Нині, 24 травня, уся світова культурна спільнота відзначає Міжнародний день слов’янської писемності й культури, ушановуючи пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Святі «першовчителі словенські» сприяли розвою східнослов’янської писемності, упорядкували спільну графічну систему для різних слов’янських народів, заклали основу для подальшого вдосконалення кирилиці, якою на сьогодні користуються у світі понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.
Саме до цієї знакової дати 18 травня 2021 року на кафедрі української мови проведено традиційні наукові читання молодих дослідників, приурочені до Міжнародного дня слов’янської писемності й культури. Захід пройшов у форматі онлайн-конференції, об’єднавши аспірантську і студентську молодь навколо актуальних проблем філологічної царини напередодні Міжнародного дня науки.
Цьогоріч 118 учасників подали заявки на студентські читання, тож наукова географія досить розгорнута і представлена 4 закордонними й 15 вітчизняними освітніми закладами, зокрема:
Instytut Kultury Europejskiej Uniwersytetu Adama Mickiewicza w Poznaniu (м. Познань, Польща) – 2 магістранти;
Гомельскі дзяржаўны ўніверсітэт імя Ф. Скарыны (г. Гомель, Рэспубліка Беларусь) – 1 аспірантка;
Магілѐўскі дзяржаўны ўніверсітэт імя А. А. Куляшова (г. Гомель, Рэспубліка Беларусь) – 6 учасників, із яких 1 аспірантка;
Мозирскі дзяржаўны ўніверсітэт імя І. П. Шамякіна (г. Мозир, Рэспубліка Беларусь) – 1 аспірантка;
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського – 1 аспірантка;
Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» – 1 магістрантка;
Житомирський державний університет – 18 здобувачів вищої освіти різних рівнів;
Криворізький державний педагогічний університет – 17 здобувачів вищої освіти різних рівнів, із яких 1 аспірантка, 4 магістранти;
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності – 9 учасників (1 ад’юнкт, 1 магістрантка і 7 бакалаврів);
Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ – 16 студентів;
Національний університет «Львівська політехніка» – 1 магістрантка;
Національний університет «Острозька академія» – 4 учасники (3 магістрантки, 1 бакалавр);
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя – 2 магістрів;
Рівненський державний гуманітарний університет – 3 здобувачів вищої освіти різних рівнів;
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини – 19 учасників;
Хмельницький національний університет – 14 учасників, із яких 12 магістрантів;
Криворізький коледж Національної металургійної академії України – 1 студентка;
ДПТЗ «Криворізький навчально-виробничий центр» – 1 учасниця;
Уманський фаховий коледж технологій та бізнесу Уманського національного університету садівництва – 1 учасник.
Читання об’єднали аспірантів і студентів із вітчизняних і закордонних вишів, створивши майданчик для їхньої академічної активності. Крім того, до заходу долучилися студенти українських коледжів (І–ІІ рівнів акредитації) та навчально-виробничого центру професійно-технічної освіти.
Зі вступним словом до учасників наукового зібрання звернулася заступник декана факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Іванівна Вавринюк. У роботі читань узяли участь професорсько-викладацький склад кафедри української мови і декан факультету української філології КДПУ кандидат філологічних наук, доцент Любов Миколаївна Семененко.
Особливої інтелектуально-емоційної ноти задало вітальне слово завідувачки кафедри української мови КДПУ доктора філологічних наук, професора Жанни Василівни Колоїз, яка акцентувала:
«ПАМ’ЯТАЙМО:
Кожному з нас волею Небес судилася прекрасна доля: вести розмову з білим світом на рівні рідного слова, на рівні національного мислення, зрозуміти роль рідної мови в духовному поступі нації.Кожен із нас має пройти свій шлях до творчих вершин, наполегливо шукаючи власне місце під рідним українським сонцем. Нелегкий цей шлях. І він під силу лише тим, хто свідомо обирає рідномовну стежину.Хай нинішня зустріч буде щедрою на оригінальність, успішність і навчально-освітні здобутки, важливою віхою в житті й навчально-творчій діяльності. А можливо, і гарним зачином до лінгвістичного завтра».
Молоді дослідники презентували власні філологічні проєкти, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної лінгвістичної науки на фоні глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій. Доповіді, виголошені на конференції, охопили також і широке коло літературознавчих, лінгводидактичних, перекладацьких і крос-культурних наукових проблем. Виступи учасників супроводжувалися мультимедійними презентаціями. 
Особливо варто відзначити, на думку оргкомітету читань, виступи, присвячені питанням історичного поступу української мови, вивчення її в діахронії (Терлецька Софія, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини); зіставлення з іншими слов’янськими й неслов’янськими мовами в площині термінознавства (Кравс Катерина, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності; Городецька Анна, Криворізький державний педагогічний університет; Бамбура Алла, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ), перекладу (Пундик Тетяна, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності; Оксана Кодола, Національний університет біоресурсів і природокористування України).
Найбільше висвітлено в доповідях синхронічний аспект мови, власне, функціювання її одиниць у різних дискурсивних практиках. Виступ польською мовою другий рік поспіль виголосила Денисюк Олександра (Інститут культури європейської Університету імені Адама Міцкевича;) тощо. Низка заявлених тем стосувалася проблем дискурсології, лінгвопоетики, лінгводидактики й літературознавства (студенти з багатьох вітчизняних вишів).
З особливою зацікавленістю присутні слухали виступи магістрантів, які торкнулися філологічного висвітлення питань збереження національної пам’яті, сьогоднішніх подій на Сході України, побутування соціальної реклами на Луганщині (Блажко Катерина, Кухарська Інна, Приходько Ольга Національний університет «Острозька академія»; Литвиненко Анастасія, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка») і т. і. Приємно відзначити участь наймолодших учасників читань у дистанційному форматі із Житомирського державного університету імені Івана Франка та криворізького закладу професійно-технічної освіти.
Робота наукових читань завершилася підведенням підсумків, де кожний із учасників, визначивши актуальну проблематику заслуханих доповідей, висловив подяку за запрошення й міркування щодо необхідності й важливості подібної наукової зустрічі. І активні учасники, і оргкомітет читань (доценти кафедри української мови Вавринюк Т. І., Городецька В. А., Шарманова Н. М.) висновкували, що захід пройшов у атмосфері невимушеного спілкування, протягом онлайн-конференції відбувалося жваве обговорення тих або тих питань. 
Результати представлених студентських розвідок увійдуть до наступного випуску збірника студентських наукових праць.
Щиро сподіваємося, що залучення молоді до обговорення актуальних загальнославістичних проблем є активною формою студіювання царини словесності, тому і потребує подальших наукових зібрань.
Відповідальна за проведення наукових читань, доцент кафедри української мови Н. М. Шарманова
