секційне засідання кафедри філософії 25/03/2010
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
1. Бондаренко С.В. «Критика традиційного розуміння онтології та її можлива реформа»;
2. ас.Козаченко Н.П. «Співвідношення знання та переконання у сучасних епістемологічних дослідженнях»;
3. доц.Холін М.М., доц. Пісчиков В.С. «Проблема ідентичності у сучасному суспільстві»;
4. доц. Балута Г.А. «Буття чи свідомість: до проблеми вирішення основного питання філософії»;
5. проф. Шрамко Я.В. «Чи існувала Німецька класична філософія?».
ВИСТУПИ
1. Бондаренко С.В. «Критика традиційного розуміння онтології та її можлива реформа».
У доповіді автор аналізує досвід людського буття, пропонує розширити розуміння поняття соліпсизму до розуміння узагальненого субстанційного суб'єкту.
У обговоренні прийняли участь: Холін М.М., Абдула А.І.
2. Козаченко Н.П. «Співвідношення знання та переконання у сучасних епістемологічних дослідженнях».
У доповіді розглядається доксастичний напрямок розвитку епістемічних досліджень. Основна увага зосереджена на властивостях переконань, які дають змогу здійснювати різноманітні перетворення переконань, на відміну від розгляду поняття знання. Розглядаються способи представлення переконань, можливі їх моделі. Представлений варіант семантики для доксастичних логік.
У обговоренні прийняли участь: Шрамко Я.В.
3. Холін М.М., Пісчиков В.С. «Проблема ідентичності у сучасному суспільстві».
Пропонується розуміння кризи ідентичності не тільки як аспекту більш широкого поняття суспільної кризи, а як системного явища, зі специфічною структурою: проблема ідентичності соціальних інститутів; проблема ідентичності масмедіа, мистецтва тощо. У антропологічному аспекті проблема ідентичності також має прояв як ідентичність людини як представника роду людського. На думку доповідача, духовна складова ідентичності визначає можливі процеси дезінтеграції ідентичності як системи, причому навіть у її біологічному вимірі. Доповідач вказує на те, що основні компоненти ідентичності: цілісність, стійкість, наступність, індивідуальність у наш час деформуються і таким чином, з'являється так звана «ситуативна ідентичність».
У обговоренні прийняли участь: Абдула А.І., Шрамко Я.В., Козаченко Н.П.
4. Балута Г.А. «Співвідношення буття та свідомості у нормах парадоксальної логіки».
Доповідач аналізує роль мови на основі відомих концепцій, виходячи з того, що реальність опосередковується мовою, але при цьому мова сама не є реальністю, а фундаментальним виміром нашої свідомості.
У обговоренні прийняли участь: Абдула А.І., Шрамко Я.В., Козаченко Н.П.
5. Шрамко Я.В. «Чи існувала Німецька класична філософія?»
Лейтмотивом доповіді є сумнів щодо обґрунтованості використання терміну «Німецька класична філософія» у класифікації періодів історії філософії. Приводом для цього сумніву є поширене використання термінів, введених класиками марксизму-ленінізму, у даному випадку термін вводиться Енгельсом, причому у досить конкретному його розумінні. Доповідач звертається до поширеності терміну «німецька класична філософія» і перш за все у німецькій традиції класифікації періодів історії філософії. У зв'язку з цим виникає питання щодо подібності термінів «німецький ідеалізм», загальноприйнятого у Німеччині, та вітчизняного терміну. Більш важливим є питання, чи існувала взагалі єдина традиція, яку ми можемо назвати німецькою класичною філософією і чи існують об'єктивні критерії об'єднання тих філософів, про яких традиційно йде мова у вітчизняному розумінні німецької класичної філософії?
У обговоренні прийняли участь: Холін М.М., Лисечко В.П.
