З 24 по 30 серпня 2025 року в шахтарському місті Кіруна на півночі Швеції відбувся черговий 19-й великий Конгрес TICCIH (сайт організації: https://ticcih.org/about/) з вивчення та збереження промислової спадщини. Від України учасниками стали доценти кафедри туризму та економіки КДПУ Володимир Казаков та Вікторія Пацюк.

Місто Кіруна – невелике місто з багатою гірничою історією. Тут з 1900 року розпочався видобуток покладів залізної руди. Кіруна – це як Кривий Ріг – той же тип корисної копалини (залізна руда), залізорудні шахти і кар’єри, відвали та хвостосховища, провальні зони, збагачувальні фабрики та цехи з виробництва залізних обкотишів, гірнича техніка, і звичайно – індустріальний туризм на діюче виробництво. Єдиною гірничо-видобувною кампанією в Кіруні є корпорація LKAB (https://lkab.com/en/) державної форми власності.

Під час Конгресу учасники відвідали кілька важливих пізнавальних екскурсій: до працюючої шахти в Кіруні фірми LKAB, діючий мідний кар’єр AІTIK фірми LKAB в містечку Елліваре. Ці об’єкти вже багато років є локаціями індустріального туризму в Швеції, причому підкреслимо – це відвідання саме працюючих підприємств!!!

Викладачі кафедри туризму та економіки КДПУ Володимир Казаков та Вікторія Пацюк під час екскурсій ознайомилися з об’єктами індустріального туризму в Кіруні, методикою організації екскурсій на діючі гірничі підприємства, технікою та методикою проведення самих екскурсій на діючі підприємства. Через подібність гірничих об’єктів Кіруни до Кривого Рогу, отриманий досвід можна повністю застосувати й в Україні та безпосередньо у нашому місті.

Об’єкт індустріального туризму №1 в місті Кіруна – залізорудна шахта LKAB. Тривалість екскурсії від центру міста зі спуском під землю займає 3-3,5 години. Екскурсія автобусна, під землею в шахті – пішохідна. Спуск під землю в техніки та людей відбувається спіральним тунелем. Клітьового спуску-підйому немає. Спуск екскурсійних груп відбувається на заводському автобусі на 40 осіб. Тобто, в шахту екскурсанти їдуть автобусом!!! Це вже видовище. На глибині -540 метрів з кількох паралельних горизонтальних виробок зроблений Візіт Центр з наступними екскурсійними елементами: виставка техніки, кінозал, конференц-зала, кафе, туалети, музей шахти. Дуже багато інтерактивів, різних моделей, стендів та виставок мінералів. Вся гірнича техніка доступна для відвідувачів. Кожен відвідувач на пам'ять може безкоштовно взяти невеликий пакунок з логотипом LKAB та залізними обкотишами, які є кінцевою продукцією підприємства. Всі підземні доріжки об лаштовані, місцями бетоновані. Уся музеєфікована частина шахти має гарну стилізовану блакитну під світку. Туристам видається лише каска. Жодних інструктажів з охорони праці немає. Все можна фотографувати та знімати на відео. Гідами є працівники підприємства. До шахти є доступ для дітей від шкільного віку. За статистикою щодня шахта приймає від 200 до 300 екскурсантів !!!. Вартість екскурсії становить 50 євро. Всі доходи від екскурсій йдуть на рахунок шахти фірми LKAB.

Об’єкт індустріального туризму №1 поблизу міста Елліваре – величезний мідний кар’єр AІTIK. Від Кіруни до кар’єру треба їхати 120 кілометрів на південь. Загальна тривалість екскурсії з Кіруни становить 6-7 годин. Кар'єр доволі великий – довжина 3,5 км, ширина до 1,3 км. Тут трохи складніше ніж на шахті: є елемент переодягання та спеціального екіпірування. Для туристів спеціально створений Візіт-Центр, де кожен відвідувач перевзувається у гумові чоботи, видається жовтого кольору манішка та каска із захисним пластиковим екраном на обличчя. І знову ж – процедура проходження на діючий кар’єр мінімізована повністю: жодних інструктажів з охорони праці, списків, звірок паспортів немає. Проте була пересадка на робочий автобус, екскурсійний залишився за межами шлагбауму. Гід по кар’єру – гірник з числа працівників підприємства, який доволі детально розповідає про об’єкт. Вартість екскурсії становить 75 євро.

Що показують на кар’єрі: саму чашу з видової точки, величезний екскаватор з ковшем об’ємом 45 метрів кубічних, після спуску на неглибокий робочий горизонт – ділянку з проведенням вантажних робіт, де працює гігантських розмірів екскаватор, який завантажує породу у кузови величезних автомобілів фірм Komatsu та Caterpillar. У гірничо-транспортному цеху екскурсантам дають можливість підійти та залізти у ці великовантажні автомобілі, побувати в кабіні Caterpillar. Відзначимо, що якихось спеціально обладнаних оглядових майданчиків на кар’єрі немає, увесь огляд ведеться з пагорбів обваловок технологічних доріг та ділянок. Якогось великого контролю за туристами немає, екскурсанти вільні у своїх рухах, ніхто бігає і не волає, куди можна, куди не можна. Все можна фотографувати та знімати на відео. За статистикою у літній сезон (травень-жовтень) кар’єр відвідують по 2-3 тисячі туристів на місяць !!!. По фінішу екскурсії у Візит-Центрі всім туристам надається безкоштовна кава, чай, печиво.

Висновок. Як бачимо, в Швеції питання відвідування працюючих підприємств вирішено повністю. Екскурсії платні, добре інформаційно та логістично організованими, є спеціально підготовлені гіди. Тобто індустріальний туризм є, і це туризм на діючі підприємства. Це є фантастичним і реалістичним прикладом для Кривого Рогу.

Отримані викладачами знання є важливими для розвитку індустріального туризму в Україні та Кривому Розі, справи вивчення та збереження індустріальної спадщини з їх ревіталізацією для потреб громади та туризму. Це дозволяє Вікторії Пацюк та Володимиру Казакову робити експертизи (ще й урахуванням власного досвіду розвитку індустріального туризму в Кривому Розі з 2012 року) всіх промислових підприємств України на предмет перспектив розвитку індустріального туризму на них.

Фото з шахти:

Фото з кар'єру:

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 968

З 24 по 30 серпня 2025 року в шахтарському місті Кіруна (розташоване за полярним колом на півночі Швеції) відбувся черговий 19-й великий Конгрес TICCIH (сайт: https://ticcih.org/about/). Конгрес мав назву «Спадщина в дії: спадщина промисловості в майбутньому» і був зосереджений на напруженості та суперечках навколо промисловості. спадщини та її відношення до ширшої напруженості в сучасному суспільстві. TICCIH – Міжнародний комітет зі збереження промислової спадщини, який працює з 1973 року. Доценти кафедри туризму та економіки КДПУ Володимир Казаков та Вікторія Пацюк є діючими членами ТІССІН.

Місцем проведення Конгресу стала Кіруна, невелике місто в шведській Арктиці з багатою промисловою історією. Місто було офіційно засноване в 1900 році в рамках великого проєкту з видобутку величезних покладів заліза в регіоні. Місто сильно нагадує Кривий Ріг – той же тип корисної копалини (залізна руда), залізорудні шахти і кар’єри, відвали та хвостосховища, провальні зони, збагачувальні фабрики та цехи з виробництва залізних обкотишів, гірнича техніка, і звичайно – індустріальний туризм на діюче виробництво. Розвиток промисловості тут відбувався на землях, де індустрія конкурує з традиційним землекористуванням корінного населення та національних меншин, таких як саамські оленярі. Наразі половина міста переїжджає на нове місце через розростання зони обвалення шахти.

19-й Конгрес TICCIH в Кіруні організований Технологічним університетом міста Лулео (Швеція), провідним університетом в Європейській Арктиці, а також секціями TICCIH у Швеції та Норвегії у співпраці з Jernkontoret, Шведською радою з питань національної спадщини, LKAB, муніципалітетом Кіруни та цілий ряд провідних діячів промисловості та громадянського суспільства скандинавської півночі.

Конгрес TICCIH 2025 зосередився на питаннях напруженості та суперечках навколо промислової спадщини та її зв’язку з ширшою напругою в сучасному суспільстві. Конгрес спрямований на міркування довкола питань про минуле та про майбутнє в сьогоденні, і як вибудовуються історичні наративи, щоб поєднати обидва, приєднати їх до антропогенного середовища та артефактів, щоб дістатися туди, куди ми хочемо. Цьогорічна тема розглядає ключові глобальні проблеми, пов’язані з цілями сталого розвитку ООН, і конфлікти цілей, що виникають між ними, а також шляхи подолання напруженості через спадщину. Тема також включає питання про те, як ми можемо працювати з сучасними галузями промисловості як спадщиною та спадщиною майбутнього:

1. Індустріальна спадщина та сліди колоніалізму.
2. Спадщина в русі в часі та просторі.
3. Індустріальна спадщина та стійке майбутнє.
4. Хто така спадщина – включення чи виключення?
5. Постіндустріальна спадщина – для кого?
6. Дія для нового покоління.
7. Індустріальна спадщина в популярній культурі – антиутопії чи утопії.
8. Спадщина під загрозою.
9. ШІ – друг чи ворог?

Під час Конгресу учасники відвідали кілька важливих пізнавальних екскурсій: до працюючою шахти в Кіруні фірми LKAB, діючий мідний кар’єр AІTIK фірми LKAB в містечку Елліваре, шлях залізної руди залізницею до містечка Абіску, оглядова екскурсія містом Кіруна, яке наполовину переноситься на нове місце через потрапляння в зону обвалення шахти. Все як у Кривому Розі!!!! Кіруна має стати побратимом нашого міста.

19-й Конгрес TICCIH в Кіруні – це всправжній Світовий форум. Його учасниками стали представники майже з усіх країн Європи (заборона на участь стосувалася лише росії та білорусі), США, Канади, Мексики, Чилі, Єгипту, Австралії, Бразилії, Уругваю, Тунісу, Туреччини, Індії, Нової Зеландії, Японії, Філіппін, Тайваню, Китаю тощо. Україну представляла кафедра туризму та економіки КДПУ.

Підготовка до Конгресу тривала майже рік.

Викладачі кафедри туризму та економіки КДПУ Володимир Казаков та Вікторія Пацюк стали учасниками цього поважного заходу. Слід зазначити, що викладачі вже брали участь у подібному Конгресі ще у 2015 році (місто Лілль, Франція) з очними доповідями. Цього разу на 19-му Конгресі TICCIH в Кіруні цими викладачами були представлені вже 3 доповіді: спільна Національна доповідь про дослідження та сучасний стан об’єктів індустріальної спадщини в Україні (Національний звіт: Україна (2022–2025) та дві особисті доповіді на секційних засіданнях:

• - Володимир Казаков на тему «Thematic routes of Ukraine’s mining heritage as the methodology of its studying and preservation», виступ відбувся 27 серпня і мова йшла про індустріальну спадщину районів розробок різних корисних копалин України;
• - Вікторія Пацюк на тему «Іndustrial heritage in times of war: challenges and opportunities for future regeneration in Ukraine», виступ відбувся 29 серпня; доповідь була присвячена питанню знищення та втрат індустріальної спадщини внаслідок війни росії проти України.

У кулуарах Конгресу під час роботи численних секцій були проведено багато наукових і ділових зустрічей, встановлені контакти з науковцями з різних країн Європи – Туреччини, Італії, Німеччини, Фінляндії, Польщі, Чехії. Під час роботи секцій викладачі взяли участь у дискусіях.

Викладачі кафедри також виконали почесну місію передачі листа звернення від керівництва міста Кривого Рогу до мера міста Кіруни Матса Таавеніку щодо встановлення побратимських відносин між двома залізорудними містами Європи – Кривим Рогом та Кіруною.

Для викладачів кафедри даний захід став і честю представляти державу, розповісти про наслідки військової агресії росії проти нас, і підвищенням кваліфікації, і науковим стажуванням, і діловим столом. Отримані знання є важливими для розвитку індустріального туризму в Україні, справи вивчення та збереження індустріальної спадщини, розробки наукових і прикладних проектів та міжнародної співпраці.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 1090

9-10 червня 2025 року за спільної ініціативи кафедри туризму та економіки КДПУ та КП Інститут розвитку міста Кривого Рогу до нас завітала провідна українська науковиця в галузі спадщини та сталого розвитку, кандидатка наук з музеєзнавства, пам’яткознавства, керівниця Центру розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства Олена Жукова. В організації її візиту активну участь брали завідувач кафедри Володимир Казаков, доцент кафедри Вікторія Пацюк та стейкхолдер – начальник відділу розвитку туризму КП «ІРМ» - Ганна Літвінчук.

В перший день візиту в супроводі викладачв кафедри був здійснений огляд територіального капіталу Кривого Рогу, а саме основних локацій, включених до програми одноденних турів містом. Це дозволило ідентифікувати потенційні «точки тяжіння» – місця з туристичним та іміджевим потенціалом, а також виявити передумови для диференціації туризму: індустріального, екологічного, освітнього, військового тощо. На основі цього було сформовано попередні сценарії розвитку та напрацьовано концептуальні підходи до використання природного й культурного капіталу як ресурсу громади.

В другий день візиту відбувся воркшоп «Територіальний потенціал міста Кривий Ріг (природна та культурна спадщина) як ресурс сталого розвитку громади», на якому спікерка розповіла про теорію та практику використання природної та культурної спадщини в управлінні розвитком територій, висвітила кращі кейси. Друга частина воркшопу була присвячена питанням стратегічного розвитку музеїв.

У ході воркшопу відбулася експертна панель зі стейкхолдерами сталого розвитку, до якої також долучилася докторка економічних наук, доцент кафедри Ірина Романюк. Учасниками панелі також стали доценти кафедри  історії КДПУ Андрій Тарасов та Ігор Панафідін. Під час панелі здійснене обговорення можливостей і бар’єрів для розвитку туризму в Кривому Розі, підходів до ефективного управління територіальним потенціалом, визначено цілі, очікувані результати та індикатори успішності. Все це дозволило сформувати рекомендації та подальші кроки для становлення туристичної сфери нашого міста. Викладачі ж нашої кафедри й надалі будуть активно долучатися як до розкриття територіального потенціалу нашого міста, так і до розвитку туризму в ньому.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 807

8 травня 2025 року кафедра туризму та економіки у партнерстві з Центром розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства та Музейним сектором ННЦ ХФТІ НАН України стала організатором онлайн-вебінару «Туризм як інструмент сталого розвитку територій», який набув дійсно всеукраїнських масштабів, так як на нього зареєструвалися 116 осіб з 19 регіонів України.

Спікеркою даного вебінару стала Олена Жукова – музеологиня, пам’яткознавиця, кандидатка наук в галузі  музеєзнавства і пам’яткознавства, доцентка, експертка європейського рівня в галузі спадщини та сталого розвитку (Heritage&sustainability), Guest Researcher в Kulturvård / Conservation,  Uppsala Universitet (Швеція).  Модерацію заходу та його організацію здійснювала доцентка кафедри туризму та економіки – Вікторія Пацюк.

Олена Вікторівна Жукова – одна з небагатьох українських науковців, хто займається емпіричними дослідженнями впливів культурної та природної спадщини на талий розвиток територій в Україні та за її межами із понад 20-річним досвідом.

Її робота зосереджена на емпіричному дослідженні інноваційного потенціалу територіального капіталу та спадщини як здатності впливати на пожвавлення локальної економіки, розвиток культурно-креативних індустрій, добробут населення та залучення фінансування.

Працює в 27 країнах світу, реалізує великі дослідження, зокрема:

• Дослідження інструментів та технологій розвитку туризму з нуля у 87 громадах 10 європейських країнах в проекті "Tourism as a Tool for Sustainable Territorial Development"
• Дослідження проектної матриці туристичних сел Голашовиці, Гітхорна, Лойста, Чичмани, Шпреєвальде, Растоке в проекті «Як село стає «туристичним селом»,
• дослідження моделей розвитку сільських територій Східної частини Чехії, Австрії, Словенії, Хорватії в поекті Heritage and Development: Central European Strategies та Норвегії в проекті Стратегії розвитку традиційних територій засобами туризму – на прикладі розвитку центральної частини Норвегії, де зберігся традиційний уклад життя.

У ході вебінару, організованого кафедрою, було висвітлено сутність сталого розвитку в туристичному аспекті; розкрито як  туризм стає інструментом сталого розвитку територій; наведено індикатори туристичної привабливості територій; визначено роль природної, культурної спадщини та музеїв в розвитку територій через туризм; зазначено основні помилки, які вартують нам розвитку туризму. Звісно, всі складові спікерка підкріпила власним досвідом сталого розвитку територій як в Україні, та і за кордоном.

Вдячні пані Олені Жуковій, що в своєму інтенсивному графіку знайшли час поділитись безцінними знаннями.

Дана подія з крутезним спікером стала найбільш вдалим і масштабним заходом з 2020 року в галузі туризму, який організовувала кафедри туризму та економіки КДПУ.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 959

28 квітня 2025 року доцент кафедри туризму та економіки Вікторія Пацюк взяла очну участь в підсумковій конференції "Партнерство як інструмент експорту локальних продуктів з сільських територій України" міжнародного проєкту «Створення культури партнерства та розвиток спільних місцевих продуктів для підвищення експортної спроможності малого бізнесу на прифронтових та прикордонних сільських територіях». Дистанційно участь у роботі конференції взяла доцент кафедри Ірина Романюк. Захід був організований Спілкою зеленого туризму в Україні за підтримки Естонського центру міжнародного розвитку на базі НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського.

Цільовою аудиторією проєкту були представники сфери туризму, гостинності, креативних індустрій, сільськогосподарського виробництва; представники законодавчого, національного та регіональних органів влади, територіальних громад, освіти та науки, громадських організацій, медіа.

Метою заходу було підвищення обізнаності про партнерства як інструмент взаємодії між українськими та естонськими фахівцями та формування професійної мережевої спільноти.   

На початку заходу естонські колеги поділились історіями успіху провідних кластерів сільського туризму своєї країни та особливостями їх корпоративної культури. В рамках заходу відбулась панельна дискусія «Як партнерства досягають успіху: історії, що надихають».  На останок кращими здобутками в сфері сільського туризму та крафтового виробництва ділились представники регіонів України.

Впевнені, що  дана конференція – ще один крок до формування нашої національної ідентичності та її просування крізь призму туризму.  

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 808

15 квітня 2025 року у Харкові в режимі онлайн відбулася чергова науково-практична конференція з проблем розвитку туризму та гостинності. Конференція організована та проведена кафедрою туризму і готельного господарства ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.

Участь у роботі конференції з доповіддю та презентацією взяв і Володимир Казаков – зав. кафедри туризму та економіки КДПУ. Тема доповіді: «Туристичні фестивалі – чинник розвитку подієвого туризму в промислових регіонах: визначення, реалізація (на прикладі фестивалів індустріальної культури)».

Учасниками конференції стали керівники та спеціалісти науково-дослідних установ, навчальних закладів, представники бізнесу, місцевого самоврядування, громадських організацій та здобувачі фахової передвищої, вищої освіти разом з науковими керівниками.

На конференції розглянуті питання:  

• Проблеми і виклики адаптації індустрії гостинності до умов воєнного стану та напрями післявоєнного відновлення;
• Штучний інтелект і шляхи його використання в індустрії;
• Психологія споживання та обслуговування;
• Світові досягнення, інформаційні та digital-технології в індустрії;
• Професійна підготовка та кадрове забезпечення підприємств сфери обслуговування;
• Економіка, менеджмент та маркетинг підприємств індустрії;
• Розвиток індустрії туризму та гостинності: інфраструктура дестинацій;
• Перспективи, можливості та проблему розвитку інклюзивного простору в Україні;
• Концептуальні та інноваційні напрями розвитку індустрії туризму та гостинності.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 901

10-13 квітня 2025 року на базі Львівського національного університету ім. І. Франка відбулася чергова вузькоспеціалізована наукова конференція, яка була присвячена геологічним музеям і колекціям та їх ролі у суспільстві.

Від кафедри туризму та економіки КДПУ в режимі онлайн з доповіддю на секційному засіданні виступив зав. кафедри Володимир Казаков. Тема доповіді: «Старий залізорудний Кочубеївський рудник – потенційний скансен гірничої справи початку ХХ століття на Криворіжжі», яка стосувалася феномену скансенів, змісту гірничого скансену на прикладі старого криворізького рудника. Доповідач розкрив особливості старого залізорудного Кочуюеївського рудника та можливості створення на його базі гірничого скансену з музейною та туристичною метою.

Географія учасників науково-практичної конференції була доволі широкою, а предмет обговорення став практичним результатом наукових пошуків і власних ідей і наробок науковців та практиків. Учасниками конференції стали фахівці зі Львова, Києва, Харкова, Вільнюсу (Литва), Румунії, Польщі, Кривого Рогу, Іспанії, Житомиру та ін. За програмою конференції проведені наукові екскурсії.

Тематика конференції засвідчує про мультиплікативну і міждисциплінарну функцію туризму, який є кінцевим продуктом і результатом розвитку різноманітних ресурсів та їх доручення до турів і екскурсій. Участь у подібних конференцій для експертів з туризму збагачує досвід і сприяє оволодінню новими знаннями.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 1035

31 березня 2025 року у складі групи дослідників зав. кафедри туризму та економіки Володимир Казаков здійснив туристичну експедицію до долини ріки Боковенька, яка протікає західним Криворіжжя в районі сіл Павлівка, Велико- та Малофедорівка. Це місце знаходиться в 40 кілометрах від Кривого Рогу. Ця місцина майже невідома для туристів. А як виявляється тут є великий потенціал для екологічного та активного видів туризму.

Річка Боковенька – мала ріка, є притокою ріки Бокової і відповідно дали Інгульця та Дніпра. Витоки Боковеньки біля села Василівка на Кропивниччині. Довжина 61 км. Протікає чудовими відслоненнями гранітних масивів, має численні балки. По схилах долини ріки збереглися численні степові урочища. Подекуди зустрічаються невеликі піщані та гранітні кар’єри. Дуже гарною є сама ріка Боковенька, з руслом, широкими берегами, які пороли очеретом. Зустрічається безліч диких тварин, птахів, плазунів та типових степових рослин.

Окремо слід сказати за гранітні урочища. Їх у долині Боковеньки достатньо. Представлені і окремими брилами, і групами скель містичної форми.

Висновок для потреб розвитку туризму: долина ріки Боковеньки може стати основою окремого комплексного туристичного кластеру, основу якого має складати один природний екологічний туристичний маршрут з робочою назвою «Гранітно-степовий шлях долиною ріки Боковеньки» . Невелика відстань від Кривого Рогу робить це район перспективним для розвитку туризму. Проте є логістична проблема розвитку туризму у цьому краї – відсутність доріг з твердим покриттям, бо ті які є всі розбиті вщент.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 1026

Остання екскурсія в організованому форматі до міста Жовті Води відбулася 8 березня 2018 року. Організатором тоді виступив Володимир Казаков (зав. кафедри туризму та економіки КДПУ). Минуло 7 років. Тому стало за необхідне повторне відвідання Жовтих Вод з його потенційними локаціями для екскурсій з метою оцінки туристичного потенціалу міста.

23 березня 2025 року туристична експедиція до Жовтих Вод здійснена викладачами кафедри туризму та економіки Вікторією Пацюк та Володимиром Казаковим, які є визнаними гідами та експертами в Україні з індустріального туризму. Відвідано багато локацій, які можуть привернути увагу туриста та стати основою для оглядової екскурсії цим містом.

Наприкінці 19 століття у басейні Жовтої були виявлені багаті поклади залізних руд. У 1895 році починається розробка рудника поблизу села Весело-Іванівка. Підприємець Львов та інженер Боруцький орендували у жителів цього села 870 десятин землі. Згодом цей рудник став власністю гірничопромислового товариства «Жовта Ріка». У 1898 році видобуток руди почався на Краснокутському кар'єрі, власником якого був катеринославський купець Копилов. У 1951 році тут розпочався видобуток уранових руд. Так поряд із цими рудниками виникло селище Жовта Ріка, яке з 1957 року перетворюється на місто Жовті Води.

Як і всі невеликі міста України Жовті Води безумовно заслуговують на увагу туристів. Як і у всіх малих містах цікавими є кожна деталь, кожна велика та мікроскопічна деталь їх історії, природи, господарства та населення. Тур до Жовтих Вод цілком може вкластися у 5-6 годин з автобусними переїздами між локаціями.

До програми туру Жовтими Водами нами рекомендуються наступні 3 групи об’єкти.

1. Перша група – історико-містобудівні об’єкти:

- історичний музей міста Жовті Води для загального вступу та характеристики;

- Богданів курган з барельєфом присвячений битві війська Богдана Хмельницького під Жовтими Водами у 1648 році;

- історичний центр Жовтих Вод з архітектурою житлової забудови початку 1950-х років в районі площі Миру, вулиці Богдана Хмельницького та бульвару Свободи, колишнього кінотеатру Мир;

- будівля у архітектурному стилі неокласицизму міського палацу культури (1957 р.);

- житлові будинки початку 1930-х рр. по вул. Свободи в стилі конструктивізму;

- рудничні житлові будинки початку ХХ століття по вул. Героїв УПА;

- парк Слави з пам’ятниками та меморіалами: меморіал пам’яті по загиблим у російсько-українській війні з 2014 року, пам’ятник Героям Чорнобилю, меморіал жертвам голодомору, пам’ятник Героям визвольної війни українського народу у 1648-1654 рр. (велика скульптура 3-х козаків на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким);

- пам’ятник Богдану Хмельницькому на розі вулиць Богдана Хмельницького та Авангардна;

- споруда вхідної арки до стадіону «Авангард» та спорткомплексу «Ювілейний»;

- пам’ятник автомобілю воїну-трудівнику;

- пам’ятний знак «Східний ГЗК» біля управління підприємства;

- пам’ятник (третій за ліком) Богдану Хмельницькому по вул. Лісовій;

- зелена інсталяція гоночної машини на автомобільній заправці «UT oil».

2. Друга група – об’єкти індустріальної спадщини:

- кар’єр та провалля (глибина до 140 м) старої шахти «Капітальна», де видобувалася залізна та уранова руда (наразі вже з 2018 року тут формується молоде озеро);

- місце старого дореволюційного рудника Львова;

- місцеві шахти «Нова», «Нова-Глибока» та «Північний вентилятор» Східного гірничо-збагачувального комбінату;

- залишки адміністративний будівель старої уранової шахти «Ольховська»;

- старі дореволюційні кар’єри Каллоті та Селіванівський з озерами та гарними скелями над ними;

- старий залізничний міст та насип Жовтоводської гілки Катеринінської залізниці через р. Жовту (кін. ХІХ ст.);

- відвал «Казакова дача» у лісовій стадії саморозвитку;

3. Третя група – об’єкти природи:

- мала річка Жовта;

- Краснокутський ліс у межах міста.

ПІДСУМОК: Жовті Води варте туристичної уваги. До нього ведуть дороги з боку Кривого Рогу та П’ятихаток. Наявність достатньої кількості обєктів для відвідування дозволяє говорити про Жовтоводський туристичний кластер. Жовтими Водами слід розробити один варіант оглядової екскурсії та розробити одноденний тур до міста. Невелика відстань від Кривого Рогу робить це район перспективним для розвитку туризму. Рекомендована тематична інтерпретація туристичного образу міста Жовті Воді: козацька та визвольна історія, гірництво, геологія, уранова руда, життєва, культурна та архітектурна атмосфера малого промислового міста України.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 988

9 березня 2025 року викладачами кафедри туризму та економіки КДПУ Володимиром Казаковим та Вікторією Пацюк здійснена польова експедиція з вивчення об'єктів села Лозуватка Криворізького району, які можуть мати туристичний потенціал для екскурсій. Обстежені обидві частини села обабіч хвосту Карачунівського водосховища на річці Інгулець та відвідані наступні потенційні екскурсійні об'єкти:

- геологічна пам'ятка природи місцевого значення "Виходи мігматиту" (існує з 1972 року на площі 5 гектар, де охороняються виходи гранітів і мігматитів на правому березі річки Інгулець);

- степові ділянки гранітних гривок правого берегу ріки Інгулець (зацвіли перші первоцвіти);

- старий гранітний кар'єр біля автомобільного мосту через Інгулець;

- стара православна Свято-Миколаївська церква (1897 року);

- центральний пляж села (є можливості для купально-відпочивальної паузи в літній період);

- історичний центр села з місцем самої старої і зруйнованої комуністами у 1930-х рр. Свято-Покровської церкви (відома з 1793 року), руїни старого клубу, сучасний сквер зі знаком "Я люблю Лозуватку", будинки початку ХХ століття;

- військовий меморіал з алеєю пам'яті жертв російської агресії та загиблих українських воїнів у російсько-українській війні з 2014 року й до сьогодні.

Висновок. Село має певний туристичний природничий та історико-культурний потенціал для побудови комплексного автобусно-пішохідного екскурсійного маршруту. Розробити та впровадити туристичний маршрут у життя заплановано на квітень-травень 2025 року.

Автор: Кафедра туризму та економіки

Перегляди: 776