В університеті відбулася VII Всеукраїнська науково-методична конференція «Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в освіті» (КМІТО'2016). Серед її організаторів, окрім Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, є фізико-математичний факультет Криворізького педагогічного.
З вітальним словом до учасників конференції - криворіжців та гостей з Черкас, Києва, Львова, Маріуполя та інших міст України - звернулася к. філол. н., доц., директор інституту Оксана Андріївна Остроушко. Вона привернула увагу присутніх до важливості питань, які анонсовано для обговорення. Директор відзначила, що проведення конференції, яка зародилася на фізико-математичному факультеті і дістала продовження на Всеукраїнському рівні, є важливою віхою у розвитку сучасної наукової думки.
З доповіддю про комп'ютерне моделювання та інформаційні технології на фізико-математичному факультеті Криворізького педагогічного: історія, сьогодення, перспективи розвитку виступила к. пед. н., доц. Віхрова Олена Вікторівна. Відзначимо окремі пункти з доповіді декана факультету. Історія конференції розпочинається у далекому 1975 році і пов'язана з ім'ям доктора фізико-математичних наук, Лауреата Державних премій СРСР та УРСР, професора Арнольда Юхимовича Ківа, який працював в університеті у 1975 - 1984 рр., зокрема над темою "Моделювання радіаційних та інших дефектів в кристалах». Наукова школа, заснована А. Ю. Ківом, виховала 4 докторів та 14 кандидатів фізико-математичних наук. У 1998-2001 на базі фізмат факультету діяв науково-методичний семінар «Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в освітній діяльності». К.пед.н., доцент Ілля Олександрович Теплицький - один із організаторів семінару. Перша науково-практична конференція за цією тематикою відбулася в 1999 році. У роботі конференції було заслухано 45 доповідей від 60 учасників. Ініціатор проведення конференції, постійний натхненник семінару - доктор фізико-математичних наук, декан факультету Володимир Миколайович Соловйов. Конференція 2000-го року була проведена з нагоди 70-річчя фізико-математичному факультету. Заслухані 82 доповіді від 126 учасників, опубліковані майже 500 сторінок збірки конференції. Тоді прийшли до думки, що конференцію треба розділити на дві. А саме була проведена ІІІ Всеукраїнська конференція молодих науковців "Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті", а також Всеукраїнська конференція "Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики".
На першу конференцію було подано 104 доповіді від 166 учасників, на другу - 196 доповідей від 301 учасника. Конференція у 2002 році проводиться на базі коксохімічного технікуму НМетАУ, а на наступні роки її місцем проведення стає Металургійна академія. Науковий підсумок конференції - 230 доповідей від 328 учасників у 3 томах. Вперше учасникам конференції було запропоновано компакт-диски з матеріалами усіх минулих конференцій, а також з наданими учасниками конференції методичними матеріалами.
У 2003 році конференція з моделювання не проводилася, у "методичній" конференції було 311 доповідей від 505 учасників. Змінилася і назва цієї конференції - IV Всеукраїнська науково-практична конференція "Теорія і методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі". Під час цієї конференції вперше були проведені круглі столи учасників за двома темами та запропонована авторська «оцифровка» всього комплекту журналу «Квант» від С.О. Семерікова та І.О. Теплицького.
2005 рік запам'ятався трьома заходами: шоста конференція з моделювання (знову у КЕІ КНЕУ); семінар з моделювання на який було подано 42 доповіді від 68 авторів; методична конференція, яка відбулась через тиждень після семінару. Сутність цієї конференції була ще в тому, що, вона присвячувалась вшануванню пам'яті постійного учасника конференції, провідного фізика-методиста Правобережжя Олександра Васильовича Сергєєва. Задля участі у конференції було подано 285 доповідей від 418 учасників.
У роботі ювілейної (2012 рік) - Х конференції з теорії та методики навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі брали участь - 340 науковців, доповідей було подано - 217. Серед доповідачів можна виділити професора Г. Г. Маклакова, який представив аналіз матеріалів усіх минулих конференцій. У попередніх дев'яти конференціях взяло участь 3387 чоловік, загальний обсяг матеріалів становив понад 12000 сторінок. У роботі конференції брали участь вчені з Росії, Білорусі, Болгарії, Германії. Значних зусиль для організації та проведення конференцій, підготовки та випуску матеріалів щоразу докладає доктор педагогічних наук, професор університету Сергій Олексійович Семеріков.
З архіву конференції (зліва направо В.М. Кухаренко, С.О. Семеріков, Г.О. Колгатін)
Доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики та методики її навчання Балабай Руслана Михайлівна(Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет») поділилася досвідом з питань методів та алгоритмів для реалістичного комп'ютерного портретування фізико-хімічних властивостей нанорозмірних систем. За багатьма прогнозами, обрис XXI сторіччя визначатимуть нанотехнології, подібно до того, як відкриття атомної енергії, винахід лазера і транзистора визначили обрис XX сторіччя. Руслана Михайлівна зазначила, що науковці стверджують: у найближчі десятиріччя саме розвиток нанотехнологій стане однією з основних рушійних сил нової науково-технічної революції. З метою координації і цілеспрямованої підтримки цих робіт Президією НАН України в 2003 році було започатковано Комплексну програму фундаментальних досліджень «Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології». У 2010 році в Україні започатковано Державну цільову науково-технічну програму «Нанотехнології і наноматеріали». Фундаторами цих програм були академіки Борис Патон, Анатолій Шпак, Антон Наумовець, Микола Находкін. Нині у виконанні програми НАН України беруть участь понад 40 її інститутів. Дослідження проводяться у 14 найважливіших напрямах теоретичного й експериментального вивчення наносистем, а також розробки методів та технологій їх створення. Означення нанотехнологій: якщо при зменшенні обсягу певної речовини по одній, двох або трьох координатах до розмірів нанометрового масштабу виникає нова якість, або ця якість виникає в композиції з таких об'єктів, то ці утворення слід віднести до наноматеріалів, а технології їх отримання та подальшу роботу з ними - до нанотехнологій (Жорес Алфьоров -лауреат Нобелівської премії з фізики 2000 року, гетероструктури). Лінійний розмір структурних одиниць наноматеріалів змінюється в межах від 1 до 1000 атомних (молекулярних) шарів. Обсяг - від 10 до 1 000 000 атомів (молекул).
Доктор педагогічних наук, доцент Лов'янова Ірина Василівна (Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет») представила доповідь з питання моделювання у педагогічних дослідженнях. Розрізняють три види моделей - структурну, функціональну та змішану. Ірина Василівна здійснила коротку характеристику цих видів моделей. Науковець зазначила, що модель випускника - це мислена система реалізації освітньої програми, загальна відповідь на питання про те, який «продукт» має бути отриманий у результаті діяльності педагогічного колективу в кожній ланці освіти. Завдання побудови моделі випускника старшої школи: визначити якості особистості, які формуються у процесі навчання математики на різних напрямах підготовки; розробити компонентний склад моделі випускника старшої школи; обґрунтувати етапи особистісного розвитку компетентного випускника школи в процесі його математичної підготовки на різних напрямах профілізації. Далі І.В.Лов'янова зупинилася на характеристиці предметно математичної компетентнісної моделі випускника.
Доктор педагогічних наук, професор Семеріков Сергій Олексійович (ДВНЗ «Криворізький національний університет») у своїй доповіді розкрив основні аспекти освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії зі спеціальності «Науки про освіту»: спеціалізація 13.00.10 - інформаційно-комунікаційні технології в освіті. Мета програми - забезпечити умови формування і розвитку аспірантами програмних компетентностей, що дозволять їм оволодіти основними знаннями, вміннями, навичками, необхідними для здійснення оригінального дисертаційного дослідження з теорії та методики використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Доповідач виділив основні пункти діяльності здобувача відповідно до років навчання. На першому році навчання - навчання нормативних дисциплін та обов'язкових за спеціальністю, участь в організації наукових заходів, технічна підтримка наукових ІКТ ресурсів за спеціальністю, ознайомча педагогічна практика, проектування змісту дисертації. На другому році - навчання вибіркових дисциплін, опрацювання та оформлення результатів констатувального етапу педагогічного експерименту, складання проекту автореферату дисертації, участь в організації наукових заходів, експертна підтримка наукових ІКТ ресурсів за спеціальністю. Навчаючись третій рік, здобувач повинен брати участь у конференціях та фахових семінарах. До інших видів діяльності належить організація, проведення, опрацювання та оформлення результатів формувального етапу педагогічного експерименту, публікація наукових статей за результатами дослідження, оформлення тексту дисертації. На завершальному році навчання здійснюється експертний контроль подання результатів дослідження, завершення та публікація дисертації, виступи на конференціях та фахових семінарах за результатами дослідження, завершення виконання індивідуального навчального плану, публічний захист.
Знаний в Україні та далеко за її межами науковець д. ф.-м. н., професор Соловйов Володимир Миколайович (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького) у пленарній частині конференції говорив про мережну парадигму складності як основу міждисциплінарних досліджень. Професор здійснив доповідь про складні системи, міри складності, індустрія 4.0 і мережна парадигма синергетики, мережі в природі, перетворення часового ряду в мережу, мультиплексні мережі, мережні міри складності, мережі і кризи.
Професор Черкаського державного технологічного університету Ю.В.Триус особливу увагу звернув на широке застосування хмарних технологій як в навчанні, так і в управлінні, бізнесі, в банківській, в інших сферах. І особливо в повсякденному використанні громадянами. Наприклад, для спілкування в соціальних мережах.
- Стрімке поширення хмарних технологій - це один з інноваційних трендів в сучасній вищій освіті, який ставить перед освітньою спільнотою завдання інтеграції хмарних ресурсів і сервісів в систему організації діяльності сучасного технічного університету, перебудови його ІТ-інфраструктури і впровадження інноваційних технологій в навчальний процес, - говорить Ю.В. Триус. - Кардинально змінити на краще ситуацію, яка склалася в освіті, зокрема у вищій технічній освіті, можна тільки шляхом впровадження педагогічних і технологічних інновацій, змінюючи форми, методи, засоби і зміст освіти. На перспективи розвитку вищої освіти і використання інновацій в цій сфері істотно впливають найбільші технологічні тренди, які будуть мати вплив на глобальні і регіональні ринки різних послуг, у тому числі і освітніх, в найближчі кілька років. Основними характеристиками Cloud computing є самообслуговування на вимогу, широкий доступ до мережі, об'єднаний ресурс, незалежний доступ, швидка гнучкість, вимірювані сервіси, масштабованість, оплата за реальне використання.
До перспективних технологічних трендів професор відніс мобільні технології; хмароорієнтовані технології; SMART-технології («розумні будинки», «розумні автомобілі», «розумні міста», «розумний парламент» і т.п.); великі дані (Big Data), Інтернет речей (Internet of Things), доповнена і віртуальна реальність та інші.
- Зараз дуже важливо звернути увагу на мотивацію навчання молоді, - продовжує розповідати Юрій Васильович. - Ми позбавляємо молоде покоління майбутнього, якщо продовжуємо сьогодні вчити так, як вчили вчора. Знаю по своєму молодшому синові, який навчається у восьмому класі, що зараз підлітки тільки тоді щось з цікавістю вивчають, якщо вони надалі бачать його застосування, при цьому вчителі повинні подавати навчальний матеріал цікаво, доступно, з використанням інноваційних педагогічних технологій, зокрема ділових ігор, навчальних проектів, активно залучаючи учнів до співпраці й взаємодії. І те, що зараз переглядається зміст навчання в школах з метою подальшого його застосування в житті, це добре.
Кандидат технічних наук, доцент Злобін Григорій Григорович (Львівський національний університет імені Івана Франка) акцентував увагу на тому, що необхідно переходити до застосування вільного програмного забезпечення. І перш за все з метою економії грошей. Науковець повідомив про те, яке програмне забезпечення використовують зараз IT-компанії. Та як це потрібно узгоджувати з фаховою підготовкою студентів. Детальніше висвітлив питання з досвіду роботи для спеціальності «Комп'ютерні науки» на факультеті електроніки ЛНУ імені Івана Франка.
Чимало науковців виступило на засіданні секції «Комп'ютерне моделювання в світі». Зокрема викладач Д.Є.Бобилєв, професор В.В.Корольський висвітлювали питання про особливості моделювання системи планування і управління навчальною роботою студентів, доцент Т. О. Шенаєва досліджувала проблему прогнозування фізико-хімічних властивостей органічних сполук на основі їх хімічної будови методом інкрементів із застосуванням табличних процесорів.
В іншій секції - «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті» крім знаних науковців виступали і майбутні. А саме - студенти та магістранти фізико-математичного факультету. Олександр Голуб, Альбіна. Хомінятич, Анастасія Колотій розповіли про використання середовища INSTEAD як засобу навчання основ об'єктно-орієнтованого та подіє-орієнтованого програмування в шкільному курсі інформатики. Магістр Костянтин Грабовський досліджував проблему використання веб-ресурсів і хмарних технологій при вивченні фізики в середній школі. Студент Денис Ткачук (наук. керівник доцент С Л. Мальченко)розповів про використання ІКТ при вивченні астрономії для підвищення пізнавальної активності учнів. Надзвичайне зацікавлення та обговорення викликала демонстрація пристрою для дистанційної керованої фотозйомки, про який говорили викладач О.М. Степанюк, доцент П. В. Мерзликін та студент Юрій Наготнюк. Викладач кафедри хімії П. П. Нечипуренко поділився напрацюваннями з питання навчально-дослідницької діяльності учнів з хімії у профільній школі як засобу формування дослідницьких компетентностей навчання учнями у процесі підготовки до ЗНО. Проблеми складання ЗНО учнями також висвітлила доцент Н. А. Хараджян.
Виступають студенти
Учасники конференції в українських вишиванках (зліва направо С.Л.Мальченко, В.М. Соловйов, О.В. Віхрова, Т.Г. Крамаренко
Підготувала матеріали доцент кафедри Тетяна Крамаренко.
