17 червня 2021 р. відбувся захист індивідуальних науково-навчальних робіт з філософії  аспірантів першого року навчання. З вітальним словом виступив д. філос. н., проф. Я. В.  Шрамко. У промові наголосив, що виконання індивідуальних науково-навчальних робіт є важливим першим кроком аспірантів у проведення самостійного дослідження, перша спроба фундаментального осмислення актуальних  проблем, що постають у сучасній науці. Закликав усіх присутніх активно взяти участь в філософських дискусіях під час обговорення.

Захід відбувся за таким регламентом: 10 хвилин – доповідь, обговорення доповіді: 5 хвилин.
Ознайомитися з програмою захисту.
Переглянути фотозвіт.

Свої роботи презентували 10 аспірантів.

Д. В. Щербина виступив з доповіддю «Проблема співвідношення мови і мислення: ідея лінгвістичної відносності та її критика», у якій проаналізував гіпотезу Сепіра-Ворфа.

Л. І. Артеменко презентувала бачення застосування компетентнісного підходу в Новій українській школі. Аспірантка зробила спробу дослідити математичну компетентність на способи її реалізації на уроках української мови.

В. В. Мигуля досліджувала  поняття комунікації, дискурсу та консенсусу в сучасній німецькій філософії на прикладі концепції К.-О. Апеля та Ю. Габермаса.

В. М. Торіна розмірковувала над проблемами й тенденціями розвитку інформаційного суспільства та викликами, що стоять перед людством у ХХІ ст.

К. О. Протопопова  здійснила аналіз філософської спадщини  Е. Гуссерля в роботі «Життєвий світ як джерело формування художньої картини світу».

У роботі «Специфіка математичного пізнання» Р. Ю. Калугін показав, що математика та філософія мали тісний взаємозв’язок протягом багатьох століть. Від Аристотеля до Б. Рассела  філософи з захопленням розв’язували математичні завдання.

Л. О. Фадєєва розглянула такі важливі цінності як справедливість та рівність через призму класичних та сучасних соціально філософських концепцій.

Предметом дослідження О. В. Большаніної став вплив  філософських течій ХХ ст. на становлення авангардного мистецтва, зокрема був проаналізований творчий доробок та філософські ідеї Казимира Малевича.

О. С. Шило розкрила формування переконань, їхню структуру та види у структурі світогляду особистості.

Т. Ю. Гончарова досліджувала специфіку, переваги і недоліки кліпового мислення через призму філософського аналізу. 

У заключній частині д. філос. н., проф. Я. В.  Шрамко зазначив, що аспіранти відповідально поставилися до виконання індивідуальних науково-навчальних робіт та презентували їх ґрунтовно і на належному рівні.