11 березня 2021 року викладачі, аспіранти і студенти факультету української філології взяли участь у Всеукраїнських Шевченківських читаннях, які проходять на базі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» в онлайн-режимі на платформі ZOOM.Організатор читань Світлана Євгенівна Ігнатьєва, к. філол. н., завідувач кафедри філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка», зачитала привітання всім учасникам заходу від кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету, де разом із побажанням плідної праці пролунало Шевченкове слово, яке завжди стоїть на сторожі становлення української нації.

 Нині досвідчених і молодих учених-мовознавців, шевченкознавців, культурологів, студентів-словесників зацікавила власною оригінальною інтерпретацією мовної особистості Тараса Григоровича Шевченка відома філологиня – Тетяна Анатоліївна Космеда, доктор філологічних наук, професор Познанського університету імені Адама Міцкевича. Тема лекції «Тарас Шевченко – відомий і невідомий: Ego і Alter Ego поета», вибудована на засадах окремих аспектів лінгвоперсонології та основних положень теорії автокомунікації, презентувала мовний портрет українського митця у світлі новітніх лінгвософських, етнопсихологічних і лінгвокультурологічних підходів. Тетяна Космеда зауважила, що його мовна особистість формувалася в екстремальних життєвих умовах, адже геній Шевченка залишався генієм і за надзвичайних обставин та нестандартних ситуацій. Вона торкнулася важливих штрихів до портрета письменника крізь призму осмислення його психотипу, що лежить в основі аналізу психології митця, психології його творчості та специфіки поетової саморецепції. Усі небайдужі слухачі, кого цікавлять питання мовно-літературної освіти і просвіти, ніби побували в мовознавчій майстерні Тетяни Космеди, мали змогу перейнятися своєрідною психоемоційною сферою поета, відчути словесні й іконічні репрезентанти його екзистенційних пошуків та ще раз переглянути давно відомі, стереотипні установки щодо творчої постаті Тараса Шевченка. У ракурсі розглядуваної проблематики лекторка продемонструвала досвід аналізу діалогу Ego і Alter Ego як вияву автокомунікації письменника, що віддзеркалене в щоденнику, написаному російською мовою. У виступі доповідачка наголосила на тому, що Тарас Шевченко, перебуваючи в чужомовному комунікативному середовищі, виявляє себе справжньою «зіркою» в найвищих салонах Петербурга, що з позицій сьогодення і в термінах сучасної науки характеризує високий рівень його комунікативної міжкультурної компетентності. Акцентовано також: діалог між Ego та Alter Ego відбувається не тільки в щоденнику, де він своєрідно вербалізується, а й у Шевченковій свідомості, що знаходить вияв у інших знакових речах – у полотнах, вишуканих манерах, власне щоденниковій діяльності тощо.

Наприкінці зустрічі тривала вільна наукова рефлексія, де учасники могли поставити низку питань доповідачці за змістом прослуханого, висловити власну думку щодо порушеної проблематики.Залучення здобувачів освіти різних ступенів до участі в подібних наукових заходах, де відомими лінгвістами обговорюються дискусійні питання мовознавства, має на меті збагатити поле наукових пошуків аспірантської та студентської молоді, аби вона презентувала надалі власні філологічні здобутки.

Зібрання висновкувало, що Тарас Шевченко, на жаль, ще до кінця не пізнаний, проте це стає в нагоді наступним поколінням шевченкознавців і відкриває нові перспективи в дослідженні мовної особистості поета в аспекті лінгвоперсонології та лінгвокреативності.