснування Львівсько-Варшавської школи відбулася у конструктивній колегіальній атмосфері, яка сприяє подальшій співпраці вітчизняних і європейських науковців, відкриває нову сторінку у продовженні дослідницької традиції кафедри філософії, збагаченні її наукового досвіду.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 570

25 листопада 2024 року відбулося чергове засідання Міжнародного наукового семінару «Post Scriptum», на якому з доповіддю на тему «Social Dimensions of Practical Identity» виступила асистент кафедри філософії Криворізького державного педагогічного університету О. Є. Оліфер.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 1448

21–22 листопада 2024 року викладачі кафедри філософії, кандидати філософських наук, доценти А. І. Абдула та Г. А. Балута, взяли участь у пленарному засіданні XVI Міжнародної науково-практичної конференції «Філософія творчості у вимірі соціальних практик: гуманітарне знання і соціальні технології». Захід проходив у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» в онлайн-форматі.

Наші шановні колеги виступили з доповіддю на тему «Естетичний інтелект в освітній практиці як передумова формування творчих когнітивних сценаріїв». У межах конференції обговорювалися актуальні проблеми філософії творчості в умовах сучасних соціальних викликів.

Програма конференції включала секційні засідання за тематичними напрямами досліджень, а також проведення майстер-класу «Метод години слухання як шлях до профілактики емоційного вигорання у фахівців соціальної сфери», у якому взяли участь доценти А. І. Абдула та  Г. А. Балута.

Цей науковий захід став важливою платформою для обміну досвідом щодо розвитку інноваційних підходів у роботі з молоддю й викладанні філософських дисциплін.

Бажаємо нашим колегам нових наукових звершень! 

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 1154

З 08 по 13 вересня 2024 року професор кафедри філософії, д. філос. н., проф Я. В. Шрамко брав участь у XIV Міжнародному Кантівському конгресі, що відбувся в місті Бонн (Німеччина) з нагоди 300-річчя Іммануїла Канта. Цей конгрес, організований під егідою Міжнародної Кантівської асоціації, відбувається раз на п’ять років, залучаючи фахівців із філософії з усього світу для вивчення ідей Канта.

У 2024 році конгрес отримав назву «Кантівський проєкт Відродження». Робота выдбувалася в межах 21 секції з етики, гносеології, метафізики, естетики, філософії науки та ін. Д. філос. н., проф. Я. В. Шрамко був запрошений на конгрес як лауреат стипендії Фонду Александра фон Гумбольдта та брав участь у Форумі гумбольтівців, який проходив з 10 по 13 вересня. Форум став майданчиком для обміну досвідом і дискусій із зарубіжними науковцями.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 1004

З 01 по 08 серпня 2024 року в м. Рим, Італія, відбувся XXV Всесвітній філософський конгрес, що проходить приблизно раз на п’ять років, починаючи з 1900 р. Тема заходу: «Філософія без пардонів» («Philosophy across boundaries»). Конференція проходила в Римському університеті ла Сап’єнца. На конгрес було подана рекордна кількість статей – 8626, прийнято – 4309. Робота відбувалася в 89 секціях усіх напрямів філософії. Всесвітній філософський конгрес зібрав провідних філософів із усього світу для обговорення актуальних проблем сучасної філософії.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 1093

20-21 квітня 2024 р. в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка відбулася конференція, присвячена проблемам філософії І. Канта. Захід був приурочений 300-річчю з дня народження філософа. Загалом було представлено 23 доповіді. У конференції брали участь філософи з різних куточків України, а також з Німеччини, Ізраїлю, Франції та Італії.

Кафедру філософії КДПУ  представляла к. філос. н., доц. О. П. Панафідіна, яка ознайомила наукову спільноту з результатами свого дослідження «І. Кант про Common Sense і обов’язки чесноти». У доповіді були висвітлені антропологічні погляди кенігсбергського мислителя.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 1252

18-19 квітня 2024 р. відбуватиметься щорічна Міжнародна наукова конференція в Київському національному університетів імені Тараса Шевченка. Конференція приурочена дню заснування філософського факультету, який цього року відзначає 190-річчя! Із чим ми вітаємо колег філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

Конференція розпочалася зі вступного слова акад. НАН України, д-р філос. наук, проф., декана філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка Анатолія Євгеновича Конверського. У своїй промові він, цитуючи Г. Гегеля, наголосив, що філософія – епоха, схоплена у думці. Філософія завжди шукає відповіді на такі фундаментальні питання, на які неможливо знайти відповіді, але такі пошуки - це не марна робота, а утвердження творчих сил людини. Наголосив на ролі філософії для розбудови демократичного суспільства.

У конференції взяли участь 20 закладів вищої освіти, серед них, і представники кафедри філософії Криворізького педагогічного університету: к. філос. н., доц. Н. П. Козаченко й асистент О.Є. Оліфер. Представники організаційного комітету конференції висловили вдячність делегаціям від  усіх закладів вищої освіти.

У 2024 р. робота Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету» проходить у 15 традиційних секціях та 3 спеціальних. Наші колеги беруть участь в роботі секцій теоретичної філософії та логіки.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 1490

26 березня 2024 р. на Міжнародному семінарі з доповіддю «Russia’s War in Ukraine as a «War for Identity» and Appropriation of Cultural Tradition» виступила  к. філос. н., доц. кафедри філософії Олена Віталіївна Мішалова.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 1345