Слава Україні! Розпочалася 286 доба російського широкомасштабного вторгнення… Такий текст можемо прочитати на офіційному сайті Збройних Сил України 6 грудня.

Щодень ворог наступає, активно застосовує авіацію, завдає артилерійських обстрілів, ракетних ударів по об’єктах енергетичної системи та критичної інфраструктури по всій території України. А ВИ, НАШІ ВОЇНИ, тримаєтесь на межі надлюдських можливостей. І ворог продовжує зазнавати втрат і тікати з нашої землі!

Сьогодні наші неперевершені ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ відзначають професійне свято.

Це свято справжньої мужності, героїзму і відваги. Це свято всього українського народу, який пишається своїми захисниками. 

Низький вам уклін і найкращі побажання здоров’я, благополуччя й довголіття. Бажаємо незламної волі, родинного затишку, Божого захисту й віри в себе та Україну.  

Прийміть найщиріші привітання від кафедри української мови і студентів факультету української філології, які підготували з нагоди такого світлого й визначного дня особливі листівки – поетичні й прозові слова з глибин своїх вдячних сердець.

Вірші про звитягу й подвиг, про силу духу від студента групи УІФ-20 Андрія М'яча:

Глибинний потрет ворога подає у своєму вірші студентка групи УПФ-21 Юлія Гаврилевич:

24 лютого 2022 року. Вирішив Чахлик підкинуть мороку.

Давно вже він звик, щось у когось відбирати, та захотілося йому знову пограти.

Послав до Сусіда свою обслугу. І далі замовчував головну недугу.

Був схожий на недолюблене дитя, яке захотіло знову зіпсувати життя.

Собою пишався, вважав що на троні, Сусіда жадав взяти у свої долоні.

Здавалось йому, що є найрозумнішим, як з'ясувалось далі, був найтупішим.

Сусід той, на перший погляд, із простого люду. Та не знає душа його, того Чахлиного бруду.

Сусід має голову світлу і сім'ю велику, що цінує його та поважатиме до віку.

Щирість та волелюбність – його найвища цінність.  Його брати та сестри – найбільша могутність.

І знає він, що присутня відмінність. Де дійсно реальність, а де тільки штучність.

Обслуга прийшла, хотіла Сусіда зненацька застати. Та потім зрозуміла, що краще було одразу до Чахлика драбцювати.

Той десь сховався, адже найсміливіший, зрозуміло, що свій п'ятак важливіший.

Сусід із сім'єю то все як побачив, одразу ж свою позицію позначив.

Тії підтримали, почали працювати, заодно себе і всіх дивувати.

Одразу ж друзі почали допомагати та й Сусіду пропонувати: "Давай до нас, тут набагато краще". Але той вперся: "Ні! Нізащо".

Чахлик спантеличений, Сусідове серце крається, та знає він, що нова сторінка перегортається.

Знає сім'я, що кожен відповість за свої дії. Та здійсняться у кожного найзаповітніші мрії.

Кожен кінець – то завжди новий початок.

І скільки б не мав ще той злидень рогаток.

Все зможе подолати мужність та сила. Адже ніхто не забере те безцінне – крила.

Що мають ті, хто поруч, і ті, хто споглядають. Хай знають і вірять, що й за них пам'ятають.

Отримає і Чахлик по заслузі, ще відвідає і його п'ятак смузі.

Прокинеться ранком, все зрозуміє, і більше ні слова сказати не зуміє.

Гадав, що вічність буде бруднить той світ, де панує лиш мир та добро.

Та залишилось йому тільки гнить, тому що він і є істинне зло. © Гаврилевич Юлія

Жіночі ніжні й витончені привітання від студенток групи УПФ-21 Марії Погрібної  та Олени Калько  і викладача кафедри української мови Ганни Демиденко:

Лист-подяку написала українським захисникам до дня Збройних сил України студентка групи УФР-21 Марина Кушніренко:

Ви наша гордість,
Наша міць і віра,
Наша честь, слава і довір’я.
Оберігаєте наш сон,
За це ВЕЛИКЕ ВАМ СПАСИБІ!
Завдячуємо вам кожним ранком світлим
І днем, що минув спокійно,
Наші мужні козаченьки!

Поверніться додому обов’язково живими,
На Вас чекає з поверненням додому вся Україна.
Ще на застіллі пригостимо вас смачною їжею,
Ще розкажете нам про свої пригоди в бою,
Ми вас послухаємо та проникнемося вашими розповідями,
Яким нелегким був ваш шлях боротьби,
Для нас ви всі молодці.
І всі, як один, для нас - ГЕРОЇ
Велика відвага керувала вами,
Те, що ви туди пішли
У найлютіший бій кривавий
З ворогом страшним
Ми пишаємось.
Щодня, щохвилини згадуємо вас!
Тож пам’ятайте про це.

Ви нам дорогі.
Завдяки вам наша країна і до сьогодні живе.
Бережіть себе!
Ви – найбільша наша надія і віра у щасливе майбутнє.
Слава Україні!

Студентки 4-го курсу Катерина Риндич  і  Лілія Бабич  створили яскраві лаконічні листівки, які надихають:

Магістр Роман Кучма оздобив свої листівки різними мотиваційними фразами, які викликають позитивний настрій, підсилюють бойовий дух, адже українська мова, без сумніву, є потужною зброєю проти ворога й водночас захисним оберегом для наших воїнів: 

 Студентка магістратури Шаповал Яна своїми листівками показує, що її серце "б'ється в ритмі ЗСУ":

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким тих героїв, які віддали своє життя за Україну. Світла пам’ять про них навіки житиме в наших серцях.

Віримо у Збройні Сили! Ми переможемо! Слава Україні!