Науково-педагогічні працівники КДПУ не тільки підвищують власний професійний рівень і набувають нового академічного досвіду, але й успішно представляють Україну на світових наукових заходах. Нещодавно докторка філологічних наук, професорка кафедри перекладу та слов’янської філології Марина Варданян взяла персональну участь у міжнародному симпозіумі ICLS 2023 The International Children’s Literature Symposium Transnational Turns in Children’s Literature на базі University Newcastle, United Kingdom.
До цієї великої міжнародної події долучилися понад 70 дослідників, перекладачів та письменників із вісімнадцяти країн світу, серед яких – Велика Британія, Китай, Індія, США, Канада, Польща, Австрія та інші. Формат симпозіуму включав не лише виступи доповідачів, присвячених дитячій та юнацькій літературі в аспекті перекладу та мультикультуралізму, круглі столи із письменниками, видавцями як-от Routledge Companion, перекладачами, ілюстраторами, а також відвідування виставок рідкісних книг із бібліотеки університету та неформальні дискусії. У таких обговореннях взяли участь і провідна дослідниця дитячої літератури, проф. Kimberley Reynolds, а також всесвітньовідомий англійський письменник David Almond. Родзинкою симпозіуму було і те, що він відбувалася одночасно очно та в дистанційному форматі в супроводі синхронного перекладу в мовній парі англійська-китайська.
«Участь у цьому симпозіумі мала подвійну мету. По-перше, оскільки конференція одразу позиціонувалася як білінгвальна, було цікаво спостерігати за роботою синхроністів у спеціально обладнаній аудиторії університету. Це була гарна практика конференційного перекладу для магістрів та аспірантів університету Нью-Касел. По-друге, ця конференція стала платформою для популяризації української літератури, мови та культури, оскільки, на жаль, світ знає про Україну крізь радянсько-російські лінзи. У цьому я вкотре переконалася з презентацій про радянську літературу від китайських дослідників, з якими я вступила у гостру полеміку і про саму пропагандистську роль радянської дитячої літератури, і про місце в ній української літератури, і про диктаторів тогочасного режиму, які в тій літературі зображені як носії найкращих рис соціалістичного суспільства, і про геноцид проти українців», – розповідає про подвійний досвід від участі в симпозіумі Марина Володимирівна.
Представниця Криворізького педагогічного виступила із доповіддю про переклади української юнацької літератури, зокрема авантюрного роману Le Capitaine Casse-Cou французького письменника кінця ХІХ та початку ХХ століття Louis Boussenard. Цей роман ліг в основу доволі популярного в радянські часи фільму «Невловимі месники», що також ніс певну ідеологічну мету. Українською мовою твір був перекладений двічі. Перший переклад під назвою «Капітан Зірвиголова» був здійснений радянським перекладачем Євгеном Дроб’язком через мову-посередника – російську, а не з французького оригіналу. Другий переклад – із назвою «Борці за волю», виданий українською діаспорою в США. «Обидва переклади роману Буссенара є ідеологічними, але втілюють різні ідеології – колоніальну та націотворчу. І це варто вміти ідентифікувати у текстах, щоб розрізняти маніпуляції та формувати критичне мислення. У своїй доповіді я прагнула показати, що переклади, зокрема і переклади літератури для дітей та юнацтва, постійно зазнають впливу суспільних ідеологій. Вони є каналами для популяризації певних ідеологій, зокрема і мовних. Тим самим, і переклади, і дитяча література не є поза суспільством, поза політикою», – пояснює основну ідею свого виступу п. Марина.
Українська тема відкривається для міжнародної аудиторії і в бібліотечних фондах та виставках. Крім виступу на симпозіумі, Марина Володимирівна мала змогу записатися до British Library (Лондон), однієї з двох найбільших бібліотек світу.
«Британська бібліотека мене вразила своїм масовим залученням різних відвідувачів – через книжкові магазини, їдальні, читальні зали, виставки, місця для коворкінгу, тераси тощо. Але найбільше приємно здивувала виставка The Treasures of the British Library, оскільки вона відкривалася колекцією Кобзаря нашого Тараса Шевченка! Так вийшло, що зі мною на виставці заговорили представники бібліотеки, вони розпитували про Шевченка, а також запитували, чому Шевченко зображений на сучасних листівках як супер-герой. Це вкотре мене переконало, що Україна для іноземців – це Terra Incognita, невідома земля. До таких висновків, на жаль, я прийшла і після часткового ознайомлення з фондами самої бібліотеки, що наповнені радянсько-російськими книгами. Саме з цих книг міжнародні дослідники черпають обмежені знання про Україну, поширюючи радянсько-російсько-імперські наративи. Тож гуманітаристика не є поза політикою, вона формує імідж України також», – ділиться своїми міркуваннями М.В.Варданян.
Бажаємо нашим викладачам вдалих наукових заходів, а Україні – перемоги на усіх лініях фронту!
