27 листопада 2025 року у місті Глухів відбулася ІV Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція з міжнародною участю «Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та туристично-краєзнавчої і фізкультурно-оздоровчої роботи». Захід проведений на базі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. У програмі конференції стояли наступні питання:
1. Актуальні проблеми фізичного виховання різних груп населення.
2. Сучасні науково-методичні аспекти підготовки спортсменів.
3. Рекреація і фізична реабілітація – проблеми і перспективи.
4. Сучасні проблеми туристично-краєзнавчої роботи.
5. Фізична культура і спорт в умовах дистанційного навчання та сьогодення.
6. Актуальні проблеми підготовки фахівців у галузі фізичної культури та спорту.
7. Психологічні аспекти фізичного виховання і спорту в умовах сьогодення.
Викладачі кафедри туризму та економіки КДПУ - завідувач Володимир Казаков, професорка Ірина Романюк та асистент Еліна Антонова взяли участь з доповідями у роботі конференції:
- Ірина Романюк на тему: "Моделі фінансування туристично-краєзнавчих ініціатив у сучасних умовах";
- Еліна Антонова на тему: "Сучасні виклики у збереженні мережі закладів туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти в Україні";
- Володимир Казаков на тему: "Сутність туристичного краєзнавства: погляд практика".
Програму та збірник розміщено на сайті https://gnpu.edu.ua/event/suchasni-problemy-fizychnogo-vyhovannya-sportu-ta-turystychno-krayeznavchoyi-i-fizkulturno-ozdorovchoyi-roboty/
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
- Автор: Кафедра туризму та економіки
- Перегляди: 303
20 листопада у дистанційному форматі на базі Харківського національного університету ім. Каразіна відбулася міжнародна науково-практична конференція з традиційною за останні роки тематикою: «РЕГІОН–2025: стратегія оптимального розвитку». Основними питаннями конференції цього року стали:
1. Економічні трансформації регіонального розвитку.
2. Демографічні, міграційні та соціальні виклики регіонального розвитку.
3. Екологічні проблеми регіонального розвитку.
4. Міський розвиток, геопланування та міська політика.
Від кафедри туризму та економіки КДПУ до конференції були подані 3 теми:
Європейський досвід реалізації проєктів індустріального туризму та його адаптація для України, автори - доценти Володимир Казаков, Вікторія Пацюк;
Проєктування туристично-інформаційного центру Кривого Рогу як складова управління якістю туристичних послуг, автори - доцент Ірина Остапчук та магістрантка 2-го курсу спеціальності J3 Туризм і рекреація Катерина Складанюк (ТУРм-24);
Регенерація відвалів у контексті сталого міського розвитку: досвід Криворіжжя, автори - доцент Вікторія Пацюк та магістрантка 2-го курсу спеціальності J3 Туризм і рекреація Ксенія Токаюк (ТУРм-24).
Матеріали представлені у форматі заочної участі. Роботи увійшли до збірника наукових праць.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
- Автор: Кафедра туризму та економіки
- Перегляди: 411
21 листопада 2025 року на базі Київського національного університету ім. Т. Шевченка відбулася міжнародна науково-практична конференція "Культурна спадщина та природно-ресурсний потенціал у розвитку туризму та громад: наукові засади, практики, колаборація". Подія була присвячена до 35-річчя кафедри країнознавства та туризму цього ЗВО. Захід відбувся у дистанційному форматі.
Тематикою конференції стали наступні питання:
- Сучасні концепти використання спадщини: від protect до use and develop.
- Теорія музеології та пам'яткознавства в успішному розвитку громад і туризму.
- Моделі, технології та інструменти використання спадщини задля розвитку територій.
- Кроссекторальні колаборації в розвитку територій.
- Успішні практики: застосування наукового знання для розвитку туризму та громад.
- Проблеми збереження і охорони культурної спадщини в освітньому процесі і науковому дискурсі.
- Матеріальні й духовні втрати населення Українського Полісся внаслідок російсько-української війни та їх подолання.
- Природа як головний ресурс для різних видів туризму та основна принада для рекреації і відпочинку.
- Туристсько-рекреаційний потенціал як засіб досягнення цілей сталого розвитку та складник конкурентоспроможности територій.
- Туризм та цілісність екосистем: від наукових засад до практик.
- Що заважає Україні «розкрити» свій туристсько-рекреаційний потенціал?
- Штучний інтелект, віртуальна реальність, цифрові платформи у покращенні туристського досвіду та операційних процесів.
У конференції взяли участь і викладачі кафедри туризму та економіки КДПУ - доценти Вікторія Пацюк і Володимир Казаков. Вони представли спільну доповідь на тему: "ІНДУСТРІАЛЬНА СПАДЩИНА В РОКИ ВІЙНИ: З ДОСВІДУ ПРЕЗЕНТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗВІТУ НА КОНГРЕСІ TICCIH". Презентація представлена наживо з особистою участю. З окремою доповіддю та з особистим виступом відпрацювала й студентка 4 курсу бакалаврату (ТУР-22) спеціальності J3 Туризм і рекреація - Олександра Дубачинська, яка представила тему "ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА УКРАЇНИ ЯК РЕСУРС ДЛЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ" (керівник роботи доц. Вікторія Пацюк).
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
- Автор: Кафедра туризму та економіки
- Перегляди: 386
13 листопада 2025 року на базі Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського відбулася чергова Міжнародна науково-практична конференція під назвою "Сучасні тенденції індустрії гостинності". Конференція відбулася у змішаному форматі. Тематика конференції цього року була присвячена наступним питанням:
› Сучасні тенденції та стратегії розвитку готельно-ресторанного бізнесу
› Інновації харчових та крафтових технологій для HORECA
› Розвиток туристичної сфери в умовах глобалізації
› Стан та перспективи розвитку економіки та менеджменту індустрії гостинності
› Прогресивність в освіті. Ефективні способи викладання та навчання
Участь у конференції взяли і представники кафедри туризму та економіки: зав. кафедри Володимир Казаков та магістранти 2-го курсу навчання Данило Гонтар та Дмитро Картавий. Вони подали 2 спільні роботи на тематику створення туристичних кластерів та використання технологій віртуальної реальності в туризмі. Доповіді були готові до виступу, але через затяжний блекаут цього дня активну участь у роботі конференції взяти не вдалося ......
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
- Автор: Кафедра туризму та економіки
- Перегляди: 444
22-24 жовтня 2025 року в місті Хемніці, Німеччина відбулася чергова щорічна конференція ERIH-2025. ERIH - європейська асоціація маршрутів індустріальної спадщини, яка опікується розвитком індустріального туризму в Європі.
Володимир Казаков (зав. кафедри туризму та економіки) є індивідуальним членом цієї важливої організації, а місто Кривий Ріг представляє всю Україну.
Тема цього року була наступною: НЕМАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА В ІНДУСТРІАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ.
Саксонський промисловий мегаполіс Хемніц, місце проведення цьогорічної щорічної конференції ERIH, має титул Європейської столиці культури 2025 року та розмістив усі свої програми під гаслом «C небачене». Відповідно до цього заголовка, конференція ERIH свідомо відвертається від видимої матеріальної спадщини, часто вражаючої промислової архітектури та обладнання, та зосереджується на часто недооцінених нематеріальних аспектах промислової культури. Ця спадщина охоплює широкий спектр соціальних та культурних повсякденних практик, ритуалів та традицій, пов’язаних з музикою, їжею, спортом та святковою культурою, які формували – і досі формують – життя в промислових районах. Усе це допомагає сприяти формуванню почуття приналежності та ідентифікації серед місцевого населення з промисловими об’єктами та їхньою історією. Місцеві мережі, асоціації та волонтери часто підтримують ці знання.
На конференції було висвітлено потенціал, який ця нематеріальна спадщина пропонує об’єктам промислової спадщини, представлено стратегії та формати, необхідні для догляду за нею. Були обговорені способи охоплення нової аудиторії цими аспектами «індустріальної культури» та активізації мереж і партнерств у районах, містах і регіонах, які можуть сприяти цій роботі та виходити з неї.
До конференції подавали спільну доповідь і доценти кафедри Володимир Казаков та Вікторія Пацюк. Тема була присвячена змісту навчальної дисципліни "Індустріальний туризм", яка читається наразі нашим студентам бакалаврам спеціальності J3 Туризм та рекреація. Проте нажаль потрапити цього разу на конференцію не вдалося. Однак взяти участь у конференції все ж таки вдалося у дистанційному форматі.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
- Автор: Кафедра туризму та економіки
- Перегляди: 595
17-18 жовтня 2025 р. на базі природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка відбулася ювілейна 10-а Всеукраїнська наукова конференція «Сумські наукові географічні читання». Конференція організована спільно з Сумським відділом Українського географічного товариства ще з 2016 року. ематика конференції була присвячена проблемам географічної науки, освіти, туризму,регіональним дослідженням. Географія учасників була доволі представницькою з географів Києва, Харкова, Львова, Полтави, Запоріжжя, Кривого Рогу, Умані та інших наукових центрів України.
Від кафедри туризму та економіки на конференцію була представлена спільна робота доцентів Вікторії Пацюк і Володимира Казакова на тему "Шахтний туризм у Швеції: досвід для України", в якій був розкритий зміст організації туризму в місті Кіруна (північ Швеції) до діючої шахти фірми LKAB. Автори виклали безпосередньо свої спорстереження та визначили рекомендації щодо врахування шахтного туризму в Швеції для Кривого Рогу.
У дистанційному форматі на конференції з доповіддю виступила доцент Вікторія Пацюк.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
- Автор: Кафедра туризму та економіки
- Перегляди: 575
26 вересня у Каразінському університеті (м. Харків) відбувся науково-практичний круглий стіл «Туризм і сталі трансформації», присвячений Всесвітньому дню туризму. У заході як слухачка взяла участь РОМАНЮК Ірина, доктор економічних наук, професор кафедри туризму та економіки Криворізького державного педагогічного університету.
Організаторами події стали ННІ «Каразінський інститут міжнародних відносин та туристичного бізнесу», кафедра світової політики, дипломатії та туристичного бізнесу та кафедра готельно-ресторанного бізнесу та харчових технологій. Дискусія була зосереджена на темі трансформаційного потенціалу туризму як чинника сталого розвитку, його значенні для місцевих громад, економіки та міжнародної співпраці.
А також круглому столі взяли участь:
Микола ПИСАРЕВСЬКИЙ, директор Каразінського інституту міжнародних відносин та туристичного бізнесу;
Юлія БОГАЙЧИК, заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради;
Валентина ХОЛОДОК, директор Харківського організаційно-методичного центру туризму;
Анатолій ПАРФІНЕНКО, завідувач кафедри світової політики, дипломатії та туристичного бізнесу;
Наталя ДАНЬКО, завідувач кафедри готельно-ресторанного бізнесу та харчових технологій.
Студенти також активно долучилися до конкурсів та інтерактивних активностей, що додало святковості події та сприяло неформальному спілкуванню.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
- Автор: Кафедра туризму та економіки
- Перегляди: 690
З 24 по 30 серпня 2025 року в шахтарському місті Кіруна на півночі Швеції відбувся черговий 19-й великий Конгрес TICCIH (сайт організації: https://ticcih.org/about/) з вивчення та збереження промислової спадщини. Від України учасниками стали доценти кафедри туризму та економіки КДПУ Володимир Казаков та Вікторія Пацюк.
Місто Кіруна – невелике місто з багатою гірничою історією. Тут з 1900 року розпочався видобуток покладів залізної руди. Кіруна – це як Кривий Ріг – той же тип корисної копалини (залізна руда), залізорудні шахти і кар’єри, відвали та хвостосховища, провальні зони, збагачувальні фабрики та цехи з виробництва залізних обкотишів, гірнича техніка, і звичайно – індустріальний туризм на діюче виробництво. Єдиною гірничо-видобувною кампанією в Кіруні є корпорація LKAB (https://lkab.com/en/) державної форми власності.
Під час Конгресу учасники відвідали кілька важливих пізнавальних екскурсій: до працюючої шахти в Кіруні фірми LKAB, діючий мідний кар’єр AІTIK фірми LKAB в містечку Елліваре. Ці об’єкти вже багато років є локаціями індустріального туризму в Швеції, причому підкреслимо – це відвідання саме працюючих підприємств!!!
Викладачі кафедри туризму та економіки КДПУ Володимир Казаков та Вікторія Пацюк під час екскурсій ознайомилися з об’єктами індустріального туризму в Кіруні, методикою організації екскурсій на діючі гірничі підприємства, технікою та методикою проведення самих екскурсій на діючі підприємства. Через подібність гірничих об’єктів Кіруни до Кривого Рогу, отриманий досвід можна повністю застосувати й в Україні та безпосередньо у нашому місті.
Об’єкт індустріального туризму №1 в місті Кіруна – залізорудна шахта LKAB. Тривалість екскурсії від центру міста зі спуском під землю займає 3-3,5 години. Екскурсія автобусна, під землею в шахті – пішохідна. Спуск під землю в техніки та людей відбувається спіральним тунелем. Клітьового спуску-підйому немає. Спуск екскурсійних груп відбувається на заводському автобусі на 40 осіб. Тобто, в шахту екскурсанти їдуть автобусом!!! Це вже видовище. На глибині -540 метрів з кількох паралельних горизонтальних виробок зроблений Візіт Центр з наступними екскурсійними елементами: виставка техніки, кінозал, конференц-зала, кафе, туалети, музей шахти. Дуже багато інтерактивів, різних моделей, стендів та виставок мінералів. Вся гірнича техніка доступна для відвідувачів. Кожен відвідувач на пам'ять може безкоштовно взяти невеликий пакунок з логотипом LKAB та залізними обкотишами, які є кінцевою продукцією підприємства. Всі підземні доріжки об лаштовані, місцями бетоновані. Уся музеєфікована частина шахти має гарну стилізовану блакитну під світку. Туристам видається лише каска. Жодних інструктажів з охорони праці немає. Все можна фотографувати та знімати на відео. Гідами є працівники підприємства. До шахти є доступ для дітей від шкільного віку. За статистикою щодня шахта приймає від 200 до 300 екскурсантів !!!. Вартість екскурсії становить 50 євро. Всі доходи від екскурсій йдуть на рахунок шахти фірми LKAB.
Об’єкт індустріального туризму №1 поблизу міста Елліваре – величезний мідний кар’єр AІTIK. Від Кіруни до кар’єру треба їхати 120 кілометрів на південь. Загальна тривалість екскурсії з Кіруни становить 6-7 годин. Кар'єр доволі великий – довжина 3,5 км, ширина до 1,3 км. Тут трохи складніше ніж на шахті: є елемент переодягання та спеціального екіпірування. Для туристів спеціально створений Візіт-Центр, де кожен відвідувач перевзувається у гумові чоботи, видається жовтого кольору манішка та каска із захисним пластиковим екраном на обличчя. І знову ж – процедура проходження на діючий кар’єр мінімізована повністю: жодних інструктажів з охорони праці, списків, звірок паспортів немає. Проте була пересадка на робочий автобус, екскурсійний залишився за межами шлагбауму. Гід по кар’єру – гірник з числа працівників підприємства, який доволі детально розповідає про об’єкт. Вартість екскурсії становить 75 євро.
Що показують на кар’єрі: саму чашу з видової точки, величезний екскаватор з ковшем об’ємом 45 метрів кубічних, після спуску на неглибокий робочий горизонт – ділянку з проведенням вантажних робіт, де працює гігантських розмірів екскаватор, який завантажує породу у кузови величезних автомобілів фірм Komatsu та Caterpillar. У гірничо-транспортному цеху екскурсантам дають можливість підійти та залізти у ці великовантажні автомобілі, побувати в кабіні Caterpillar. Відзначимо, що якихось спеціально обладнаних оглядових майданчиків на кар’єрі немає, увесь огляд ведеться з пагорбів обваловок технологічних доріг та ділянок. Якогось великого контролю за туристами немає, екскурсанти вільні у своїх рухах, ніхто бігає і не волає, куди можна, куди не можна. Все можна фотографувати та знімати на відео. За статистикою у літній сезон (травень-жовтень) кар’єр відвідують по 2-3 тисячі туристів на місяць !!!. По фінішу екскурсії у Візит-Центрі всім туристам надається безкоштовна кава, чай, печиво.
Висновок. Як бачимо, в Швеції питання відвідування працюючих підприємств вирішено повністю. Екскурсії платні, добре інформаційно та логістично організованими, є спеціально підготовлені гіди. Тобто індустріальний туризм є, і це туризм на діючі підприємства. Це є фантастичним і реалістичним прикладом для Кривого Рогу.
Отримані викладачами знання є важливими для розвитку індустріального туризму в Україні та Кривому Розі, справи вивчення та збереження індустріальної спадщини з їх ревіталізацією для потреб громади та туризму. Це дозволяє Вікторії Пацюк та Володимиру Казакову робити експертизи (ще й урахуванням власного досвіду розвитку індустріального туризму в Кривому Розі з 2012 року) всіх промислових підприємств України на предмет перспектив розвитку індустріального туризму на них.
Фото з шахти:
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Фото з кар'єру:
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
- Автор: Кафедра туризму та економіки
- Перегляди: 906
З 24 по 30 серпня 2025 року в шахтарському місті Кіруна (розташоване за полярним колом на півночі Швеції) відбувся черговий 19-й великий Конгрес TICCIH (сайт: https://ticcih.org/about/). Конгрес мав назву «Спадщина в дії: спадщина промисловості в майбутньому» і був зосереджений на напруженості та суперечках навколо промисловості. спадщини та її відношення до ширшої напруженості в сучасному суспільстві. TICCIH – Міжнародний комітет зі збереження промислової спадщини, який працює з 1973 року. Доценти кафедри туризму та економіки КДПУ Володимир Казаков та Вікторія Пацюк є діючими членами ТІССІН.
Місцем проведення Конгресу стала Кіруна, невелике місто в шведській Арктиці з багатою промисловою історією. Місто було офіційно засноване в 1900 році в рамках великого проєкту з видобутку величезних покладів заліза в регіоні. Місто сильно нагадує Кривий Ріг – той же тип корисної копалини (залізна руда), залізорудні шахти і кар’єри, відвали та хвостосховища, провальні зони, збагачувальні фабрики та цехи з виробництва залізних обкотишів, гірнича техніка, і звичайно – індустріальний туризм на діюче виробництво. Розвиток промисловості тут відбувався на землях, де індустрія конкурує з традиційним землекористуванням корінного населення та національних меншин, таких як саамські оленярі. Наразі половина міста переїжджає на нове місце через розростання зони обвалення шахти.
19-й Конгрес TICCIH в Кіруні організований Технологічним університетом міста Лулео (Швеція), провідним університетом в Європейській Арктиці, а також секціями TICCIH у Швеції та Норвегії у співпраці з Jernkontoret, Шведською радою з питань національної спадщини, LKAB, муніципалітетом Кіруни та цілий ряд провідних діячів промисловості та громадянського суспільства скандинавської півночі.
Конгрес TICCIH 2025 зосередився на питаннях напруженості та суперечках навколо промислової спадщини та її зв’язку з ширшою напругою в сучасному суспільстві. Конгрес спрямований на міркування довкола питань про минуле та про майбутнє в сьогоденні, і як вибудовуються історичні наративи, щоб поєднати обидва, приєднати їх до антропогенного середовища та артефактів, щоб дістатися туди, куди ми хочемо. Цьогорічна тема розглядає ключові глобальні проблеми, пов’язані з цілями сталого розвитку ООН, і конфлікти цілей, що виникають між ними, а також шляхи подолання напруженості через спадщину. Тема також включає питання про те, як ми можемо працювати з сучасними галузями промисловості як спадщиною та спадщиною майбутнього:
- Індустріальна спадщина та сліди колоніалізму.
- Спадщина в русі в часі та просторі.
- Індустріальна спадщина та стійке майбутнє.
- Хто така спадщина – включення чи виключення?
- Постіндустріальна спадщина – для кого?
- Дія для нового покоління.
- Індустріальна спадщина в популярній культурі – антиутопії чи утопії.
- Спадщина під загрозою.
- ШІ – друг чи ворог?
Під час Конгресу учасники відвідали кілька важливих пізнавальних екскурсій: до працюючою шахти в Кіруні фірми LKAB, діючий мідний кар’єр AІTIK фірми LKAB в містечку Елліваре, шлях залізної руди залізницею до містечка Абіску, оглядова екскурсія містом Кіруна, яке наполовину переноситься на нове місце через потрапляння в зону обвалення шахти. Все як у Кривому Розі!!!! Кіруна має стати побратимом нашого міста.
19-й Конгрес TICCIH в Кіруні – це всправжній Світовий форум. Його учасниками стали представники майже з усіх країн Європи (заборона на участь стосувалася лише росії та білорусі), США, Канади, Мексики, Чилі, Єгипту, Австралії, Бразилії, Уругваю, Тунісу, Туреччини, Індії, Нової Зеландії, Японії, Філіппін, Тайваню, Китаю тощо. Україну представляла кафедра туризму та економіки КДПУ.
Підготовка до Конгресу тривала майже рік.
Викладачі кафедри туризму та економіки КДПУ Володимир Казаков та Вікторія Пацюк стали учасниками цього поважного заходу. Слід зазначити, що викладачі вже брали участь у подібному Конгресі ще у 2015 році (місто Лілль, Франція) з очними доповідями. Цього разу на 19-му Конгресі TICCIH в Кіруні цими викладачами були представлені вже 3 доповіді: спільна Національна доповідь про дослідження та сучасний стан об’єктів індустріальної спадщини в Україні (Національний звіт: Україна (2022–2025) та дві особисті доповіді на секційних засіданнях:
- - Володимир Казаков на тему «Thematic routes of Ukraine’s mining heritage as the methodology of its studying and preservation», виступ відбувся 27 серпня і мова йшла про індустріальну спадщину районів розробок різних корисних копалин України;
- - Вікторія Пацюк на тему «Іndustrial heritage in times of war: challenges and opportunities for future regeneration in Ukraine», виступ відбувся 29 серпня; доповідь була присвячена питанню знищення та втрат індустріальної спадщини внаслідок війни росії проти України.
У кулуарах Конгресу під час роботи численних секцій були проведено багато наукових і ділових зустрічей, встановлені контакти з науковцями з різних країн Європи – Туреччини, Італії, Німеччини, Фінляндії, Польщі, Чехії. Під час роботи секцій викладачі взяли участь у дискусіях.
Викладачі кафедри також виконали почесну місію передачі листа звернення від керівництва міста Кривого Рогу до мера міста Кіруни Матса Таавеніку щодо встановлення побратимських відносин між двома залізорудними містами Європи – Кривим Рогом та Кіруною.
Для викладачів кафедри даний захід став і честю представляти державу, розповісти про наслідки військової агресії росії проти нас, і підвищенням кваліфікації, і науковим стажуванням, і діловим столом. Отримані знання є важливими для розвитку індустріального туризму в Україні, справи вивчення та збереження індустріальної спадщини, розробки наукових і прикладних проектів та міжнародної співпраці.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |


- Автор: Кафедра туризму та економіки
- Перегляди: 1000
9-10 червня 2025 року за спільної ініціативи кафедри туризму та економіки КДПУ та КП Інститут розвитку міста Кривого Рогу до нас завітала провідна українська науковиця в галузі спадщини та сталого розвитку, кандидатка наук з музеєзнавства, пам’яткознавства, керівниця Центру розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства Олена Жукова. В організації її візиту активну участь брали завідувач кафедри Володимир Казаков, доцент кафедри Вікторія Пацюк та стейкхолдер – начальник відділу розвитку туризму КП «ІРМ» - Ганна Літвінчук.
В перший день візиту в супроводі викладачв кафедри був здійснений огляд територіального капіталу Кривого Рогу, а саме основних локацій, включених до програми одноденних турів містом. Це дозволило ідентифікувати потенційні «точки тяжіння» – місця з туристичним та іміджевим потенціалом, а також виявити передумови для диференціації туризму: індустріального, екологічного, освітнього, військового тощо. На основі цього було сформовано попередні сценарії розвитку та напрацьовано концептуальні підходи до використання природного й культурного капіталу як ресурсу громади.
В другий день візиту відбувся воркшоп «Територіальний потенціал міста Кривий Ріг (природна та культурна спадщина) як ресурс сталого розвитку громади», на якому спікерка розповіла про теорію та практику використання природної та культурної спадщини в управлінні розвитком територій, висвітила кращі кейси. Друга частина воркшопу була присвячена питанням стратегічного розвитку музеїв.
У ході воркшопу відбулася експертна панель зі стейкхолдерами сталого розвитку, до якої також долучилася докторка економічних наук, доцент кафедри Ірина Романюк. Учасниками панелі також стали доценти кафедри історії КДПУ Андрій Тарасов та Ігор Панафідін. Під час панелі здійснене обговорення можливостей і бар’єрів для розвитку туризму в Кривому Розі, підходів до ефективного управління територіальним потенціалом, визначено цілі, очікувані результати та індикатори успішності. Все це дозволило сформувати рекомендації та подальші кроки для становлення туристичної сфери нашого міста. Викладачі ж нашої кафедри й надалі будуть активно долучатися як до розкриття територіального потенціалу нашого міста, так і до розвитку туризму в ньому.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
- Автор: Кафедра туризму та економіки
- Перегляди: 769




























































































































































































