Кафедра української мови
Факультет Української філології

01 лютого 2024 року відбулася зустріч студентів-практикантів 4 курсу, з учителем української мови та літератури КЗО «Криворізький ліцей «Гранд» ДОР» Яною Шаповал, випускницею магістратури факультету української філології КДПУ. До zoom-конференції доєдналися викладачі кафедри української мови, методисти з фаху, керівник факультетської педагогічної практики, а також керівник виробничої практики університету.

12

У рамках методичної вітальні увагу практикантів Яна Сергіївна зосередила на тих аспектах і видах професійної діяльності молодого вчителя-словесника, що є доцільними і сьогодні, під час проходження практики, і стануть у пригоді тоді, коли випускники переступлять шкільний поріг у новому статусі – молодого вчителя-філолога. Методичні поради торкнулися і використання прийомів зацікавлення учнів на уроці, і застосування інтерактивних технологій на підставі опанування інструментів для створення лінгводидактичних матеріалів, зокрема інтерактивних вправ, мультимедійних завдань, ребусів, вікторин, тестів у різних шаблонах і функціоналах різноманітних освітніх сервісів. Усі присутні залучені були до інтерактиву  за допомогою мультимедійного онлайн-ресурсу для створення і спільного редагування освітньої інформації. Доповідачка зупинилася також на практиці використання багатофункціонального інструменту формувального оцінювання, який легко можна використовувати у практичній діяльності педагога-словесника.

2

3

4

Здобувачі освіти бакалаврського рівня мали змогу ознайомитися з особливостями навчальної платформи «HUMAN», отримати покрокові рекомендації роботи із сайтом, який забезпечує безпаперовий документообіг, доступ учасників освітнього процесу цілодобовим доступом до освітніх матеріалів, їхнім обміном та коментуванням. Окрему увагу приділили питанням, пов’язаним із проведенням батьківських зборів, обов’язками класного керівника, організацією навчання, контролем відвідування уроків, а також важливими завданнями збереження життя й здоров’я учнів під час загроз і перебуванню в укритті. Яна Сергіївна Шаповал акцентувала й на тих позитивних моментах роботи, на які варто зважати молодому спеціалісту, як-от: успіхи учнів, самореалізація, планування роботи, організація відпочинку.

7

8

10

Наприкінці зустрічі всі охочі мали змогу поставити питання, обговорити проблемні моменти, які виникають у процесі виконання завдань практики. Підсумовуючи інформацію, озвучену Яною Шаповал, варто наголосити на тому, що у складних умовах дистанційного навчання вчителю варто застосовувати стресостійкість, уміння комунікувати з батьками, шукати підходи до власних вихованців, виявляти креативність, патріотизм й інші професійні якості сучасного українського педагога. 

25168

Шаповал_Яна_постер.jpg

25105

Єдине, що від нас іще залежить, 

Принаймні вік прожити як належить.

Ліна Костенко

8.jpg

28 лютого 2024 року з ініціативи кафедри української мови на факультеті української філології відзначився небуденною подією – науково потужною, духовно орієнтованою, україноцентричною.

З нагоди 90-річчя від дня народження професора Валентини Василівни Явір зреалізовано регіональний науковий захід – конференцію на пошану відомої українській мовознавиці, завідувачки кафедри української мови Криворізького державного педагогічного інституту (1989–1991 рр.; 1993–1998 рр.).

9

Валентину Василівну можна без перебільшення назвати  феноменальною особистістю, непересічним є її життєвий та професійний успіх. Сила духу, любов до рідного слова, до педагогічної справи допомогла  ще в кон’юнктурні радянські часи здобути почесний статус науковця і професіонала, а пізніше удостоїтися посади професора, виховати не одне покоління вчителів-словесників, філологів-науковців і виплекати потужний науково-педагогічний потенціал рідної кафедри української мови, ставши її берегинею, духовною наставницею. На важких шляхах свого професійного життя професор В. Явір не розпорошила глибоку порядність, щирість, благородність, розуміння чужої біди, уміння співпереживати і вболівати за колег, вихованців, за долю України.

10

Усі, хто знав Валентину Василівну особисто, хто мав змогу спілкуватися з нею, відзначають її невблаганну вимогливість до себе, природне вміння ладити з людьми та працелюбність до самозречення. І в цьому полягає її секрет: ніколи не сповільнювати ритм, повсякчас прагнути до професійного зростання, головне – у повазі до себе та інших, у любові до української мови, до української держави та її народу…

Тому для нас честь сьогодні говорити про Валентину Василівну Явір, згадувати її, присвятити свої наукові розвідки її світлій пам’яті.

Важливі слова на початку заходу можуть зачепити за саме серце, і саме такі слова вміло дібрала завідувач кафедри української мови, професор Жанна Василівна Колоїз: «Валентина Василівна Явір належала до тих достойників, яких пам’ятають і пам’ятатимуть. Вона стояла біля витоків формування криворізької мовознавчої школи, а сенсом життя її стало втілення сакральної тріади "мова – нація – держава". Ми зібралися сьогодні всією науковою спільнотою, аби згадати приємні миті академічного спілкування і вкотре засвідчити: ми пам’ятаємо Ваш посил, Валентино Василівно, плекаємо рідне слово, несемо його рідною землею, легко і впевнено, бо кожен із нас відчуває особистісну причетність до українства і усвідомлює те, що мова завжди стояла, стоїть і буде стояти на сторожі нації».

13

До учасників конференції зі словами-привітаннями й думками-спогадами звернувся ректор Криворізького державного педагогічного університету доктор філософських наук, професор Ярослав Владиславович Шрамко: «Назва конференції, яка присвячена пам’яті професора Валентини Василівни Явір «Українське слово в науковому вимирі», є досить символічною і відображає науковий і професійний шлях Валентини Василівни. Українська мова має стверджуватися і в науковому контексті, і в освітньому контексті, і в загальнокультурному, просвітницькому контексті. Ствердження українського слова буде означати ствердження України, її подальший розвиток і нашу подальшу перемогу». 18

Ректор подякував викладачам, які долучилися до організації конференції і підготовки доповідей, студентам, присутнім на заході, за їх небайдужість, за зацікавленість, кафедрі української мови, і побажав подальшого наукового розвитку, наснаги для того, аби зберегти традиції, закладені тими, хто стояв у витоків справи, якій ми всі нині присвячуємо наші сили.

До слів пошанування проф. В. В. Явір приєдналася доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Криворізького державного педагогічного університету Віта Анатоліївна Гаманюк, яка наголосила на важливості заходу, присвяченого вшануванню пам’яті Валентини Василівни, але окрім того, це й нагода презентувати наукові розвідки, наукові ідеї послідовників професора Явір. Через публікацію наукових статей, через участь у конференціях викладачі факультету української філології намагаються популяризувати українське слово. Це все вибудовувалося на тих наукових позиціях, з якими пов’язана Валентина Василівна та її наукова школа, що сформувала покоління науковців і вчителів-практиків.  

19

Особливо щемливі слова звучали від першого проректора Криворізького державного педагогічного університету, кандидата філологічних наук, доцента Оксани Адріївни Остроушко, яка не просто пишається знайомством із професором В. В. Явір, а й завдячує їй власними науковими здобутками, адже саме під керівництвом Валентини Василівни захищено кандидатську дисертацію.

«Я вдячна долі, що мала таке щастя – знати Валентину Василівну, дуже близько з нею спілкуватися й працювати. Вона допомогла особисто мені вибудувати мій життєвий шлях. Валентина Василівна – блискучий лектор, науковець, надзвичайно чуйна, уважна, мудра, делікатна людина. Це взірець української інтелігенції, дуже гарна у спілкуванні, дуже гарна зовні, цікава співрозмовниця, глибоко ерудована,  авторитетна дослідниця. Я працювала з нею над курсовою роботою, під її керівництвом писала дипломну роботу, далі виконала й захистила кандидатську дисертацію, а пізніше ми разом працювали на кафедрі. Вона вміла підтримати й показати, як треба працювати і загалом, як треба жити… Валентна Василівна своїм прикладом вчила всіх, як це бути українцями, вона була й залишається взірцем національного духу», – підсумувала Оксана Андріївна.

24

Свої спогади про Валентину Василівну, а також привітання учасникам конференції висловила декан факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету, кандидат філологічних наук, доцент Любов Миколаївна Семененко: «Валентина Василівна була серед тих, хто починав наш факультет 1982 року після тривалої перерви в підготовці вчителів української мови та літератури. Пам’ятаю, як мала можливість спілкуватися з Валентиною Василівною. Вона несла українську мову, як щось природнє, якісне, цікаве і те, до чого хотіли долучитися студенти. Вона була дуже гарним викладачем, вміла захопити студентів академічними курсами, адже переконливо доводила, що мова – не просто має значення, а є ключовим чинником формування свідомості, особистості».

 28.jpg

Із вдячністю та захопленням згадала в цей день професора  Валентину Явір інша очільниця кафедри української мови  Криворізького державного педагогічного університету (2002–2007 рр.), кандидат філологічних наук, доцент Ганна Миколаївна Віняр.

До ювілейного заходу долучилися й здобувачі освіти, яких зростила й виховала професор Валентина Явір. Недарма кажуть, що в кожного з нас є Вчитель, з особливою вдячністю до якого крокуємо життям. І у викладачів, ніде правди діти, є групи, де серед студентів багато однодумців, вони стають провідниками отриманих знань, носіями засвоєних ідей. Такими улюбленцями Валентини Василівни були студенти першого набору на спеціальність 7030501 Українська мова та література і англійська мова.

Щемкими спогадами про свого Вчителя Валентину Явір поділилися:

Алла Сербул (Черненко), випускниця групи УАФ-92-1, учитель української мови та літератури, англійської мови Криворізької гімназії № 75 КМР, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист;

Ольга Новопашина, випускниця групи УАФ-92-1, начальник відділу внутрішніх комунікацій ПРАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»;

Дмитро Третяк, випускник групи УАФ-92-1, керуючий партнер компанії FranklinCovey Ukraine, Київ;

Ірина Вергелес (Євтушок), випускниця групи УАФ-92-1, головний спеціаліст відділу освіти, молоді та спорту Казанківської селищної ради Миколаївської області;

Катерина Ткаченко (Судомко), випускниця групи УАФ-92-1, учитель української мови та літератури, англійської мови Криворізького ліцею «Кредо», спеціаліст вищої категорії, учитель-методист.

Дякуємо приватному підприємцеві Ользі Бєльчич, випускниці цієї ж групи, за наданий відеозапис урочистостей із нагоди отримання дипломів спеціаліста, де з напутнім словом до студентів звертається професор Явір. Ми всі отримали змогу повернутися в той час, коли Валентина Василівна очолювала кафедру української мови, разом із когортою Титанів дбала про зміцнення позицій української мови в перші роки незалежності, формувала склад кафедри молодими кадрами, аби нова сила потужно сприяла українізації зросійщеного регіону. Наприкінці запису Валентина Василівна «для історії» усміхається нам усім і, не обертаючиь, іде. Тихо іде за межу…

У світі науки немає легких шляхів. Це, безперечно, знала Валентина Василівна Явір. Вона успішно здійснювала наукові дослідження, була керівником наукової школи з проблем граматичної будови української мови, цікавилася актуальними проблемами граматики, лексики та фразеології української мови, виявляла інтерес до методики викладання української мови в початковій, середній і вищій школі й  підготовці майбутнього вчителя-філолога. У пам’яті багатьох поколінь студентів і колег професор В. Явір залишиться автором значної кількості праць, присвячених насамперед вивченню проблеми ролі української мови у формуванні національної свідомості та духовного потенціалу особистості.

39

Конференція «Українське слово в науковому вимірі» порушує актуальні проблеми мовознавчої царини, а відтак на пленарному засіданні прозвучали різнопланові наукові доповіді.

Пленарне засідання розпочалося доповіддю кандидата філологічних наук, доцента, доцента кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталі Анатоліївни Березовської-Савчук «Лінгвокорпусна структурованість мовленнєводискурсивних практик Валентини Явір», у якій обґрунтовано важливість наукової спадщини Валентини Василівни Явір для філологічних сучасних студій, особливості лінгвоперсонології, елітарної мовної особистості.

35

36

40

43

44

45

48

У наш буремний воєнний час, коли українська наука голосно заявляє про свою самостійність, а українська мова стає трендом у світі, неабиякого значення набувають лінгвістичні студії, покликані висвітлити складні питання історичного минулого нашої мови. Це, власне, і стало підґрунтям доповіді «Українська мова: від давнини до сьогодні», репрезентованої доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Жанною Василівною Колоїз.

50

52

55

56

57

61

Усвідомлення й прийняття змін, із яким зіткнулося наше суспільство на тлі російської агресії неминуче має вихід у лінгвістичну площину, адже мовною стихією оповите все свідоме й несвідоме життя людини, її прагнення надавати всьому навколо назви. Особливої уваги в цьому плані потребують власні назви, що окреслюють простір навколо, а тому визначають не лише географічні координати нашого життя, але й закладають культурні цінності, втілюють національні орієнтири. Саме такими важливими мотивами пронизана доповідь «Вияв національної самоідентифікації в назвах об’єктів топоніміки Дніпропетровщини» кандидата філологічних наук, доцента, доцента кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталії Миколаївни Малюги.

67

68

69

73

75

77

78

Відображення етносвідомості українців засобами мови відбувається на всіх рівнях лінгвосистеми, а відтак не є винятком різні сфери суспільно-побутового життя, зокрема йдеться й про світ кулінарного мистецтва, національну кухню. На цьому зосередила свою дослідницьку увагу в доповіді «Мовні проблеми сучасної України крізь призму кулінарного дискурсу» кандидат філологічних наук, доцент, перший проректор Криворізького державного педагогічного університету Оксана Андріївна Остроушко.

80

82

84

85

86

Усі учасники заходу відзначили приємну атмосферу академічного спілкування, обміну думками, поглядами, власними спостереженнями й спогадами. Поради від досвідчених дослідників мали на меті допомогти молодим науковцям, здобувачам бакалаврського та магістерського освітніх рівнів вищої освіти зорієнтуватися у власних наукових пошуках. 

Подальша робота секцій (координатори доц. Н. М. Малюга, доц. Г. Г. Асмаковська) також засвідчила актуальну проблематику сучасного мовознавства й україністики загалом. Викладацькі та студентські доповіді прозвучали в унісон заявленій меті наукової конференції, яка полягає в популяризації української науки, мови й культурних надбань нашого народу. У процесі обговорення цих важливих мовознавчих питань і під час підбиття підсумків учасники неодноразово  наголосили на високому рівні організації й проведення конференції, її колосальному національно-духовному підґрунті, за яке вболівала протягом свого життя Валентина Василівна Явір. 

1

2

5

6

8

13

14

16

18

21

24.jpg

23

27

Висловлюю щиру вдячність усім учасниками наукового заходу, тим, хто долучився до світлих спогадів про професора В. В. Явір, до наукових дискусій, усім, хто став ще ближче до українського слова в його науковому вимірі.

Вічна пам’ять Валентині Василівні Явір за її мудре наставництво, підтримку й розуміння, невичерпну енергію, працелюбність, за спонукання до дії, бажання вдосконалюватися й іти вперед. Вільний українській дух, оприявлений у нашому українському святому Слові, завжди серед нас – надихає, надає сил, бадьорить, живить вірою в неминучу Перемогу з Україною в серці.

25045

Є люди, при зустрічі з якими надовго запам’ятовують блиск їхніх очей, щиру посмішку, геніальний розум і глибоку людяність…

Такою була й залишатиметься в пам’яті рідних, близьких, друзів, колег  Явір Валентина Василівна, якій 28 лютого 2024 року виповнилося б 90!

Валентина Василівна належала до тих, хто ніколи не шукав легкого хліба, для кого професійна честь – понад усе. Її багатий, розмаїтий і сповнений високого творчого лету внутрішній світ полонив кожного, хто мав щастя спілкуватися з нею. Принципова і вимоглива, вона пройшла тернистий науковий шлях, шлях мужнього, нестримного й невтомного переборювання все нових життєвих висот. Залюблена в життя, вона з гідністю долала всі перешкоди, завжди підставляли плече ближньому, допомагала віднайти шлях істини.

Валентина Василівна чимало зробила для розвитку сучасної мовознавчої думки, для формування лінгвістичних знань у середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних закладах, для зміцнення наукового корпусу українських мовознавців, повсякчас відчували вагу моменту, потребу координації й організації, підпорядкування всіх своїх сил вимогам сучасності. У Кривому Розі її поважали за щирість і доброзичливість, цінували за професіоналізм, порядність і людяність, захоплювалися її працелюбством, цілеспрямованістю й оптимізмом. Їй дякували за підтримку, мудре слово фахівця, за поради, що допомагали засівати освітянську ниву добром, знаннями, щирою любов’ю до рідного слова. У неї вчилися возвеличувати й леліяти це слово…

Кажуть, що буцімто коли народжується людина, на небі з’являється маленька зіронька; коли людина помирає, зіронька згасає, а з нею зникає цілий Всесвіт. Слушною є й інша думка: «Земне життя, скінчившись, не згасає, А пломенем здіймається в світи. Покликане у вічність небесами, Воно сія в безмежжі висоти». Воістину ж бо: людина живе доти, доки живе пам’ять про неї. А пам’ять про людину живе незалежно від неї… Її тривкість пов’язують із земними діяннями того, кого вже немає серед нас, хто відійшов за межу, у засвіти….

Співробітники кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету (а до них, упевнені, долучаться й усі, хто знав і поважав Валентину Василівну Явір!) вшанують світлу пам’ять свого колишнього завідувача, наставника, філолога-україніста і просто колегу. Часточка її великого серця залишилася в наших душах, повсякчас вирушає в подорож стежками прожитого й пережитого, спонукає задуматися над справжністю речей і минущістю турбот, усвідомлення яких даватиме нам сили для відкриття нових горизонтів.

Жанна Колоїз

доктор філологічних наук, професор,

завкафедри української мови

Криворізького державного педагогічного університету

1051pamiat.jpg

25003

Явір_28.02.24_page-0001.jpg

24971

14

23 лютого 2024 року відбулася гостьова лекція «Назви продуктів харчування в українській і польській мовах» доктора філологічних наук (Україна), доктора габілітованого (Польща), професора Варшавського університету  (кафедра україністики) Ірини Віталіївни Кононенко.

1

На лекцію завітали викладачі кафедри української мови, а також здобувачі освіти факультету української філології (бакалаврський та магістерський рівень), здобувачі освітнього ступеня «доктор філософії».

Як відомо, у сучасному світі носіями слов’янських мов є більш ніж 300 млн. осіб. Близькість цих мов пояснюється як їхнім спільним походженням, так і різноманітними контактами, що тривають упродовж століть. Українська та польська мови входять до слов’янської групи індоєвропейської сім’ї споріднених мов. Студенти-філологи мають змогу вивчати цю лінгвістичну теорію під час опанування обов'язкових дисциплін «Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство», «Польська мова», «Історія української літературної мови» тощо. Варто зауважити, що матеріал прослуханої лекції може бути корисним у процесі написання курсових та кваліфікаційних робіт, збагачення академічної культури здобувачів освіти всіх рівнів, задля професійного розвитку, удосконалення комунікативної компетентності та ін.

7

9

Наприклад, неабияке зацікавлення викликав аналіз лексеми оселедець, адже без сумніву складовим компонентом картини світу кожного народу є, зокрема, національна кухня. Скажімо, в українській мові слово оселедець за принципом вторинної номінації позначає старовинну чоловічу козацьку зачіску, а через це стало уособленням козака. Запорожці звали ще чуприну оселедцем, бо як вона довга, то теліпається, неначе оселедець (О. Стороженко). У польську мову увійшло слово osełedec (sełedec), яке вживається тільки для створення українського історичного колориту: Wsunął się do pokoju Hryhory Oroszczenko w szarej świtce swej, z kosmykiem włosów osełedec naśladującym (E. Orzeszkowa). Такі та інші цікаві узагальнення озвучила Ірина Віталіївна під презентації мовного матеріалу.

10

11

Очевидно, контрастивний аналіз української та польської мов має, з одного боку, враховувати вже відомі дані щодо ментальних рис кожного народу й їхнє відображення в мові, з другого боку, репрезентувати такі результати зіставлення мовних явищ, які надають додаткову інформацію щодо мовної особистості українця й поляка. На тлі посилення  міжкультурних взаємин двох народів такі публічні заходи набувають неабиякої актуальності.

Здобувачі освіти залишили позитивні відгуки:

Лекція Ірини Кононенко дала змогу порівняти українські та польські культурні особливості крізь призму назв продуктів харчування. Розглянуто українську лінгвокультурему ‘оселедець’ у зв'язку з її польським еквівалентом ‘śledź’ як таким, що має спільне слов'янське походження. Однак досліджуваний матеріал має потенціал для виходу в ширший контекст із зіставленням як споріднених, так і неспоріднених мов, оскільки оселедець відіграє важливу роль у багатьох європейських культурах. Вдалося виділити дві "ізоглоси": 1) укр. оселедець, пол. śledź, ісл. sild; 2) англ. herring, серб. харинга. Також висвітлено історичне тло міжкультурних контактів, а також роль в цих процесах діалектів. Зацікавлює нестандартне бачення дослідницею відмінностей у мовних картинах світу українців і поляків. Аналізовані лінгвокультуреми мають різний семантичний потенціал. Наприклад, у поляків оселедець асоціюється із закінченням посту, а в українців є уособленням козака. Ірина Кононенко продемонструвала глибоке розуміння взаємодії мови та культури, аспектів історії та суспільства обох країн (Решетніков Дмитро, УІФ-20).

Було цікаво послухати! Дякуємо за таку можливість!🙌🏼(Павлюченко Карина, УАФ-22).

Було надзвичайно приємно слухати пані Ірину. Лекція була дуже цікава. Особливо частина про етимологію слова «оселедець». Наче таке звичайне та просте слово, але я насправді ніколи не задумувалась про його походження. Відразу помітна ця клопітлива робота з інформацією. Усе подано чітко і лаконічно. Була рада відкрити  щось нове для себе! (Криворучко Ірина, УАФ-22).

16

Висловлюємо подяку Ірині Віталіївні Кононенко за запрошення на лекцію, сповнену пізнавальною лінгвокультурною інформацією, за мотивацію глибше вивчати рідну мову та інші мови, зокрема й у зіставному контексті.

24961

Постер.jpg

22 лютого 2024 року викладачі і студенти факультету української філології мали змогу долучитися до гостьової лекції «Неволя бусерменська»:  маркери чужого світу в драмі «Бояриня» Лесі Українки» доктора філологічних наук, професора кафедри української мови та лінгводидактики Волинського національного університету імені Лесі Українки Жуйкової Маргарити Василівни

7

5

На лекцію завітали викладачі кафедри української мови, а також здобувачі освіти бакалаврського та магістерського рівнів, освітнього ступеня «доктор філософії» та інші зацікавлені особи.

У своїй лекції Маргарита Василівна торкнулася такої проблематики: Чому «Бояриню» не видавали в СРСР? З чого почався для Оксани чужий світ? Чому Оксана гостро реагує на ті ситуації, у яких вона опиняється у Москві? Якими є звичаї в Гетьманщині та Московщині? Як Леся Українка будує опозицію «воля – неволя»? Разом з учасниками зібрання лекторка шукала відповідь на ці та інші складні питання, які безпосередньо стосується нашого буремного сьогодення.

11

12

13

Драма «Бояриня» зазвучала особливими інтонаціями на тлі російсько-української війни, яка нині мордує український народ, і оприявила ті далекі історичні передумови для протистояння московитів та українців, визначила суть імперської політики ворога, його прагнення домінувати й нав’язувати іншим свій спосіб життя та світогляд. Недарма до 1989 року цей твір не видавався широким накладом, був під забороною, а читач, який виявляв прихильність та зацікавлення драмою  «Бояриня», міг постраждати.

Чия правда, того буде й сила! – пропагувала свого часу Леся Українка. І ми маємо підписатися під кожним словом.

8

О к с а н а (гостро)

Як ти кажеш?

Утихомирилось? Зломилась воля,

Україна лягла Москві під ноги,

се мир по-твоєму – ота руїна?

Отак і я утихомирюсь хутко в труні.

С т е п а н

Ти одживешся на Вкраїні.

Москва ж не може заступити сонця,

зв'ялити гаю рідного, зсушити

річок веселих.

23

27.jpg

Висловлюємо щиру вдячність Маргариті Василівні Жуйковій за пізнавальну лекцію, привітну академічну комунікацію, за мотивацію прочитати «Бояриню» або  перечитати її ще раз, віднайшовши в цій столітній драмі орієнтири для подальшої боротьби з ворожою російською ордою.

24916

21 лютого 2024 року доцент кафедри української мови Наталя Шарманова провела лекцію «Комунікація в соціальних мережах» для здобувачів освіти приватного закладу IT Step School Кривий Ріг kr.itstep.org/its_school.  Запрошення на Мовний кейс-день, що відбувся у цій загальноосвітній приватній школі з поглибленим вивченням ІТ та іноземних мов, доповнило низку загальноуніверситетських заходів, приурочених Міжнародному дню рідної мови.

21.02_4.jpg

21.02 5

Обговорення важливих питань, пов’язаних із різними аспектами комунікації в сучасних засобах масової інформації, і зокрема в найбільш поширених соцмережах, на соціальних комунікаційних майданчиках, викликали неабияке зацікавлення в учнів 8–11 класів. Учасники заходу мали змогу прослухати відомості про основи масової комунікації в новітніх світових і вітчизняних медіа, стратегії і тактики спілкування в соціальних мережах, про засади прямого і прихованого маніпулювання в них, про соціальний маркетинг і просування певних соціокультурних стереотипів, які відтворюють ідеологеми й культурні установки соціуму та впливають на суспільну поведінку особистості. Ідеологічний контекст слугує своєрідними орієнтирами людини в тих або тих суспільних царинах, сприяє набуттю молодим поколінням соціального досвіду, виробляє соціальну активність і може бути спроєктованим на подальшу життєдіяльність.

21.02 2


21.02 3

Здобувачі освіти як активні користувачі різноманітних комунікаційних мереж в умовах сьогодення мають у повному обсязі розуміти, що сама інформація є важливим складником суспільної ідеології в різні цивілізаційні епохи, а відтак постає актуальним медійним продуктом. Тому, спираючись на засади сучасної медіаосвіти, варто грамотно підходити до її споживання, адже з розвитком технологій і збільшенням доступу до багатьох джерел інформації в комунікантів з’являється не тільки більше можливостей, але і більше викликів та загроз. І дуже важливо усвідомлювати, наскільки потрібно правильно й розважливо користуватися мовою в мережі, щоб не виникли непорозуміння чи конфлікти.

21.02 9 2

21.02 6

Крім того, в умовах воєнного лихоліття сучасні здобувачі освіти не раз мали змогу пересвідчитися: мова – це потужна зброя за майбутнє нації, бо битви відбуваються не тільки на полі бою за кожну частинку української землі, а й у соцмережах, на нових комунікаційних майданчиках за свідомість молодих українців, де за допомогою онлайн-інструментів поширюються ворожі ідеологічні наративи. Тож треба гідно відбивати усі ворожі атаки! А українська як мова супергероїв, які платять дуже високу ціну за нашу свободу, має протистояти неправдивим інформаційним потокам.

Зустріч відбулася в нестандартному форматі, тому лекторій, вийшовши за рамки традиційної академічної лекції, було спроєктовано на основні профілі навчання в IT Step School Кривий Ріг – сучасні комунікаційні технології, іноземні мови – та основний ідейно-тематичний меседж дня, запропонований в освітньому закладі: «цінність кожного слова, яке ми вимовляємо, пишемо та передаємо майбутнім поколінням» https://www.facebook.com/share/p/SKqC7aSgegmxkQN4/?mibextid=WC7FNe

І актуальність порушеної проблематики, і сама камерна, комфортна атмосфера у межах представлення цікавої для учнів теми та під час її обговорення розкривають загальні підходи щодо комунікації в IT Step School Кривий Ріг, де учні долучаються до інновацій сьогодення і вчаться критично мислити українською. А це дуже важлива якість мовної особистості нового покоління українців. Тому з радістю чекаємо сьогоднішніх учнів, а завтрашніх абітурієнтів і здобувачів вищої освіти у стінах Криворізького державного педагогічного університету.

21.02_8.jpg

21.02 11

24912

З нагоди Дня рідної мови, який у всьому світі відзначають щороку 21 лютого, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Світлана Бузько поспілкувалася з ведучою телепередачі «10 хвилин» на ТРК «Рудана» Іриною Павленко про переосмислення ролі української мови в житті кожного громадянина нашої країни.

 

Говоріть мовою незламного народу!

24898

Кордони моєї мови означають кордони мого світу

Людвіг Вітгенштайн

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється і залишається зрозумілою й близькою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, із попередніми поколіннями. 21 лютого відзначають унікальне свято – Міжнародний день рідної мови. Це свято є спільним і, водночас, вузько родинним для людей, яких об’єднала спільна історична доба. 

2

21 лютого 2024 року з нагоди Міжнародного дня рідної мови студенти ІІ курсу факультету української філології підготували урочистий захід, на який завітали викладачі кафедри української мови, кафедри української та зарубіжної літератур, колеги з інших кафедр університету, здобувачі освіти різних курсів, а також ректор КДПУ проф. Ярослав Владиславович Шрамко, перший проректор, доц. Оксана Андріївна Остроушко, проректор з науково-педагогічної роботи, доц. Юлія Олександрівна Баруліна та інші шановні гості.

Модераторами зустрічі стали завідувач кафедри української мови проф. Жанна Василівна Колоїз і доц. Ганна Глебівна Асмаковська. 

Жанна Колоїз звернулася до присутніх з привітаннями.

«Ми вдячні всім тим, хто відклавши свої нагальні буденні справи, знайшов пів години, аби долучитися до нашого дійства, і ще раз сказати своє слово про те, яка важлива рідна мова, яке значення вона відіграє в житті нації, народу, держави. Рідне слово – то святі скрижалі, які в часи дозвілля бринять кобзою і бандурою, сопілкою і трембітою, а в часи лихоліття – закличною сурмою. Сьогодні саме такі часи… Часи, коли нікому ніщо не прощається, коли всяке добро або зло, зроблене людиною, падає на незримі чаші найтонших терезів історії. Це важкі часи… Часи випробувань, коли народу загрожує розорення,  рабство і смерть. І щасливий той, хто винісши народне горе і немало проливши крові на полях битв, може потім собі і всьому світові сказати, що в найстрашнішу годину в нього не було зерна неправди за душею. Сьогодні ми вкотре долучаємо свій українськомовний голос до рідномовного суголосся, аби рідне слово додало нам сили, оберігало нас і наших рідних, адже мова має значення», – наголосила Жанна Василівна.

14

24

Ректор КДПУ, проф. Ярослав Владиславович Шрамко звернувся до учасників урочистого зібрання з такими словами: «Міжнародний день рідної мови – свято глобальне, яке відзначають всі народи на землі. І український народ, як перлина в сузір’ї народів нашої планети, також доєднується до святкувань і вкотре підкреслює ту важливість, яку має рідна мова для всього буття українського народу, нашої нації. Пророчими є слова Ліни Костенко, які прозвучали на початку заходу, що нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову. Вони дійсно відбивають суть того, що відбувалося в історії і, на жаль, відбувається й зараз. Сьогодні, у часи випробувань, коли ми ведемо боротьбу не на життя, а на смерть, а це екзистенційна боротьба з нашим ворогом, то ми бачимо, що удар на себе бере насамперед мова, яку намагаються знищити. Ворог чітко усвідомлює: якщо зникне українська мова – зникне український народ та українська нація. Ми вдячні всім нашим захисникам, які боронять нашу землю від агресора, а такі заходи на підтримку рідної мови є внеском у загальну справу перемоги, супротиву й боротьби. Єднаймося та йдемо разом до перемоги, боронімо нашу мову й нашу рідну землю».

8

Перший проректор, доц. Оксана Андріївна Остроушко привітала всіх зі святом і зважила на особливий зв’язок мови та війни: «Російські ракети летять на російську мову! Тому хочу сьогодні всім побажати, щоб ми викорінили привід російським ракетам сюди до нас прямувати. Ми живемо у глобальному світі, де люди з кожним днем стають пов’язаними із собою все тісніше й тісніше. Різні народи, різні традиції, носії різних культур і носії різних мов мають зважати на те, що мови зникають разом із носіями. Ми маємо передати свою мову нашим дітям, онукам, щоб наші нащадки говорили нашою мовою, незважаючи на той глобальний світ, у якому ми живемо, й надалі будемо розвиватися. Головне завдання сьогодні – вистояти проти агресора. Мова – це тверда криця, мова – це зброя, і тільки цією зброєю на нашому освітянсько-культурному фронті ми зможемо здолати ворога. І це можемо зробити тільки українською мовою, яка пронизує наше сьогодення».

13

Про нелегкий тернистий шлях відбулася наша сьогоднішня розмова. Рідна мова… Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів, вона піднялася з колін, міцно стає на ноги, захищається, обороняється, як і наша Україна загалом. Тому всі вірші й пісні, які пролунали під час сьогоднішнього заходу, насичені любов’ю до рідного слова, віри в те, що українська мова набере надмогутньої сили, пошириться всіма куточками нашої країни, стане дійсно рідною для нашого народу. Студенти у своїх виступах підсумували, що катована, гнана рідна мова повертається в рідний дім...

15

16

Щирими словами привітала студентів і викладачів декан факультету доц. Любов Миколаївна Семененко, яка надихнулася від почутих поетичних рядків, промов й закликів уклонитися українському слову, вшанувати рідну мову.

18

20

38

Пролунала хвилина мовчання…Герої не вмирають!

39

44

У наших серцях щира вдячність! Низький уклін українським захисникам і захисницям, вічна слава!

Коли до серця крадеться тривога,

– За долю України я боюсь,–

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей…

О Боже мій – Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, в день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога, –

За долю України я боюсь, –

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь

 

 

 

24877
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31