Для вивчення мови більш важлива вільна допитливість,
ніж грізна необхідність.
Аврелій Августин
01 березня 2018 року на кафедрі української мови відбулися секційні засідання звітної наукової конференції викладачів.
Відкрила наукове зібрання завідувач кафедри, д. філол. н., професор Ж. В. Колоїз, яка акцентувала особливу увагу на його важливості й усвідомленні того, що лінгвістична царина сьогодні потребує спеціальних досліджень, покликаних на моделювання українського мовного простору, розвиток української науки загалом, утвердження престижу українського мовознавства на тлі інших наук, зокрема й на східнослов’янських наукових теренах.
Наукові доповіді були пов’язані із дослідженнями актуальних проблем сучасної лінгвістики і лінгводидактики та комунікативно-прагматичного потенціалу текстів різного функційного призначення.
Про стан й особливості наукової роботи студентів повідомила З. П. Бакум, д. пед. н., професор у доповіді «Організація дослідницької діяльності студентів-філологів».
Доповідь С. А. Бузько, к. філол. н., доцента «Типи стилістично маркованої лексики» було присвячено проблемам стилістики, особливостям стилістичної диференціації лексичного складу української мови в постмодерному художньому дискурсі.
До проблем діалектології звернувся к. філол. н., доцент кафедри М. В. Вербовий у своєму виступі про «Особливості лексики, що пов’язана з їжею в говірках Нижньої Наддніпрянщини».
На специфіці дериватологічного напрямку лінгвістичних досліджень наголосила І. О. Іншакова, к. філол. н., доцент у доповіді «Типи асемантичних структурних елементів».
Своїми методичними науковими напрацюваннями поділилася з присутніми ст. викладач кафедри, керівник виробничої практики КДПУ Л. С. Цоуфал, виголосивши доповідь «Граматична компетенція як складник комунікативної компетентності учнів основної школи».
Цікавими й змістовними були доповіді аспірантів і здобувачів кафедри: «Критерії, показники та рівні розвитку полікультурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови» (здобувач І. А. Дирда), «Проблема гендерної конфліктної комунікації в україністиці» (аспірант Ю. В. Кекало) «Психологічні чинники формування компетентності міжкультурної комунікації студентів-іноземців» (здобувач С. С. Костюк).
Про специфіку сприйняття слухових образів, про мистецький хист В. Стуса створювати такі перцептивні аудіальні образи повідомила Ж. В. Колоїз, д. філол. н., професор у доповіді «Комунікативно-прагматичний потенціал аудіальних перцептивів у поетичному мовленні Василя Стуса».
До творчості цього відомого дисидента звернулася й В. А. Городецька, к. філол. н., доцент у доповіді «Порівняння як ознака художнього ідіолекту (на матеріалі поетичного мовлення В. Стуса)».
Новітні розвідки щодо реалізації різноманітних напрямів комунікативної лінгвістики презентувала Л. А. Білоконенко, д. філол. н., доцент у доповіді «Кооперативне спілкування: характеристика і причини вияву», сконцентрувала увагу присутніх на тісній взаємодії мовознавців і психологів, конфліктологів, а також на випрацюванні рекомендацій щодо успішної комунікації та співробітництва.
Актуальні ідеї щодо мовної маніпуляції висловили Т. І. Вавринюк, к. філол. н., доцент у доповіді «Засоби впливу в промовах Олеся Гончара» Н. А. Березовська-Савчук к. філол. н., ст. викладач у доповіді «Мовленнєва маніпуляція в сучасному українському публіцистичному дискурсі».
Доповідь Н. М. Малюги, к. філол. н., доцента «Християнська мораль і колективний етичний досвід у сучасному українському художньому дискурсі» викликала жваві дискусії щодо моральних та етичних проблем сучасного українського суспільства.
Питання національної самобутності українців були розглянуті в доповіді Т. М. Мішеніної, д. пед. н., професора «Лінгвальна інтерпретація національного портрета в українській літературній традиції».
На стилістичних аспектах синтаксису та його зв’язку з когнітивними й почуттєво-емоційними характеристиками художніх образів закцентувала увагу К. А. Качайло, к. філол. н., доцент у доповіді «Стилістичний ресурс односкладних речень у відтворенні синестезійної природи художнього тла».
Про мову сучасних ЗМІ вела мову Н. М. Шарманова, к. філол. н., доцент у доповіді «Прагматичний потенціал мовних кліше в новітніх українських медіа».
Доповідь Г. Г. Демиденко, к. філол. н., ст. викладача «Голосова поведінка українців і білорусів: особливості комунікативного мовчання (на матеріалі фразеології)» була присвячена міжмовним особливостям репрезентації несловесної поведінки.
Виступи респондентів завершила дискусія, у ході якої було проаналізовано виголошені доповіді й наголошено на перспективах досліджень.
