Науковці КДПУ активно долучаються до суспільно значущої діяльності. Представниця факультету іноземних мов, професор кафедри перекладу та слов’янської філології Наталя Кудрявцева розповіла прес-центру про свою співпрацю зі загальноукраїнським волонтерським рухом «Єдині».
Мовний зсув від російської до української мови зафіксовано після початку російської агресії на території України в 2014 році. Тоді для підтримки дорослих, які бажали опанувати або перейти в повсякденному спілкуванні на українську, було створено волонтерську ініціативу «Безкоштовні курси української мови», що свого часу охопила двадцять п’ять міст України й перетворилася на загальноукраїнську платформу Є-Мова.
З початком повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року ще більше громадян України долучилися до мовного зсуву, знайшовши підтримку в локальних проєктах з популяризації української мови, а також у загальноукраїнському волонтерському русі «Єдині». «Єдині» стартували в квітні 2022 року як онлайн-проєкт, що дозволило їм залучити до своїх учасників мешканців окупованих територій. Згодом до програми додався й офлайн-компонент – щотижневі розмовні клуби в двадцяти п’яти містах України та за кордоном. Відповідно до умов програми «Єдині», волонтери-модератори розмовних клубів, перш ніж розпочати роботу, проходять спеціальне навчання. До цього навчання долучилася й професор кафедри перекладу та слов’янської філології Наталя Кудрявцева, яка прочитала модераторам лекцію «Мовний зсув в Україні в контексті відродження мов».
«Я зацікавилася соціолінгвістикою ще під час написання докторської дисертації саме завдяки доволі популярній сьогодні темі мовних ідеологій. Мовні ідеології – це такі буденні, стереотипні уявлення про мову й слововживання, що побутують у будь-якій соціокультурній спільноті. Попри те, що такі уявлення відбивають непрофесійне, наївне осмислення мови, вони є настільки глибоко вкоріненими в суспільній свідомості, що можуть становити підґрунтя навіть наукових теорій мови. У своїх студіях мовних ідеологій, я досліджувала їхні прояви у перекладі філософської літератури, політичному дискурсі, а також процесах декомунізаційних перейменувань. Зараз найактуальнішим є запит суспільства на відродження української мови. Тож, зосереджуюся на вивченні ідеологій мови у процесах мовної ревіталізації», – розповідає проф. Н. С. Кудрявцева.
У своїй лекції для модераторів волонтерського проєкту «Єдині» Наталя Сергіївна висвітлила причини та фактори, що обумовлюють витіснення однієї мови іншою, ілюструючи їх прикладами мовних зсувів, що мали місце в різних країнах світу в різні часи. Основним фокусом лекції став розгляд можливостей так званого зворотного зсуву – саме того процесу, який відбувається сьогодні на території України – а також з’ясування тих ідеологій української мови, які би сприяли її поширенню серед російськомовних громадян України в сучасних соціополітичних умовах. Рекомендації, що надала модераторам проф. Н. С. Кудрявцева, підкріплені як здобутками світової соціолінгвістики, так і результатами її власного етнографічного дослідження волонтерських ініціатив з популяризації української мови, яким науковиця займається вже декілька років.
«Мене завжди цікавило те, що у світовій науці називається community-engaged research. Тобто такі дослідження, що передбачають безпосередню участь у них тих людей, на яких впливатимуть результати цих самих досліджень. Метод лінгвістичної етнографії власне і є таким методом, що уможливлює community-engaged research. Як часто у виробленні ефективних підходів до викладання мови ми насамперед звертаємося конкретно до тих, для кого ми ці підходи прагнемо виробити, та враховуємо актуальний для них соціокультурний контекст? І це стосується будь-якої мови, яку ми викладаємо. Окрім наукових теорій мови, мовні ідеології пронизують та певним чином формують і методику викладання мови, рідної чи іноземної. Ці питання є сьогодні темами прикладних лінгвістичних досліджень, досліджень, результати яких мають користь для конкретних людей та суспільства в цілому», – зауважує проф. Н. С. Кудрявцева.
На лекції для модераторів розмовних клубів присутні дізналися чимало результатів наукових досліджень, які допомагатимуть реалізовувати волонтерські ініціативи щодо популяризації української мови серед російськомовних, а також краще розуміти особливості переходу на українську, ґрунтуючись на новітніх наукових даних і міжнародних напрацюваннях.
