Історія українського правопису унікальна. Здається, навряд чи є у світі ще один народ, якому чужі правителі або політичні партії наказували, як писати його мовою, – писав у хрестоматії «Історія українського правопису: ХVІ-ХХ століття» Василь Німчук.
Слова видатного вітчизняного мовознавця відображають трагічну історію становлення українського правопису, яким нині послуговуємося ми, українські філологи, а також усе українське суспільство. Однак нині, у період освітньо-економічних, культурних змін у нашій державі, перед нами стало питання: а чи дійсно наш правопис є українським?
12 вересня на засіданні науково-методичного семінару кафедри української мови відбулося обговорення нового проекту українського правопису відповідно до запитів МОН України.
«Українська національна комісія з питань правопису, склад якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. за № 416, пропонує до уваги громадськості проект нової редакції Українського правопису, розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя. Правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення.
Правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови», – зазначено на сайті Міністерства освіти і науки України.
За таких умов викладачі кафедри української мови Криворізького педагогічного визначили за необхідне долучитися до обговорення, висловити свою компетентну думку щодо дискусійних питань.
Із ґрунтовною доповіддю виступила доц. І. О. Іншакова, яка досить детально вивчила основні зміни, запропоновані правописною комісією. Ірина Опанасівна звернулася до думок директора Інституту української мови НАН України Павла Гриценка, а також критичних зауважень і пропозицій науковців з різних куточків України.
Кафедра української мови загалом позитивно ставиться до змін правописних норм, які відображають розвиток мовної системи. У процесі обговорення тих чи тих змін дійшли висновку: продовжити термін ознайомлення із запропонованим проектом, ґрунтовніше зупинитися на дискусійних положеннях. По-перше, варто уніфікувати написання, мінімізуючи варіативність; по-друге, ліквідувати розбіжності в ілюструванні мовних явищ; по-третє, зняти маркування за належністю до певного стилю того чи того мовного явища, а тому вживати запропоновані мовні одиниці в усіх функціональних стилях, не обмежуватися лише розмовним чи художнім.
Розглянуті питання потребують подальшого обговорення в колі фахівців задля прийняття виважених рішень, а в подальшому й остаточної редакції українського правопису.
Як наголошував Іван Цюпа, завдяки слову ми розуміємо одне одного. Тож нехай так буде і надалі!
