І знову викладачі кафедри туризму у нових туристичних відкриттях та пошуках! Викладання туризму не може спиратися лише на теорію, а й вимагає постійного пошуку нового та поповнення своїх знань про туристичний потенціал окремих регіонів своєї держави. Це вивчення не за посібниками або віртуально! Це вивчення туристичних ресурсів України та за власним досвідом.

Так, з 14 по 17  жовтня 2021 року зав. кафедри Володимиром Казаковим був попередньо розроблений новий пішохідний туристичний маршрут. Була зібрана група першопрохідців з числа туристів Кривого Рогу. Група пройшла експериментальний маршрут пішки за 4 дні Житомирською областю від міста Коростишева до міста Радомишля. Подорож та апробація новим туристичним маршрутом слід розглядати як значне підвищення практичної кваліфікації викладача.

Володимир Казаков очолив туристичну групу криворіжців у складі 20 осіб. З Києва група переїхала до невеликого міста Коростишева, звідки й розпочалося вивчення цікавинок східної частини Житомирської області.

Що вивчено, пройдено та відвідано за маршрутом на Житомирщині?

Спершу здивувало місто Коростишів. Тут пристойний міський парк з виставкою дивовижних кам’яних скульптур. Також викликав інтерес – католицький костел Різдва Пресвятої Діви Марії, кілька старих споруд садиби графа Олізара, пам’ятник Густаву Олізару – поет, власник Коростишівського маєтку початку ХІХ століття.

В околицях Коростишева – низка закинутих гранітних кар’єрів з озерами, які «потонули» у гарних і чистих соснових і сосново-дубових осінніх лісах. Нараховано 5 кар’єрів, які фактично перетворилися на природні комплекси. Ночували у сосновому лісі, неподалік від 5-го озера.

Другого дня був довгий і гарний осінній Коростишівський ліс. У ньому знайдене типове лісове верхове болото з купинами та лісовий Свято-Духівський чоловічий монастир. Ночівля біля ріки Тетерів напроти села Городське. У самому селі існують три цікаві пам’ятки – Культурно-мистецький центр «Поліська хата» (відвідана), місцина дитинця часів Київської Русі та пагорб «Червона гора» – пам’ятник трипільської культури. Останні дві місцеві родзинки залишили на майбутні відвідини.

Далі на нас чекав перехід долиною річки Тетерів. І тут також траплялися гарні краєвиди самої ріки та ще один затоплений гранітний кар’єр, поруч з яким відкрилася панорама й на діючий Новогородецький гранітний кар’єр з численними кам’яними розсипами. Під обід побачили вимираюче поліське село – Рудня-Городецька, де залишилося лише 4 особи на постійному помешканні. Під вечір був обслідуваний історичний центр села Ставки, де збереглася будівля панського маєтку графів Дуніних-Вонсовичів, залишки парку і флігелю, двоповерхова споруда Ставецької середньої школи збудованої з дерева у чисто поліській архітектурі. Остання ночівля у затишному місці біля 3-х джерел, яких ніде немає на карті і про які жодної інформації в інеті.

17 жовтня зранку група вийшла до околиці міста Радомишля. Тут знаходиться сама видатна місцева пам’ятка – Історико-культурний комплекс «Замок Радомишль», відкритий на базі споруди початку ХVІІ століття старого млина та папірні.

Наскільки корисні мандрівки для викладача туристичних дисциплін? Знаємо точно, що – так! Покращені знання про туристичні ресурси Поліського краю, з власного досвіду та власних очей. Стати фахівцем з туризму можна лише мандруючи Україною та світом!