Скоро помітний віковий ювілей, який спонукає підбити підсумки певних шляхів власного життя. Чи не найголовнішою моєю сферою з дитинства були подорожі, туризм, блукання Світом.

Подорожі завжди були моєю пристрастю, які з 19 років стали фахом, хобі, а згодом і просто роботою. Завжди заманювала та магічно заворожувала довга дорога, рух трасами або машиною, або пішки. Мандрівки відкривали для мене нові горизонти, дарували незабутні знання, враження та знайомства, змінювали погляди на життя та розширювали кругозір. За роки мандрів я побував у багатьох країнах, і кожна з них залишила у моєму житті та спогадах особливий слід. Кожна подорож – це нова історія, нові друзі та досвід. Світ такий великий і цікавий, що завжди є місця, які ще варто відвідати.

Мандрівки Світом стали школою життя ще зі студентства. А як для викладача – подорожі перетворилися на саме реальне підвищення знань про країни, їх природу та людей. У цілому це давало змогу оцінити туристичні ресурси кожної з відвіданих країн, які часто відвідувались і повторно.

За свій достатній туристичний шлях з 1989 року (сумарно 36 років) вдалося відвідати 29 країн, велику кількість гір, міст та об’єктів.

Першими 4-ма країнами подорожей стали держави, ще за часів свого студентства на географічному факультету Криворізького педінституту: країна 404 у різні роки 1989-1992 рр. (Карелія, Сибір, озеро Байкал, Баргузинський хребет Забайкалля, гори Кавказ та ін.) з різними містами, там же були туристичні походи горами Хібіни (2012 р.) і Заполяр’ї та горами Великого Кавказу (2007-2013 рр.) із успішним горосходженням на гору Ельбрус (5642 м) влітку 2013 року; Узбекистан (столиця Ташкент та стародавнє місто Самарканд), Таджикистан (гірські села та гори Південного Тянь-Шаню, селище Айні та столиця Душанбе); у дитинстві (середина 1980-х рр.) з батьками були мандрівки до білорусі (міста Гомель, Черіков, Кричев). Природа не винна, що вона належить нашим ворогам – рф та білорусі, її краса якраз є противагою нікчемної життєдіяльності особин і рабів із сусідніх помилкових кордонних утворень.

Початок війни росії проти України у 2014 році потужно підштовхнула шукати інші маршрути та відвідувати інші більш цікаві країни ніж попередні. Світ розкрився і остаточно завоював свідомість та дозволив реалізувати багато дитячих мрій з 3-го класу школи. Кожна країна нібито повставала з дитячих карт, атласів, журналів та книжок. Дивувало та захоплювало все. Як турист і географ за освітою я мандрував як першопроходець для самого себе та своїх товаришів. Звісно, що білих плям на карті вже немає, але ж для себе є! Згодом, сподіваюся, що це вийшло передати й іншим туристам – жагу до власних географічних відкриттів, нових емоцій та знань.

5. Польща. Це країна, з якої розпочалося моє відкриття Європи. 5 разів відвідувань (2013, 2017, 2018, 2024, 2025 рр.) дозволили побачити такі міста як Варшава, Краків, Величка, Катовіце, Забже, Вроцлав, Пшемисль, Закопане. 2019 року вдалося побродити горами Високі Татри та здолати найвищу точку країни – гору Риси (2499 м) та відвідати відоме озеро Морське Око. Саме із Забже 2013 року почалося активне вивчення індустріального туризму та індустріальної спадщини Європи.

6. Литва. Туристична мандрівка сюди прийшлася на липень 2016 року. Прямий переліт до Литви з Києва за трохи більше години і нова країна. Мандрувати країною тут допомагали колеги з Вільнюського університету. Тому за тиждень тут вдалося побачити багато – столицю Вільнюс, Каунас, Клайпеду, Тракай, Палангу, Ніду, Юодкранте, Кернаве. Саме тут відбулося знайомство з Балтійським морем, суворим і холодним навіть влітку.

7. Чехія. До цієї країни у листопаді 2016 року подорож здійснювалася з конкретною метою – дослідження індустріального туризму Чехії. Проте до міст відвідування звісно потрапили і визнані у світовій спільноті: Прага, Кутна Гора, Карлові Вари, а також менш відвідувані – Брно та Острава. Прага повторно відвідана у січні 2025 року в рамках студентського євротуру.

8. Нідерланди. Потрапляння сюди відбулося у вересні 2015 року дорогою з Бельгії до Німеччини. Проте, кількох годин у місті Маастрихті було достатнім, щоби відчути дух Голландії з її численними історико-культурними пам’ятками, морем велосипедів і бурхливим культурним життям під час уїк-енду.

9. Німеччина. Вже численні відвідування у 2015, 2019, 2024, 2025 роках. Країна, яка надихає своїм індустріальним туризмом, сучасною індустрією помножену на відомі й числення пам’ятки історії та культури, сучасні хмарочоси, порти і гамані ревіталізовані у щось сучасно дивовижне, музеї індустріальної культури на базі колишніх шахт і металургійних заводів. Тут вдалося побачити своїми очима такі міста як:. Берлін, Потсдам, Дрезден, Вупперталь, Франкфурт-на-Майні, Кельн, Дортмундт, Ессен, Дюссельдорф, Дуйсбург, Гельзенкірхен, Камп-Лінтфорт та Хаттінген. Біля Дрездена відвіданий Національний природний парк «Бастай», більш відомий як Саксонська швейцарія.

10. Бельгія. Батьківщина мого рідного дідуся Альберта Філіппарта, вчителя історії та географії у школі містечка Варемм. 2015 року вдалося побачити Брюссель, Льєж, Шарлеруа. Тут було все – від бельгійського шоколаду, королівського палацу до індустріальних об’єктів зі списку ЮНЕСКО.

11. Франція. Тут довелося побувати вже тричі – 2015, 2018, 2025 років. Перша поїздка 2015 року на північ країни до міста Лілль – це була велика і справжня Міжнародна конференція з індустріальної спадщини, до якої з’їхалися представники з усіх заселених континентів. Першими відкрилися міста півночі Франції – Лілль, Рубе, Ланс, Дуе. 2018 року були Альпи, гірський пішохідний маршрут Тур-де-Монблан, який стартував з Шамоні та зроблена спроба піднятися на найвищу точку Альп – гору Монблан. Ну й нарешті під час студентського євро туру 2025 року вдалося побачити столицю – Париж.

12. Швейцарія. Ця країна відвідана у 2018 році у місті Женева та по гірським селам і курортним центрам району гори Монблан у серці Альп, зокрема містечко Шампекс-Лак. У горах це були ночівлі в кемпінгах. Женева вразила однойменним озером, старою архітектурою, відомим фонтаном та парками.

13. Словаччина. У Словаччині бував двічі – 2019 та 2023 років. Перше відвідування пов’язано з туристичним походом гірським масивом Високі Татри, коли також вдалося побачити й міста східної частини країни – Штребске Плесо, Попрад і Кошице. 2023 року на річці Дунай подорож привела до містечка Штурово. Залишається ще побачити столичний район та Низькі Татри.

14. Угорщина. Подорожував країною двічі – у 2020 та 2023 роках. Дуже ретельно досліджена столиця Будапешт та історичне місто Естергом. Країна перетиналася від Закарпатської області до Австрії у напрямку Відня. Залишилось ще багато для себе незвіданого.

15. Австрія. 2020 року під час першого євротуру студентів туристів КДПУ відвідана столиця країни – Відень. Попри велику розкрутку зразків історичної архітектури та об’єктів міста, найбільше враження залишив будинок австрійського креативного архітектора – Хундертвассера, який ламав стереотипи прямих ліній в архітектурі та перебудовував сірі промислові споруди на гарні і привабливі.

16. Іспанія. До цієї країни 2018 року ми літали разом з донечкою Олександрою, якій у квітні було лише 9 місяців. Метою подорожі було місто Барселона. Тут проходила чергова Міжнародна туристична виставка з сектором індустріального туризму. Тому було дуже цікаво подивитись і стан розвитку індустріального туризму в Іспанії та саме місто. Кілька днів по 14 кілометрів в день пішки з малечею в колясці.

17. Італія. У цій країні довелося побувати тричі. Мандрівка 2018 року відзначилася відвідуванням Мілану, Болоньї та Аости проїздом, та гірського альпійського курорту Курмайор (під час пішохідного походу навколо гірського масиву Монблан). 2019 року тижнева сімейна подорож завела до Риму та курортного міста Остія на березі Тірренського моря. Наступного 2020 року під час студентського євротуру були розглянуті ще два відомих історичних міста – Верона та Венеція.

18. Ватикан. Хоч і невелика територія, яка лежить повністю всередині столиці Італії Римі, але це самостійна держава. Ватикан потрапляє у поле мандрівок 2019 року під час відвідин Італії та Риму.

19. Греція. Метою подорожі у листопаді 2021 року була столиця – Афіни. Це дійсно місто з великою історією, архітектурою та культурою. На березі Егейського моря відвідані Пірей та Гліфада.

20. Болгарія. У цій країні приваблювали Балканські гори, Чорне море та історичні місця. Побачити країну вдалося тричі. У 2016 році подорож почалася з міста Варна, далі столиця – Софія та містечко Сапарєва Баня з гарячим гейзером. Потім були гори Рила з найвищою точкою усіх Балкан – горою Мусала (2925 м.) та Рильський монастир. По закінченню походу ознайомилися з містом Пловдів. 2021 рік – це був рік морської рекреації з дітьми містами Бургас, Созополь, Несебр,Сонячний Берег. 2024 року повторення на морі Варни, але додані такі локації як курорт Золоті Піски, курорт Святі Костянтин і Єлена, міста Шумен і Раздар, історичні об’єкти – Іваново, Червен та Мадара (з Мадарським вершником). Болгарія вивчена достатньої добре.

21. Румунія. Країна відвідувалась двічі і порівняно тривалий час, що дозволило дослідити всі основні туристичні міста та локації. 2015 рік став роком туристичного походу Південними Карпатами гірським масивом Фегераш та хребтом Пятра-Краюлуй. Здолана найвища гора Румунії – Молдовяну (2544 м). Окрім гір відвідані й низка відомих туристичних міст – Бран, Брашов, Сіная та столиця – Бухарест. 2024 року здійснений автомобільний пізнавальний тур Молдовою, Трансильванією, горами та Добруджею. Досліджені наступні міста та локації: Ясси, Пятра-Нямц, Біказ, Георгень, Прайд, Совата, Сігішоара, Медіаш, Сібіу; на чорноморському узбережжі – Констанца, Ефоріє-Норд та Мамая.

22. Молдова. Невелика країна з небагатьма туристичними ресурсами. Проте до заліку мандрівника можна віднести вивчені столицю Кишинів (2015 рік) та місто Сорока (2024 рік) з відомою фортецею.

23. Албанія. Подорож до маловідомої туристам країни здійснена у жовтні 2021 року під час туристичного походу Балканськими горами (Національний природний парк Теті), гірська долина Валбони та містечко Коман у північній частині країни. Попутно відвідані такі міста як столиця – Тірана, Шкодер, Дуррес та Адріатичне море.

24. Кіпр. Ця острівна країна у східній акваторії Середземного моря має дуже цікаву природу, культура та історію. На острові вдалося побувати двічі – у 2016 та 2017 роках. Майже повністю пройдений пішки під час туристичних походів гірський масив Троодос, а також досліджені такі міста: Ларнака, столиця – Нікосія, Лімасол, Пафос, Поліс, півострів Акамос, Кікоський гірський монастир та Середземне море.

25. Грузія. Здійснити мандрівку до цієї країни вдалося зробити лише одного разу – 2014 року. Це був туристичний похід Приказбеччям, під час якого здійснене вдале горосходження на вершину Казбек (5033 м). Також подорожжю була покрита й основна частина країни з містами Кутаїсі, столицею – Тбілісі, Степанцмінда, Кобулеті та Батумі.

26. Туреччина. Це країна з надзвичайним різноманіттям об’єктів для подорожей. Відвідана особисто вже 4 рази і ще залишається багато не досліджених плям. З природних об’єктів назву наступні: високий гірський масив Аладаглар (2014 р.), Лікійські гори (2019 та 2021 рр.), Середземне море (2014, 2019, 2021 рр.), Мармурове море та протока Босфор (2016 р.), Каппадокія (2014 р.), Національний природний парк Капузбаші (2014 р.). Відвідана також низка знакових міст Туреччини: Стамбул (2016 р.), Анталья (2014, 2019, 2021 рр.), Текірова (2019 р.), Кемер (2019 та 2021 рр.), Мерсін (2014 р.), Адана (2014 р.), Кайсері (2014 р.), Ургюп і Гереме (2014 р.). Це країна, до якої хочеться повертатися.

27. Єгипет. У листопаді 2018 року до цієї країни була здійснена типова рекреаційно-морська сімейна подорож. Базовим містом став курорт на Синайському півострові та березі Червоного моря – Шарм-ель-Шейх. Проте туристи географи не могли сидіти на місці й тому під час замовленої екскурсії відвідані Синайські гори, монастир Св. Катерини, Дахаб та Акабська затока Червоного моря.

28. Марокко. Наразі це поки що єдина африканська країна, якою вдалося помандрувати у березні 2019 року. Метою стояв гірський туристичний похід гірським масивом Тубкаль (4167 м) в Атлаських горах. По закінченню походу здійснена автомобільна подорож від пустелі Сахари до відкритого Атлантичного океану. Відвідані: історичне місто Урзазаат, в селищі Мерзуга піщана пустеля Сахара, гірське селище Імліль, історичне місто Марракеш, міста на узбережжі Атлантичного океану – Агадір та Ес-Суейра. Африка зачарувала мене своєю дикою природою та екзотикою. Хоча з країн тут була усього одна – Марокко, але й цього було достатньо, щоби торкнутися культури берберів, пісків Сахари та солоних вод безкрайніх просторів Атлантичного океану в Агадірі та Ес-Суейрі.

29. Данія. Відвідана у 2017 році під час спікерування на черговій конференції ERIH – Європейського маршруту індустріальної спадщини. Захід відбувся в столиці – місті Копенгаген, а також за програмою форуму відвідане місто Фредеріксверк. Під час конференції звучав індустріальний туризм у Кривому Розі та в Україні.

Багато зроблено подорожей чи мало? Були клись мрії побувати на всіх материках і передивитись увесь Світ. Для чого ті подорожі? Скажу відверто: окрім власного пізнання, завжди після кожної подорожі нести знання людям, розповідати про країни, залучати до мандрівок інших. Чи вдалося? Думаю, що багато чого вийшло позитивним, але залишається і багато не виконаних задумів.

Сподіваюся, що ще вдасться продовжити власний список туристичних країн. Вірю у силу України у боротьбі з російським ворогом та вірю у нашу перемогу над масквой.

Р.S. Подорожей Україною були чимало, чимало, чимало. Тому про них окремим постом.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 509

9 листопада 2024 року під час відпустки викладачі кафедри туризму та економіки КДПУ Володимир Казаков і Вікторія Пацюк дослідили потенціал містечка Солотвино для цілей індустріального туризму. Це туристичне місце більш відоме як стадий курортний центр на базі прісних і солоних озер, навколо яких розбудувався цілий рекреаційний комплекс з численних готелів, зон відпочинку, магазинів і пляжів.

Але! Солотвино передусім – це шахтарська історія місцевого солерудника. Солотвинський солерудник — одне з найстаріших підприємств Закарпаття, історія якого починається ще з часів Римської імперії. Промисловий видобуток солі розпочався тут у 1778 році на шахті «Крістіна». Загалом на родовищі просвердлено дев’ять шахт. У 1995—1996 роках і 2001 році після паводків почалося затоплення шахт №8 і №9, де діяли алергологічні медичні заклади, однак вони продовжували працювати. У 2005 році в Солотвино активізувалися зсувні та карстові процеси, що пошкодили житлові будинки, дороги й іншу інфраструктуру, а шахти №8 і №9 були повністю затоплені. У 2009 році вода дісталася і до підземних відділень алергологічних лікарень. Солотвинський солерудник довгий час був містоутворюючим підприємством, проте видобуток солі тут повністю припинили у 2007 році.

Щиру допомогу у вивчені гірничої індустріальної спадщини Солотвино надали: місцева влада в особі начальника відділу Влад Марії Василівни та спеціаліста (молода панянка Валентина) управління культури Солотвинської ОТГ та колишні шахтарі солерудника – пан Юрій та пан Костянтин. В ролі гіда виступив гірник зі стажем пан Юрій, який багато років пропрацював на шахті №8.

Місцева влада розуміє, що туризм у Солотвино має наразі сезонність – люди до містечка їдуть на літній теплий відпочинок. Сталість розвитку туристичного сектору можна досягти розширенням пропозицій для потенційних туристів. Саме індустріальна спадщина Солотвинського солерудника може стати тим магнітом, який відкриє шлях до індустріального туризму. Для цього тут є всі передумови. Проте й зробити потрібно багато: від планування до проєктування туристичної зони і маршрутів, ревіталізації закинутих шахт і споруд, пошук інвесторів, маркетинг тощо. Сьогодні народився задум Програми розвитку туристичного кластеру на базі залишків промислових об’єктів солерудника та виробничого простору площею 85 гектар.

Попередньо туристичними локаціями Солотвинського кластеру індустріального туризму можуть стати: залишки видобувних шахт №8, №9 та 2-х вентиляційних – копри, наземні споруди, підйомна машина; наземна споруда і ствол водовідливного шурфу №12; 4 великі провальні лійки з мальовничими озерами (у тому числі й провалля шахти №7 відоме ще з 1953 року); безліч невеликих і дрібних просадок над підземними виробками; місця старих шахт («Крістіна», «Альберт», «Кунігунда Микола», «Йосип», «Старий Людвиг»), стара водонапірна вежа. Тут цілком реально розробити екскурсійний маршрут, наповнити його різними атракціями, а колишню виробничу територію за можливістю максимально регенерувати.

Між кафедрою туризму та економіки КДПУ та управлінням культури Солотвинської ОТГ досягнута попередня домовленість щодо початку підготовки проєкту потенційного розвитку індустріального туризму на базі об’єктів індустріальної спадщини колишнього Солотвинського солерудника.

Здобуті знання будуть важливими й для читання нормативних туристичних дисциплін таких як «Індустріальний туризм», «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійної діяльності», «Туроперейтинг», «Курортологія», «Рекреалогія і рекреаційні комплекси» та ін.

Фотоальбом по Солотвино знятий 9 листопада 2024 року:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 594

Цілу першу декаду листопада 2024 року під час відпустки викладачі кафедри туризму та економіки КДПУ Вікторії Пацюк і Володимира Казакова ретельно вивчали туристичний потенціал Закарпаття, зокрема й міста Берегово. Це туристичне місто більш відоме як старий термальний бальнеологічний курорт. Проте тут багато також цікавих історико-архітектурних цікавинок. Про туристичність міста говорить наявність ТІЦ – туристично-інформаційного центру.

Місто Берегово (з угорської Beregszasz – Берегсас) – сучасний районний центр Закарпатської області, який знаходиться в 6 кілометрах від українсько-угорського кордону. Мале місто з населенням близько 26 тис. осіб. Розташоване біля підніжжя вулканічного горбогір’я (200-370 метрів над рівнем моря) з горами Керек, Ардов, Кукля. По схилах гір розкидані виноградники. Через Берегове протікає річка Верке. Засноване місто ще у 1063 році.

Сучасне Берегове у туристів може охопити прогулянку на цілий день. Тут можна оглянути архітектурні й історичні пам'ятки, продегустувати вино, спробувати страви угорської кухні, покупатися та підлікуватися у термальних джерелах кремнієво-азото-вуглекисло-хлоридно-натрієвих вод високої мінералізації. Температура води берегівського басейну-купальні коливається в діапазоні 35-39 градусів, мінеральна вода надходить на поверхню зі свердловин глибиною 1680 м.

Туристам можна рекомендувати численні локації Берегівського кластеру є:

• - Церкви: Костел Воздвиження Святого Хреста, Берегівська Реформатська церква, Берегівська греко-католицька церква;
• - Берегівська мала синагога;
• - Музей Берегівщини;
• - Пам’ятники: Т.Г. Шевченку, Героям Небесної Сотні, королю Іштвану, Діві Марії, Ференцу Ракоці ІІ, Камінь любові з Кани Галілейської, Шандору Петефі, Шарі Федак, Дюлі Ійєш, Томашу Есе та ін.;
• - Старий Горбатий міст через річку Верке;
• - Термальні бальнеологічні заклади – «Жайворонок» та санаторію «Закарпаття»;
• - Виноробний завод з музеєм виноробства Чиза – «Шато Чизай» (маленький елемент індустріального туризму);
• - Історико-архітектурні пам’ятки: Будинки близнюки, Графський двір (колишній палац князя Бетлена), будівля колишньої Угорської королівської гімназії, будівля колишнього фінансово-митного управління Берегівського комітату, голишній готель «Гранд Рояль», колишній готель «Гунгарія»;
• - Історичні вулиці старого міста;
• - Закарпатський обласний угорський драматичний театр;
• - Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ в будівлі колишнього Угорського королівського комітатського суду;
• - Міські площа – Героїв, Будапешт, Ференці ІІ Ракоці, Кальвіна, Кошута
• - Великий Хрест Єднання з оглядовим майданчиком на горі Керек;
• - На околиці міста в селі Яноші – дитячий розважальний центр «Динопарк».

Більше почитати про Берегово тут: https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/br/berehove/

Здобуті знання важливі для підготовки нормативних туристичних дисциплін таких як «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійної діяльності», «Туроперейтинг», «Курортологія», «Рекреалогія і рекреаційні комплекси» та ін. Закарпатські туристичні дестинації можуть стати потенційними базами навчальних практик студентів спеціальності 242 «Туризм і рекреація» КДПУ.

Фотоальбом по Берегово знятий з 31 жовтня й по 8 листопада 2024 року:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 638

Хуст – одна з історичних столиць України – Карпатської України (1938-1939 рр.). Короткий період існування Карпатської України став однією з найвизначніших сторінок багатовікової боротьби українців Закарпаття за утвердження української державності. Наразі Хуст – районний центр Закарпатської області з населенням близько 30 тисяч осіб.

6 листопада 2024 року під час відпустки для викладачів кафедри туризму та економіки КДПУ Вікторії Пацюк і Володимира Казакова місцем для чергових туристичних розвідок стало й місто Хуст.

Місто, оточене величними горами, є одним із наймальовничіших в Україні та відоме своєю неповторною історією. Міжгірська котловина в долині річки Тиса створює специфічний клімат, навколо різноманітні нізькогірні та гірсько-долинні ландшафти, згаслі вулкани. На одному з останніх і знаходяться руїни стародавнього Хустського замку.

Як відповіли нам в одному з місцевих екскурсійних агентств на питання про Хуст – «А що там дивитись? Майже нічого. Трохи зайдемо до центру і магазин шляпок. Замок в руїнах, далеко та високо йти». Дивно все це. Недооцінюють туристичний потенціал самого міста. Ми спростовуємо скепсис відносно міста Хуста!!!! Тут є на що подивитись. Ми побачили багато цікавинок і локацій. А саме:

• Чеський квартал в стилях модерну (1924-1925 рр.) для чеських службовців місцевої адміністрації, що став відомий як «Масарикова колонія»;
• Хустська реформатська церква (13 століття);
• Католицький костел Св. Анни (18 століття);
• Православні церкви;
• Хустський краєзнавчий музей;
• Памятники: бджолі, історичним діячам та подіям, героям Карпатської України;
• Куби пам’яті про Героїв війни з росією 2022-2024 рр.;
• Хустський замок і замкова гора;
• Реконструкції Хустського замку в міні-моделях;
• Сучасний міський парк з фонтаном;
• Старі вулиці міста (19-20 століття);
• Міський цвинтар на Замковій горі;
• Фабрика фетрових головних уборів.

Більше почитати про Хуст тут: https://ua.igotoworld.com/ua/article/722_hust-kuda-poyti-chto-posmotret.htm

Здобуті знання важливі для підготовки нормативних туристичних дисциплін таких як «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійної діяльності», «Туроперейтинг та ін. Закарпатські туристичні дестинації можуть стати потенційними базами навчальних практик студентів спеціальності 242 «Туризм і рекреація» КДПУ.

Фотоальбом по Хусту 6 листопада 2024 року:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 596

Підвищення кваліфікації викладача туризму включає туристичні поїздки як важливий елемент професійного розвитку. Воно не обмежується лише тренінгами та академічними стажуваннями. Викладач туристичних дисциплін повинен черпати знання з власного досвіду подорожей, під час яких він досліджує туристичні та рекреаційні ресурси регіонів України та інших країн світу. Це дозволяє йому ділитися інформацією, спираючись не лише на книги, посібники та методичні матеріали. Теоретичні знання є важливими, але практичний досвід є ключовою складовою формування компетенцій викладача, які він передає своїм студентам.

2 листопада 2024 року під час відпустки для викладачів кафедри туризму та економіки КДПУ Вікторії Пацюк і Володимира Казакова місцем для чергових туристичних розвідок стало місто Мукачево – друге за значенням та розміром місто Закарпатської області після обласного центру Ужгорода.

Як пише сайт https://prokarpaty-tour.info/uk/mukachevo-zakarpattie/ : «Місто оточене величними горами, це одне з наймальовничіших міст України, яке славиться своєю унікальною історією. На своїй, здавалося б, невеликій території, Мукачево зібрало вражаючий ряд унікальних пам’ятників епохи ренесансу, готики і бароко. Це місто еклектики стилів, купажів ароматних вин в затишних вуличок, надзвичайної аури і потужної енергетики. Атмосфера і історія міста залучає і захоплює навіть бувалих мандрівників. Відомо, що вже між Х і XI ст. місто було одним з найрозвиненіших у Київській Русі. Саме в ті часи тут з’являється легендарний замок «Паланок», визнаний сьогодні одним з найбільш архітектурно цікавих і добре збережених укріплень в Україні.

У Мукачевому мешкають 85 тисяч осіб, де є все для життя – від сучасного житла, вулиць з бруківками, сучасним університетом, супермаркетами, парками і скверами. Головний туристичний об’єкт міста – замок «Паланок» з історичним музеєм та чудовими панорамними видами на місто та Карпатські гори. Проте атрактивністю не поступаються й інші пам’ятки: кафедральний костел Св. Мартина та інші церкви, міська ратуша з центральними пішохідними площами Кирила та Мефодія й Олександра Духновича, атмосферні вулиці старого міста, драматичний театр, палац Ракоці, річка Латориця, старе єврейське кладовище, міні скульптури – гусаку фотографу, гусаку пивовару, гусаку мандрівнику, пам'ятники трубочисту й різним історичним особам та ін.

Місто Мукачеве – це справжнє туристичне місто Закарпаття, куди прямують  багато туристів на екскурсії з усієї України.

Здобуті знання важливі для підготовки нормативних туристичних дисциплін таких як «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійної діяльності», «Туроперейтинг та ін. Закарпатські туристичні дестинації можуть стати потенційними базами навчальних практик студентів спеціальності 242 «Туризм і рекреація» КДПУ.

Фотоальбом місто Мукачево 2 листопада 2024 року:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 658

Туристичні подорожі викладача туризму – одна з форм його підвищення кваліфікації. Туристичне підвищення кваліфікації викладача – це не лише різні тренінги та академічні стажування. Викладач туристичних дисциплін повинен знати свою тему у першу чергу з власних подорожей, під час яких вивчаються різноманітні туристичні та рекреаційні ресурси регіонів України та країн Світу, про які він розповідає не з книжок, посібників і методичних рекомендацій. Добре знати теорію з книжок, але практика є вкрай необхідною складовою формування компетентностей у самого викладача, які він передає здобувачам освіти.

Цього разу для викладачів кафедри туризму та економіки КДПУ Вікторії Пацюк і Володимира Казакова полігоном для чергових туристичних розвідок стала Закарпатська область. Тут є багато туристичних локацій, одним з яких є історичне місто Виноградів (стара назва – Севлюш).

Як пише сайт https://karpatium.com.ua/naseleni-punkty/misto-vynohradiv: «Виноградів знаходиться на березі річки Тиси, біля підніжжя Чорної гори. Місто було засноване в X – XI столітті угорцями, які спершу збудували тут прикордонне укріплення Канків. Через деякий час поруч з укріпленням з’явилося поселення Севлюш (перекладається з угорської як «виноградний»). Перша згадка про нього датується 1262 роком».

Невелике місто, де мешкають 25 тисяч осіб. Місто фактично двох паралельних центральних вулиць Миру та Шевченка. Саме тут і знаходяться майже всі пам’ятки: церкви (православні, греко-католицька, римо-католицькі), пам’ятники (виноградарці та виноградарю, закарпатському чумаку, Т.Г. Шевченку, Богдану Хмельницькому та ін.), сучасні і гарні сквери і центральний парк, міська площа, палац Перені (16 ст.), будівля старої синагоги, старі вулички Севлюша, унікальний дуб пірамідальний тощо. Кульмінацією подорожі стали руїни Виноградівського замку «Канків» та руїни Францисканського монастиря з церквою. Над містом височіє колишній вулкан - Чорна гора з лісом та панорамними точками.

Неділя, вихідний день і жодного туриста окрім нас криворіжців (хоча неподалік Мукачеве заповнене туристами, не зважаючи на війну). Це свідчить про недостатню розкрученість потенціалу міста Виноградова для туризму. Туристичні ресурси міста явно не дооцінені, а вони дуже цікаві від старих і відомих історичних об'єктів й до загадкових міні-скульптур та просто гарних куточків.

Отримані знання важливі для підготовки нормативних туристичних дисциплін таких як «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійної діяльності», «Туроперейтинг та ін. Закарпатські туристичні дестинації можуть стати потенційними базами навчальних практик студентів спеціальності 242 «Туризм і рекреація» і для криворіжців.

Фотоальбом місто Виноградів 3 листопада 2024 року:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 673

23-25 травня 2024 року викладачі кафедри – Володимир Казаков та Вікторія Пацюк вивчали туристичні локації міста Умань та Буцького каньйону. Все це разом – Уманський район Черкаської області. Приводом став ІІ Туристично-економічний форум, учасниками якого й були.

Чим здивувала Умань? Місто відоме своїм самим популярним туристичним об’єктом – Національним дендрологічним парком «Софіївка». Це зрозуміло і це працює на туристичному ринку. Але не одним цим парком наразі може похвалитися Умань. Вразила велика кількість нових або відреставрованих міських парків: Центральний, Хащі, Фентезі. Надсучасно виглядає набережна Осташівського ставка зі скансеном макетів кораблів, доріжками, дитячою зоною піратського корабля з фільму «Пірати Карибського моря», базою водних видів спорту. Вдень і увечері працюють світло динамічні фонтани (один з них – «Перлина кохання»). Міські об’єкти – це історична архітектура, музеї, картинна галерея, пам’ятники, інноваційні скульптури («Лавка примирення», міні-копія Ейфелевої вежі) тощо. Наразі місто Умань – справжня повноцінна туристична дестинація.

На північному-заході Уманського району знаходиться Буцька громада (с. Буки), де на річці Гірський Тікич в самому селі Буки знаходиться Буцький каньйон. Ці цікава та мальовнича місцевість у долині ріки, яка насичена численними туристичними локаціями: тіснина каньйону, безліч скель, місця для кемпінгу, старий млин 1838 року та стара криниця ХVІ століття, гребля колишньої ГЕС з водоспадом, водоспад Вир на річки та безліч кам’янистих перекатів, ліси у долині та лучні степи на схилах, залишки споруди Буцької ГЕС (1929-1991 рр.). Усе пронизане стежками. На деяких скелях об лаштовані траси для скелелазіння. Місцеве населення пішло у туризм і наразі пропонує у багатьох місцях усілякі послуги для туристів: продаж крафтових напоїв, кондитерські вироби, повноцінне харчування, прокат катання на човниках та обслуговування, проживання у садибах-готелях, продаж сувенірної продукції. Ми пересвідчились у тому, що Буцький туристичний кластер може надавати можливості для перебування туристів з різними атракціями від 1 до 3-х діб.

Відзначаємо, що туризм розвивається територіально в межах новостворених громад. Розвиток туризму відбувається на кластерній основі, утворюючи локальні туристичні дестинації. Уманщина – типовий приклад регіональної туристичної дестинації з багатьма кластерами, які надають особливий турпродукт.

Доступна відстань від Кривого Рогу (300 км) робить цей район перспективним для туристичного потоку туристів для наших містян та практик студентів.

Мандруймо Україною!

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 811

Я, Бойко Ксенія, студентка групи ТУР-22. Через війну мені довелось тимчасово переїхати до Польщі. Польща, відома як найбезпечніша країна у світі, має багато туристичних пам’яток, які варто відвідати. Міста Польщі мають давню історію, що сягає середньовіччя, яка захоплює туристів у всьому світі.

Я відвідала стародавнє місто Краків, яке мене вразило своєю казковою архітектурою. Першою пам’яткою, яку я відвідала був Вавельський собор. Вавельський замок – один із найважливіших, найкрасивіших і найбільших замків Польщі. Тут похована велика частина королівської сім’ї, а також національні діячі та представники світу мистецтва. Всередині замку розташовані царські покої і багато маленьких каплиць. На жаль, всередині кафедрального собору зйомка була заборонена, і це дозволило проникнутись атмосферою без гаджетів.

Я давно не була на криворізьких кар’єрах, тому вирішила відвідати краківській затоплений вапняний кар'єр Закшувек (Zakrzówek). Коли я його відвідувала, то він ще був в процесі будування комплексу, але це не вплинула на мої враження і я залишилась задоволена. Прямо на поверхні кар’єра побудували п’ять басейнів, а довкола кожного басейну поклали дерев'яні настили, щоб відвідувачам було зручно та безпечно заходити в воду. Глибина води поза басейнами сягає до 30 метрів, тому у місті не рекомендують користуватися водоймою поза визначеними місцями. На Закшувку також доступні туалети, роздягальні та душові кабіни. Є чотирикілометрова доріжка навколо водойми, оглядові майданчики, місця для пікніків, зони для тренування, столи для пінг-понгу та гойдалки. Незабаром з’явиться і зона купання собак. Закшувек це гарний приклад того, як можна облаштувати криворізькі кар’єри для приваблення туристів.

Також у Кракові я прогулялась старим єврейським кварталом Казімеж. Це район із багатою єврейською спадщиною та яскравою культурною сценою. Його унікальність у синагогах, атмосферних вулицях і кафе в єврейському стилі.

Продовжую вивчати туристичне країнознавство у подоражх країнами Європи. На черзі - Чехія.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 672

Чим повинен займатися кожен дослідник? Вірно - досліджувати Світ, відкривати його нові куточки. Справжні турист і географ - це мандрівник і дослідник просторів. Географія без подорожей - марна справа, яка перетворюється у книжкарство. А подорожі - це туризм.

29 березня 2024 року зав. кафедри туризму та економіки Володимир Казаков був екскурсійним гідом для групи криворіжців. Об'єктом екскурсії стали відомі Токівські водоспади. Природна територія потрапила до поля зору пана Володимира ще навесні далекого 1991 року. Тоді він став свідком тренуваня на водоспадах туристів водників на катамаранах, а також були детально переміряні усі уступи та порахована їх кількість. До сьогодні майже нічого не змінилося: 3 пороги та 3 невисокі водоспади.

У вільний час від екскурсії час здійснене обстеження навколишньої місцевості, вивчений стан природних екскурсійних об'єктів для поновлення екскурсійної діяльності до них цього року. До таких об'єктів віднесені: пороги і водоскати на річці Кам'янка, Токівський гранітний кар'єр з озером, каньйон річки Кам'янка, пам'ятний знак Петру Калнишевському, дика степова природа та фауна.

В районі села Токівське можна виділяти власний туристичний кластер та розвивати пізнавальний, екологічний, геологічний, історико-археологічний та активний види туризму.

Подробиці в рілсі  https://www.facebook.com/reel/1163984361649343 та фотографіях:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 696

Я, Гончаров Гліб, студент групи ТУР-22. Через війну мені довелось тимчасово переїхати в Канаду до міста Торонто. Професійно займаюся спортом. Я розповім про власний досвід вивчення туристичних об'єктів міста Торонто.

CN Tower. Мій перший візит до CN Tower в Торонто став захопливою пригодою, яку я запам'ятав назавжди. Я вирішив  на верхній рівень башти, щоб на власні очі побачити велич цього інженерного дива.

Підніматися вгору ліфтом було захоплююче – вікна зроблені з прозорого скла, і з кожним поверхом відкривався все більший шматочок денного Торонто. Піднявшись на висоту понад 500 метрів, я потрапив на панорамний майданчик, звідки відкривався захоплюючий краєвид на місто та озеро Онтаріо. Відчуття, коли ти знаходишся в такій висоті, просто неймовірне – вигляд на місто зверху надає йому якогось особливого і чарівного вираження.

Цей день був дуже класним, коли я повертався додолу, вражений пережитим, зрозумів, що CN Tower не лише символ Торонто, але й місце, яке може стати особливим у подорожі кожного туриста. Це був день, який назавжди залишився в моєму серці та пам'яті.

Steam Whistle Brewing та Toronto Railway Musuem. Одного чудового дня я вирішив відвідати Steam Whistle Brewing та Toronto Railway Museum в Торонто. Моє подорожування розпочалося з відвідання Steam Whistle Brewing, де мене вразила атмосфера та процес виробництва пива. Після того, як я переступив поріг пивоварні, мене вразила запахом свіжої солодкої в’яленої ячменю та ароматом хмелю. Екскурсія розпочалася, і я дізнався багато цікавого про історію пивоваренної промисловості в Канаді. Найцікавіше було побачити, як трудяться справжні майстри свого ремесла, виробляючи найсмачніше пиво.  

З Steam Whistle Brewing я вирушив у напрямок Toronto Railway Museum. Музей знаходиться в історичному регіоні кільцевої залізниці Roundhouse, що надає йому особливий характер. Відразу при вході мене вразила колекція ретро локомотивів і вагонів, які свідчать про багатий та цікавий історичний шлях залізниці в Торонто. 

Провідний експонат - старовинний паровоз, який можна було роздивлятися з усіх сторін. Я дізнався цікаві факти про розвиток залізничної системи в місті та її вплив на розвиток інфраструктури. Побачивши різноманіття ретро поїздів і локомотивів, я перенісся в минуле, у часи, коли залізниця була основним засобом транспорту.

Мої подорожі промисловими об'єктами Торонто допомогли опанувати та зрозуміти сутність предмету "Індустріальний туризм", який у першому семестрі мого другого курсу ми проходили.

Далі буде: Ніагарський водоспад та ще багато чого цікавого в Канаді.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 893