Кафедра туризму та економіки - З нами подорожують

Звіт походу «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ». Автор маршруту та керівник походу - зав. кафедри туризму та економіки Володимир Казаков. Учасники походу - криворізькі туристи, викладачі та співробітники університету, випускники географічного факультету університету, сучасні студенти факультету ГТІ та УФ.

Експериментальний пішохідний похід з рюкзаками відбувся у строках 5-10 жовтня 2025 року (плюс ще 2 дні на дорогу). Ключовим логістичним вузлом виступив обласний центр – місто Тернопіль, звідки замовленими автобусами група добиралася на початок маршруту та у зворотному напрямку.

Коротко розповімо про похід.

День 1 – 5 жовтня. Стартовим пунктом походжу стало село Вікно Гримайлівської громади. Тут були відвідані музей села, радіально обійшли пагорби та основний кряж коралового пасма Товтр – Франкові скелі, гору Гостру, ознайомилися з карстовим озером «Вікнини». Через негоду й дощ, місцева громада люб’язно нам надала для ночівлі приміщення культурного центру. Так, що призвичаювання до дощів відбулося поступово. За перший день (за 3 ходові години) було пройдено 8,5 км. Уночі дощ і похмура погода.

День 2 – 6 жовтня. Ранок виявився більш придатним для мандрівки, дощу не було аж до обіду. Тому рухалися трасою від села Вікно у напрямку до головного пасма Товтр поблизу села Паївка. Збігали на безіменну гору та рушили гребенем до оглядового майданчику над селом Паївка. Долі то узліссям, то просто азимутом лісами, то кукурудзяним полем до товарової гори понад селом Саджівка. З обіду заполоскав дощик, так, що до стоянки на схилі гори прийшли мокрі. Ночували на каменистому ґрунті старого кар’єру. Уночі знову дощ, але намети вчасно вже стояли. Цього дня було здолано пішки 13,5 км.

День 3 – 7 жовтня. День переходу від села Саджівка старою ґрунтовою лісовою дорогою через великий лісовий масив природного заповідника «Медобори». Особливо цікавим були приблизно 4 км, які йшлися майже за азимутом та навігатором, через те, що стара дорога була сильно рослою підліском. Похмура погода, сирість лісу, але чисте повітря. По обіді вийшли до села Калагарівка та перейшли через річку Збруч у Хмельницьку область – до містечка Сатанів. Тут була справжня екскурсійна програма, де побачили справжній Туристично-інформаційний центр (ТІЦ), руїни старого замку, краєвиди долини річки Збруч, стару синагогу, міську браму, старий та до сих пір діючий водяний млин, старе єврейське кладовище. Надзвичайно цікаву екскурсію цими місцями нам провела директорка Сатанівського ТІЦ Іванцова Леся Миколаївна. Фінішували біля штучного водоспаду на Збручі та джерела мінеральної води «Збручанська нафтуся». Ночували на правому тернопільському боці річки. Удень та під вечір знову дощ. Цього дня пройдена відстань склала 17 км.

День 4 – 8 жовтня. Зранку йшли долиною річки Збруч до організованого кювету джерела мінеральної води «Збручанська нафтуся», уздовж озера й до санаторно-курортного комплексу «Сатанів», де ознайомилися з його інфраструктурою. Далі лісом до села Кринцілів. Звідси через село Крутилів пройшли маршрут екологічної стежки територією заповідника «Медобори» та побачили цілющі джерела, печеру відлюдника, місце розкопок городища «Звенигород», вхід до карстової печери «Перлина», Сліпий яр. Повернулися знову до Кринцилова та не знайшовши зручного місця для ночівлі прямували лісом в бік села Іванківці, де за рекомендацією місцевих мешканців стали на нічліг на околиці села неподалік від Сатанівського лісництва. За день пройшли 16 км. Під вечір знову дощ.

День 5 – 9 жовтня. Через нічну негоду, непогоду та дощовий ранок – стали на днівку зі сподіваннями на покращення погодних умов. По обіді дощ припинився, тому зробили лише радіалку до села Іванківці, де ознайомилися з місцевими цікавими об’єктами – стара школа та клуб, пам’ятник Тарасу Шевченку, старе кладовище з пиляними хрестами, які нагадують козацький стиль. Піший маршрут склав 7 км.

День 6 – 10 жовтня. Знову негода з дощем усю ніч з вечора. Лише до 9.00 години ранку трохи прояснилося. До обіду встигли до наступної хвилі негоди зробити лише радіальний вихід до унікального та маловідомого техногенного об’єкту на лівому борту річки Збруч – Іванківецькі штольні. Провідником став головний лісничий Сатанівського лісництва – Стецюк Віктор Петрович. Участь у по суті експедиції взала участь і директорка Сатанівського ТІЦ Іванцова Леся Миколаївна. Штольні виявилося, що мають 3 входи, штреки та лабіринтову структуру і є дуже схожими на наші херсонські Осокорівські штольні поблизу села Мар’янське. У місцевих штольнях видобувався карбонатний пісковик у 1950-1970 роках. Зібрані артефакти часів активної промислової експлуатації, які передані до Сатанівського ТІЦ. Іванківецькі штольні є надзвичайно цікавим і перспективним об’єктом екстремального та пригодницького індустріального туризму. Маршрут на сьогодні склав усього 6 км. І знову дощ, сильний вітер та холод.

День 7 – 11 жовтня. Певне покращення погоди зранку дало змогу спокійно зібрати табір, попрощатися з доброзичливими місцевими мешканцями та відправитись до Тернополя на потяг. Дорогою відвідали з екскурсією ще й Скалатський замок та прогулялися обласним центром.

Через вкрай несприятливу дощову та холодну погоду запланований маршрут пройти не вдалося. Проте пішки пройдено 68 кілометрів та фактично прокладений новий пішохідний маршрут активного туризму Україною. Фізично і технічно маршрут нескладний, підходить усім віковим категоріям від школярів до пенсіонерів.

Окремо висловлюємо величезну подяку за краєзнавчі дослідження історику села Вікно – Ткачову Сергію Васильовичу, лісничому Сатанівського лісництва – Стецюку Віктору Петровичу та директорці Сатанівського ТІЦ Іванцовій Лесі Миколаївні. Сподіваємося на подальшу співпрацю з місцевою ОТГ у напрямку розвитку індустріального (і не лише його) туризму.

: Автор: Кафедра туризму та економіки; Перегляди: 1267

27.08.2025 гідеса і доцент кафедри туризму та економіки Ірина Остапчук провела екскурсію для Інгулецької районної організації ветеранів на тему "Затопленими гранітними кар'єрами Кривого Рогу".

Із відгуків самих учасників події: "Маршрут проліг від Інгулецького до Покровського та Центрально-Міського районів, крізь історію та красу міста-трудівника. Ми побачили три гранітні кар’єри — Коломоївський, Кресівський та Карачунівський. Коломоївський кар’єр, працює дотепер, наче діалог минулого і сьогодення. Кресівський , "озеро-серце” Кривого Рогу, водойма, що б’ється в ритмі міста. Карачунівський кар’єр, осередок для сміливих альпіністів, які дивляться на місто з висоти. Колись створені людськими руками, сьогодні ці кар’єри гармонійно злилися з природним ландшафтом, вражаючи своєю величчю. Щира подяка Ірині Остапчук за цікаву розповідь і всім, хто допоміг організувати цю незабутню екскурсію. Кривий Ріг, це не лише індустріальні об’єкти й краєвиди, а й історія людей, які його творили й творять сьогодні."

Екскурсія мала комплексний характер, оскільки довжина маршруту становила 100 км по "місту довжиною в життя". Тому відвідувачі екскурсії мали змогу за 6-ти годинну екскурсію оглянути з вікна автобуса всі цікаві туристичні обєкти міста, почути історію про формування і розвиток Кривого Рогу, помилуватися індустріальними ландшафтами.

: Автор: Кафедра туризму та економіки; Перегляди: 901

24 травня 2025 року силами кафедри туризму та економіки для мешканців Кривого Рогу була проведена чергова екскурсія. Гідом на маршрутів виступив зав. кафедри - Володимир Казаков, організатором була Валентина Серьогіна - гідеса, стейкхолдерка кафедри та випускниця курсів гідів при кафедрі 2018 року.

Маршрут екскурсії проліг через усю широківщину до старого козацького села Шістірня (1689 року заснування). Група екскурсантів відвідала 2 старі кладовища (громадське та старе військове), де вони побачили самі різноманітні козацькі хрести та їх потомків. Також ознайомилися з балками в селі, місцем старої православної церкви, старими будівлями та кам'яною архітектурою житлових і господарських будівель. Також побачили широку долину річки Інгулець в районі села Заградівка та дізналися про розкопки стоянок людей Черняхівської культури (ІІ-ІV ст. н.е.), були зроблені зупинки біля могили козака Сіромахи та в центрі селища Широке.

Кафедра туризму та економіки продовжує свою громадську діяльність над практичним розвитком туризму та екскурсійної справи в місті Кривий Ріг.

: Автор: Кафедра туризму та економіки; Перегляди: 690

5 квітня 2025 року для криворіжців була проведена чергова геологічна екскурсія. Приурочена вона була до професійного дня геологів, який відзначається щороку в Україні першої квітневої неділі. Екскурсія організована і проведена зав. кафедрою туризму та економіки, практикуючим гідом - Володимиром Казаковим. Другим гідом виступила професійний геолог, кандидат геолого-мінералогічних наук, а віднедавна ще й науковий співробітник міського історико-краєзнавчого музею - Ольга Олександрівна Калініченко. Ольга Калініченко – з 1995 року працювала на кафедрі фізичної географії та геології КДПУ і донедавна викладала курс «Геологія» для студентів географів.

Маршрут проліг до високого відвалу у Покровському районі міста - Глеюватської гори, яки височіє над КРЕСом. Долаючи маршрут екскурсанти побачили безліч гірських порід і мінералів Кривбасу, повністю рекультивований (засипаний) старий залізорудний кар'єр №2 Центрального ГЗК та молодий різнокольоровий відвал на його місці, діючий велетенський залізорудний Глеюватський кар'єр Центрального ГЗК, відвідали найвищу точку Покровського району міста (+167,7 м), широку панораму Покровського району від 44-го кварталу до Ювілейної, діючі шахти міста. На переході забудованою території відвідані та оглянуті історичні споруди і будинки старого Юзівського рудника.

Учасники екскурсії почули все про геологічну науку, гірські породі і мінерали Кривбасу, геологічну будову нашого краю. Усі змогли попрактикуватися з геологічним молотком, відбити собі гарний камінь. Екскурсанти зібрали власну колекцію каменів. Під час подорожі було знайдено багато зразків гірських порід Кривбасу. Приємно, що серед учасників була й молодь – студенти та підлітки.

Екскурсія була волонтерською, зібрані донати на ЗСУ, які потраплять за адресою і працюватимуть на перемогу проти російського агресора.

: Автор: Кафедра туризму та економіки; Перегляди: 727

29 березня 2025 року для містян силами кафедри туризму та економіки в особі гіда й завідувача кафедри Володимира Казакова організована і проведена чергова екскурсія. Цього разу маршрут проліг зоною відчуження шахти Козацької, де розташовуються самі вражаючі провальні лійки та колодязі. Тому екскурсія називалась: "Провальна". Трохи гумористична назва втім повністю відповідала тим провальним ландшафтам шахтного поля, аналогу яким майже немає у Європі.

У програмі екскурсії були відвідані рудничні об'єкти старих рудників від 1886 року - парк, місце колишнього палацу культури, школи №37, балки Рокуватої, місце старої Олександрівської церкви (1909-1961 рр.), старий клуб. У промзоні шахти екскурсанти побачили 6 великих проваль, залишки старих шахт, столітні відвали вже зі степовою рослинністю, старі залізниці, місце старої залізничної станції Рокуватої, відкотні залізниці, будівлі трансформаторних і машинних відділень, місця старих шахт, старі бруківкові дороги та вулиці, місця зйомок фільму "Червоний" у 2016 році та ін.

Під час подорожі екскурсанти почули численні історії про життя працівників старих рудників, їх історію, розвиток та занепад.

: Автор: Кафедра туризму та економіки; Перегляди: 922

15 березня 2025 року Володимиром Казаковим - зав. кафедри туризму та економіки КДПУ, найкращим гідом України 2021 року, організована і проведена пізнавальна екскурсія до старого Кочубеївського рудника та села Ганнівка (яка у напрямку Жовтих Вод). Вивчений рудник викладачами кафедри та краєзнавцями ще 2010 року, тоді ж і відзняті перші 2 документальні серії ТРК "Рудана" в рамках програми "Близькі подорожі". Перша екскурсія сюди відбулася 12 липня 2014 року, а цілий потік туристів розпочався з весни 2016 року, коли тут напередодні пройшли зйомки повнометражного художнього фільму "Червоний" Одеською кіностудією. Від кіношників кілька років ще зберігалися декорації одного зі знімальних майданчиків. Екскурсійний маршрут розроблений Казаковим В. Л. і запущений у життя у липні 2014 року.

У екскурсійній групі 15 березня були не лише криворіжці, а й студенти факультету ГТІ КДПУ спеціальностей 242 "Туризм" (1 курс) та 014 "Географія. Краєзнавчо-туристична роботі" (3 курс). У програмі екскурсії було відвідування старого рудника «Кочубей», гірничих об’єктів індустріальної спадщини початку ХХ століття на самому півночі Кривбасу – на околиці села Ганнівка. Обов'язковою зупинкою в селі Ганнівка є пам'ятник Костю Пестушку - очільнику легендарної Степової дивізії, головному отаману Холодного Яру у 1920 році та борцю за незалежність України, який народився саме тут. Зворотньою дорогою також було відвідане геологічне урочище "Чортів Зуб" в балці Приворотній, що поруч з мікрорайоном Даманський.

Туристи побачили унікальний об'єкт індустріальної спадщини промислового Кривбасу, який має вік понад 100 років і зберігся до нашого часу у чудовому стані. Кочубеївський рудник – один зі старих рудників півночі Кривбасу, де орендарями видобувалася залізна руда на землях панів Кочубеїв.

На руднику вівся спочатку відкритий видобуток залізних руд від чого залишився невеликий, але порівняно глибокий кар’єр. Поруч з кар’єром був відсипаний подушкоподібний відвал з розкривних порід. Відвал наразі заріс ковилою і за багато десятиліть дикий степ тут відновився у первинному вигляді. На відвалі мешкає популяція куріпки.

Рудник працював упродовж 1904-1906 рр. та у 1913-1914 роках. Рудник був малопотужний, за всі роки тут було видобуто лише 57764 тон бурого залізняку і гематит-мартитових залізних руд. За даними Едуарда Карловича Фукса поклад виклинився на глибині -42 м. Висновок Е.К. Фукса: родовище багатих руд промислового значення на 1929 рік не мало. Руда вивозилася грабарками на залізничну станцію «Рядова», яка знаходилася на відстані 4,5 кілометрів від рудника.

На днищі кар’єру також були пройдені 3 підземні виробки. Унікальним є висота цих камер – до розмірів 3-хповерхового будинку. Виробки пройдені то по пласту, то 2-ма поверхами, то рукавом в бік. Окрасою підземного ландшафту рудника є 7 розвідувальних штолень. Їх загальна довжина досягає цифри 300 метрів. Е.К. Фукс у 1929 році у книзі «О неработающих рудниках Кривбасса» відмічає: у 1913-1914 роках на кар’єрі була лише розвідка, тому вік штолень слід приписати сааме на цей період. Мета штолень – розвідка паралельних покладів залізної руди у вигляді пластів. Подекуди в стелі зустрічаються старі цвяхи, на яких кріпилися шахтарські каганці. Старезність штолень підтверджується спогадами місцевих мешканців, про те що вони ховалися в них у період ІІ Світової війни.

Подібної довжини, розмірів, майже ідеальної збереженості старих розробок залізної руди немає ніде на Криворіжжі. Відвідування руднику дозволить відчути подих промислової старовини, життя та роботи гірників. А навколо рудника розкинулися широкі простори долини ріки Жовта, Ганнівського (Кочубеївського) лісу та старого села Ганнівка.

1949 рік – пів року стояла геологічна експедиція на чолі з професором Половінкіною Юлії Іринархівни (1895-1974). Професор з 1938 р. З 1918 року геолог, зав. відділом петрографії Геологічного комітету. У 1920-1950-х рр. вивчала петрографію і рудоутворення Кривбасу. Засновник власної наукової школи геологів. Ймовірно, що експедиція мала за мету розвідку уранових руд Ганнівської смуги, яка є продовженням на північ Першотравневого родовища з проявами уранової руди.

Відвідування туристами даних об’єктів залишило найяскравіші враження.

: Автор: Кафедра туризму та економіки; Перегляди: 952

15 лютого 2025 року до Дня Св. Валентина у Кривому Розі відбулася бінарна романтична автобусна екскурсія "Шлях до серця через мистецтво". У програмі екскурсії були відвідані сучасні мурали, скульптури та мозаїки різного часу створення. Ці елементи культурної сфери міста мають значний вплив на містян, бо вони створюють унікальний візуальний образ міста, підкреслюючи його індивідуальність та можуть покращити настрій та емоційний стан містян, роблячи їхнє повсякденне життя більш яскравим та різноманітним, а ще розповідають про історію міста, його традиції та культурні особливості.

Під час подорожі екскурсанти почули численні історії кохання відомих людей Кривого Рогу: Колачевських, Фуксів, Луїджи та Мокрини, Артура Мекельбурга, скульпутора Костянтина Козловського та ін. Маршрут проліг від пам'ятника козаку Рогу до Південного ГЗК, проспекту Поштового та аж до 44-го кварталу та Сухої Балки.

Розробниками екскурсії та гідами виступили Олена Лєдовська (випускниця курсів гідів при КДПУ 2018 року) та Володимир Казаков - зав. кафедри туризму та економіки КДПУ, найкращий гід України 2021 року.

"Шлях до серця через мистецтво: романтична автобусна екскурсія."

: Автор: Кафедра туризму та економіки; Перегляди: 928

09.11.2024 р. для містян і гостей Кривого Рогу викладач кафедри та гідеса Ірина Остапчук провела екскурсію - екологічну стежку "Розрив шаблону - Контрасти річки Саксагань". Екскурсія присвячена проблемам екологічного стану поверхневих водойм міста, зокрема річці Саксагань, яка зазнала значного впливу, - в багатьох місцях русло річки штучно випрямлене, десь перетворено на водосховища. Також на маршруті відвідуємо надзвичайно мальовничі і цінні в екологічному, геологічному, краєзнавчому плані туристичні об'єкти: Кресівський кар'єр, каньйон на річці Саксагань із відслоненнями гірських порід Скелюватської світи, місцевість де понад 150 років тому глибока балка Велика Дубова впадала до р. Саксагань, покинутий профілакторій ш. Покровська, старий парк ім. Першої окремої бригади спецпризначення ім. Івана Богуна та старовезний дуб.

Маршрут є дуже мальовничим у будь яку пору року, так влітку - він дає можливість подихати свіжим річковим повітрям у затінку дерев, навесні та восени - милуватися природою, рослинністю та спостерігати за поведінкою тварин.

Цього разу екскурсію відвідали хлопці Криворізького осередку національної скаутської організації «ПЛАСТ» під керівництвом Романа Морозова.

Подорож довжиною в 5 км та 4 години відбулась легко та в теплій атмосфері, хоча група була досить різноманітною і за віком учасників, і за професійною діяльністю і за поглядами на життя. Тим не менш, пригода єднає всіх.

Пропонуємо насолодитися барвами осіннього і не всім відомого Кривого Рогу у фотографіях та рілз за покликанням

https://www.instagram.com/reel/DCKfcWVixyR/?igsh=bDFucnNvNmdlMnI5

: Автор: Кафедра туризму та економіки; Перегляди: 1024

2.11.2024 року гідом та викладачем кафедри Іриною Остапчук проведено унікальну екологічну екскурсію до полігону твердих побутових відходів Кривого Рогу. Унікальність екскурсії полягає в тому, що головним об'єктом є не зовсім привабливий з екскурсійної точки зору - міський смітник, місце куди звозиться сміття майже з усього Кривого Рогу.

Маршрут екскурсії розроблений цілеспрямовано з метою ознайомлення якомога більшої кількості місцевого населення з екологічною проблемою - проблемою накопичення сміття, переважна частина якого може бути вторинно використана!!!

На думку авторів екскурсії, тільки через власний досвід, пережиті емоції і відчуття, людина, громадянин планети може дійти правильного висновку, щодо поводження з побутовими відходами щодня. Тільки побачивши на власні очі ці неймовірні кількості сміття, простори землі які зайняті використаними речами можна зрозуміти, що сміття - це не абстрактна проблема всього світу, це дуже близько - це твоя особиста проблема. Тільки почувши про об'єми сміття (в сер. по Україні кожен із нас продукує 350 кг/рік і щороку ця цифра зростає) і про те, що воно по суті є ресурсом, можна розумніше і далекоглядніше ставитися і у власному житті до процесу продукування відходів.

Під час екскурсії відвідувачі ознайомилися з дією екологічних законів Барі Комонера на реальних прикладах.

Кожен охочий зміг долучитися до польового дослідження - складання геоекологічного паспорта полігону ТПВ, зрозумівши наслідки його впливу на атмосферне повітря, поверхневі та підземні води, грунти, рослинний та тваринний світ, довколишні ландшафти.

Кожен переконався у МАСШТАБАХ проблеми використання поліетилену, яким всіяно буквально кожен сантиметр земної поверхні, і, як далеко може розвіюватися вітром сміття.

Виникає питання - що ж робити нам - мешканцям Кривого Рогу, де в принципі на звичайних смітниках немає можливості викидати відсортовані відходи? Де, нажаль, не побудовано сміттєсортувальний завод? Відповідь є - більш відповідально ставитися до пакування продукції яку купуємо (чим менше пакування - тим краще) та сортувати сміття вдома принаймні на папер/картон/різні типи поліетилену та пластику і відправляти відсортоване - до пунтків прийому вторсировини "Чисте місто". Саме такий підхід є гарантією того, що пластикові, скляні та алюмінієві пляшки будуть перероблені, а не потраплять до такого смітника.

Маршрут екскурсії дозволив відвідувачам також насолодитися гарними панорамами на місто та осінні лісосмуги, отримати позитивні емоції від споглядання краси природних та індустріальних ландшафтів.

Реалістично можна подивитись тут https://www.instagram.com/reel/DB4CqnICzje/?igsh=NjhuOWlzeGh5M28w

: Автор: Кафедра туризму та економіки; Перегляди: 1102

26.10.2024 р. Ірина Остапчук - гід Кривого Рогу, доцент кафедри туризму та економіки,- провела екскурсію до унікального екологічного об'єкту Кривого Рогу - відстійника шахтних вод від шахт Гігант Глибока та ім. Артема 1 - Червоного озера. Подорож привабила криворіжців з різних районів міста, дісталися гості навіть з Інгульця і погода не злякала - дрібний дощик з ранку, хоча прогноз був без дощу, і навіть з сонечком...

Екскурсія розпочалась зі знайомства на площі Володимира Великого, далі шлях тривав по вул. ім. М. Бикова до старовинного Деконського кладовища, далі до Червоного озера, станції швидкісного трамваю Мудрьона і двох залізничних станцій Мудрьона.

Огляд мальовничих місцевостей супроводжувався розповіддю історій, криворізьких легенд, описом технологічних процесів та історичних подій. Із цікавинок маршруту, які завжди дивують екскурсантів:

- інформація про не таке вже й далеке минуле міста, про розподіл земель між поміщиками, зокрема в цій місцевості Галковським та Деконською (історія про підприємницьку жилку Галковського та обман Деконської);

- історія змін річки Саксагань та будівництва Саксаганського дериваційного тонелю;

- загадка петлеподібної форми Саксаганського водосховища;

- інформація про технологію видобутку залізних руд і об'єми відкачаних із надр землі підземних вод високої мінералізації;

- дивина-дивна, але ми видобуваємо не лише залізні руди, а й - залишки законсервованого у глинистих породах Понтського моря (5-7 млн.р. тому)....та багато іншого, але то для вух екскурсантів!

Сьогодні вдалося спостерігати - місце, де народжуються хмари. А на самому озері плавали чарівні білі лебеді!!!

Тож, будьте активними і пізнавайте рідний край, спілкуйтесь з іншими людьми, бо лише так народжується гордість і любов за рідне місто!!!