3 грудня все прогресивне людство святкуватиме день народження Григорія Сковороди, якому, на хвилиночку, не багато і не мало, а 300 років. Для українців він не меш сучасний, прогресивний та актуальний. У підручниках його змальовують як філософа-містика, богослова, поета, педагога, згадуючи й музичні таланти, адже був Григорій Савич і композитором літургійної музики. Український Сократ!
Сучасні дослідники стверджують, що насправді Сковорода також був мандрівним блогером, приватним репетитором та коучем-фрілансером. Цікаво, що філософа навіть називають першим українським гіпстером. Адже, як і годиться справжньому гіпстеру, Сковорода зневажав високі титули і посади.
Але ж ким є Григорій Савич Сковорода для студентів 21 століття?
На це питання ми спробували дати відповідь під час спілкування зі студентами різних спеціальностей нашого університету на заняттях з української мови (ст. викладач Ганна Демиденко).
Природно й закономірно, що українським філологам припав до душі мовний портрет Григорія Сковороди. Зачитуючись «Садом божественних пісень», вишукуючи моральні наративи в «Байках Харківських», осягаючи філософські трактати нашого генія (спасибі, філософіє на 2-му курсі!), студенти факультету української філології намагалися оцінити здебільшого мовний світ Сковороди. І це вдалося їм досить непогано в контексті осягнення курсу «Історія української літературної мови».
Нечужий Сковорода й для студентів-математиків. Найцікавішими для них стали афоризми Григорія Савича, які не тільки розкривають його таланти як вправного майстра слова, але й спонукають замислитися над життям загалом. Тож, у пошуках відповіді на питання, що є щастям для людини, молодь фізико-математичного факультету віднайшла правильні слова нашого шанованого іменинника: «Саме це й означає бути щасливим, пізнати себе, тобто свою природу, взятися за свою долю й бути зі сродною собі частиною всеосяжного промислу».
Студенти художньо-графічного відділення факультету мистецтв «вирушили» на пошуки Сковороди на його рідну Слобожанщину – погромлений, але нескорений край. У травні цього ювілейного для Григорія Савича року російськими обстрілами було знищено його музей.
Студент групи ОМ-22 Ластовченко Леонід зробив цифровий малюнок Григорія Сковороди у програмі Infinite Painter. Ось такий іменинник вийшов у графічній техніці із використанням часткової стилізації. Простий і вишуканий Григорій Савич очима художників першого курсу.
Чи можна шукати Сковороду й далі? Однозначно, можна і треба. Особливо необхідно це робити в часи таких ментальних надламів, які нині переживає наше українське суспільство. Неспійманий світом, незнищений ворожими ракетами Григорій Сковорода залишається міцним флагманом наших духовних військ.
