26 жовтня 2021 року здобувачі вищої освіти Варшавського університету мали змогу долучитися до обговорення наукових проблем, пов’язаних із появою неологічної лексики загалом та оказіональної зокрема. Своє бачення відповідних проблемних моментів презентувала завідувач кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету, доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз. Її лекція «Неузуальне словотворення», тривалістю понад годину, актуалізувала найрізноманітніші аспекти появи, продукування оказіонального слова.
Узагальнюючи, Жанна Василівна констатувала:
1. Мовні потенції є такими, які ще не відбулися, але можуть відбутися, коли в тому буде необхідність, стати реальними результатами, що з’являються здебільшого як випадкові й отримують статус оказіональних матеріальних репрезентантів. Їхнє породження є прерогативою індивідуума, адже будь-який процес перетворення в мовній системі починається з непомітного хитання в мовленні, спричиненого не колективним досвідом, а індивідуально-творчою компетенцією мовця. Проте подальша доля індивідуально-авторської інновації залежить від узусу. За таких обставин «боротьба» між узуальним та оказіональним неминуча: оказіональне, отримавши актуалізацію, прагне до узаконення, а узуальне, побудоване на основі того спільного, що закладене людською природою, відштовхує від себе все випадкове, сприймаючи лише ті елементи, які отримують узусне схвалення. 2. Оказіональні утворення своєю появою завдячують різноманітним дериваційним механізмам, які відбуваються значно складніше, ніж їх можна представити в теорії дериваційних відношень, адже сам по собі акт конструювання вторинного знака не є об’єктом безпосереднього споглядання, бо відбувається у свідомості мовців. Про те, яким саме чином здійснили той або той дериваційний процес, можна судити тільки за конкретними зразками, що є результатами неузуального словотворення, ілюструють чи то узуальні, чи то неузуальні способи продукування.
На завершення зустрічі польські студенти мали прекрасну нагоду взяти участь у науковій дискусії, наприклад, доводячи чи то спростовуючи твердження про те, що результати неузуального словотворення сприяють розвиткові й оновленню мовної системи.