Удосконалення своїх знань та практичний досвід – головний девіз кафедри туризму та економіки. І не важливо, чи це вивчення на практиці туристичних ресурсів країн та регіонів, чи це спортивний гірський похід високими горами. Важливо, щоб це було пізнавально і головне, для душі.

Саме такі були поставлені задачі перед викладачем кафедри туризму та економіки, доцентом Дар’єю Шиян на початку туристичного сезону. І ось саме так - активно і пізнавально проводять свій час у відпустці викладачі туристи - відпочиваючи і вдосконалюючи свої знання туристичних ресурсів. Мандрівка відбулася у серпні цього 2021 року.

Маючи багаторічний досвід в туризмі, здійснивши багато походів, туристу завжди цікаво мандрувати новими маршрутами, а для туриста-водника  новий маршрут – це нова  ріка.

Саме такою рікою став Стохід - найдовша та найчистіша річка Волині, яку ще називають «Українською Амзонкою».

Готуючись до 14-денного походу,  був ретельно  складений маршрут, проаналізована ріка, вивчена місцевість, визначені стоянки, перевірені байдарки, а головне – підібрана надійна та досвідчена команда.

Протяжність маршрут - 100 км, початок маршруту з села Гулівка, фініш - місто Любешів.

Ріка Стохід виявилася для нас справжнім сюрпризом. По-перше, це дуже  красива, незвична та  чиста ріка, яка має запах та смак талого снігу, протікає дуже живописною місцевістю. По-друге, дуже доброзичливі,  гостинні та привітливі місцеві мешканці (пригощали молоком, яблуками, грибами), приходили просто поспілкуватися з туристами з Кривого Рогу. Як завжди, інформація місцевістю розносилася швидко, тому у нас було багато «гостей».

Місцевість також багата на історичні пам’ятки Першої Світової війни. По усьому маршруту є можливість відвідати залишки австрійських та російських ліній украплень, що непогано збереглися. Знахідки та воєнні трофеї траплялися просто очі, знаходили гільзи яким більше ста років (1906-1914 рр.).

Але під час походу були і неприємні сюрпризи - низький рівень води, багато завалів та рибацьких «гаток».

Річка Стохід має багато річищ (сто ходів), другорядних рукавів, русло сильно звивисте, орієнтуватися було складно, дуже легко заблукати в непрохідних та тупикових лабіринтах. Багато русел були заболочені, зарослі очеретом та м’ятою.

Це був маршрут на витривалість, маршрут для туристів, які не бояться труднощів, бажають перевірити себе, свої фізичні та емоційні можливості. Це маршрут для тих, хто не  боїться інколи тягнути байдарку, просуваючись завалами по пояс в болоті, хто не боїться п’явок, хмар голодних комарів та гедзів, ранкових серпневих заморозків або затяжних добових дощів…

Не зважаючи на це, похід був емоційним, цікавим, пізнавальним. Це ріка для тих, хто любить дику природу, мандрівки та подорожі. Ми обов’язково повернемося на цю річку, повернемося на Волинь!