Рік, що минув, як відомо, був роком Японії в Україні, тому про роботу студентів-магістрів, яка передувала знаменній події захисту своїх наукових здобутків, хочеться сказати японською приказкою: «У науку немає коротких шляхів».

18 січня 2018 року на факультеті української філології відбувся захист магістерських робіт. Молоді науковці-лінгвісти не тільки зробили свої перші наукові кроки, підбили підсумки своїх наукових досліджень і пошуків, вони зробили значний крок наукового й особистісного саморозвитку. Цьому бентежному дню передували важкі випробування наукою, мовним аналізом, предметом й об’єктом дослідження, безсонні ночі, дні, проведені за купою книжок і словників.

Захист відбувся за традиційною схемою, згідно з вимогами, які висуваються до подібних заходів: промови магістрів, питання і відповіді, обговорення – усе за регламентом й водночас у невимушеній, дружній атмосфері. Наукова дискусія завжди штовхає опонентів дійти до спільного знаменника і відшукати істину.

Теми, обрані магістрами для дослідження, є актуальним для сучасної української лінгвістики й лінгводидактики.

1. Беребко К. В. «Своєрідність лексико-фразеологічного складу художньої прози постмодерністів» (наук. кер. к. філол. н., доц. Качайло К. А.);
2. Вінніченко К. М. «Іменники з модифікаційним значенням жіночої статі в сучасній українській мові» (наук. кер. к.філол. н., доц. Іншакова І.О.);
3. Єкатеренчук А. А. «Етнокультурні особливості паремій української та польської мов (зіставний аспект)» (наук. кер. к. філол. н., доц. Вавринюк Т. І.);
4. Комлева К. С. «Іменники зі значенням подібності в сучасній українській мові» (наук. кер. к. філол. н., доц.                              Іншакова І. О.);
5. Олінчук О. Г. «Лінгвістична інтерпретація художніх образів пір року в поезії Г. Ліщинюка» (наук. кер. д. пед. н., проф. Мішеніна Т. М.);
6. Неустроєва Ю. О. «Проектні технології у вивченні фразеології в основній школі» (наук. кер. д. пед. н., проф.                       Бакум З. П.);
7. Січик А. О. «Запозичена лексика в мові сучасних ЗМІ» (наук. кер. к. філол. н., доц. Вавринюк Т. І.);
8. Соколенко М. О. «Структурно-семантичні особливості нових дієприкметників» (наук. кер. к. філол. н., доц. Віняр Г. М.);
9. Старінка О. В. «Особливості складу та функціонування назв частин тіла людини в українській мові ХVІІІ ст.» (на матеріалі лікарських порадників) (наук. кер. к. філол. н., доц. Вербовий М. В.);
10. Чевердак П. О. «Особливості лексики на позначення назв хвороб в українській мові ХVІІІ ст. (на матеріалі лікарських порадників)» (наук. кер. к. філол. н., доц. Вербовий М. В.).

Окремо варто відзначити титанічну роботу наукових керівників магістерських робіт: професорів кафедри української мови Колоїз Ж. В.,  Бакум З. П., Мішеніну Т. М., доцентів Вавринюк Т. І., Віняр Г. М., Вербового М. В., Іншакову І. О., Качайло К. А. Вони від моменту формулювання назви теми й складання плану повсякчас допомагали студентам-магістрам цінними науковими й методологічними порадами, настановами, ділилися власним досвідом наукової роботи.

Наостанок хотілося би побажати студентам, що здобули перший науковий рівень «магістр», не зупинятися на досягнутому. Адже за статистичними підрахунками в цій статті слово «наука» вживається так часто, що гріх було б зневажити її. Не дарма Фредерік Жоліо-Кюрі, лауреат Нобелівської премії, говорив: «Наука потрібна народу. Країна, яка її не розвиває, перетворюється в колонію».