Це потрібно не мертвим, 

Це потрібно живим. 

Р. Рождественський

7 травня 2018 року на факультеті української філології відбувся урочистий захід, присвячений Дню пам’яті та примирення, який відзначають в Україні 8 травня.

Український народ заплатив страшну ціну за участь у цій найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Викладачі кафедри української мови Ж. В. Колоїз, З. П. Бакум, Т. І. Вавринюк, М. В. Вербовий, К. А. Качайло, декан факультету Л. М. Семененко виступили зі зворушливими словами, ушанувавши пам’ять героїв України, які полягли у Другій світовій війні.

Студентки-філологи намагалися відповісти на питання: чи не щезне з часом у людській пам’яті, не відійде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу? Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

Не залишили байдужим жодного із присутніх цікаві розповіді студенток про драми з їхніх сімей, спричинені війною. Бабуся Масловської Вікторії, будучи досить юною, дитиною, готувала для німців їжу, бабуся Шабанової Марини була медсестрою, виносила на собі тіла загиблих воїнів…

Стригунова Ольга не оминула нинішніх реалій, адже паралелі напрошуються самі собою. 20 квітня в зоні бойових дій загинув молодий хлопець, наш земляк Євген Хоменко… «На східному фронті без змін»,  – міг би сказати класик. 

А ми пам’ятаємо!