У культурній палітрі кожного народу є особливі символи, що відображають його унікальну національну ідентичність. Вишиванка є промовистим прикладом такої знакової речі для України. Усесвітній день вишиванки – це міжнародна ініціатива, спрямована на збереження споконвічних традицій створення та носіння цього етнічного українського вбрання. Щорічно це свято відзначають у третій четвер травня, і у 2025 році ця дата припала на 15 травня.

Напередодні календарного свята у групі УПФ-24 відбулася кураторська година «Вишиванка. Генетичний код нації» (куратор – доц. Ганна Асмаковська), присвячена святкуванню Дня вишиванки в Україні та художньому вишиванню, як улюбленому та здавна поширеному виду народної творчости. Метою інформаційно-виховної години є формування та розвиток у здобувачів освіти факультету української філології почуття відповідальності за збереження національних традицій, звичаїв, культурних надбань свого народу.

Вишиванка – це не просто елемент гардеробу, а один із головних духовних символів України, що уособлює зв’язок між поколіннями. У цей день Україна та всі куточки світу, де живуть українці, розквітають барвами вишиванок. Для українця вишита сорочка – це оберіг, щось глибоко особисте, рідне та святе, її часто називають «молитвою без слів». Українську культуру та історію неможливо уявити без цього яскравого елемента, вплетеного кольоровими нитками в наші традиції.

Це щось надзвичайно особисте, рідне, святе. Уявити українську культуру, побут та історію без барвистої вишиванки просто неможливо – вона вплетена у саму тканину наших традицій. І найдивовижніше те, що, маючи за плечима довгу вікову історію, українська вишиванка й сьогодні залишається улюбленою та шанованою. Наші мудрі предки передали нам безцінний скарб, і наш святий обов'язок – не лише зберегти його, а й примножити цю красу та передати у спадок нашим дітям.

Вишивка – це класика українського народного мистецтва, що розкриває безмежну силу творчого духу нашого народу, вершину його майстерності. Це символ, що береже наше коріння, нашу ідентичність, наше розуміння себе. Це наша жива історія, наші давні міфи, наша віра, наше прадавнє мистецтво, сама душа нашого народу. І навіть більше – у кожному хрестику вишиванки зашифрований наш унікальний генетичний код.

Здобувачі освіти радо поділилися своїми родинними традиціями, пов’язаними із національним вбранням, розповіли про свої вишиванки, згадали урочисті події зі свого життя, під час яких були вдягнені саме в цей особливий одяг.

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

На вишиванках осявають путь.