Єдиний скарб у тебе – рідна мова,
Заклятий для сусіднього хижацтва.
Вона твого життя міцна основа,
Певніша над усі скарби й багатства.
П. Куліш

В українському календарі свят і пам’ятних днів є важлива дата, пов’язана з ушануванням писемності й мови, яку відповідно до Указу Президента України традиційно відзначають з 09 листопада 1997 року.

Українська мова вистояла під натиском історії, катком імперії та диктаторів, не маючи держави, яка дбала б про неї. Мова акумулювала знання українців про світ, увібрала в себе культурні цінності, морально-етичний кодекс і (доволі банально!) допомагала щодня спілкуватися, виховувати дітей, любити, страждати, творити – бути людьми! Мова функціонувала без держави. А чи зможе держава функціонувати без мови? Ми сприймаємо мову як даність, як щось закономірне, використовуємо її мінімуми і максимуми для власних потреб, забуваючи про її силу, витоки, про писемність і про діяльність тих людей, які поклали життя на вивчення її багатства, на захист українського слова.

Від 1997 року минуло багато часу. І скільки б не було президентських указів, гасел, мовних маніпуляцій і дискусій, Наше Слово потребує й сьогодні посиленого захисту.

Цей день важливий для українського суспільства, а відзначення на законодавчому рівні підвищує його статусність і важливість для гармонійного розвитку і вільного функціонування державної мови.

08 листопада 2018 року на факультеті української філології відбувся урочистий захід, присвячений Дню української писемності та мови, на якому були присутні шановні гості: ректор університету, д. філос. н., професор Я. В. Шрамко, перший проректор КДПУ, к. філол. н., доцент О. А. Остроушко, декан факультету української філології, к. філол. н., доцент Л. М. Семененко, завідувач кафедри української мови д. філол. н., процесор Ж. В. Колоїз, завідувач кафедри української та світової літератур, к. філол. н., доцент Н. Г. Мельник, викладачі факультету, студенти різних курсів.

Зі вступним словом звернулася до присутніх завідувач кафедри української мови Жанна Василівна Колоїз, яка привітала всіх із Днем української писемності й мови, наголосила на тому, що нині це свято не набуло такої сили, аби українською говорили повсякчас, без галасу, без нарікань, без політичних упередженостей. Тим не менш кожен свідомий українець має вирішити для себе: чим для нього є українська мова?

Промову виголосив Ярослав Владиславович Шрамко, який привітав філологічну спільноту університету зі святом і висловив надію, що українською мовою будуть спілкуватися не лише 9 листопада і 21 лютого, а й щодня, щогодини.

Урочистий захід промайнув дуже швидко. Глядачі мали змогу поринути у світ українського слова, зачаровуватися українською піснею, підспівувати  виконавцям. До організації й проведення свята долучилися студенти всіх курсів, які вклали душу й неймовірні зусилля, аби святкове зібрання мало успіх і залишилося в серцях гостей.

Приємною несподіванкою стала присутність у залі учнів і вчителів криворізьких шкіл №57, 72, 125, а також студентів І курсу спеціальності "Соціологія масової комунікації, журналістики і реклами", які пройнялися атмосферою урочистості, підготували яскраві гасла на підтримку української мови й писемності.

Свято вдалося!