24 вересня відбулось перше засідання науково-методологічного семінару кафедри філософії у новому навчальному році. З інформацією про наукове відрядження до Німеччини виступив керівник гуртка доктор філософських наук, професор Я.В. Шрамко, який був учасником трьох Міжнародних наукових заходів: 1. 12th International Congress (GAP.12) of the Society for Analytic Philosophy (GAP: Gesellschaft für Analytische Philosophie), September 8-11, Düsseldorf. 2. 2nd Workshop on Contradictory Logics, September 12-13, Ruhr University Bochum. 3. The 4th International Gottlob Frege Conference, September 15-20, Wismar.
Всесвітній конгрес у м. Дюссельдорф «Шляхи істини» продемонстрував широке представництво провідних науковців світу (600 учасників) і передбачав роботу 17 секцій. Я.В. Шрамко виступив з доповіддю на тему «Дуальності в конструктивних логіках» в секції «Логіка і філософія математики».
Наукова активність у Рурському університеті (м. Бохум) була представлена у формі воркшопу – наукового середовища задля плідного обміну науковими ідеями, обговорення наукових завдань та їх спільних рішень. Доповідь Я.В. Шрамка «Мінімальна Абелева логіка» було представлено в межах проєкту «Суперечливі логіки», організованого німецькими колегами.
Безпосередньо на засіданні Я.В. Шрамко розкрив сутність поняття суперечливої логіки як галузі некласичної логіки, що має важливе практичне і філософське застосування.
Г. Фреге (1848 – 1925) – видатний німецький філософ, логік і математик, представник аналітичної філософії. З 15 по 20 вересня у Вісмарі, місті його народження, відбулась IV Міжнародна конференція Готлоба Фреге, присвячена 100-річчю з дня його смерті. Центральна тема конференції – інтелектуальна спадщина Г. Фреге та її наслідки для сьогодення. Тема доповіді Я.В. Шрамка «Фрегівські істиннісні значення як аристотелівські фокусні точки». Конференція супроводжувалась культурними заходами, присвяченим пам’яті одного з найвпливовіших мислителів ХIХ і ХХ ст.
На засіданні було обговорено вплив Г. Фреге на розвиток аналітичної філософії, стан дослідження його спадщини у вітчизняній традиції.
Засідання науково-методологічного семінару було продовжено обговоренням організаційних питань: затвердженням графіка роботи семінару, тем наукових доповідей, розглядом пропозицій та перспектив подальшої співпраці з науковцями, представниками філософських кафедр університетів, запрошених до участі у роботі гуртка й інших наукових заходах, організованих кафедрою філософії.
